ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________________________________________________________

У Х В А Л А

07 квітня 2015 р. Справа № 902/330/15

Господарський суд Вінницької області у складі судді Стефанів Т.В.,

при секретарі судового засідання Незамай Д. Д.,

розглянувши матеріали справи

за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Альпарі",

(21027, м. Вінниця, вул. Космонавтів, 49)

до Публічного акціонерного товариства

"Державний експортно-імпортний банк України"

Філія АТ "Укрексімбанк" в м. Вінниці

(м. Вінниця, вул. Козицького, 51, корп. 1)

про визнання кредитного договору № 7413К10 від 25.12.2013 р. недійсним

за участю представників сторін:

позивача - ТзОВ "Альпарі": Опанасюк П. П., договір б/н від 21.08.2014 р., посвідчення адвоката №000004 від 20.08.2014 р;

відповідача - ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України": Бажуков А. К., довіреність № 010-01 від 14.05.2013 року, паспорт АА 183195 від 06.05.1996 р.

В С Т А Н О В И В:

16.03.2015 р. до господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Альпарі" до Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" Філія АТ "Укрексімбанк" в м. Вінниці про визнання кредитного договору № 7413К10 від 25.12.2013 р. недійсним.

Ухвалою від 18.03.2015 р. судом порушено провадження у справі № 902/330/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альпарі" до Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" Філія АТ "Укрексімбанк" в м. Вінниці про визнання кредитного договору № 7413К10 від 25.12.2013 р. недійсним, з призначенням її до розгляду в судовому засіданні 07.04.2015р.

07.04.2015 р. позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документу - наказу господарського суду Вінницької області № 902/1473/15 від 19.02.2015 р.

В судове засідання 07.04.2015 р. з'явився представники позивача, який подану ним заяву про забезпечення позову підтримав у повному об'ємі з підстав, зазначених у цій заяві.

Представник відповідача проти вжиття заходів забезпечення позову заперечив, зокрема зазначивши про те, що обставини викладені у заяві є безпідставними, заява подана позивачем щоб отримати додатковий час щоб не втратити майно.

Суд, розглянувши матеріали заяви про забезпечення позову, матеріали справи №902/330/15, заслухавши пояснення представників сторін, враховує наступні приписи господарського процесуального законодавства.

Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

В постанові пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" забезпечення позову визначається як гарантія реального виконання рішення суду та засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи (п.п.1, 2 постанови).

При цьому питання про забезпечення позову може вирішуватися господарським судом як без проведення окремого судового засідання, так і в засіданні з викликом представників сторін, інших учасників судового процесу із заслуховуванням їх думки.

В п.1 названої постанови наголошено на тому, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

В п.3 вказаної постанови зазначається, що умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК).

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Як вбачається, подана заява мотивована тим, що постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень ДВС України від 16.03.2015 року ВП № 46878064, відкрито виконавче провадження за наказом господарського суду Вінницької області №902/1473/14 від 19.02.2015 року про стягнення з ТзОВ "Альпарі" заборгованості в загальній сумі 47 694 750, 90 грн.

Окрім того, постановою ВПВР ДВС України від 16.03.2016 року ВП №46878064 накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить ТзОВ "Альпарі" та заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, що належить боржнику.

Також 17.03.2015 року відділ примусового виконання ДВС України виніс постанову ВП № 46877844 про звернення стягнення на нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю "Альпарі-Кельце-Інвест" згідно іпотечного договору №74122,1 від 28.02.2012, а саме на: будівлі та споруди, що розташовані за адресою: м. Вінниця, проспект Космонавтів, 49, а саме: приміщення літ. "А" загальною площею 2411,4 кв.м. - підвал - пр. № 1: № 1-М 34, № З 8-М 47 - 590,3 кв.м., І поверх - пр. № 2: № 1- № 23, №34-617 кв.м., II поверх - пр. № 3: № 1 - № 38 - 604,4 кв.м., III поверх - пр. № 4: № 1 - № 25 - 599,7 кв.м.; незавершене будівництво: прибудова адмінкорпусу (1 черга) готовністю 70% літ. "А 1", прибудова торгового корпусу з універсамом (2 черга) готовністю 52% літ. "А2", прибудова торгового корпусу (3 черга) готовністю 37% літ. "АЗ"; земельна ділянка загальною площею 0,6120 га, кадастровий номер 0510136600:02:066:0022 за адресою: м. Вінниця, просп. Космонавтів, 49 на користь Публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії в м. Вінниці в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №7413К10 від 25.12.2013 в розмірі 41836252,02 грн. заборгованості за кредитом, 4325414,81 грн. відсотків за користування кредитом, 177410,08 грн. комісії за користування кредитом, 1203508,62 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 124 782,15 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків, 5 799,37 грн. пені за несвоєчасну сплату комісії.

Визначено спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів. Початкову ціну заставного майна на прилюдних торгах має бути визначено за результатами оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження".

Заявник у заяві про вжиття заходів забезпечення позову пояснив необхідність їх вжиття тим, що Державна виконавча служба, реалізуючи покладені на неї функції, де-факто розпочала підготовчі дії щодо реалізації (продажу), майна іпотекодавців.

Разом з тим, розгляд судової справи по суті займає значний проміжок часу, протягом якого іпотечне майно, на яке звернуто стягнення з великою вірогідністю буде продано за прилюдних торгах за ціною, значно нижчою за балансову вартість такого майна.

Як зазначає представник позивача, заставна вартість іпотечного майна складає 81260000 грн., що у два рази перевищує розмір кредиту і збереження цього майна для позивача є пріоритетним, оскільки його відчуження призведе до ліквідації Товариства та майнових поручителів.

Відсутність же майна, внаслідок його продажу, унеможливить виконання рішення суду у справі № 902/330/15 про визнання недійсним кредитного договору.

В обґрунтування неможливості виконання судового рішення заявник посилається і на те, що позовною вимогою в даній справі є визнання недійсним кредитного договору №7413К10 від 25.12.2013 року. У разі визнання його судом недійсним, він вважатиметься таким з моменту його укладення. Наслідком недійсності кредитного договору є передбачений ст.216 ЦК України порядок застосування правових наслідків недійсного правочину - реституція.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України, реституція полягає у поверненні кожною зі сторін договору у натурі всього одержаного на виконання цього договору. Тобто, позивач буде зобов'язаний повернути ПАТ «Укрексімбанк» суму коштів, отриману у кредит - 41842000 грн. Разом з тим, враховуючи кошти, фактично сплачені відповідачу у складі відсотків в розмірі 1910666,85 грн. обов'язок позивача полягатиме у сплаті лише 39931333,15 грн.

Останнє кореспондує статті 1057-1 ЦК України, яка є нормою прямої дії до кредитних договорів.

Водночас, після сплати суми заборгованості за кредитом, обтяження майна, яке було у іпотеці буде знято і позивач з майновими поручителями матимуть змогу розпоряджатись ним.

У разі ж продажу іпотечного майна, застосування реституції буде неможливим в силу відсутності іпотечного майна, яке ПАТ «Укрексімбанк» зобов'язано буде вивести із обтяження та повернути позивачу.

Здійснивши оцінку встановлених обставин, змісту позовних вимог, наведених вище законодавчих приписів у сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання про забезпечення позову з метою запобігання утрудненню чи неможливості виконання судового рішення та забезпечення гарантованого виконання рішення суду і належного захисту прав позивача, виходячи із наявності зв'язку між таким заходом до забезпечення позову як зупинення стягнення на підставі виконавчого документу - наказу господарського суду Вінницької області № 902/1473/15 від 19.02.2015 р., і предметом позовної вимоги (визнання кредитного договору №7413К10 від 25.12.2013 р. недійсним).

З огляду на це очевидною є спроможність такого заходу забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, оскільки визнання кредитного договору недійсним тягне за собою скасування заходів до його забезпечення, зокрема, повернення майна, переданого в іпотеку. Реалізація ж майна, переданого в іпотеку на прилюдних торгах, означатиме відсутність тих правових наслідків, яких прагне позивач, звернувшись з позовом про визнання кредитного договору недійсним.

Отже, дійшовши висновку про необхідність вжиття заходів до забезпечення позову, суд виходить з того, що невжиття заходів до забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документу - наказу господарського суду Вінницької області № 902/1473/15 від 19.02.2015 р. виходячи із змісту спірних правовідносин, в подальшому може призвести до неможливості виконання судового рішення або ж суттєво утруднити його виконання, оскільки встановлені судом обставини підтверджують факт можливої реалізації заставного майна на прилюдних торгах.

З огляду на викладене, суд вбачає наявність зв'язку між заявленими заходами забезпечення позову у вигляді зупинення стягнення на підставі виконавчого документу - наказу господарського суду Вінницької області № 902/1473/15 від 19.02.2015 р., і предметом спору, співмірність та адекватність заходів із позовними вимогами.

Вжиття наведених заходів до забезпечення позову сприятиме запобіганню порушення прав позивача на час вирішення спору в суді, в разі задоволення заяви - забезпечить можливість відновлення статусу позивача як власника спірного майна.

Навпаки, невжиття зазначених заходів до забезпечення позову утруднить виконання рішення господарського суду, оскільки спірне майно може бути відчужено третім особам або обтяжено зобов'язаннями.

Виходячи з наведеного, суд вважає за можливе задовольнити заяву про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документу - наказу господарського суду Вінницької області № 902/1473/15 від 19.02.2015 р.

Суд зауважує, що зазначені заходи забезпечення позову не позбавляють відповідача його конституційних прав на підприємницьку діяльність, отримання доходів, а також не перешкоджає займатись господарською діяльністю як такою взагалі, а лише обмежує його право вільного розпорядження спірним майном.

На думку суду, застосування таких заходів є адекватним та співмірним предмету заявлених позовних вимог, забезпечить збалансованість інтересів сторін, не обмежує відповідача в здійсненні господарської діяльності, а отже є доцільним.

При цьому суд звертає увагу, що згідно приписів ст.68 ГПК України в разі недоведення позивачем правомірності та обґрунтованості заявленого позову суд при прийнятті рішення, з поміж іншого, вирішує питання про скасування заходів до забезпечення позову.

Згідно ч.2 ст.67 ГПК України про забезпечення позову виноситься ухвала.

У п.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" зазначається, що про забезпечення позову господарський суд виносить ухвалу, яка надсилається або видається сторонам у справі, іншим учасникам судового процесу (стаття 87 ГПК). Наказ про вжиття заходів до забезпечення позову не видається. Зазначена ухвала з урахуванням пункту 2 частини другої статті 17 Закону України "Про виконавче провадження" має статус виконавчого документа, а тому повинна відповідати вимогам статті 18 названого Закону, в тому числі бути скріплена гербовою печаткою.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 66, 67, 86, 87, 115 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

1. Заяву про застосування заходів до забезпечення позову задовольнити.

2. Вжити заходів до забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документу - наказу господарського суду Вінницької області №902/1473/15 від 19.02.2015 р.

3. Ухвала є виконавчим документом, набирає законної сили 07.04.2015 р. та дійсна для пред'явлення до виконання до 07.04.2016 р.

4. Ухвалу надіслати сторонам рекомендованим листом, згідно переліку, в тому рахунку 1 примірник ухвали, скріплений гербовою печатковю суду, направити до відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, за адресою: Київ, вул. Артема, 73.

Суддя Стефанів Т.В.

віддрук. 4 прим.:

1 - до справи;

2 - позивачу, ТзОВ "Альпарі", 21027, м. Вінниця, вул. Космонавтів, 49;

3 - відповідачу, ПАТ "Державний експортно-імпортний банк України" Філія АТ "Укрексімбанк" в м. Вінниці, м. Вінниця, вул. Козицького, 51, корп. 1;

4 - відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, Київ,. вул. Артема, 73