Справа №2-880/2006 p.
2-13/2007 p.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 січня 2007 року Балаклійський районний суд Харквської області в складі : головуючого - судді ТІМОНОВОЇ В.М.,
при секретарі - Бузницькій Ю.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні в залі суду в м. Балаклія цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про розірвання шлюбу, -
ВСТАНОВИВ:
27 березня 2006 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просить розірвати шлюб, який було укладено з відповідачем 25 лютого 1971 року , від якого неповнолітніх дітей не мають. В обґрунтування своїх вимог позивачка посилається на те, що за період спільного проживання з відповідачем вони не створили міцної сім'ї, між ними склалися неприязні відносини, що призвело до припинення шлюбно-сімейних відносин ще 28 років тому.
В попередньому судовому засіданні позивачка підтримала свої вимоги і наполягала на розірванні шлюбу, оскільки сім'я існує лише формально.
Відповідач в судове засідання не з'явився, однак відповідно до Конвенції про правову допомогу і правових відносинах по цивільним, сімейним, кримінальним справах був допитаний у якості відповідача. Згідно протоколу судового засідання Нерюнгринського міського суду Республіки Саха від 09 вересня 2006 року, ОСОБА_2 позов про розірвання шлюбу визнав, посилаючись на те, що разом сторони не проживають з 1977 року, та не заперечував, щоб справа слухалася за місцем проживання позивачки без його присутності.
Виходячи з наведеного, суд вважає можливим постановити рішення при проведенні попереднього судового засідання, оскільки відповідач визнав позов.
Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст. 174 ЦПК України.
Згідно ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Судовим розглядом з'ясовано, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебувають у зареєстрованому шлюбі з 25 лютого 1971 року ( а.с. 5). Неповнолітніх дітей сторони не мають.
Із пояснень позивачки вбачається, що подружжя не створило міцної і дружної сім'ї, оскільки між ними склалися неприязні відносини, які привели до припинення шлюбно-сімейних відносин у 1977 році. Всі ці роки сторони проживали окремо один від одного і ніяких стосунків не підтримували. Примирення між ними неможливе.
Відповідач у своїх поясненнях підтвердив , що сім'я фактично припинила своє існування в 1977 році.
Оцінюючи викладене, суд приходить до висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу неможливе, оскільки суперечить інтересам сторін.
Суд вважає необхідним покласти витрати, пов'язані з реєстрацією розірвання шлюбу в органах РАЦС на позивачку, оскільки вона на цьому наполягала.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 130, 174, 212, 215 України, ст.ст. 106, 110-112 СК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов задоволити.
Шлюб між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, та ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, зареєстрований Нововільвеньскою селищною радою Горнозаводського району Пермської області 25 лютого 1971 року, актовий запис заНОМЕР_1 розірвати.
Стягнути з ОСОБА_1держмито в сумі 17 грн.
ОСОБА_2від сплати держмита звільнити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.