Справа № 151/1288/14-ц Провадження № 22-ц/772/1263/2015Головуючий в суді першої інстанції Задорожний В. П.
Категорія 59Доповідач Зайцев А. Ю.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"16" квітня 2015 р. м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області у складі:
головуючого: Зайцева А.Ю.,
суддів: Сала Т.Б., Нікушина В.П.
при секретарі: Торбасюк О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Чечельницького районного суду Вінницької області від 04.03.2015 року по справі за подання державного виконавця відділу державної виконавчої служби Чечельницького районного управління юстиції Вінницької області Кунича Вадима Петровича про встановлення тимчасового обмеження боржнику ОСОБА_2 в праві виїзду за межі України, -
ВСТАНОВИЛА:
В суд звернувся державний виконавець відділу ДВС Чечельницького РУЮ Бунич В.П. з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі Україні ОСОБА_2, яке мотивоване тим, що на виконанні у відділі державної виконавчої служби Чечельницького РУЮ знаходиться виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 151/122/14-ц виданого 15.04.2014 року Чечельницьким районним судом Вінницької області, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 суму боргу за договором позики в сумі 105502,00 гривень. Протягом тривалого часу рішення суду не виконано, державним виконавцем вжито усіх передбачених чинним законодавством заходів примусового виконання рішень, а тому державний виконавець прийшов до висновку про ухилення боржника від виконання рішення суду.
Ухвалою Чечельницького районного суду Вінницької області від 04.03.2015 року подання задоволено. Тимчасово обмежено ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 жительки: АДРЕСА_1, у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документу, шляхом заборони перетинати державний кордон України до виконання своїх зобов'язань покладених на неї рішенням Чечельницького районного суду Вінницької області у справі № 151/122/14-ц від 28.03.2014 року.
Не погоджуючись з ухвалою суду ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу суду та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні подання державному виконавцю посилаючись на неповне з'ясування та недоведеністю всіх обставин справи, що мають істотне значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення ОСОБА_2, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає, що вона підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Задовольняючи подання державного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України суд виходив з того, що боржник ухиляється від добровільного виконання зобов'язань покладених на нього судовим рішенням.
Проте з такими висновками суду погодитись не можна.
Статтею 33 Конституції України встановлено, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.
В силу статті 13 Загальної декларації прав людини кожна людина має право вільно пересуватися й обирати собі місце проживання в межах любої держави. Кожна людина має право залишати будь-яку країну, включаючи свою власну, і повертатися у свою країну.
Закон України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.
Статтею 6 даного Закону встановлено вичерпний перелік підстав для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон, зокрема, коли громадянин України ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), - до виконання зобов'язань.
Примусове виконання рішень судів в Україні покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені у Законі України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 р. №606-XIV.
За змістом п.18 ч.3 ст.11 вказаного Закону державний виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника-фізичної особи або керівника боржника-юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.
Отже, Законом встановлено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов'язань, а при ухиленні боржника від їх виконання. Право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження права виїзду за межі України виникає винятково у випадку доведення фактів умисного ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов'язань. Поряд з цим, про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків у виконавчому провадженні може свідчити невиконання ним своїх обов'язків, передбачених ч.6 ст.12 Закону України "Про виконавче провадження»", зокрема, утримання від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; не надання у строк, встановлений державним виконавцем, достовірних відомостей про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах; своєчасна явка за викликом державного виконавця; письмове повідомлення державному виконавцю про майно, що перебуває в заставі або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб.
Відповідно до частини першої статті 377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням від 15.04.2014 року Чечельницького районного суду Вінницької області, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 стягнуто суму боргу за договором позики в сумі 105502,00 гривень. 15.04.2014 року судом видано виконавчий лист.
Постановою ВДВС Чечельницького районного управління юстиції у Вінницькій області від 18.04.2014 року відкрито виконавче провадження на підставі виконавчого листа № 155/122/14-ц виданого Чечельницьким районним судом Вінницької області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 суму боргу за договором позики в сумі 105502,00 гривень.
Апелянтом до апеляційної скарги надано ксерокопії квитанцій з яких видно, що ОСОБА_2 з дня винесення постанови про виконавче провадження щомісячно частково погашає суму боргу.
Судом не звернуто увагу на зазначені норми закону та наведені обставини і не враховано те, що відсутні підстави до задоволення подання, оскільки державним виконавцем не надано доказів, які б свідчили про те, що боржник ухиляється від виконання своїх боргових зобов'язань.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду України щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України "ухилення від виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи)", вжите у п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону № 3857-XII та у п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону № 606-XIV, позначає з об'єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов'язків. У зв'язку з цим і здійснюється примусове виконання. Це також є підставою для звернення з поданням до суду щодо вирішення питання про застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.
На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, повинен вже відбутися і бути об'єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.
Поняття "ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням" варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).
Відповідно до положення ч. 2 ст. 10 ЦПК наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб'єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Зокрема, задоволення такого подання можливе лише за умови "доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання".
Враховуючи наведене, апеляційний суд прийшов до висновку, що доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду, а тому ухвала суду підлягає скасування з ухваленням нової про відмову у задоволенні подання про тимчасове обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 312, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.
Ухвалу Чечельницького районного суду Вінницької області від 04.03.2015 року по справі за поданням державного виконавця відділу державної виконавчої служби Чечельницького районного управління юстиції Вінницької області Кунича Вадима Петровича про встановлення тимчасового обмеження боржнику ОСОБА_2 в праві виїзду за межі України - скасувати.
В задоволенні подання державного виконавця відділу державної виконавчої служби Чечельницького районного управління юстиції Вінницької області Кунича Вадима Петровича про встановлення тимчасового обмеження боржнику ОСОБА_2 в праві виїзду за межі України - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий: А.Ю. Зайцев
Судді: Т.Б. Сало
В.П. Нікушин