номер провадження справи 13/46/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.03.2015 Справа № 908/997/15-г

За позовом: Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до відповідача: Концерну "Міські теплові мережі", м. Запоріжжя

про стягнення 84 701 949,30 грн.

Суддя Серкіз В.Г.

Представники:

від позивача: Ященко Р.Ю., довіреність № 14-135 від 13.05.2014р.

від відповідача: Семеренко С.О., довіреність № 54/20-19 від 05.01.2015р.

Розглядається позовна заява Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Концерну "Міські теплові мережі" про стягнення 84 701 949,30 грн. за договором на купівлю-продаж природного газу № 14/2530/11 від 30.09.2011р.

Ухвалою суду від 17.02.2015р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 908/997/15-г, присвоєно справі номер провадження 13/46/15 та призначено судове засідання на 24.03.2015р.

До початку розгляду справи представники сторін заявили клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.

24.03.2015р. справу розглянуто, спір вирішено, прийнято рішення у справі, вступну та резолютивну частини якого оголошено в судовому засіданні згідно із приписами ст. 85 ГПК України.

Представник позивача підтримав позовні вимоги, викладені у позовній заяві № 14/2-142 від 13.02.2015р. та просить суд стягнути з відповідача 84 701 949,30 грн. за договором на купівлю-продаж природного газу № 14/2530/11 від 30.09.2011р., а саме 66 260 938,23 грн. основного богу, 14 537 821,59 грн. інфляційних втрат та 3 903 189,48 грн. - 3 % річних. Позовні вимоги засновані на приписах ст.ст. 526, 611, 625 ЦК України, ст. 22, 193, 231 ГК України та ст.ст. 1, 2, 12, 15, 54 ГПК України.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав свої заперечення викладені у відзиві на позовну заяву № 1299/20 від 18.03.2015р., в якому просить суд позовні вимоги задовольнити частково та відмовити позивачу в задоволені позовних вимог в частині стягнення 3 % річних в сумі 1 479 672,97 грн.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (Продавець) та Концерном "Міські теплові мережі" (Покупець) укладений договір на купівлю-продаж природного газу № 14/2530/11 від 30.09.2011р. (далі - Договір).

Відповідно до умов п. 1.1 Договору, Продавець зобов'язався передати у власність Покупцю у IV кварталі 2011 році та у 2012 році імпортований природний газ (за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезеного на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", далі - газ), для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами, а Покупець зобов'язується приймати та оплачувати газ на умовах цього Договору.

Згідно п. 1.2 Договору, газ, що продається за цим договором, використовується Покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається бюджетними установами та організаціями та іншими споживачами, (далі - споживачам Покупця) та використовується теплогенеруючими (теплопостачальними) підприємствами на власні потреби та втрати.

В пункті 2.1 Договору (в редакції додаткової угоди № 2 від 31.08.2012р.), Сторони передбачили, що Продавець передає Покупцеві у 2011 році природний газ у обсязі 0 тис. (нуль) куб. м. та у 2012 році до 24 508,3 тис. (двадцять чотири мільйони п'ятсот вісім тисяч триста) куб. м., в тому числі по місяцях 2012 року (тис. куб. м.).

При цьому, в п. 2.1.1 Договору Сторони передбачили, що обсяги газу, що планується передати за цим договором, можуть змінюватися сторонами протягом місяця продажу в установленому порядку.

Згідно з п. 3.1.2 Договору, Покупець до 20 числа місяця, що передує місцю поставки газу, надає Продавцю належним чином оформлену заявку на планові обсяги споживання газу на наступний місяць, підписану уповноваженою особою. Плановий обсяг поставки підтверджуються Продавцем та доводиться до відома газотранспортних підприємств в електронному вигляді ОДУ ДК "Укртрансгаз" на відповідний місяць поставки.

За умовами п. 3.3 Договору приймання - передача газу, переданого Продавцем Покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання - передачі газу. Обсяги споживання газу Покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу Покупця.

Пунктом 3.4 Договору передбачено, що не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, Покупець зобов'язується надати Продавцю підписані та скріплені печатками Покупця та газорозподільного (газотранспортного) підприємства три примірники акта приймання - передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути Покупцю та газорозподільного (газотранспортного) підприємству по одному примірнику оригіналу акту, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акт є підставою для проведення остаточних розрахунків між сторонами.

Відповідно до п. 5.1 Договору ціна (граничний рівень ціни) на природний газ та послуги з його транспортування установлюються Національною комісією регулювання електроенергетики України (НКРЕ).

Пунктом 5.2 Договору (в редакції додаткової угоди № 2 від 31.08.2012р.), Сторони передбачили, що ціна за 1 000 куб. м. природного газу становить 3 509,00 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того:

- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2 %;

- податок на додану вартість за ставкою - 20 %.

Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 305,60 грн., крім того ПДВ - 20 % - 61,12 грн., всього з ПДВ - 366,72 грн.

До оплати за 1 000 куб. м. природного газу - 3 884,78 грн., крім того ПДВ - 20 % - 776,96 грн., всього з ПДВ - 4 661,74 грн.

В п. 5.3 Договору передбачено, що у разі зміни НКРЕ ціни на природний газ або тарифів на транспортування, розподіл і постачання, сторони вносять зміни до п. 5.2 договору з дати набрання чинності встановленої НКРЕ ціни та тарифів.

За умовами п. 5.5 Договору, загальна сума вартості природного газу за цим договором складається із сум вартості місячних поставок газу.

Відповідно до умов п. 6.1 Договору оплата за газ здійснюється Покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Пунктом 11.1 Договору визначено, що він набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін і діє в частині поставки газу з 01 жовтня 2011 року по 31 грудня 2012 року, а в частині проведення розрахунків за газ та послуги з його транспортування - до повного погашення заборгованості.

Позивач (Продавець) належним чином виконав умови Договору та поставив протягом вересня-грудня 2012 року природний газ на загальну суму 152 380 341,66 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу (копії в матеріалах справи), які підписано обома сторонами без зауважень

Однак, відповідачем в порушення умов договору та вказаних строків була здійснена часткова оплата за спожитий природний газ на загальну суму 86 119 403,43 грн.

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

За своєю правовою природою, договір по даній справі є договором поставки.

Підписавши та скріпивши своєю печаткою договір на купівлю-продаж природного газу № 14/2530/11 від 30.09.2011р., відповідач таким чином прийняв пропозицію позивача укласти договір на зазначених у ньому умовах і, відповідно, взяв на себе зобов'язання по виконанню умов договору.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 691 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно з нормою ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

На виконання умов договору на купівлю-продаж природного газу № 14/2530/11 від 30.09.2011р. позивач протягом вересня-грудня 2012 року поставив, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 152 380 341,66 грн., що підтверджується актами прийому-передачі природного газу, які містяться в матеріалах справи.

Весь поставлений товар був прийнятий відповідачем без зауважень, щодо якості та кількості, про що свідчить підпис та печатка відповідача на актах прийому-передачі природного газу за період вересень-грудень 2012 року за договором на купівлю-продаж природного газу № 14/2530/11 від 30.09.2011р.

Однак, відповідач у встановлений Договором строк за поставлений товар сплатив частково у розмірі 86 119 403,43 грн., чим порушив умови договору на купівлю-продаж природного газу № 14/2530/11 від 30.09.2011р.

Таким чином, у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань по своєчасній та повній оплаті поставки газу, в нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 66 260 938,23 грн.

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічний припис містять п. п. 1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Доказів повного виконання зобов'язання по оплаті поставленого газу відповідач суду не надав та в матеріалах справи вони відсутні.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд зазначає, що відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідачем не надано жодного доказу в підтвердження відсутності вини та доказів вжиття всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання.

З урахуванням наведеного, суд вважає позовні вимоги про стягнення з Концерну "Міські теплові мережі" 66 260 938,23 грн. основної заборгованості за поставлений газ за договором на купівлю-продаж природного газу № 14/2530/11 від 30.09.2011р. обґрунтованими, заснованими на законі, договорі, і такими, що підлягають задоволенню.

Також, позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача інфляційні втрати в сумі 14 537 821,59 грн. та 3% річних в розмірі 3 903 189,48 грн.

Відповідно до приписів ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача, розмір інфляційних втрат за період прострочення складає 14 537 821,59 грн.

Перевіривши правильність розрахунку позивача, суд визнав позовні вимоги в частині стягнення з Концерну "Міські теплові мережі" інфляційних втрат в сумі 14 537 821,59 грн. обґрунтованими, доведеними, заснованими на договорі та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно розрахунку позивача, розмір 3 % річних за період прострочення складають 3 903 189,48 грн.

Однак, в п. 3.3 Договору визначено, що приймання-передача газу, переданого Покупцем Продавцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу Покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу Покупця.

У відповідності до п. 3.4 Договору, Покупець надає Продавцеві підписані та скріплені печатками Покупця та газотранспортного підприємства три примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість.

Позивач згідно умов договору зобов'язаний повернути Покупцеві та газорозподільному (газотранспортному) підприємству по одному примірнику оригіналу акта приймання-передачі газу, підписаного уповноваженим представником та скріпленого печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта.

Акти приймання-передачі газу, визначені п. 3.4 Договору, є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

Пунктом 6.1 Договору передбачено здійснення оплати за газ виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу. Зазначений пункт договору може застосовуватися виключно у кореспонденції з п. 3.4 договору, який передбачає наявність акту, як підстави для остаточного розрахунку.

Акти приймання-передачі природного газу за період з вересня по грудень 2012 року були підписані позивачем лише 26.09.2013р., про що свідчить лист позивача № 9-5543/1.5-13 від 22.10.2013р., що надійшов на адресу відповідача 25.10.2013р.

Оскільки фактично спожиті відповідачем в період з вересня по грудень 2012 року обсяги природного газу не відповідали передбаченим п. 2.1. договору (в редакції додаткової угоди № 2 від 31.08.2012 року), з урахуванням наявності постачання природного газу для інших, ніж бюджетні та інші споживачі, категорій споживачів, за іншими договорами на купівлю-продаж природного газу (населення та релігійні організації), без підтвердженого з боку постачальника розподілу обсягів природного газу за категоріями споживачів та договорами, а також підписаних актів приймання-передачі відповідач не міг здійснювати оплату природного газу за спірний період з вини позивача.

Відповідно до ч. 4 ст. 512 ЦК України, прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Згідно із ч. 1 ст. 613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.

Тобто, період прострочення позивача у зобов'язанні оплатити природний газ, спожитий у вересні - грудні 2012 року слід розраховувати з 27.09.2013р., а саме з наступного дня після здійснення сторонами розподілу природного газу за категорією споживачів за договором та підписання актів приймання-передачі природного газу, як правової підстави для остаточних розрахунків між сторонами.

Крім того, в своєму розрахунку боргу позивач безпідставно включає до періоду прострочення дні фактично проведених відповідачем оплат.

Заходи відповідальності за порушення зобов'язань, підлягають застосуванню лише у разі порушення відповідачем зобов'язання - здійснення поставки поза межами строків, встановлених договором, і якщо боржник не доведе, що таке прострочення відбулося не з його вини.

В якості початку періоду прострочення по зобов'язанням вересня-грудня 2012 року потрібно брати саме 27.09.2013р. (наступний день після підписання позивачем актів приймання-передачі природного газу за спірний період).

Перевіривши розрахунок 3 % річних, судом встановлено, що період нарахування 3 % річних є саме з 27.09.2013р. по 15.12.2014р. та становить 2 423 516,51 грн., які судом визнано обґрунтованими, доведеними, заснованими на договорі та такими, що підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, наданий позивачем розрахунок суми 3 % річних судом не може бути прийнятий, оскільки він є необґрунтованим, у зв'язку із чим в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача 1 479 672,97 грн. 3 % річних судом відмовляється.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 44, 49, 82 - 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Концерну "Міські теплові мережі" (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, код ЄДРПОУ 32121458) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) 66 260 938 (шістдесят шість мільйонів двісті шістдесят тисяч дев'ятсот тридцять вісім) грн. 23 коп. основного боргу, 14 537 821 (чотирнадцять мільйонів п'ятсот тридцять сім тисяч вісімсот двадцять одна) грн. 59 коп. інфляційних втрат, 2 423 516 (два мільйони чотириста двадцять три тисячі п'ятсот шістнадцять) грн. 51 коп. 3 % річних та 71 801 (сімдесят одна тисяча вісімсот одна) грн. 10 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення 3 % річних в сумі 1 479 672 (один мільйон чотириста сімдесят дев'ять тисяч шістсот сімдесят дві) грн. 97 коп. - відмовити.

Суддя В.Г. Серкіз

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення оформлено і підписано згідно з вимогами ст. 84 ГПК України 02.04.2015р.