Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/831/15 Головуючий у суді І-ї інстанції Музика О. В.

Доповідач Бубличенко В. П.

РІШЕННЯ

Іменем України

06.04.2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді - Бубличенко В.П.

суддів - Кривохижі В.І., Сукач Т.О.

при секретарі - Савченко Н.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, третя особа - орган опіки і піклування Малопомічнянської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, про виселення та визнання такими, що втратили право користування жилим приміщенням, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2, адвоката ОСОБА_7, на рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 12 лютого 2015 року і

в с т а н о в и л а :

У вересні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом доОСОБА_3, ОСОБА_4 та неповнолітніх ОСОБА_5 і ОСОБА_6, інтереси яких представляла ОСОБА_3, про виселення та визнання такими, що втратили право користування жилим приміщенням,

Рішенням Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 12 лютого 2015 року вказаний позов задоволено частково. Суд виселив відповідачів ОСОБА_3 і ОСОБА_4, а також їх неповнолітніх дітей, ОСОБА_5 і ОСОБА_6, з будинку АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення. Вимоги про визнання відповідачів такими, що втратили право користування жилим приміщенням, суд залишив без задоволення.

У апеляційній скарзі представник ОСОБА_2, адвокат ОСОБА_7, ставила питання про скасування рішення суду в частині, в якій у задоволенні позову відмовлено.

Під час розгляду справи в апеляційному порядку адвокат ОСОБА_7, як представник позивача, подала заяву про відмову від апеляційної скарги в частині вирішення позовних вимог про визнання відповідачів такими, що втратили право користування жилим приміщенням.

Ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 06 квітня 2015 року апеляційне провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання такими, що втратили право користування жилим приміщенням, закрито у зв'язку з відмовою представника позивача, адвоката ОСОБА_7, від апеляційної скарги в цій частині.

В частині вирішення позовних вимог про виселення відповідачів рішення суду не оскаржено.

В судовому засіданні апеляційного суду представник позивача, адвокат ОСОБА_7, підтримала апеляційну скаргу в частині оскарження рішення суду першої інстанції про відмову у відшкодуванні позивачеві витрат на правову допомогу, а також витрат, пов'язаних з явкою представника позивача до суду та опублікуванням оголошення про виклик відповідача в суд. Надала розрахунок, згідно з яким вказані витрати складають 6392,20 грн., з яких: 730, 80 грн. - за участь представника позивача в судових засіданнях; 120 грн. - за публікацію в пресі оголошення про виклик відповідача; 730,80 грн. - за підготовку позовної заяви; 2618,40 грн. - оплата за договором про надання послуг з перевезення пасажира; 1461,40 грн. - витрати на відрядження; 730,80 грн. - складання апеляційної скарги. Просила рішення суду щодо розподілу судових витрат змінити і відшкодувати позивачеві понесені ним судові витрати у повному обсязі.

Про час і місце розгляду справи відповідачі і третя особа повідомлені у встановленому статтею 76 ЦПК України порядку, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення їм поштових відправлень із судовими повістками та копіями апеляційної скарги, в судове засідання не з»явилися, причину неявки не повідомили.

Враховуючи положення ч.2 ст.305 ЦПК України, згідно з якою неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи, колегія суддів вирішила розглядати справу у відсутності відповідачів та представника третьої особи.

Заслухавши доповідача, пояснення представника позивача, адвоката ОСОБА_7, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду у встановлених статтею 303 ЦПК України межах, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Встановлено, що суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги в частині виселення відповідачів і стягнув з повнолітніх відповідачів, ОСОБА_3 і ОСОБА_4, по 121,85 грн. з кожного на користь позивача у відшкодування судових витрат.

При цьому суд дійшов висновку, що підлягають задоволенню лише витрати позивача по оплаті судового збору за подання позову про виселення відповідачів, який було задоволено.

З такими висновками суду в повній мірі погодитися не можна, оскільки вони суперечать нормам цивільного процесуального законодавства і матеріалам справи.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч.1 ст.79 ЦПК).

Витрати на правову допомогу; витрати сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду; витрати, пов'язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача належать до витрат, пов'язаних з розглядом судової справи (ч.3 ст.79 ЦПК).

Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом (ч.2 ст.84 ЦПК).

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п.47 постанови №10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» роз»яснив, що розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу. Разом із тим граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлений Законом України від 20 грудня 2011 року № 4191-УІ «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах».

Витрати на правову допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов»язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені (п.48 вказаної постанови пленуму).

Відповідно до ст.1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» від 20 грудня 2011 року розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може

перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Згідно з прибутковим касовим ордером від 02.09.2014 року за угодою про надання правової допомоги, укладеною між позивачем і адвокатом ОСОБА_7, позивач сплатив адвокату 3000 грн., із них: 500 грн. - за складання позовної заяви; 200 грн. - за консультацію і узгодження позиції по справі; 2300 грн. - за захист інтересів в суді (а.с.93).

З матеріалів справи вбачається, що адвокат ОСОБА_7, яка в суді представляла інтереси позивача, на користь якого було ухвалено рішення про виселення відповідачів, брала участь в трьох судових засіданнях Новоукраїнського районного суду, а саме: 21 жовтня, 15 і 24 грудня 2014 року, загальна тривалість яких складає 1,5 години.

З наданого адвокатом ОСОБА_7 розрахунку вбачається, що на складання позовної заяви вона витратила півтори години.

Виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, яка складає 1218 грн., розмір компенсації витрат за складання позовної заяви - 730,80 грн. (1218 грн. х 40% х 1,5 години = 730,80 грн.). Але фактичні витрати позивача за складання адвокатом позовної заяви згідно з прибутковим касовим ордером - 500 грн. (а.с.93). Тому ця сума, а не вказана адвокатом у розрахунку, має бути відшкодована позивачеві.

За участь адвоката у трьох судових засіданнях підлягають відшкодуванню понесені позивачем витрати в розмірі 730,80 грн. (1218 грн. х 40% х 1,5години = 730,80 грн.).

Крім того, позивачеві мають бути відшкодовані витрати на консультацію адвоката, які згідно з прибутковим касовим ордером складають 200 грн.

Враховуючи наведене, відповідачі мають відшкодувати позивачеві витрати на правову допомогу в розмірі 1430,80 грн. (500+730,80+200=1430,80), а також судовий збір в розмірі 243,70 грн. (за позов немайнового характеру про виселення, який було задоволено), а всього 1674,50 грн. (1430,80+243,70=1674,50) по 837,25 грн. із кожного з повнолітніх відповідачів - ОСОБА_3 і ОСОБА_4.

Відповідно до ч.ч.2,3 ст.85 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, та її представникові сплачуються іншою стороною добові (у разі переїзду до іншого населеного пункту), а також компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять. Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно від розміру середньомісячного заробітку, а компенсація за відрив від звичайних занять - пропорційно від розміру мінімальної заробітної плати.

Граничний розмір компенсації за судовим рішенням витрат сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Представник позивача просила відшкодувати ОСОБА_2 2618,40 грн. витрат за договором про надання послуг з перевезення пасажира.

Зважаючи на те, що вказані витрати документально не підтверджені, суд обґрунтовано відмовив у їх задоволенні.

Вимоги про відшкодування витрат на відрядження адвоката також не підлягають відшкодуванню, оскільки доказів того, що такі витрати позивач оплачував, не надано.

Не підлягають задоволенню і вимоги про оплату витрат, пов'язаних з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача.

Відповідно до ч.9 ст.74 ЦПК України відповідач, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення у пресі.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачі мають зареєстроване місце проживання в АДРЕСА_1 (а.с.71), тому передбачених законом підстав для виклику їх в суд через оголошення у пресі не було.

Вказані адвокатом ОСОБА_7 витрати на складання апеляційної скарги також не підлягають відшкодуванню, оскільки доказів того, що позивач оплачував їх, не надано.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення суду в частині вирішення питання про судові витрати має бути змінено на підставі п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України у зв'язку з порушенням норм процесуального права.

Керуючись ст.ст. 209, 307 ч.1 п.3, 309 ч.1 п.4, 313-314, 316 ЦПК України, колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2, адвоката ОСОБА_7, задовольнити частково.

Рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 12 лютого 2015 року змінити в частині вирішення питання про відшкодування судових витрат.

Стягнути компенсацію понесених судових витрат на користь ОСОБА_2 із ОСОБА_3 і ОСОБА_4 по 837 (вісімсот тридцять сім) грн. 25 коп. з кожного.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя

Судді