ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

        07.04.2015 р.                                                                      Справа №917/486/15

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Укрфаворіт"

до  публічного акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод"

про стягнення 236 906,81 грн.

                                                                                          Суддя Тимошенко К.В.

Представники:

від позивача: не з’явився

від відповідача: не з’явився

Розглядається позовна заява про стягнення з відповідача 205800грн. 00коп. основного боргу, 25288грн. 03коп. неустойки, 5818грн. 78коп. річних.

Від відповідача 25.03.2015р. надійшла незасвідчена копія відзиву.(а.с.48) Правомірність надання відзиву у незасвідченій копії  відповідач не обґрунтував. Обставини, наведені  у незасвідченій копії відзиву відповідач не обґрунтував.

Про дату, час і місце засідання суду сторони повідомлені, що підтверджується відповідними повідомленнями (а.с.60-61).

В засіданні суду відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Позивач просить стягнути з відповідача 205800грн. 00коп. основного боргу, 25288грн. 03коп. неустойки, 5818грн. 78коп. річних.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що 28.11.2012р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Укрфаворіт» (позивачем) та публічним акціонерним  товариством «Кременчуцький сталеливарний завод» (відповідачем) укладено договір поставки №0575-СН, за умовами якого позивач поставив відповідачу продукцію на суму 411600грн. 00коп., відповідач за поставлену продукцію розрахувався частково, у зв’язку з чим утворилася заборгованість в розмірі 205800грн. 00коп.

Дослідивши надані у справі докази, суд при вирішенні спору виходить з наступного:

Згідно наданої позивачем копії договору поставки товару №0575-СН від 28.11.2012р.  (далі-договір) (копія договору а.с.9-12) позивач (постачальник) зобов'язався поставити і передати у власність відповідачу (покупцю) товар, а відповідач зобов’язався прийняти цей товар та своєчасно здійснювати його оплату.

Пунктом 6.1. договору та п. 2 специфікації №9 від 19.09.2013р. до договору №0575-СН від 28.11.2012р. (а.с.13) сторони визначили, що розрахунки за товар здійснюються протягом 30 календарних днів з дати поставки товару.

Частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) визначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає  з характеру відносин сторін.

Статтею 664 ЦК України встановлено, що обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням  товару.

Згідно наданої позивачем копії видаткової накладної №772 від 20.12.2013р., підписаної обома сторонами, відповідач отримав від позивача товар на суму 411600грн. 00коп. (а.с.14).

Як зазначає позивач у позовній заяві, і не спростовано відповідачем, за поставлений товар відповідач розрахувався частково, у зв’язку з чим утворилася заборгованість в сумі 205800грн. 00коп.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) , ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК), зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Таким чином, вимога позивача про стягнення 205800грн. 00коп. основного боргу обґрунтована і підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За неналежне виконання умов договору позивач просить стягнути з відповідача неустойку у розмірі 25288грн. 03коп.

Пунктом 10.5 договору встановлено що, у випадку порушення відповідачем (покупцем) строку розрахунку за поставлений товар останній сплачує на користь позивача (постачальника) неустойку у розмірі подвійної облікової ставки, що діє під час порушення грошового зобов’язання від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Відповідно до пункту 6 статті 232 Господарського кодексу України (далі - ГК), нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Договором або законом інше не встановлено.

Вимога позивача про стягнення неустойки правомірна, але сума неустойки позивачем завищена, оскільки позивач рахує неустойку за період з 10.02.2014р. до 20.01.2015р., що виходить за межі встановленого статтею 232 ГК України шестимісячного строку.

Так, по видатковій накладній №772 від 20.12.2013р., визначений пунктом 6.1. договору та п. 2 специфікації №9 від 19.09.2013р. до договору №0575-СН від 28.11.2012р. строк оплати сплив 20.01.2014р., отже 6 місячний строк нарахування неустойки сплив 20.07.2014р.

Таким чином, вимога про стягнення неустойки підлягає задоволенню частково в сумі 15217грн. 92коп. за період з 10.02.2014р. по 20.07.2014р. В решті суми неустойки нарахованої за період, що виходить за межі визначеного Господарським кодексом України строку, позов необґрунтований і задоволенню не підлягає.

Крім цього, позивач просить стягнути з відповідача 5818грн. 78коп. річних.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Договором або законом інше не встановлено.

Таким чином, вимога про стягнення 5818грн. 78коп. річних обґрунтована і підлягає задоволенню.

Відповідно до пункту четвертого частини третьої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода у наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості. Аналогічні положення закріплено в статті 43 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідач доказів у спростування наданих позивачем доказів і наведених у позовній заяві доводів не навів та не надав.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 ГПК України,  суд, -

                                                                В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства «Кременчуцький сталеливарний завод» (39621, Полтавська область, м. Кременчук, вул. Івана Приходька, 141, ідентифікаційний код 05756783) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Укрфаворіт» (83086, м. Донецьк, вул. Домена, 27, ідентифікаційний код 35951704) 205800грн. 00коп. основного боргу, 15217грн. 92коп. неустойки, 5818грн. 78коп. річних, 4536грн.73коп. судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

Суддя                                                                                          Тимошенко К.В.

Повне рішення складено  10.04.2015р.