Тарутинський районний суд Одеської області

________________________________________________________________________

Справа № 514/441/15-а

Провадження по справі № 2-а/514/12/15

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 квітня 2015 року смт Тарутине

Тарутинський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді - Козирєва М.В.

за участю секретаря - Терзі О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Тарутине справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до відділу освіти Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області про визнання неправомірним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відділу освіти Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області про визнання неправомірним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди, а саме просить скасувати наказ начальника відділу освіти Тарутинської РДА «Про встановлення доплат педагогічним працівникам» від 27.01.2015 року № 18, зобов'язати відповідача здійснити перерахунок надбавки за престижність праці згідно з наказом начальника відділу освіти Тарутинскої РДА «Про економію видатків установ відділу освіти Тарутинської РДА» від 01.07.2014 року № 276 у розмірі 19,99 % від посадового окладу з 01.01.2015 року та провести виплату цього перерахунку, крім того, позивач просить стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 3000 гривень.

В обґрунтування позову позивач зазначила, що працює в ЗОШ І-ІІІ ступенів смт Бородіно Тарутинського району на посаді вчителя початкових класів з 11.01.1997 року по теперішній час. З початку навчального 2014-2015 року на підставі наказу начальника відділу освіти Тарутинської РДА «Про економію видатків установ відділу освіти Тарутинської РДА» від 01.07.2014 року № 276 вона отримувала надбавку за престижність праці в розмірі 19,99 % від посадового окладу. Однак, наказом начальника відділу освіти Тарутинської РДА «Про встановлення доплат педагогічним працівникам» від 27.01.2015 року № 18 їй з 01.01.2015 року встановлено щомісячну надбавку за престижність праці в розмірі 3%.

Також, позивач зазначила, що про згаданий наказ вона дізналася та ознайомилася з ним лише 25.02.2015 року. З наказом вона не згодна, вважає його незаконним та просить скасувати. Крім того, просить здійснити перерахунок надбавки за престижність праці згідно наказу «Про економію видатків установ відділу освіти Тарутинської РДА» від 01.07.2014 року № 276 у розмірі 19,99% та стягнути 3000 гривень моральної шкоди, оскільки після отримання зниженого розміру заробітної плати виникли фінансові проблеми, що призвели до її моральних страждань.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав в повному обсязі заявлений позов, просив його задовольнити з підстав, викладених в адміністративному позові.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити в його задоволенні в повному обсязі.

Суд, вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) тощо.

На підставі ст. 13 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення питань науки, освіти, культури, охорони здоров'я, фізкультури і спорту, сім'ї, жінок, молоді та неповнолітніх.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про освіту» до органів управління освітою в Україні належать місцеві державні адміністрації і органи місцевого самоврядування, а також утворені місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування структурні підрозділи з питань освіти (місцеві органи управління освітою), які, на підставі ст. 14 зазначеного Закону, здійснюють державну політику в галузі освіти і в межах їх компетенції встановлюють, не нижче визначених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері освіти мінімальних нормативів, обсяги бюджетного фінансування навчальних закладів, установ, організацій системи освіти, що є комунальною власністю, та забезпечують фінансування витрат на їх утримання.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 працює на посаді вчителя початкових класів ЗОШ І-ІІІ ступенів смт Бородіно Тарутинського району з 11.01.1997 року по теперішній час.

П. 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення надбавки педагогічним працівникам дошкільних, позашкільних, загальноосвітніх, професійно - технічних навчальних закладів, вищих навчальних закладів І-ІІ рівня акредитації, інших установ і закладів незалежно від їх підпорядкування» від 23.03.2011 року № 373 (в редакції постанови КМУ від 25.03.2014 року № 88) установлено надбавку у граничному розмірі 20 відсотків посадового окладу (ставки заробітної плати) педагогічним працівникам дошкільних, позашкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних навчальних закладів, вищих навчальних закладів I-II рівня акредитації, інших установ і закладів незалежно від їх підпорядкування. Розмір надбавки встановлюється керівником закладу (установи) у межах фонду оплати праці.

З початку навчального 2014-2015 року на підставі наказу відділу освіти Тарутинської РДА «Про економію видатків установ відділу освіти Тарутинської РДА» від 01.07.2014 року № 276 ОСОБА_1 отримувала надбавку за престижність праці в розмірі 19,99 відсотків від посадового окладу.

Додатком № 6 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» Тарутинському району Одеської області встановлено освітню субвенцію в сумі 52619,3 тис. гривень.

Відповідно до ч. 4 ст. 77 Бюджетного кодексу України Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні, міські, районні, селищні, сільські ради при затвердженні відповідних бюджетів враховують у першочерговому порядку потребу в коштах на оплату праці працівників бюджетних установ відповідно до встановлених законодавством України умов оплати праці та розміру мінімальної заробітної плати; на проведення розрахунків за електричну та теплову енергію, водопостачання, водовідведення, природний газ та послуги зв'язку, які споживаються бюджетними установами. Ліміти споживання енергоносіїв у натуральних показниках для кожної бюджетної установи встановлюються виходячи з обсягів відповідних бюджетних асигнувань.

27.01.2015 року начальником відділу освіти Тарутинської РДА був виданий оскаржуваний наказ «Про встановлення доплат педагогічним працівникам» №18, де з 01.01.2015 року педагогічним працівникам була встановлена надбавка за престижність праці в розмірі 3 відсотків від посадового окладу.

Відповідно до п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» від 24.12.1999 року № 13, при вирішенні спорів про виплату премій, винагороди за підсумками роботи за рік чи за вислугу років, надбавок і доплат необхідно виходити з нормативно-правових актів, якими визначено умови та розмір цих виплат. Працівники, на яких поширюються зазначені нормативно-правові акти, можуть бути позбавлені таких виплат (або розмір останніх може бути зменшено) лише у випадках і за умов, передбачених цими актами. З мотивів відсутності коштів у проведенні вказаних виплат може бути відмовлено в тому разі, коли вони обумовлені в зазначених актах наявністю певних коштів чи фінансування.

Таким чином, враховуючи що відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.03.2011 року № 373 розмір надбавки залежить від фонду оплати праці, суд доходить до висновку про відсутність порушень закону при виданні відповідачем оскаржуваного наказу «Про встановлення доплат педагогічним працівникам» від 27.01.2015 року № 18 в частині встановлення щомісячної надбавки ОСОБА_1 в розмірі 3 відсотків від посадового окладу, оскільки 20 відсотків від посадового окладу є граничним розміром надбавки, отже не є фіксованим та може бути зменшеним в залежності від наявності коштів у межах фонду оплати праці.

Суд не погоджується з доводами позивача про порушення вимог законодавства щодо неповідомлення роботодавцем позивача за два місяці про зміну діючих та істотних умов оплати праці в бік погіршення виходячи з наступного.

Так, згідно із ч. 1 ст. 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оплату праці» структура заробітної плати складається з основної заробітної плати - винагороди за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки), вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців; із додаткової заробітної плати - винагороди за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій; із інших заохочувальних та компенсаційних виплат, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

На підставі ст. 98 КЗпП України оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, здійснюється на підставі законів та інших нормативно-правових актів України, генеральної, галузевих, регіональних угод, колективних договорів, у межах бюджетних асигнувань та позабюджетних доходів.

Згідно ст. 13 Закону України «Про оплату праці» оплата праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету здійснюються на підставі актів Кабінету Міністрів України в межах бюджетних асигнувань.

Таким чином, доводи позивача щодо недотримання відповідачем вимог закону про його повідомлення за два місяці про зміну чинних умов оплати праці в сторону погіршення підлягають відхиленню, оскільки відповідно до приписів ст. 2 Закону України «Про оплату праці» вказана надбавка в розмірі 3 відсотків посадового окладу є додатковою заробітною платою, яка, як зазначено вище, виплачується на розсуд керівника бюджетної установи за наявності відповідних фінансових умов для цього. Вона не була скасована взагалі, змінився лише її розмір, а тому зменшення її розміру у спірний період не вплинули на зміну умов оплати праці позивача в сторону погіршення.

З тих же причин суд критично відноситься до доводів позивача про порушення відповідачем вимог ч. 2 ст. 252 КЗпП України та ч. 2 ст. 41 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» щодо зміни умов трудового договору та оплати праці позивача - члена виборного профспілкового органу, без його попередньої згоди, позаяк через зменшення розміру надбавки, встановленої п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.03.2011 року № 373, умови трудового договору та оплати праці позивача ОСОБА_1 не змінилися.

За таких обставин також не підлягають задоволенню вимоги позивача щодо стягнення 3000 гривень в якості компенсації за спричинену моральну шкоду.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 94, 158-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до відділу освіти Тарутинської районної державної адміністрації Одеської області про визнання неправомірним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди - відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст судового рішення виготовлено 15 квітня 2015 року.

Суддя М. В. Козирєв