ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 квітня 2015 року м. Київ К/800/22199/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Донця О.Є.,

суддів: Гончар Л.Я.,

Мороза В.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства «Сєвєродонецьке лісомисливське господарство» на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 05.02.2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 21.03.2013 року у справі за позовом Державного підприємства «Сєвєродонецьке лісомисливське господарство» до Державної екологічної інспекції в Луганській області, третя особа - Лисичансько-Рубіжанська міжрайонна прокуратура з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері, про скасування акту, припису та протоколу,

в с т а н о в и л а:

У листопаді 2012 року Державне підприємство «Сєвєродонецьке лісомисливське господарство» звернулося до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Державної екологічної інспекції в Луганській області, третя особа - Лисичансько-Рубіжанська міжрайонна прокуратура з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері, про скасування акту, припису та протоколу.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 05.02.2013 року у задоволенні позовних вимог Державному підприємству «Сєвєродонецьке лісомисливське господарство» було відмовлено.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 21.03.2013 року апеляційну скаргу Державного підприємства «Сєвєродонецьке лісомисливське господарство» було залишено без задоволення, а постанову Луганського окружного адміністративного суду від 05.02.2013 року - без змін.

У касаційній скарзі Державне підприємство «Сєвєродонецьке лісомисливське господарство», не погоджуючись з даними рішеннями, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 05.02.2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 21.03.2013 року, а справу направити на новий розгляд.

Державною екологічною інспекцією в Луганській області подано заперечення на касаційну скаргу, в яких вона просить залишити касаційну скаргу Державного підприємства «Сєвєродонецьке лісомисливське господарство» без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга Державного підприємства «Сєвєродонецьке лісомисливське господарство» задоволенню не підлягає, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не надають підстав, які передбачені статтями 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судових рішень.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що на вимогу Лисичансько - Рубіжанської міжрайонної прокуратури з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері від 20.09.2012 року № 76-1818 вих. №12 Державною екологічною інспекцією в Луганській області 21.09.2012 року проведено позапланову перевірку Державного підприємства «Сєвєродонецьке лісомисливське господарство». За результатами перевірки складено акт обстеження засміченої земельної ділянки від 21.09.2012 року та акт позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ДП «Сєвєродонецького лісомисливського господарства» від 21.09.2012 року.

В Акті позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ДП «Северодонецьке лісомисливське господарство» від 21.09.2012 року зазначено, що на території усадьби лісгоспу в селищі Сиротино встановлено несанкціоноване розміщення відходів - відходів виробництва продукції лісового господарства та лісозаготівлі (ділянка № 1). В районі кузні - в наявності несанкціоноване розміщення шин відпрацьованих на земельній ділянці без твердого покриття (ділянка № 2);

На території адміністративних будівель Борівського лісництва (в районі гаражу) в наявності розміщення побутових відходів на земельній ділянці без твердого покриття (ділянка № 3). За будівлею пилорами в наявності несанкціоноване розміщення відходів виробництва продукції лісового господарства та лісозаготівлі (ділянка № 4).

На території адміністративних будівель Бобровського лісництва (в районі цеху переробки деревини (ділянка № 5) та складу готової продукції (ділянка № 6) в наявності несанкціоноване розміщення відходів виробництва продукції лісового господарства та лісозаготівлі.

В акті позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ДП «Северодонецьке лісомисливське господарство» від 21.09.2012 відображено, що встановлено факт засмічення земель відходами, які належать до групи 02 Державного класифікатору відходів ДК 005-96 (далі-Класифікатор), а саме відходами виробництва продукції лісового господарства та лісозаготівлі, що є вичерпною характеристикою відходів відповідно до Класифікатору. Цей вид відходів класифіковано у групі 02.0 КВЕД. До групи 02 належать такі класифікаційні угруповання як відходи виробництва продукції лісового господарства та лісозаготівлі (020).

Також в акті зазначено, що підприємством порушуються вимоги ст.ст. 17, 33 Закону України «Про відходи».

На підставі вищезазначеного акту, посадовими особами відповідача винесено припис від 09.11.2012 року про усунення порушень вимог природоохоронного законодавства.

У зв'язку з встановленням відповідачем під час перевірки факту засмічення земельних ділянок на території лісгоспу, 12.11.2012 Державною екологічною інспекцією у Луганській області складено протокол № 004406 про адміністративне правопорушення.

Згідно із статтею 17 Закону України «Про відходи» суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов'язані:

а) запобігати утворенню та зменшувати обсяги утворення відходів;

б) забезпечувати приймання та утилізацію використаних пакувальних матеріалів і тари, в яких знаходилася продукція цих підприємств, установ та організацій - суб'єктів господарської діяльності, або укладати угоди з відповідними організаціями на їх збирання та утилізацію;

в) визначати склад і властивості відходів, що утворюються, а також за погодженням із уповноваженими органами виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища ступінь їх небезпечності для навколишнього природного середовища та здоров'я людини;

г) на основі матеріально-сировинних балансів виробництва виявляти і вести первинний поточний облік кількості, типу і складу відходів, що утворюються, збираються, перевозяться, зберігаються, обробляються, утилізуються, знешкоджуються та видаляються, і подавати щодо них статистичну звітність у встановленому порядку;

д) забезпечувати повне збирання, належне зберігання та недопущення знищення і псування відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія, що відповідає вимогам екологічної безпеки;

е) брати участь у будівництві об'єктів поводження з відходами;

є) здійснювати організаційні, науково-технічні та технологічні заходи для максимальної утилізації відходів, реалізації чи передачі їх іншим споживачам або підприємствам, установам та організаціям, що займаються збиранням, обробленням та утилізацією відходів, а також забезпечувати за власний рахунок екологічно обґрунтоване видалення тих відходів, що не підлягають утилізації;

ж) не допускати змішування відходів, якщо це не передбачено існуючою технологією та ускладнює поводження з відходами або не доведено, що така дія відповідає вимогам підвищення екологічної безпеки;

з) не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об'єктах;

и) здійснювати контроль за станом місць чи об'єктів розміщення власних відходів;

і) своєчасно в установленому порядку сплачувати екологічний податок, що справляється за розміщення відходів;

ї) надавати місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування, уповноваженим органам виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища інформацію про відходи та пов'язану з ними діяльність, у тому числі про випадки несанкціонованого попадання відходів у навколишнє природне середовище та вжиті щодо цього заходи;

й) призначати відповідальних осіб у сфері поводження з відходами;

к) забезпечувати розробку в установленому порядку та виконання планів організації роботи у сфері поводження з відходами;

л) відшкодовувати шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу, здоров'ю та майну громадян, підприємствам, установам та організаціям внаслідок порушення встановлених правил поводження з відходами, відповідно до законодавства України;

м) забезпечувати професійну підготовку, підвищення кваліфікації та проведення атестації фахівців у сфері поводження з відходами;

н) мати ліцензії на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами і/або на право провадження діяльності, пов'язаної із збиранням і заготівлею окремих видів відходів як вторинної сировини, і/або дозвіл на транскордонне перевезення небезпечних відходів;

о) мати погоджений із уповноваженими органами виконавчої влади план дій на випадок виникнення надзвичайної ситуації, пов'язаної з поводженням з небезпечними відходами;

п) передбачати при укладанні угод на поставку в Україну товарної продукції утилізацію чи вивезення з України використаних пакувальних матеріалів і тари;

р) при плануванні будівництва або реконструкції об'єкта поводження з відходами мати дозвіл на будівництво або реконструкцію такого об'єкта відповідно до законодавства про містобудування;

с) мати дозвіл на експлуатацію об'єкта поводження з небезпечними відходами;

т) виконувати інші обов'язки, передбачені законодавством, щодо запобігання забрудненню навколишнього природного середовища відходами.

Суб'єкти господарювання, які в установленому порядку визначені виконавцями послуг на вивезення побутових відходів на певній території, здійснюють їх роздільне збирання.

Суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами укладають договори з юридичною особою, яка в установленому порядку визначена виконавцем послуг на вивезення побутових відходів на певній території, на якій знаходиться об'єкт утворення відходів.

Згідно із статтею 33 Закону України «Про відходи», зберігання та видалення відходів здійснюються відповідно до вимог екологічної безпеки та способами, що забезпечують максимальне використання відходів чи передачу їх іншим споживачам (за винятком захоронення).

На кожне місце чи об'єкт зберігання або видалення відходів складається спеціальний паспорт, в якому зазначаються найменування та код відходів (згідно з державним класифікатором відходів), їх кількісний та якісний склад, походження, а також технічні характеристики місць чи об'єктів зберігання чи видалення і відомості про методи контролю та безпечної експлуатації цих місць чи об'єктів.

Видалення відходів здійснюється відповідно до встановлених законодавством вимог екологічної безпеки з обов'язковим забезпеченням можливості утилізації чи захоронення залишкових продуктів за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Зберігання та видалення відходів здійснюються в місцях, визначених органами місцевого самоврядування з врахуванням вимог земельного та природоохоронного законодавства, за наявності спеціальних дозволів, у яких визначені види та кількість відходів, загальні технічні вимоги, заходи безпеки, відомості щодо утворення, призначення, методів оброблення відповідно до встановлених лімітів та умови їх зберігання.

Визначені для зберігання та видалення відходів місця чи об'єкти повинні використовуватися лише для заявлених на одержання дозволу відходів.

Забороняється змішування чи захоронення відходів, для утилізації яких в Україні існує відповідна технологія.

Забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів, у тому числі побутових, у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на територіях природно-заповідного фонду, на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, в межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об'єктів, в інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людини. Захоронення відходів у надрах допускається у виняткових випадках за результатами спеціальних досліджень з дотриманням стандартів, норм і правил, передбачених законодавством України.

Відповідно до пункту 3.2 Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Мінекобезпеки України від 27.10.1997 року № 171, землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища.

Процедуру проведення перевірок з питань здійснення державного контролю у сфері охорони навколишнього природного середовища та оформлення їх результатів врегульовано Порядком організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженим наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.09.2008 року № 464.

Відповідно до пункту 4.1 4 Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, перевірка складається з таких основних частин:

- підготовка до перевірки;

- проведення перевірки;

- оформлення результатів перевірки (складання акта перевірки, оформлення інших матеріалів перевірки);

- обговорення результатів перевірки, підписання акта перевірки;

- застосування адміністративних стягнень до порушників законодавства про охорону навколишнього природного середовища (у разі виявлення порушень).

Пунктом 4.5 Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства передбачено, що перевірка здійснюється на території суб'єкта господарювання на виробничих майданчиках, у цехах, у місцях розташування обладнання, земельних ділянках, у тому числі територій та об'єктів природно-заповідного фонду, шляхом візуального огляду.

Відповідно до пункту 4.13 Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, за результатами проведеної перевірки, в тому числі спільної з іншими органами державного нагляду, державним інспектором складається акт перевірки вимог природоохоронного законодавства.

Згідно із пунктом 4.17 Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, у разі виявлення під час проведення перевірки порушення вимог природоохоронного законодавства, за які згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення передбачено адміністративна відповідальність, державні інспектори складають протокол про адміністративне правопорушення відповідно до наказу Мінприроди України від 05.07.2004 року № 264 «Про затвердження Інструкції з оформлення органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища України матеріалів про адміністративні правопорушення».

Пунктом 4.22 Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства передбачено, що на підставі акта, який складено за результатами перевірки, протягом п'яти днів з дня її завершення, у разі виявлення порушень вимог природоохоронного законодавства складається припис про усунення порушень вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про відходи» відходи - це будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.

Виробник відходів - фізична або юридична особа, діяльність якої призводить до утворення відходів.

Поводження з відходами - дії, спрямовані на запобігання утворенню відходів, їх збирання, перевезення, сортування, зберігання, оброблення, перероблення, утилізацію, видалення, знешкодження і захоронення, включаючи контроль за цими операціями та нагляд за місцями видалення.

Збирання відходів - діяльність, пов'язана з вилученням, накопиченням і розміщенням відходів у спеціально відведених місцях чи об'єктах, включаючи сортування відходів з метою подальшої утилізації чи видалення.

Зберігання відходів - тимчасове розміщення відходів у спеціально відведених місцях чи об'єктах (до їх утилізації чи видалення).

Видалення відходів - здійснення операцій з відходами, що не призводять до їх утилізації.

Об'єкти поводження з відходами - місця чи об'єкти, що використовуються для збирання, зберігання, сортування, оброблення, перероблення, утилізації, видалення, знешкодження та захоронення відходів.

Збирання і заготівля відходів як вторинної сировини - діяльність, пов'язана із збиранням, купівлею, прийманням, зберіганням, обробленням (переробленням), перевезенням, реалізацією і постачанням таких відходів переробним підприємствам на утилізацію, а також надання послуг у цій сфері.

Судом встановлено, що відповідно до Статуту Державного підприємства «Сєвєродонецьке лісомисливське господарство», основними напрямками діяльності підприємства є в тому числі лісництво та лісозаготівля, одержання продукції лісового господарства, лісопильне та стругальне виробництво; просочування деревини, виробництво дерев'яних будівельних конструкцій та столярних виробів, виробництво дерев'яної тари, виробництво інших виробів з деревини та корки, соломки і матеріалів для плетіння, виробництво інших виробів для плетіння.

Згідно із довідкою АБ № 395452 з ЄДРПОУ від 08.09.2011 року, види діяльності за КВЕД - лісництво та лісозаготівля, одержання продукції лісового господарства. Відповідно до схематичної картки - плану розміщення промплощадок, зазначено розміщення промислових площадок на території Державного підприємства «Северодонецьке лісомисливське господарство».

Державне підприємство «Сєвєродонецьке лісомисливське господарство» реалізовувало тріску технологічну ПАТ «Стахановський завод феросплавів» на умовах договору від 15.09.2011 № 308-174а/11, за цінами та в обсягах, зазначених в специфікаціях та бухгалтерських довідках.

Вищенаведене свідчить про те, що Державне підприємство «Сєвєродонецьке лісомисливське господарство» займається, в тому числі, й лісозаготівлею, одержанням продукції лісового господарства, лісопильним та стругальним виробництво.

Відходами лісозаготівлі, лісопильного та стругального виробництва є тріска, яка була знайдена Державною екологічною інспекцією в Луганській області під час перевірки 21.09.2012 року, що й було відображено в акті перевірки від 21.09.2012 року.

Оскільки тріска є речовиною, що утворилися у процесі лісопильного виробництва, а також у зв'язку з тим, що вона частково втратила свої споживчі властивості і не має подальшого використання за місцем її утворення, в силу статті 1 Закону України «Про відходи», тріска відноситься до відходів.

Відповідно до Державного класифікатору відходів, тріска належать до групи 02 Державного класифікатору відходів ДК 005-96, а саме - відходи виробництва продукції лісового господарства та лісозаготівлі, що є вичерпною характеристикою відходів відповідно до Класифікатору.

Розміщення тріски на території Державного підприємства «Сєвєродонецьке лісомисливське господарство», відповідно до положень Закону України «Про відходи», є зберіганням відходів.

Не заслуговують на увагу посилання позивача на те, що тріскою не була засмічена територія Державного підприємства «Сєвєродонецьке лісомисливське господарство», так як тріска знаходилась на промислових площадках, оскільки дослідження план-схеми промислових площадок та план-схеми засмічених земельних ділянок, виявлених відповідачем під час перевірки, свідчить про те, що вони не співпадають, тобто Державним підприємством «Сєвєродонецьке лісомисливське господарство» розміщено відходи на територіях, які не є спеціально відведеними площадками.

Той факт, що позивач реалізує тріску ПАТ «Стахановський завод феросплавів» на умовах договору від 15.09.2011 № 308-174а/11 підтверджує, що Державне підприємство «Сєвєродонецьке лісомисливське господарство», займається реалізацією відходів як вторинної сировини.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що акт, припис та протокол складені Державної екологічної інспекції в Луганській області за результатами перевірки Державного підприємства «Сєвєродонецьке лісомисливське господарство» щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства складені на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до пункту 1 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Оскільки, акт перевірки та протокол про адміністративне правопорушення є лише документами, в яких лише зафіксовані певні обставини та самі по собі вони не породжують правовідносин, що можуть бути предметом спору, вони не створюють юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення, безпосередньо не впливають на права та обов'язки та не є обов'язковим для виконання, отже не є нормативно-правовими актами чи правовими актами індивідуальної дії, самі по собі не мають правового значення у розумінні пункту 1 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому позовна вимога про скасування акту перевірки та протоколу про адміністративне правопорушення до задоволення не підлягає.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки судів щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Державного підприємства «Сєвєродонецьке лісомисливське господарство» - залишити без задоволення, а постанову Луганського окружного адміністративного суду від 05.02.2013 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 21.03.2013 року у справі за позовом Державного підприємства «Сєвєродонецьке лісомисливське господарство» до Державної екологічної інспекції в Луганській області, третя особа - Лисичансько-Рубіжанська міжрайонна прокуратура з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері, про скасування акту, припису та протоколу - без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: О.Є. Донець

Л.Я. Гончар

В.Ф. Мороз