Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
02 квітня 2015 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі суддів: Бондаренко Н.В., Малько О.С., Шимківа С.С.,
секретар судового засідання: Пиляй І.С.
розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Костопільського районного суду Рівненської області від 25 лютого 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, Приватного акціонерного товариства "УСК Княжа вієна іншуранс груп" про стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди, заподіяних в результаті ДТП,
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача та його представника, представника страхової компанії, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, -
в с т а н о в и л а :
Рішенням Костопільського районного суду від 25 лютого 2015 року стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 500 грн. матеріальної шкоди у вигляді франшизи, 1000 грн. у відшкодування моральної шкоди, завданої пошкодженням транспортного засобу та 15 грн. у відшкодування судового збору, а всього 1515 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В поданій апеляційній скарзі представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 вказує, що рішення суду ухвалене з невідповідністю висновків суду дійсним обставинам справи, не повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Покликається на необґрунтованість висновків суду в частині визначення розміру шкоди, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Також не відповідає обставинам справи висновок суду про те, що позивач погодився із зменшенням суми матеріального збитку на 2500 грн.
Висновок суду, що адвокат має надати платіжне доручення, яке підтверджує оплату послуг клієнтом, суперечить нормам закону про свободу договору й порядок розрахунків за договором.
Вважає, що оскільки він приймав участь у судових засіданнях в межах 1 години 13 хвилин, а також надав консультації на початку досудового розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.286 КК України, надавав консультації по суті позову, складав позовну заяву, ознайомлювався із оцінкою матеріального збитку, то витрати позивача на оплату правової допомоги в сумі 3000 грн. не перевищують граничного розміру компенсації встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року №590 "Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави".
З наведених підстав просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.
В запереченнях на апеляційну скаргу ПрАТ "УСК Княжа вієна іншуранс груп" зазначає, що рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог до нього постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, просить її відхилити.
Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи частково в позові, суд першої інстанції виходив з того, що матеріальна шкода відшкодована страховою компанією за мінусом франшизи, оцінка матеріального збитку не оспорюється, квитанція про вартість нового мотоцикла не є належним доказом, що підтверджує суму шкоди. В зв'язку із пошкодженням майна підлягає стягненню моральна шкода, розмір якої суд першої інстанції визначив в 1000грн. Через відсутність доказів про внесення плати адвокату за надання ним послуг по правовій допомозі не має підстав для стягнення судових витрат.
Проте з такими висновками суду повністю погодитись не можна.
Судом встановлено, що 29 березня 2014 року сталася ДТП з участю позивача та відповідача, в результаті якої мотоцикл "VIPER ZS 150-J", р.н. НОМЕР_1, який належить ОСОБА_1 отримав механічні пошкодження, а позивач легкі тілесні ушкодження.
Постановою Костопільського районного суду від 12 вересня 2014 року ОСОБА_3 визнаний винним у скоєнні даного ДТП і притягнутий до адміністративної відповідальності.
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 застрахована у ПрАТ "УСК Княжа вієна іншуранс груп" згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АЕ/1576171 від 17.07.2013 року, відповідно до якого страхова сума за шкоду, заподіяну майну потерпілих становить 50 000 грн., франшиза 500 грн.
Пунктом 3 ч.1 ст.988 ЦК України передбачено, що страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.
На замовлення ПрАТ "УСК Княжа вієна іншуранс груп" проведено оцінку матеріального збитку заподіяного пошкодженням мотоцикла позивача.
Згідно Звіту № 054 від 7.05.2014 року, виконаного ПП "Експрес-Сервіс-Альфа", встановлено, що вартість відновлювального ремонту мотоцикла "VIPER ZS 150-J", р.н. НОМЕР_1 становить 18002, 82 грн., що перевищує вартість вказаного транспортного засобу на момент пошкодження, яка становить 10 000 грн.
Відповідно до п. 30.1 ст.30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим та власник транспортного засобу згоден з визнанням його фізично знищеним. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з експертизою, проведеною відповідно до законодавства, витрати на ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до ДТП.
Згідно з п. 30.2 ст.30 цього Закону якщо власник транспортного засобу не згоден з визнанням транспортного засобу фізично знищеним, йому відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати по евакуації засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.
Тобто транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим, а власник транспортного засобу згоден із визначенням транспортного засобу фізично знищеним. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з експертизою, проведеною відповідно до вимог законодавства, витрати на ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до ДТП.
За наведеного встановлено, що транспортний засіб позивача є фізично знищеним.
Висновки звіту ПП "Експрес-Сервіс-Альфа" ОСОБА_1 не оспорював. Непошкоджені залишки мотоцикла залишені у власності останнього, вартість яких за згодою позивача визначена в розмірі 2500грн., що стверджується поясненнями представника страхової компанії та листом №7948 від 9.12.2014р., що міститься на а.с.29.
ПрАТ "УСК Княжа вієна іншуранс груп" визначено розмір страхового відшкодування в розмірі 7 000 грн. ( 10000-2500-500 (франшизи)), яке виплачено позивачу шляхом перерахування на зазначені ОСОБА_1 реквізити, що останнім не заперечується.
Таким чином, ПрАТ "УСК Княжа вієна іншуранс груп" у повному обсязі та відповідно до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», умов Полісу врегульовано заявлений випадок та виплачено страхове відшкодування.
Відповідно до ч. 1 ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Тобто, суд обґрунтовано стягнув з відповідача в рахунок відшкодування шкоди лише 500грн. франшизи.
Згідно п.2 ч.3 ст.79 ЦПК України витрати на правову допомогу належать до витрат, пов'язаних з розглядом судової справи.
Відповідно до ст.ст.84, 88 ЦПК України та ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» судові витрати на правову допомогу - це фактично понесені стороною і документально підтверджені витрати, пов'язані з наданням цій стороні правової допомоги адвокатом або іншим спеціалістом в галузі права при вирішенні цивільної справи.
Статтею 33 Правил адвокатської етики, схвалених Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України 1 жовтня 1999 року та ст.30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що єдиною допустимою формою отримання адвокатом за надання правової допомоги клієнту є гонорар. Гонорар, отримуваний адвокатом за надання правової допомоги повинен бути законним за формою і порядком внесення і розумно обґрунтованим за розміром.
Відповідно до статей 177, 178 розділу IV Податкового кодексу України фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність (далі - самозайняті особи), зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат (далі - Книга), у якій щоденно на підставі первинних документів здійснюються записи про операції, що відбулися у звітному (податковому) періоді.
Таким чином, згідно зазначених норм склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входять до предмету доказування по справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат пов'язаних з наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки тощо).
Такі докази в матеріалах справи відсутні, а тому висновок суду з даного приводу є правильним.
Разом з тим, при ухваленні рішення судом першої інстанції не наведено переконливих мотивів при визначенні розміру моральної шкоди в сумі 1 тис. грн.
Суд не врахував положень п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», ч. 3 ст. 23 ЦК України та не в повній мірі виходив із засад розумності, виваженості та справедливості.
З урахуванням характеру та обсягу моральних страждань, яких зазнав потерпілий в ДТП та те, що він в зв'язку із знищенням майна змушений докладати додаткові зусилля для організації життя через неможливість користуватися транспортним засобом, виходячи із засад розумності, виваженості й справедливості, колегія суддів вважає за необхідне рішення суду в цій частині змінити, збільшивши її розмір до 3000грн.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319, 323-325 ЦПК України, колегія суддів,
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Костопільського районного суду Рівненської області від 25 лютого 2015 року в частині стягнення моральної шкоди змінити, збільшивши розмір відшкодування з 1000грн. до 3000(трьох тисяч)грн.
В решті рішення залишити без змін.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Судді: Бондаренко Н.В.
Малько О.С.
Шимків С.С.