ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

У Х В А Л А

20 листопада 2014 року м. Київ № 2а-9310/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Гарника К. Ю., суддів Добрівської Н.А., Саніна Б.В., при секретарі судового засідання Непомнящій А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про встановлення способу і порядку виконання рішення суду в межах адміністративної справи

за позовом ОСОБА_1

до третя особа Апеляційного суду міста Києва Державної судової адміністрації України Державна казначейська служба України

про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної судової адміністрації України (далі по тексту - відповідач), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Державної казначейської служби України (далі по тексту - третя особа) в якому з урахуванням уточнення позовних вимог (заява від 25 квітня 2012 року), просить суд:

- визнати неправомірними дії Державної судової адміністрації України щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 заробітної плати та довічного грошового утримання за період з 01 січня по 28 вересня 2011 року, а також у нарахуванні та виплаті довічного грошового утримання за період з 01 по 31 грудня 2010 року;

- зобов'язати Державну судову адміністрацію України здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 довічне грошове утримання за період з 01 по 31 грудня 2010 року в сумі 8432, 52 грн.;

- зобов'язати Державну судову адміністрацію України здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 заробітної плати та довічного грошового утримання за період з 01 січня по 28 вересня 2011 року у відповідності до вимог діючого на цей час законодавства, зокрема вимог пунктом 1 Прикінцевих положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" про те, що суддівська винагорода з 01 січня 2011 року за повний місяць не може бути меншою, ніж його середньомісячний дохід за попередні 12 місяців;

- на підставі частини 1 пункту 2 статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України зобов'язати Державну судову адміністрацію України здійснити негайну виплату заробітної плати та довічного грошового утримання за 2011 рік ОСОБА_1 в межах суми стягнення за один місяць.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 вересня 2013 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено в повному обсязі.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2014 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено частково. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.09.2013 року - скасовано. Постановлено нову постанову, якою позовні вимоги задоволено частково. Зобов'язано Державну судову адміністрацію України перерахувати на відповідні розрахункові рахунки Апеляційного суду міста Києва для виплати ОСОБА_1 заробітної плати за період з 01 січня 2011 року по 28 вересня 2011 року в сумі 52335,06 грн., щомісячного грошового утримання за період з 01 січня 2011 року по 28 вересня 2011 року в сумі 47482,70 грн. та щомісячне грошове утримання за грудень 2010 року в сумі 8432,52 грн., а всього 108250 (сто вісім тисяч двісті п'ятдесят) грн. 28 коп.

10 листопада 2014 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) Відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України звернувся до суду із заявою про встановлення способу та порядку виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2014 року у справі 2а-9310/11/2670. З поданої ВПВР ДВС України заяви вбачається, що заявник не може виконати постанову Київського апеляційного адміністративного суду в силу положень ст.3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», постанови КМУ від 30 січня 2013 року № 45 «Про внесення змін до Постанови КМУ від 03 серпня 2011 року № 845».

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 листопада 2014 року розгляд питання про встановлення порядку і способу виконання судового рішення призначено до розгляду в судовому засіданні 20 листопада 2014 року.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представника позивача та відповідача, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу в силу ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснювалося.

Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Розглянувши подану заяву, доводи наведені заявником в її обґрунтування, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на наступне.

Статтею 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» встановлено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Стягувач за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу звертається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у строки, встановлені Законом України «Про виконавче провадження», із заявою про виконання рішення суду.

Разом із заявою стягувач подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

У разі якщо стягувач подав не всі необхідні для перерахування коштів документи та відомості, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти днів з дня надходження заяви повідомляє в установленому порядку про це стягувача. У разі неподання стягувачем документів та відомостей у місячний строк з дня отримання ним повідомлення центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, повертає заяву стягувачу. Стягувач має право повторно звернутися до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для виконання рішення суду у визначені частиною другою цієї статті строки, перебіг яких починається з дня отримання стягувачем повідомлення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Перерахування коштів стягувачу здійснюється у тримісячний строк з дня надходження до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, необхідних для цього документів та відомостей.

Згідно ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Суд розглядає питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або сторони виконавчого провадження, що звернулися із поданням (заявою), та осіб, які беруть участь у справі, та у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду. У разі прийняття рішення про відстрочення чи розстрочення виконання постанови в адміністративній справі суд змінює строк подання суб'єктом владних повноважень звіту про виконання такої постанови.

Ухвалу суду за результатами розгляду питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути оскаржено в загальному порядку.

Аналіз вказаних норм чинного законодавства свідчить про те, що, у разі наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення, з метою захисту прав та інтересів сторін виконавчого провадження, суд може постановити ухвалу про зміну порядку і способу виконання судового рішення, а у разі відсутності такого способу - про його встановлення.

При цьому, порядок виконання рішення - це визначена законодавством послідовність і зміст виконавчих дій державним виконавцем, а також права та обов'язки суб'єктів виконавчого провадження під час їх вчинення.

Водночас, при вирішенні питання про встановлення способу і порядку виконання судового рішення суд повинен з'ясувати обставини, що свідчать про неможливість його виконання.

З наведеного вище вбачається, що нормами чинного законодавства чітко встановлено спосіб виконання рішень щодо стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, що, в свою чергу, є підставою для відмови в задоволенні заяви ВПВР ДВС України про встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 160, 165, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва-

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України у задоволенні заяви про встановлення способу і порядку виконання рішення суду.

2. Ухвалу надіслати сторонам у справі та Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби.

Ухвала відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали, а у разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Головуючий суддя К.Ю. Гарник

Судді Н.А. Добрівська

Б.В. Санін