ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.02.09                                                                                           Справа№ 22/21

за позовною заявою  Відкритого акціонерного товариства „Фольксбанк”, м. Львів

до відповідача  Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Львів

про стягнення   9067,15 грн.

                                                                                                                         Суддя  М.Желік

Представники

Від позивача:    Хмурик В.С. (довіреність  б/н від 09.09.08р.)

Від відповідача: не з'явився

            Суть спору:

            Розглядається справа за позовом Відкритого акціонерного товариства „Фольксбанк”, м. Львів до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Львів  про стягнення   9067,15 грн.

           Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття заяви до розгляду і ухвалою від 10.02.2009р. призначив  розгляд справи на 24.02.2009 р. 

           Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві, наполягав на задоволенні позову.

           Відповідач в судове засідання  не з'явився, своїм процесуальним правом, що передбачене ст.22 ГПК України не скористався, про причини неявки суду не вказав, незважаючи на  те, що про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

           Відповідно до ст.75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу при відсутності  представника відповідача та відзиву на позовну заяву, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті.

           Представнику позивача  роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст.22 ГПК України.

            Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив наступне.

             08 жовтня 2006 року між Відкритим акціонерним товариством „Фольксбанк”  (надалі позивач) (правонаступник ВАТ „Електрон Банк”) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (надалі відповідач) укладено кредитний договір №КР23608, за умовами якого позивач, як банк, зобов'язався надати грошові кошти позичальникові в розмірі 26000,00 грн. строком на один рік,  а останній зобов'язувався повернути кредит та сплатити проценти за користування ними на умовах та в порядку, встановлених кредитним договором. Кінцевий  строк погашення кредиту не пізніше 10 жовтня 2008 року.

             На виконання умов договору позивач згідно із наявними в матеріалах справи виписок про рух коштів перерахував відповідачу грошові кошти на загальну суму 26000,00 грн., отримання яких відповідач не заперечує.

            Повернення кредиту відповідачем здійснюється  відповідно  до графіку погашення платежів за кредитом, що містяться в додатку № 1, який  є невід'ємною частиною кредитного договору, а саме: листопад-грудень 2007р. по 2167,00 грн. (щомісячно); січень-вересень 2008р. (щомісячно) -2167,00 грн.; жовтень (не пізніше 08.10.2008р.) -2163,00 грн.

             Відповідно до п.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Пунктом 2 ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 „Позика” Глави 71, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті  кредитного договору.

       Згідно з п.1 ст.1049 параграфа 1 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві  позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку , що встановлені договором.

        Відповідач свої зобов'язання за кредитним договором  належним чином не виконав.

       Як вбачається з матеріалів справи відповідач повернув  позивачу кредит  в розмірі 18561,00 грн., тобто неповернутою залишилась сума кредиту в розмірі 7439,00 грн. Докази повернення відповідачем позивачу суми кредиту в розмірі 18561,00 грн. містяться в матеріалах справи. Таким чином, оскільки наявними в матеріалах справи документами підтверджується, що відповідач свого обов'язку щодо повернення кредиту в повному розмірі не виконав, у зв'язку з чим у нього виникла  заборгованість за договором, яка підтверджена матеріалами справи, а документів про її погашення  відповідач не надав, то вимога позивача про стягнення  з відповідача заборгованості по кредиту в розмірі 7439,00 грн. є обґрунтованою  і підлягає до задоволення.

         Згідно із п.3 ст.346 ГК України  кредити надаються банком під відсоток, ставка якого, як правило, не може бути нижчою від відсоткової ставки за кредитами, які бере сам банк, і відсоткової ставки, що виплачується ним по депозитах. Надання безвідсоткових кредитів забороняється, крім випадків,  передбачених законом.

         Відповідно до п.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше  не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

        За умовами  п.1.2 договору  за користування кредитом  відповідач сплачує позивачу  проценти в розмірі 20% річних від суми кредиту. У випадку виникнення  простроченої заборгованості за кредитом або частиною кредиту  та/або процентами, процент за користування кредитом встановлюється  в розмірі 23% річних. Після  повного погашення простроченої заборгованості процентна ставка встановлюється в розмірі 20% річних.

      Згідно умов кредитного  договору  відповідачу нараховувались проценти з моменту видачі кредиту  по 10.10.2008р., які відповідачем сплачені повністю.  У разі  неповернення  кредиту в строк, встановлений п.1.1 даного договору, відповідач сплачує проценти за фактичний строк  користування кредитом  та згідно із обґрунтованим рахунком позивача за період з 11.10.2008р. по 03.02.2009р. включно відповідач повинен  сплатити проценти в розмірі 558,11 грн. з розрахунку 23% річних, згідно кредитного договору.

        Згідно ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно  до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно  до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

          Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору  чи вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

         Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України, штрафними є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку  учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання  господарського зобов'язання.

         За несвоєчасне (неналежне) повернення кредиту (п.6.2 договору)  та  за несвоєчасну (неналежну) сплату  процентів за користування кредитом (п.6.3 договору) відповідач сплачує  позивачу пеню,  в розмірі  подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який  сплачується пеня, обрахованої від суми боргу за кожен день  прострочення виконання.  Тому, вимоги позивача про стягнення пені за порушення терміну погашення процентів в розмірі 16,58 грн. та  пені за  порушення строку погашення  кредиту  в розмірі 1053,46 грн. є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

            Згідно зі ст.509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь  другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. При цьому ст.525 ЦК України забороняє односторонню відмову від зобов'язання.

          22 жовтня 2008р. відповідачу був  надісланий лист вих.№ 22-3/9315 з вимогою впродовж п”яти робочих днів погасити заборгованість по кредитному договору, який залишений  без відповіді та задоволення.

           Отже, станом на 04.02.2009 року заборгованість відповідача  перед позивачем становить  9067,15 грн.

       Згідно зі ст.33 ГПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

        Враховуючи наведене, суд, прийшов до висновку, що позов  обґрунтований та  підлягає до задоволення. Судові витрати в порядку ст.49 ГПК України  покладаються на відповідача.

       Керуючись ст.ст. 22, 33, 35,  43, 49, 75, 82, 84, 85, 115-117 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов  задовольнити  повністю.

2.          Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (79000 м.Львів АДРЕСА_1, п/р НОМЕР_1 в ВАТ „Фольксбанк”, МФО НОМЕР_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_3) на користь Відкритого акціонерного товариства „Фольксбанк” (79000 м.Львів. вул.Грабовського,11, кор/р 32002100500 в ЛТУ НБУ м.Львова, МФО НОМЕР_2, код ЄДРПОУ 19358632 ) 7439,00 грн. -основного боргу , 558,00 грн. несплачених процентів, 16,58 грн. пені за порушення терміну погашення процентів, 1053,46 грн. пені за порушення строку  погашення кредиту,  102,00 грн. державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя                                                                                             Желік М.Б.