ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 лютого 2009 р. | № 11/230-08 |
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого | Грейц К.В., |
суддів: | Глос О.І., Бакуліної С.В., |
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу | МПП "Боксан" |
на рішення | господарського суду Сумської області від 09.07.2008 р. |
у справі | №11/230-08 |
господарського суду | Сумської області |
за позовом | СТОВ "Агрокомбінат "Тепличний" |
до | Сумської міської ради |
про | визнання права власності |
у судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача: | Мельник Ю.М. |
від відповідача: | не з'явився |
від скаржника: | Кучменко С.В. |
ВСТАНОВИВ:
Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Агрокомбінат "Тепличний" звернулося до господарського суду Сумської області з позовом до відповідача —Сумської міської ради про визнання за позивачем права власності на наступні об'єкти нерухомого майна: насосну станцію (літ. А-1) загальною площею 66,3 кв.м, розташовану за адресою: м.Суми, вул.Білопільський шлях, 33; вагову (літ. А-І) загальною площею 18,3 кв.м, розташовану за адресою: м.Суми, вул.Білопільський шлях, 33; магазин (літ. А) загальною площею 93,5 кв.м, розташований за адресою: м.Суми, вул.Радгоспна, 16; омшаник (літ. А-1 —площею 123,1 кв.м) із самовільно побудованим тамбуром (літ. а —площею 15,2 кв.м), розташований за адресою: м.Суми, вул.Ганнівська, 1/1.
Підставою звернення з позовом про визнання права власності на вищевказані об'єкти нерухомого майна стала передача громадянам України —співвласникам майна (в т.ч. спірного) на підставі договору від 29.02.2000 р. належного їм на праві спільної власності майна у пайовий фонд Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Ганнівський", правонаступником якого внаслідок декількох перетворень вказаної юридичної особи став позивач —Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Агрокомбінат "Тепличний".
Рішенням господарського суду Сумської області від 09.07.2008 р. у справі №11/230-08 (суддя Зражевський Ю.О.) позов задоволено повністю: визнано за СТОВ "Агрокомбінат "Тепличний" право власності на наступні об'єкти нерухомого майна: насосну станцію (літ. А-1) загальною площею 66,3 кв.м, розташовану за адресою: м.Суми, вул.Білопільський шлях, 33; вагову (літ. А-І) загальною площею 18,3 кв.м, розташовану за адресою: м.Суми, вул.Білопільський шлях, 33; магазин (літ. А) загальною площею 93,5 кв.м, розташований за адресою: м.Суми, вул.Радгоспна, 16; омшаник (літ. А-1 —площею 123,1 кв.м) із самовільно побудованим тамбуром (літ. а —площею 15,2 кв.м), розташований за адресою: м.Суми, вул.Ганнівська, 1/1.
Мале приватне підприємство "Боксан" (яке не є учасником судового процесу), в порядку ст. 107 Господарського процесуального кодексу Украї ни звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на рішення господарського суду Сумської області від 09.07.2008 р. у справі №11/230-08, посилаючись на прийняття господарським судом Сумської області рішення, що стосується прав та обов'язків МПП "Боксан", не залученого до участі у справі, оскільки заявнику спірне нерухоме майно (приміщення магазину за адресою: вул.Радгопна, 16 в м.Суми) було передано в оренду у 1999 р. на підставі договору оренди приміщення магазину від 25.12.1999 р., укладеного між КСП "Тепличне" (орендодавець) і МПП "Боксан", терміном на 1 рік (з 01.01.2000 р. по 01.01.2001 р.). В підтвердження наявності прав орендаря на спірне приміщення магазину заявник посилається на п. 9.3 договору (згідно з яким у разі відсутності заяви однієї з сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той же термін і на тих умовах, які передбачені договором), а також на те, що при ліквідації КСП "Тепличне" приміщення магазину не відійшло на паї співвласників (у зв'язку з чим вказане приміщення Сільськогосподарському виробничому кооперативу "Ганнівський" співвласниками не передавалося), що підтверджується відміткою голови ліквідаційної комісії КСП "Тепличне" на листі МПП "Боксан" від 21.03.2002 р.
У касаційній скарзі заявник просить скасувати рішення господарського суду Сумської області від 09.07.2008 р. у справі №11/230-08 в частині визнання за СТОВ "Агрокомбінат "Тепличний" права власності на магазин, літера "А", площею 93,5 кв.м, який розташовано за адресою: м.Суми, вул.Радгоспна, 16.
Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на участь свого представника у судовому засіданні касаційної інстанції.
У відзиві на касаційну скаргу позивач повідомив про ліквідацію КСП "Тепличне" ще у 2003 р. і в підтвердження наведеного подав копію ухвали господарського суду Сумської області від 24.07.2003 р. у справі №3652-7/131 про ліквідацію КСП "Тепличне" як юридичної особи та витяг з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 03.02.2009 р. №04-2-08-484, згідно з яким державна реєстрація припинення юридичної особи КСП "Тепличне" здійснена 08.09.2003 р.
Заслухавши пояснення представників позивача та заявника, перевірив ши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів Вищого гос подарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 107 Господарського процесуального кодексу України касаційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, що набрало законної сили, та постанову апеляційного суду мають право подати сторони у справі, а також особи, яких не було залучено до участі у справі, якщо суд прийняв рішення чи постанову, що стосується їх прав і обов'язків.
Слід зазначити, що реалізація конституційного права такої особи на оскарження судового рішення можлива у разі якщо таке рішення безпосередньо стосується прав та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки таких осіб. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права.
Звертаючись із касаційною скаргою, заявник посилався на те, що 25.12.1999 р. між МПП "Боксан" та КСП "Тепличний" було укладено договір оренди спірного приміщення магазину площею 93,5 кв.м по вул.Радгоспній, 16 в м.Суми, згідно з яким КСП "Тепличне" передало, а МПП "Боксан" прийнялао в тимчасове користування на правах оренди приміщення магазину №66 за адресою: м.Суми, вул.Радгоспна, 16 терміном на 1 рік.
У підтвердження доводів касаційної скарги заявником подано: копію договору оренди приміщення магазину №66 від 25.12.1999 р., укладеного між КСП "Тепличне" та МПП "Боксан"; копію акта від 01.06.2000 р. про відсутність у МПП "Боксан" станом на 15.05.2000 р. заборгованості за використану електроенергію; копію листа заявника на адресу голови ліквідаційної комісії ДП "Тепличне" від 21.03.2002 р. №1 про надання дозволу на ремонт та реконструкцію орендованого приміщення; копію договору від 08.07.2002 р. №2 на проведення робіт з ремонту приміщення та копію платіжного доручення від 11.07.2002 р. №96 про перерахування попередньої оплати, та інші документи, які (на думку заявника) свідчать про фактичне користування заявником вказаними приміщеннями після закінчення терміну дії договору оренди (після 01.01.2001 р.).
Однак, слід зазначити, що заявник, обґрунтовуючи касаційну скаргу порушенням його прав як орендаря спірного приміщення магазину на підставі договору оренди від 25.12.1999 р. (укладеного між КСП "Тепличне" (орендодавець) і МПП "Боксан" (орендар)), внаслідок визнання права власності на вказане приміщення за позивачем, не взяв до уваги норми глави 58 Цивільного кодексу України, які регулюють питання найму (оренди).
Разом із тим, відповідно до ч. 1 ст. 770 Цивільного кодексу України у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходить права та обов'язки наймодавця. Вказана норма закріплює загальне правило, відповідно до якого договір оренди зберігає чинність при переході права власності на майно, передане в оренду, до нового власника.
Однак, відповідно до ч. 2 ст. 781 Цивільного кодексу України договір найму припиняється у разі ліквідації юридичної особи, яка була наймачем або наймодавцем.
Як свідчать матеріали справи, скаржник на момент розгляду справи і прийняття рішення господарським судом не був учасником господарських правовідносин, які виникли між сторонами і були предметом розгляду в господарському суді першої інстанції.
З огляду на викладене, не вбачається підстав для скасування рішення господарського суду Сумської області від 09.07.2008 р. у справі №11/230-08 з підстав порушення судом норм процесуального права —прийняття судом рішення, що стосується прав і обов'язків заявника, не залученого до участі у справі.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, п. 1 ст. 1119, ст. 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу МПП "Боксан" на рішення господарського суду Сумської області від 09.07.2008 р. у справі №11/230-08 залишити без задоволення, рішення господарського суду Сумської області від 09.07.2008 р. у справі №11/230-08 —без змін.
Головуючий К.Грейц
Судді О.Глос
С.Бакуліна