ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 121
РІШЕННЯ
Іменем України
20.01.2009 | Справа №2-23/11018-2008 |
За позовом Суб’єкта підприємницької діяльності Ніязієва Ібрагіма Мубілєтовича, с.Уварове, Ленінський район
До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Еллада плюс", м. Феодосія
Про стягнення 190 054,38 грн.
Суддя Доброрез І.О.
П Р Е Д С Т А В Н И К И:
Від позивача – Ніязієв І.М. – СПД – паспорт серії ЕЕ №285518
Від відповідача – Горбунов М.П. – директор, рішення №3/1 від 03.07.2008р.
Суть спору: Позивач звернувся до господарського суду АР Крим з позовом про стягнення з відповідача 190 054,38 грн., у тому числі: 168059,50 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу будівельного сміття, 13591,90грн. пені та 8402,98 грн. штрафних санкцій, також позивач просить стягнути з відповідача державне мито в сумі 1900,54грн. та 118,00 грн. витрат на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу.
Позивач в судове засідання з’явився, підтримав позовні вимоги.
Представник відповідача в судове засідання з’явився, відзив на позов не надав, визнав борг у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, заслухав доводи представників сторін, суд
Встановив :
01.07.2008р. Суб’єкт підприємницької діяльності Ніязієв Ібрагім Мубілєтович та Товариство з обмеженою відповідальністю "Еллада плюс" уклали договір купівлі-продажу, відповідно до якого позивач зобов’язався передати, а відповідач зобов’язався прийняти у власність товари (будівельне сміття або грунт), згідно з переліком, в кількості та з вимогами до якості, як це зазначено в вантажних накладних. Загальна вартість товарів зазначена в вантажних накладних (п.1.1. договору).
Згідно вищевказаному договору по видатковим накладним: №1 від 01.07.2008р. на суму 17360,00грн., №2 від 02.07.2008р. на суму 38069,50грн., №3 та №4 від 03.07.2008р. на суму 22400,00грн. та 16170,00грн. відповідно, №5, №6 та №7 від 04.07.2008р. на суму 25235,00грн., 44240,00грн. та 4585,00грн. відповідно позивачем було відвантажено відповідачу товар на загальну суму 168059,50грн.
Товар був одержаний відповідачем, про що свідчать акти про кількість завезеного грунту від 01.07.2008р, 02.07.2008р, 03.07.2008р. та від 04.07.2008р., які підписані представниками відповідача (а.с.20-26).
Відповідно до п.1.3 договору відповідач повинен прийняти товар за кількістю та не пізніше трьох днів провести розрахунки за договором.
Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст.129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засадами судочинства є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.
Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Частина 1 ст. 14 ЦК України передбачає, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до частини 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).
Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
За станом на день подачі позову відповідач оплату за поставлений товар не здійснив, що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків від 19.01.2009р., визнав борг, тому сума основного боргу відповідача складає 168059,50 грн. та підлягає стягненню.
Пунктом 2.2 договору від 01.07.2008р. передбачена відповідальність відповідача за прострочення здійснення розрахунку за товар у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочення платежу.
Крім того, п.2.3 договору за прострочення здійснення розрахунку за товар відповідач повинен виплатити штраф у розмірі 5% від несплаченої суми.
Відповідно до ст. 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання), у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Стаття 549 ЦК України визначає: неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Таким чином, штраф є неустойка, який стягується одноразово від суми невиконаного зобов’язання, тоді як пеня нараховується за кожен день прострочення виконання зобов’язання.
Угода по забезпеченню виконання зобов'язання здійснюється у письмовій формі (ст.547 ЦК України).
При таких обставинах справи розрахунок пені, наданий позивачем за період з 01.07.2008р. по 05.11.2008р. та штрафу, є обґрунтованим, тому підлягає стягненню пеня у сумі 13591,90грн. та 8402,98грн. штрафу.
Таким чином позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.
Державне мито та витрати на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу також підлягають стягненню з відповідача згідно ст.49 ГПК України.
Вступна та резолютивна частини рішення оголошені в судовому засіданні 20.01.2009р.
Відповідно до ст.84 Господарського процесуального кодексу України рішення оформлено і підписано 23.01.2009р.
З огляду на викладене та керуючись ст.ст.49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу Україні, суд
ВИРІШІВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Еллада плюс", 98100, м.Феодосія, вул.Галерейна, 21 (рахунок №2600431422201, СФ ЗАО «Банк Петрокоммерц-Україна», МФО 384544) на користь Суб’єкта підприємницької діяльності Ніязієва Ібрагіма Мубілєтовича, 98207, АР Крим, Ленінський район, с.Уварове, вул.Южна,11 (св-во про держреєстрацію №21290000000002835 від 30.05.2008р., рахунок №4246005102644536*0510, МФО 384544, «Приватбанк», м.Феодосія) 168059,50грн. заборгованості за договором купівлі-продажу будівельного сміття, 13591,90грн. пені, 8402,98 грн. штрафних санкцій, 1900,54грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Доброрез І.О.