ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.04.2015 року Справа № 904/4107/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Лисенко О.М. (доповідач)

суддів: Виноградник О.М., Джихур О.В.

Секретар судового засідання Ситникова М.Ю.

Представники сторін:

від позивача: Демчук О.В., довіреність № 14-94 від 18.04.14, представник;

від ДВС України: Белінська О.І. представник, довіреність № 314/4.1/1387 від 29.12.14;

Представник відповідача в судове засідання не з"явився, про час та місце повідомлений належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м.Київ на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 23 лютого 2015року у справі № 904/4107/14

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м.Київ

до Публічного акціонерного товариства "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль", м.Дніпродзержинськ

про стягнення заборгованості за договором (на дії державної виконавчої служби)

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину постанови (статті 85, 99, 105 Господарського процесуального кодексу України).

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ звернулося до Публічного акціонерного товариства «Дніпродзержинська теплоелектроцентраль», м. Дніпродзержинськ про стягнення заборгованості за Договором від 18 грудня 2013 року № 795/14-ТЕ-3 купівлі-продажу природного газу.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 23 лютого 2015 року по справі № 904/4107/14 ( суддя Петренко І.В.) в задоволенні Скарги від 16 січня 2015 року № 14/2-9 про визнання незаконними дії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України щодо винесення постанови від 26 грудня 2014 року про зупинення виконавчого провадження ВП № 44736616 з примусового виконання Наказу господарського суду від 08 серпня 2014 року по справі № 904/4107/14; визнання недійсною

постанови від 26 грудня 2014року ВП№44736616 про зупинення виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 08.08.2014р. у справі №904/4107/14; зобов'язання органу державної виконавчої служби скасувати постанову від 26.12.2014р. ВП№44736616 про зупинення виконавчого

провадження; зобов'язання органу державної виконавчої служби поновити виконавче провадження ВП№44736616, про що винести відповідну постанову, відповідачу відмовлено.

Ухвала вмотивована тим, що Публічне акціонерне товариство "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль", м. Дніпродзержинськ включено до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» , заборгованість виникла внаслідок неповних розрахунків з позивачем за отриманий природний газ, тобто за енергоносії.

При винесенні ухвали суд керувався приписами пунктів 1,4,1.8 статті 1, пунктів 3.4,3.7 статті 3 Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», пунктом 15 частини 1 статті 37, частини 3 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження».

Не погодившись із вказаною ухвалою, до суду з апеляційною скаргою звернулося Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", в якій просить ухвалу скасувати, а заяву відповідача на дії виконавчої служби задовольнити, посилаючись на те, що заходи примусового виконання рішення суду у справі № 904/4107/14 про стягнення заборгованості, яка визначена відповідно до вимог Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу» № 2711, в тому числі, що виникла після 01 січня 2013 року, повинні застосовуватися на загальних підставах в порядку встановленого Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідач по справі не скористався правом участі в судовому засіданні (стаття 22 Господарського процесуального кодексу України), про час та місце судового засідання сповіщений належним чином, що підтверджується ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16 березня 2015 року зі штампом канцелярії суду про розсилку, вчиненим згідно з Інструкцією з діловодства в господарських судах України, затверджену Наказом Державної судової адміністрації України від 20 лютого 2013року № 28.

Представник відповідача про час і місце розгляду справи повідомлений завчасно та належним чином, явку у судове засідання повноважного представника не забезпечив.

Згідно частини 1 статті 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції.

У відповідність абзацу 3 пункту 3.9.1. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу .

Абзацом 1 пункту 3.9.2. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 визначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи факт належного сповіщення сторін про час та місце судового засідання, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу можливо розглянути в цьому судовому засіданні за відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

У відзиві на апеляційну скаргу Публічне акціонерне товариство "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль", м. Дніпродзержинськ просить ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 23 лютого 2015 року залишити без змін, апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія»Нафтогаз України» залишити без задоволення.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним рішення, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала господарського суду Дніпропетровської області не підлягає скасуванню з наступних підстав.

11 червня 2014 року Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (далі по тексту - позивач, скаржник) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль" (далі по тексту -відповідач) про стягнення 30592023,50грн. (з яких 27984333,29грн. - основного боргу; 924523,58грн. - пені; 1510154,94грн. - інфляційних втрат; 173011,69грн. - три відсотки річних). Судові витрати по справі покладений на відповідача.

22 липня 2014 року господарським судом прийнято рішення про часткове задоволення позовних вимог, а саме стягнуто з відповідача на користь позивача 27984333,29грн. - основного боргу; 647166,51грн. - пені; 1510154,94грн. - інфляційних втрат; 173011,69грн. - три відсотки річних; 73080,00грн. - судового збору. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням господарського суду від 22 липня 2014 року позивач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, яка за результатами розгляду, постановою від 15 вересня 2014 року залишена без задоволення, а рішення господарського суду Дніпропетровської області без змін.

Не погодившись з постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду позивач подав касаційну скаргу, за результатами розгляду якої, постановою Вищого господарського суду України залишена без задоволення, а постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду без змін.

Відповідач звернувся до господарського суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

Господарський суд ухвалою від 01 грудня 2014 року в задоволенні заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню відмовив.

19 січня 2015 року позивач звернувся до господарського суду зі Скаргою за вих.№14/2-9в від 16 січня 2015 року, в якій просить суд визнати незаконними дії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України щодо винесення постанови від 26 грудня 2014 року про зупинення виконавчого провадження ВП №44736616 з примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 08 серпня 2014 року по справі №904/4107/14; визнання недійсною постанови від 26 грудня 2014 року ВП№44736616 про зупинення виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 08 серпня 2014 року у справі №904/4107/14; зобов'язання органу державної виконавчої служби скасувати постанову від 26 грудня 2014 року ВП№44736616 про зупинення виконавчого провадження; зобов'язання органу ДВС поновити виконавче провадження ВП№44736616, про що винести відповідну постанову.

Ухвалою суду від 20 січня 2015року скаргу за вих.№14/2-9в від 16 січня 2015року прийнято до розгляду; призначено розгляд скарги за вих.№14/2-9в від 16 січня 2015 року у засідання на 05 лютого 2015року о 11:45год.; до участі у розгляді скарги за вих.№14/2-9в від 16 січня 2015 року залучено Державну виконавчу службу України (04053, м.Київ, вул.Артема, 73; ідентифікаційний код 37471975).

Пунктом 1.1. статті 1 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" визначено, що підприємства паливно-енергетичного комплексу - гірничі підприємства (шахти, рудники, копальні, кар'єри, розрізи, збагачувальні фабрики), газодобувні підприємства, котельні, підключені до магістральних теплових мереж, а також підприємства, які на дату виникнення заборгованості мали ліцензію хоча б з одного виду діяльності:

виробництва електричної енергії;

передачі електричної енергії магістральними та міждержавними електричними мережами;

передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами;

постачання електричної енергії за регульованим тарифом;

оптового постачання електричної енергії;

транспортування природного газу магістральними трубопроводами;

транспортування природного і нафтового газу розподільними трубопроводами;

транспортування нафтопродуктів магістральними трубопроводами;

постачання природного газу за регульованим тарифом;

Пунктом 1.4. статті 1 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" визначено, що заборгованість - підтверджена учасниками розрахунків на розрахункову дату сума коштів, яка:

1) підлягає сплаті за товари, роботи (послуги), спожиті у процесі виробництва (видобутку), передачі (транспортування) та/або постачання енергоносіїв, відповідно до укладених договорів або з інших підстав, передбачених законом, у тому числі суми пені, штрафних та фінансових санкцій, але не сплачена;

2) є податковим боргом та підлягає сплаті, але не сплачена, до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів, у тому числі ліквідованих;

3) підлягає сплаті, але не сплачена, до цільового галузевого фонду створення ядерно-паливного циклу центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики в паливно-енергетичному комплексі;

4) передбачена видатками бюджетів усіх рівнів, але не отримана суб'єктами господарської діяльності, у тому числі за пільгами та субсидіями, для сплати за спожиті енергоносії;

5) підлягає сплаті і виникла внаслідок відсутності у Державному бюджеті України минулих років видаткових статей або передбачення видатковими статтями часткового фінансування видатків для розрахунків за енергоносії, у тому числі за пільгами та субсидіями (трансфертами), спожиті підприємствами, організаціями, закладами та установами, які фінансуються з бюджетів усіх рівнів; сплаті

6) є заборгованістю казенних підприємств, у тому числі тих, які були казенними станом на 1 січня 2011 року, за зобов'язаннями з оплати електричної енергії у розмірі станом на 1 липня 2011 року, що є непогашеними на дату набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України з питань врегулювання заборгованості за електричну енергію".

Пунктом 1.8. статті 1 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" визначено, що розрахункова дата - дата фіксації учасниками розрахунків сум кредиторської та дебіторської заборгованостей, що належать до погашення з використанням передбачених цим Законом механізмів. Розрахунковою датою встановлюється 1 січня 2013 року, а для казенних підприємств, у тому числі тих, які були казенними станом на 1 січня 2011 року, за зобов'язаннями з оплати електричної енергії - 1 липня 2011 року.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" закон регулює відносини, пов'язані з проведенням комплексу заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу.

Дія цього Закону поширюється на підприємства паливно-енергетичного комплексу, а також інших учасників розрахунків, які мають або перед якими є заборгованість, що виникла внаслідок неповних розрахунків за енергоносії.

Пунктом 3.7 статті 3 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" визначено, що на строк участі підприємства паливно-енергетичного комплексу у процедурі погашення заборгованості підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо цього підприємства із стягнення заборгованості, яка виникла до 1 січня 2013 року, що підлягають виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", крім рішень про виплату заробітної плати, вихідної допомоги, інших виплат (компенсацій), що належать працівнику у зв'язку з трудовими відносинами, відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, стягнення аліментів та рішень про стягнення заборгованості із сплати внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, яка виникла до 1 січня 2011 року, і заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України.

В пункті 15 частини 1 статті 37, частині 3 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції станом на час здійснення виконавчих дій) визначено, що виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" до закінчення строку дії процедури погашення заборгованості.

Відповідно пункту 3.4, пункту 3.7 статті 3 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" (у редакції станом на час здійснення виконавчих дій), на строк участі підприємства паливно-енергетичного комплексу у процедурі погашення заборгованості підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо цього підприємства із стягнення заборгованості, яка виникла до 1 січня 2013 року, що підлягають виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", крім рішень про виплату заробітної плати, вихідної допомоги, інших виплат (компенсацій), що належать працівнику у зв'язку з трудовими відносинами, відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, стягнення аліментів, та рішень про стягнення заборгованості із сплати внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, яка виникла до 1 січня 2011 року, і заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України; процедура погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу діє до 1 січня 2016 року.

В пункті 1.4 статті 1 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" встановлено, що заборгованість - підтверджена учасниками розрахунків на розрахункову дату сума коштів, яка:

1) підлягає сплаті за товари, роботи (послуги), спожиті у процесі виробництва (видобутку), передачі (транспортування) та/або постачання енергоносіїв, відповідно до укладених договорів або з інших підстав, передбачених законом, у тому числі суми пені, штрафних та фінансових санкцій, але не сплачена;

2) є податковим боргом та підлягає сплаті, але не сплачена, до бюджетів усіх рівнів та державних цільових фондів, у тому числі ліквідованих;

3) підлягає сплаті, але не сплачена, до цільового галузевого фонду створення ядерно-паливного циклу центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики в паливно-енергетичному комплексі;

4) передбачена видатками бюджетів усіх рівнів, але не отримана суб'єктами господарської діяльності, у тому числі за пільгами та субсидіями, для сплати за спожиті енергоносії;

5) підлягає сплаті і виникла внаслідок відсутності у Державному бюджеті України минулих років видаткових статей або передбачення видатковими статтями часткового фінансування видатків для розрахунків за енергоносії, у тому числі за пільгами та субсидіями (трансфертами), спожиті підприємствами, організаціями, закладами та установами, які фінансуються з бюджетів усіх рівнів;

6) є заборгованістю казенних підприємств, у тому числі тих, які були казенними станом на 1 січня 2011 року, за зобов'язаннями з оплати електричної енергії у розмірі станом на 1 липня 2011 року, що є непогашеними на дату набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України з питань врегулювання заборгованості за електричну енергію".

Розрахунковою датою, за пунктом 1.8 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", є дата фіксації учасниками розрахунків сум кредиторської та дебіторської заборгованостей, що належать до погашення з використанням передбачених цим Законом механізмів. Розрахунковою датою встановлюється 1 січня 2013 року, а для казенних підприємств, у тому числі тих, які були казенними станом на 1 січня 2011 року, за зобов'язаннями з оплати електричної енергії - 1 липня 2011 року.

В Рішенні Конституційного Суду України від 13 грудня 2012 року №18-рп/2012 у справі №1-26/2012 про офіційне тлумачення положень пункту 15 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" у взаємозв'язку з положеннями частини 1 статті 41, частини 5 статті 124, пункту 9 частини 3 статті 129 Конституції України, статті 115 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 1.3, 1.4 статті 1, частини 2 статті 2, абзацу 6 пункту 3.7 статті 3 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" (справа про стягнення заборгованості з підприємств паливно-енергетичного комплексу) встановлено, що:

- обов'язкове зупинення виконавчого провадження та заходів примусового виконання судових рішень здійснюється лише щодо стягнення заборгованості, яка виникла через неповні розрахунки за енергоносії, та щодо учасників розрахунків, визначених Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу";

- внесення юридичної особи, незалежно від форми власності, до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості, не є підставою для зупинення виконавчого провадження та заходів примусового виконання судових рішень щодо стягнення з неї заборгованості, яка не стосується неповних розрахунків за енергоносії і не визначена Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

Таким чином, виходячи з пункту 15 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" та його тлумачення Конституційним Судом (рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012) для зупинення виконавчого провадження необхідні дві умови:

1) включення боржника до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу";

2) стягнення заборгованості, яка виникла через неповні розрахунки за енергоносії.

Заборгованість, яка була предметом розгляду справи № 904/4107/14 виникла після 01 січня 2013 року.

Поряд з цим, жодним нормативно-правовим актом чинного законодавства України, якими регулюються умови і порядок виконання судових рішень та основи організації і діяльності державної виконавчої служби, обов'язку тлумачення судових рішень в контексті правової природи заборгованості, що підлягає стягненню в порядку Закону України "Про виконавче провадження" та надання оцінки підставам і часу виникнення цієї заборгованості, на державну виконавчу службу або ж безпосередньо державних виконавців не покладені та, відповідно, до їх компетенції не належать.

Водночас, згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України №1571-VII від 03 липня 2014 року "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення розрахунків у паливно-енергетичному комплексі" продовжено визначену Законом України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" процедуру погашення заборгованості підприємств паливно-енергетичного комплексу до 01 січня 2016року.

Отже, ані Закон України "Про виконавче провадження", ані рішення Конституційного суду України у взаємозв'язку з абзацом 6 пункту 3.7 статті 3 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" не ставлять умову щодо зупинення виконавчого провадження в залежність від часу виникнення заборгованості внаслідок неповних розрахунків за енергоносії.

Вказана правова позиція кореспондується з викладеними у постановах Вищого господарського суду України від 15 січня 2015 року по справі № 911/3281/13, від 04 лютого 2014 року у справі № 905/2000/13, від 26 лютого 2015 року у справі № 5023/3622/11, від 17 березня 2015 року по справі № 904/4090/14, від 31 березня 2015 року по справі № 904/2745/13.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про відмову позивачу у задоволенні Скарги від 16 січня 2015 року № 14/2-9в про визнання незаконними дії Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України щодо винесення постанови від 26 грудня 2014 року про зупинення виконавчого провадження ВП №44736616 з примусового виконання Наказу господарського суду Дніпропетровської області від 08 серпня 2014 року по справі № 904/4107/14; визнання недійсною постанови від 26 грудня 2014 року ВП№44736616 про зупинення виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Дніпропетровської області від 08 серпня 2014 року у справі № 904/4107/14; зобов'язання органу державної виконавчої служби скасувати постанову від 26 грудня 2014 року ВП№44736616 про зупинення виконавчого провадження; зобов'язання органу державної виконавчої служби поновити виконавче провадження ВП № 44736616, про що винести відповідну постанову, у зв'язку з чим, ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 23 лютого 2015 року по справі № 904/4107/14 скасуванню не підлягає.

З урахуванням наведеного, доводи апеляційної скарги не спростовують ніяким чином вищенаведену правову оцінку матеріалів, обставин справи, отже, не є правовими підставами зміни чи скасування ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 23 лютого 2015 року по справі № 904/4107/14.

Судовий збір за перегляд справи в апеляційному порядку покладається на скаржника по справі відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м.Київ - залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 23 лютого 2015 року у справі № 904/4107/14 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Матеріали справи повернути до господарського суду Дніпропетровської області.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 15 квітня 2015 року.

Головуючий суддя О.М.Лисенко

Суддя О.М.Виноградник

Суддя О.В.Джихур