ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" квітня 2015 р. Справа № 917/399/15

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Плахов О.В., суддя Шутенко І.А.,

при секретарі Міракові Г.А.,

за участю представників:

апелянта - Плахотничий Д.О. на підставі довіреності №2281 від 30.07.2014р.,

боржника - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Карлівської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Полтавській області (вх. №1847 П/2) на ухвалу господарського суду Полтавської області від 04.03.2015р. у справі № 927/399/15

за заявою Карлівської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Полтавській області

до Державного підприємства "Жовтневий спиртовий завод", м. Карлівка, Полтавська обл.

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 04.03.2015р. у справі №917/399/15 (суддя Паламарчук В.В.) повернуто заяву Карлівської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Полтавській області про порушення справи про банкрутство Державного підприємства "Жовтневий спиртовий завод" без розгляду на тій підставі, що кредитором не надано доказів, що підтверджують вжиття заходів по погашенню податкового боргу, передбачених Податковим кодексом України, та не надано доказів неспроможності боржника виконати свої зобов'язання перед кредитором в розмірі, визначеному частиною 3 статті 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", протягом трьох місяців після відкриття виконавчого провадження.

Не погодившись з ухвалою місцевого господарського суду, Карлівська ОДПІ Головного управління Міндоходів у Полтавській області звернулась до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить оскаржувану ухвалу скасувати та направити справу до господарського суду Полтавської області для розгляду.

Свої вимоги апелянт обгрунтовує тим, що ДП "Жовтневий спиртовий завод" має заборгованість перед ОДПІ на загальну суму 2 633 116, 37грн., працівниками ОДПІ проводились перевірки дотримання боржником податкового законодавства, за результатами яких прийнято повідомлення-рішення; постановами Полтавського окружного адміністративного суду стягнуто з боржника на користь Карлівської ОДПІ грошові кошти на загальну суму 2 202, 0тис.грн., судом видано 5 виконавчих листів, які перебувають на виконанні у Державній виконавчій службі Карлівського РУЮ. З середини 2013 року окружним адміністративним судом виконавчі листи не видавались, апелянтом вживались заходи щодо стягнення податкового боргу в порядку статті 95 Податкового кодексу України, а саме до установ банків, обслуговуючих платника податків направлялися інкасові доручення.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 20.03.2015р. у справі №917/399/15 прийнято апеляційну скаргу до провадження, розгляд скарги призначено на 06.04.2015р., зобов'язано апелянта надати заяву про порушення справи про банкрутство з додатками, що подавались до місцевого господарського суду.

02.04.2105р. на адресу Харківського апеляційного господарського суду від апелянта надійшла заява про порушення справи про банкрутство з додатками з відміткою суду першої інстанції про її прийняття (вх.№5353).

У судовому засіданні Харківського апеляційного господарського суду 06.04.2015р. представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги, просить оскаржувану ухвалу скасувати та направити справу до господарського суду Полтавської області для розгляду. Представник ДП "Жовтневий спиртовий завод" в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не сповістив, хоча боржник був належним чином повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги (т.3 а.с.1).

Враховуючи, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду апеляційної скарги по суті, що явка представників у судове засідання не була визнана обов'язковою, зважаючи на строки розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, передбачені статтею 102 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів вважає за можливе розглянути скаргу в даному судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала скасуванню,виходячи з наступного.

Відповідно до положеннь статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі - Закон про банкрутство) боржник - юридична особа - суб'єкт підприємницької діяльності або фізична особа за зобов'язаннями, які виникли у фізичної особи у зв'язку зі здійсненням нею підприємницької діяльності, неспроможний виконати протягом трьох місяців свої грошові зобов'язання після настання встановленого строку їх виконання, які підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, та постановою про відкриття виконавчого провадження, якщо інше не передбачено цим Законом.

Кредитором є юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.

Грошове зобов'язання - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов'язань відносяться також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях.

Таким чином, орган доходів і зборів є кредитором боржника, якщо має до нього пітверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо сплати податків. зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, якщо боржник не спроможний виконати їх після настання встановленого строку інакше, як через відновлення його платоспроможності.

Відповідно до частини 3 статті 10 Закону про банкрутство справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Безспірні вимоги кредиторів - грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. До складу цих вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.

Стаття 11 Закону про банкрутство визначає, що заява про порушення провадження у справі про банкрутство подається боржником або кредитором у письмовій формі. До заяви про порушення справи про банкрутство додаються, зокрема, докази того, що сума безспірних вимог кредитора (кредиторів) сукупно становить не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, якщо інше не передбачено цим Законом; рішення суду про задоволення вимог кредитора, що набрало законної сили; відповідна постанова органу державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження з виконання вимог кредитора.

Як вбачається із заяви Карлівської ОДПІ про порушення справи про банкрутство ДП "Жовтневий спиртовий завод" (з відміткою суду першої інстанції про її прийняття) та доданими до неї документами, боржником починаючи з 2009 року не сплачуються податкові грошові зобов'язання задекларовані боржником шляхом подачі до податкового органу відповідних декларацій та розрахунків (т.2 а.с.17-43, 47-54, 57-158, 182-196, 223-260, 264-274, 298-365).

Працівниками Карлівської ОДПІ проводились перевірки дотримання податкового, валютного та іншого законодавства ДП "Жовтневий спиртовий завод", за результатами яких складено податкові повідомлення-рішення (т.2 а.с.46, 56, 180, 208, 210, 261, 287), що направлені боржнику поштою або вручені особисто, про що стоїть підпис уповноваженої особи у повідомленнях-рішеннях.

З метою стягнення заборгованості Карлівська ОДПІ неодноразово зверталась з адміністративними позовами до Полтавського окружного адміністративного суду про стягнення податкового боргу з ДП "Жовтневий спиртовий завод".

Постановами Полтавського окружного адміністративного суду від 16.04.2010р. у справі №2а-666/10/1670 (т.2 а.с.369-371), від 01.08.2011р. у справі №2а-1670/5661/11 (т.2 а.с.375-377), від 05.06.2012р. у справі №2а-1670/2303/12 (т.2 а.с.381-382), від 12.10.2012р. у справі №2а-1670/5928/12 (т.2 а.с.386-388), від 04.04.2013р. у справі №816/1015/13-а (т.2 а.с.391-392) стягнуто з боржника на користь Карлівської ОДПІ грошові кошти на загальну суму 2 202 046, 00грн.

У матеріалах справи наявні постанови про відкриття виконачого провадження від 02.09.2010р., 06.10.2011р., 31.07.2012р., 07.02.2013р., 03.07.2013р. за виданими окружним адміністративним судом виконавчими листами у зазначених справах (т.2 а.с.366, 372, 378, 383, 389).

Отже, вимоги кредитора Карлівської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Полтавській області в сумі 2 202 046, 00грн. є грошовими, підтверджені судовими рішеннями та постановами про відкриття виконавчого провадження. Виконавчі провадження щодо стягнення заборгованості боржника на користь ініціюючого кредитора у розмірі 2 202 046, 00грн. були відкриті 02.09.2010р., 06.10.2011р., 31.07.2012р., 07.02.2013р., 03.07.2013р., заява про порушення справи про банкрутство ДП "Жовтневий спиртовий завод" надійшла до господарського суду Полтавської області 27.02.2015р., тобто, більше ніж через три місяці з моменту відкриття виконавчих проваджень.

Вимоги кредитора до боржника в сумі 2 202 046, 00грн. складають більш ніж триста мінімальних розмірів заробітної плати (1 128, 00грн. * 300 = 365 400, 00грн.).

За наведених підстав, колегія суддів приходить до висновку, що вимоги кредитора є обгрунтованими та безспірними.

Крім того, згідно доданих до заяви про порушення справи про банкрутство додатків вбачається, що постановами Полтавського окружного адміністративного суду від 04.11.2013р. у справі №816/5863/13-а, від 16.12.2013р. у справі №816/6832/13-а, від 17.04.2014р. у справі №816/1213/14, від 19.06.2014р. у справі №816/1946/14, від 04.12.2014р. у справі №816/4402/14 (т.2 а.с.393-402) задоволено позовні вимоги Карлівської ОДПІ про стягнення з боржника грошових коштів.

Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що частиною 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у випадках, передбачених законом, рішення судів та інших органів щодо стягнення коштів виконуються органами доходів і зборів, банками та іншими фінансовими установами.

Згідно із пунктом 41.2 статті 41 Податкового кодексу України, органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.

Згідно з абзацом першим пункту 95.3 статті 95 Податкового Кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Механізм виконання судових рішень про стягнення грошових коштів у рахунок погашення податкового боргу передбачений главою 12 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 №22, який передбачає оформлення інкасового доручення для примусового стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу.

Як вбачається із матеріалів справи, для примусового стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу заявником до банківських установ, що здійснюють банківське обслуговування рахунків платника податку, надіслано інкасові доручення, що були повернуті без виконання за відсутністю коштів на рахунку платника (т.2 а.с.414-429).

Досліджуючи матеріали справи та вимоги Закону про банкрутство, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції необґрунтовано повернуто заяву Карлівської ОДПІ про порушення справи про банкрутство ДП "Жовтневий спиртовий завод" без розгляду, оскільки подана заявником заява містить передбачені Законом про банкрутство відомості, до заяви додані передбачені Законом про банкрутство докази, у тому числі, що сума безспірних вимог кредитора сукупно становить не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, рішення суду про задоволення вимог кредитора, відповідні постанови органу державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження з виконання вимог кредитора, інкасові доручення з відміткою банків про їх отримання та повернення без виконання за відсутністю коштів на рахунках боржника.

Крім того, вимоги кредитора є обгрунтованими, безспірними, матеріали справи свідчать, що заявником було вжито заходів щодо примусового стягнення грошових коштів в порядку виконавчого провадження та шляхом надсилання до банків, обслуговуючих рахунки боржника, інкасових доручень.

Таким чином, підстави для відмови у порушенні провадження у справі про банкрутство відсутні.

Стаття 12 Закону про банкрутство визначає, що у разі відсутності підстав для відмови у прийнятті або для повернення заяви про порушення справи про банкрутство господарський суд приймає заяву до розгляду, про що не пізніше п'яти днів з дня її надходження виносить ухвалу.

Враховуючи вищевикладене, місцевий господарський суд не забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи та не надав належну правову оцінку наданим доказам, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала господарського суду Полтавської області від 04.03.2015р. у справі № 927/399/15 скасуванню, матеріали справи слід передати на розгляд господарського суду Полтавської області.

Керуючись ст.ст. 91, 99, 101, 102, п. 2 ч. 1 ст. 103, п. 1 ст. 104, ст. 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Карлівської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Полтавській області задовольнити.

Ухвалу господарського суду Полтавської області від 04.03.2015р. у справі № 927/399/15 скасувати.

Матеріали справи передати на розгляд господарського суду Полтавської області.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 14.04.2015 року (11.04.-13.04.2015р. - вихідні дні).

Головуючий суддя Здоровко Л.М.

Суддя Плахов О.В.

Суддя Шутенко І.А.