Копія
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Постанова
Іменем України
|
25.02.2009 |
Справа № 2-а-450/08/0110 |
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Ілюхіної Г.П.,
суддів Санакоєвої М.А. ,
Горошко Н.П.
секретар судового засідання Шелемет'єва О.В.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1, паспорт НОМЕР_1,
від відповідача: не з'явився,
від третьої особи: не з'явився,
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Кіровського районного суду Автономної Республіки Крим (суддя Буцмак Ю.Є.) від 28.10.08 у справі № 2-а-450/08
за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_2)
до Золотополенської сільської Ради (вул.Центральна, 14, с.Золоте Поле, Кіровський район, Автономна Республіка Крим, 97330)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Відділ служби зі справ дітей та молоді Кіровської районної державної адміністрації Автономної Республіки Крим (вул.Р.Люксембург, 48, смт.Кіровське, Кіровський район, Автономна Республіка Крим, 97300)
про визнання протиправним та скасування рішення виконавчого комітету Золотополенської сільської Ради,
ВСТАНОВИВ:
10.09.2008 позивач звернулась до Кіровського районного суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою в порядку статті 105 Кодексу адміністративного судочинства України до Золотополенської сільської Ради про визнання протиправним та скасування рішення Виконавчого комітету Золотополенської сільської Ради №14/1 від 14.06.2007 «Про звільнення опікуна ОСОБА_1 від опікунських обов'язків»(арк.с.3-4, 18-20).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач має постійну роботу, заробіток, за місцем роботи та проживання характеризується позитивно; відповідач прийняв оскаржуване рішення без її участі, упереджено, без належної підготовки та перевірки.
В позовній заяві від 22.09.2008 (арк.с.18) після залишення позовної заяви від 08.09.2008 без руху ухвалою суду від 11.09.2008 (арк.с.14) позивач уточнила відповідача, зазначила Виконавчий комітет Золотополенської сільської Ради, на що суд першої інстанції не звернув увагу.
Постановою Кіровського районного суду Автономної Республіки Крим від 28.10.2008 відмовлено в задоволенні позову (арк.с.40-41).
Постанова мотивована тим, що позивач, яка у червні 2007 року дізналася про порушення її прав у зв'язку зі звільненням від опікунських обов'язків, звернулась до суду лише 10.09.2008, тому пропустила встановлений статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України річний строк звернення до адміністративного суду, на застосуванні вимог статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України щодо відмови в задоволенні позову у зв'язку з пропуском строку звернення до суду, наполягали відповідач та третя особа.
Не погодившись з рішенням суду, позивач - ОСОБА_1, 31.10.2008 звернулась з заявою про апеляційне оскарження постанови, апеляційна скарга на постанову надійшла 20.11.2008, позивач просить скасувати постанову суду першої інстанції, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції (арк.с.43, 46-59).
Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що позивач не пропустила строк звернення до суду, оскільки після прийняття оскаржуваного рішення вона неодноразово зверталась до відповідача з питань відновлення опікунства, що підтверджується пакетом зібраних додатково документів та доказів, а також рішенням від 25.04.2008, при розгляді справи суд не досліджував питання строку звернення та не зазначив позивачу про можливість звернення з клопотанням про поновлення пропущеного строку.
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 12.01.2009 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 (арк.с.61-63).
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 19.01.2009 закінчено підготовку та призначено справу до апеляційного розгляду на 25.02.2009 (арк.с.66-68).
В запереченнях на апеляційну скаргу (вх.№№882, 952) третя особа та відповідач заперечують проти задоволення апеляційної скарги, просять в її задоволенні відмовити, вважають рішення суду законним та обґрунтованим по мотивам, викладеним в запереченнях (арк.с.75-76, 81-82).
В судовому засіданні апеляційної інстанції позивач пояснила, що вважає строк не пропущеним, так як вирішувала питання відновлення опікунських прав та обов'язків, про те, що втратила опікунство зрозуміла тільки 25.04.2008; заявила клопотання про поновлення строку звернення до суду по оскарженню рішення №14/1 від 14.06.2007 з поважних причин, зазначених вище.
В судове засідання, призначене на 25.02.2009, відповідач та третя особа явку уповноважених представників не забезпечили, надали заяви про розгляд справи у відсутність їх представників (арк.с.74, 80).
Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
При викладених обставинах, враховуючи те, що відповідач та третя особа викликались в судове засідання, але в суд не з'явились, просять розглянути справу у відсутність їх представників, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представників відповідача та третьої особи.
Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах, в яких повинна здійснюватись перевірка постанови, встановлюватись обставини і досліджуватись докази учасників процесу, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції -скасуванню з постановленням нового рішення про задоволення позовних вимог повністю з наступних підстав.
Згідно з частиною першою статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Статтями 159, 163 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні; в мотивувальній частині зазначаються встановлені судом обставини із посиланням на докази, а також мотивів неврахування окремих доказів.
Постанова суду не відповідає зазначеним вимогам закону та ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Судом встановлено, що 14.06.2007 рішенням Виконавчого комітету Золотополенської сільської Ради №14/1 «Про звільнення опікуна ОСОБА_1 від опікунських обов'язків», ОСОБА_1у звільнено від опікунських обов'язків, як таку, що не впоралася, направлено ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, до державної інтернатної установи для дітей-сиріт на повне державне забезпечення, з посиланням на статті 24, 25 Закону України «Про охорону дитинства», статтю 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»(арк.с.25).
Рішення відповідача мотивовано тим, що опікун не справляється зі своїми обов'язками належним чином, не створила нормальних умов для проживання та розвитку дитини; залишає дитину без догляду та дитина залишена сама собі протягом всього дня; опікун не надає належної уваги та турботи дитині-інваліду.
Підставою для прийняття рішення було рішення Ради громадськості зі справ неповнолітніх при виконавчому комітеті Золотополенської сільської Ради від 13.06.2007 про невиконання опікунських обов'язків щодо сироти ОСОБА_2.
Ухвалою Кіровського районного суду Автономної Республіки Крим від 11.09.2008 позовну заяву ОСОБА_1 до Золотополенської сільської Ради про скасування рішення виконавчого комітету залишено без руху (арк.с.14).
Ухвалою Кіровського районного суду Автономної Республіки Крим від 23.09.2008 відкрито провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Золотополенської сільської Ради про скасування рішення виконавчого комітету (арк.с.26).
При відкритті провадження судом першої інстанції не дотримані вимоги частини п'ятої статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України в частині направлення особам, як беруть участь у справі, інформацію про їх права та обов'язки.
Правовідносини сторін регулюються статтею 19 Конституції України, статтями 250, 251 Сімейного кодексу України, статтями 75, 76, 79 Цивільного кодексу України.
Стаття 19 Конституції України зобов'язує органи державної влади, їх посадові особи діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтями 250, 251 Сімейного кодексу України встановлено, що опіка, піклування над дитиною припиняється у випадках, встановлених Цивільним кодексом України. Особа може бути звільнена від обов'язків опікуна або піклувальника дитини у випадках, передбачених Цивільним кодексом України, а також тоді, коли між опікуном, піклувальником та дитиною склалися стосунки, які перешкоджають здійсненню ними опіки, піклування.
Згідно зі статтею 76 Цивільного кодексу України опіка припиняється у разі передачі малолітньої особи батькам (усиновлювачам), у разі досягнення підопічним чотирнадцяти років; у разі поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, яка була визнана недієздатною.
Згідно з частиною третьою статті 75 Цивільного кодексу України, за заявою органу опіки та піклування суд може звільнити особу від повноважень опікуна або піклувальника у разі невиконання нею своїх обов'язків, порушення прав підопічного, а також у разі поміщення підопічного до навчального закладу, закладу охорони здоров'я або закладу соціального захисту.
Статтею 75 Цивільного кодексу України передбачено право органу опіки та піклування звільнити опікуна чи піклувальника від повноважень опікуна або піклувальника лише за їх заявою або за заявою особи, над якою встановлено піклування.
Відповідно до частини другої статті 79 Цивільного кодексу України рішення органу опіки та піклування може бути оскаржено до відповідного органу, якому підпорядкований орган опіки та піклування, або до суду.
Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до вимог частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач не надав належні та допустимі докази правомірності своїх дій при прийнятті оскаржуваного рішення.
Рішення Виконавчого комітету Золотополенської сільської Ради №14/1 від 14.06.2007 «Про звільнення опікуна ОСОБА_1 від опікунських обов'язків»прийнято відповідачем з перевищенням повноважень, без дотримання діючого законодавства України, що регулює відповідні правовідносини.
Згідно зі статтями 99, 100 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Якщо законом встановлена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то обчислення строку звернення до адміністративного суду починається з дня, коли позивач дізнався про рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень. Пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому цим Кодексом. Позовні заяви приймаються до розгляду адміністративним судом незалежно від закінчення строку звернення до адміністративного суду.
Статтею 102 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, за клопотанням особи, яка бере участь у справі.
В судовому засіданні позивач заявила клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.
Клопотання мотивовано тим, що строк пропущений з поважних причин, оскільки позивач неодноразово звертався до відповідача після прийняття ним оскаржуваного рішення, відповідач повідомив позивача про можливість поновлення опіки над ОСОБА_2 у випадку надання необхідних документів, позивач протягом певного часу збирала відповідні документи, однак, на її звернення відповідач рішенням від 25.04.2008 відмовив їй в поновленні опіки над ОСОБА_2 (арк.с.49); при розгляді справи судом першої інстанції позивачу не було роз'яснено право на звернення з клопотанням про поновлення строку звернення до суду.
Крім того, в матеріалах справи відсутній письмовий відзив відповідача з посиланням на статті 99, 100 Кодексу адміністративного судочинства України щодо відмови в задоволенні позову у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.
Оцінюючи обставини, що перешкоджали здійсненню процесуального права на оскарження рішення відповідача, на які позивач посилається як на поважні, суд апеляційної інстанції виходить з того, що позивач не мала можливості при викладених обставинах своєчасно реалізувати своє право на оскарження.
Судова колегія вважає доводи позивача такими, що заслуговують на увагу, підтверджуються наданими доказами: довідкою з місця роботи від ІНФОРМАЦІЯ_2 НОМЕР_2, довідками про доходи від ІНФОРМАЦІЯ_3 НОМЕР_3, від ІНФОРМАЦІЯ_4 №НОМЕР_4, НОМЕР_5, характеристиками від ІНФОРМАЦІЯ_5 НОМЕР_6 з Золотополенської сільської Ради, від 21.02.2008 №131 з місця роботи, Актом обстеження житлово-побутових умов громадян від 18.03.2008, довідкою про склад сім'ї, висновком про стан здоров'я громадянина від 22.09.2008, рішенням від 25.04.2008 про відмову в поновленні опіки (арк.с.7, 8, 9, 10, 12, 22, 23, 24, 49, 53).
Заперечення та доводи відповідача та третьої особи спростовуються матеріалами справи, у зв'язку з чим клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду підлягає задоволенню.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.
На підставі викладеного, оскаржуване рішення відповідача підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
Суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи, що мають значення для справи, судове рішення ухвалено без додержання норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що є підставою для скасування рішення та прийняття нового в порядку пункту 1 частини першої статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України.
Висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову є необґрунтованим.
Все вищеперелічене дає судовій колегії право для висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду першої інстанції -скасуванню з постановленням нового рішення про задоволення позовних вимог.
Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 99, 100, 160, 167, частиною першою статті 195, частиною четвертою статті 196, пунктом 3 частини першої статті 198, пунктом 1 частини першої статті 202, частиною другою статті 205, статтями 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Кіровського районного суду Автономної Республіки Крим (суддя Буцмак Ю.Є.) від 28.10.08 у справі № 2-а-450/08 задовольнити частково.
2. Постанову Кіровського районного суду Автономної Республіки Крим (суддя Буцмак Ю.Є.) від 28.10.08 у справі № 2-а-450/08 скасувати.
3. Прийняти нову постанову.
4. Поновити ОСОБА_1 пропущений строк звернення до адміністративного суду.
5. Позов задовольнити повністю.
6. Визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчого комітету Золотополенської сільської Ради Автономної Республіки Крим №14/1 від 14.06.2007 "Про звільнення опікуна ОСОБА_1 від опікунських обов'язків".
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанову може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.
Головуючий суддя підпис Г.П.Ілюхіна
Судді підпис М.А.Санакоєва
підпис Н.П.Горошко
З оригіналом згідно
Головуючий суддя Г.П.Ілюхіна