ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 квітня 2015 р. Справа № 923/349/15

Господарський суд Херсонської області у складі судді Ярошенко В.П. при секретарі Вецало М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЦ Фабрика " м. Херсон

до: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Херсон

про стягнення 244183грн. 12коп.

за участю представників сторін:

від позивача - уповноважена особа Жук Ю.В., довір. від 10.03.2015 р., уповноважена особа Лобода Г.Ю., довір. від 19.02.2015 р.

від відповідача - не прибув

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРЦ Фабрика" (позивач) звернулося до суду з позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (відповідач) суму основного боргу в розмірі 157233грн. 11коп., пені в розмірі 22322грн. 79 коп., інфляційних в розмірі 36369 грн. 95 коп., 3% річних в розмірі 4185 грн. 65 коп., штрафу за прострочення виконання грошових зобов'язань в розмірі 24071 грн. 61 коп., посилаючись на несвоєчасні розрахунки відповідача за договором оренди приміщення від 04.07.2013р.

Позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав зазначених у позові.

Відповідач повторно не направив свого представника в судове засідання, не надав відзив на позов та витребувані судом документи, про причини неявки суд не повідомив, хоча відповідно до ст. ст. 64, 77 ГПК України був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Справа розглядається у відповідності до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Після закінчення розгляду справи в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд -

в с т а н о в и в:

Між сторонами 04 липня 2013 року було укладено договір оренди приміщення (далі договір), за умовами якого (п.1.1) позивач передав, а відповідач прийняв у тимчасове платне користування відповідно до умов договору нежитлове приміщення, розміщене у торговельно-розважальному центрі з офісними приміщеннями будівля літ. "А" (третя черга будівництва), а саме частину галереї АДРЕСА_2.

Строк оренди починається з моменту підписання акта прийому-передачі об'єкта оренди та закінчується в термін, зазначений у п. 3.2. договору, та (або) визначається датою підписання акта прийому-передачі об'єкта оренди (акт № 2).

Відповідно до п. 4.1. договору об'єкт оренди передається орендареві на підставі акту прийому-передачі в орендне користування (акт № 2), в якому вказано опис технічного стану, остаточний розмір площі, місце розташування об'єкту оренди на поверховому плані і технічні специфікації ТРЦ. Орендна плата нараховується орендареві з дати підписання сторонами акту № 2 (п. 5.2.3 договору).

Як вбачається з матеріалів справи, акт № 2 підписаний сторонами 11.07.2013 р.

Згідно ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п. 5.2.1 договору, відповідач зобов'язаний вносити плату за користування об'єктом оренди в розмірах, в порядку і в строки, визначені цим договором.

Пунктом 5.2.4 договору відповідач зобов'язався сплачувати орендну плату авансом щомісячно в національній валюті України шляхом перерахування на поточний рахунок позивача не пізніше 20 числа місяця, передуючого розрахунковому. Оплата здійснюється на підставі рахунків, виставлених позивачем.

Пунктом 5.2.5 договору, при неотриманні позивачем рахунків на оплату, орендна плата розраховується позивачем самостійно згідно з договором.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України одностороння відмова від виконання умов договору не допускається, а тому несплата відповідачем заборгованості є порушенням господарських зобов'язань за вказаним договором.

У відповідності до п.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки (в тому числі і пені); відшкодування збитків.

Штрафними санкціями за вимогами статті 230 Господарського Кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського Кодексу України зазначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

За приписом ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та ч. 2 ст. 343 ГК України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України", що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі загальної подвійної облікової ставки.

Укладаючи договір оренди від 04.07.2013року, сторони пунктом 11.2 узгодили, що у разі несвоєчасної або не в повному об'ємі оплати орендної плати або оплати компенсації комунальних, експлуатаційних витрат і витрат по обслуговуванню і поповнення забезпечувального платежу, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми прострочених платежів за кожний день прострочення.

Судом встановлено, що станом на 23.02.2015 р. відповідач не виконав взятих на себе зобов'язань за договором, у зв'язку з чим, заборгованість із сплати орендної плати за користування об'єктом оренди за період січень 2014-червень 2014 р. становить 109374грн. 53 коп. Крім того, за порушення грошового зобов'язання відповідач має сплатити пеню в розмірі 15528 грн. 19 коп., 3% річних у розмірі 3018 грн. 15 коп. та інфляційні в розмірі 25051 грн. 70 коп.

Розрахунок судом перевірено та встановлено, що на підставі зазначених норм та умов договору позивач правомірно нарахував відповідачу вищевказані суми.

Відповідно до п. 5.8 договору, відповідач зобов'язаний впродовж п'яти робочих днів з моменту виставлення рахунку позивачем сплачувати позивачу щомісячні платежі за маркетингові послуги, що надаються позивачем з метою залучення найбільшої кількості відвідувачів до ТРЦ, які не перевищують суми, що у гривневому еквіваленті складає один долар США за один кв. м орендованій площі відповідно до середньозваженого курсу гривні до долара США на міжбанківському ринку України станом на дату, що передує даті виставлення рахунку.

Судом встановлено, що станом на 23.02.2015 р. відповідач не виконав взятих на себе зобов'язань за договором, у зв'язку з чим, заборгованість із сплати вартості маркетингових послуг за період січень 2014-червень 2014 р. становить 8255 грн. 16 коп., Крім того, за порушення грошового зобов'язання відповідач має сплатити пеню в розмірі 1177 грн. 69 коп., 3% річних у розмірі 119 грн. 27 коп. та інфляційні в розмірі 1948 грн. 29 коп.

Розрахунок судом перевірено та встановлено, що на підставі зазначених норм та умов договору позивач правомірно нарахував відповідачу вищевказані суми.

Відповідно до п. 5.3.3. договору, відповідач компенсує позивачу фактичні витрати позивача на оплату комунальних послуг (по електропостачанню, газопостачанню, водопостачанню) місць загального користування, що обчислюється як різниця між показниками лічильника, встановленого у ТРЦ, і сумарними показниками лічильників інших орендарів, розміщених в орендованих приміщеннях ТРЦ. Різниця сплачується пропорційно площі об'єкта до площі приміщень ТРЦ, що здаються в оренду іншим орендарям.

Відповідно до п. 5.3.5. договору, оплату спожитих на об'єкті оренди комунальних послуг відповідач сплачує позивачу щомісячно на підставі рахунків позивача в строк до 15 числа місяця, що слідує за місяцем, в якому були спожиті такі комунальні послуги. Орендодавець надає відповідний рахунок в строк до 5 числа місяця, що слідує за місяцем, в якому були спожиті такі комунальні послуги.

Відповідач на підставі п. 5.3.7 договору компенсує витрати на комунальні послуги місць загального користування ТРЦ. Відповідач сплачує позивачу щомісячно, на підставі рахунків позивача в строк до 15 числа місяця, що слідує за місяцем, в якому були спожиті такі комунальні послуги. Позивач надає відповідний рахунок в строк до 10 числа місяця, що слідує за місяцем, в якому були спожиті такі комунальні послуги.

Судом встановлено, що станом на 23.02.2015 р. відповідач не виконав взятих на себе зобов'язань за договором, у зв'язку з чим, заборгованість із компенсації витрат на комунальні послуги місць загального користування ТРЦ та комунальних послуг спожитих на об'єкті оренди, як наслідок за період січень 2014-червень 2014 р. становить 15489 грн. 24 коп. Крім того, за порушення грошового зобов'язання відповідач має сплатити пеню в розмірі 2119 грн. 05 коп., 3% річних у розмірі 385 грн. 70 коп. та інфляційні в розмірі 3683 грн. 91 коп.

Розрахунок судом перевірено та встановлено, що на підставі зазначених норм та умов договору позивач правомірно нарахував відповідачу вищевказані суми.

Пунктом 5.3.1 договору передбачено, що відповідач компенсує позивачу витрати, пов'язані з експлуатацією, обслуговуванням і утриманням, всього ТРЦ (експлуатаційні витрати). Компенсацію експлуатаційних витрат відповідач сплачує позивачу щомісячно на підставі рахунків позивача в строк до 15 числа місяця, що слідує за місяцем, в якому були спожиті такі комунальні послуги. Позивач надає відповідний рахунок в строк до 5 числа місяця, що слідує за оплачуваним місяцем (п. 5.3.6 договору).

Судом встановлено, що станом на 23.02.2015 р. відповідач не виконав взятих на себе зобов'язань за договором, у зв'язку з чим, заборгованість із сплати компенсації експлуатаційних витрат за період січень 2014 - червень 2014 р. становить 24078 грн. 18коп. Крім того, за порушення грошового зобов'язання відповідач має сплатити пеню в розмірі 3417 грн. 87 коп., 3% річних у розмірі 582 грн. 53 коп. та інфляційні в розмірі 5686 грн. 05 коп.

Розрахунок судом перевірено та встановлено, що на підставі зазначених норм та умов договору позивач правомірно нарахував відповідачу вищевказані суми.

Відповідно до п. 11.2.1. договору, до відповідача застосовується додаткова відповідальність за прострочення виконання грошових зобов'язань.

Згідно з п. 11.2.1.1 договору, якщо період прострочення перевищує 30 календарних днів, то орендар зобов'язаний сплатити позивачу штраф у розмірі 20% від простроченої суми грошового зобов'язання.

Штраф за прострочення виконання грошових зобов'язань у сумі 120358 грн. 05 коп. більш, ніж на 30 днів, складає 24071 грн. 61 коп.

Відповідно до положень ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем на підставі ст. 33 ГПК України документально було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як на підставу своїх позовних вимог.

Таким чином усього підлягає стягненню за договором оренди 244183 грн. 12коп. , з яких загальна сума заборгованості в розмірі 157233 грн. 11 коп., пеня в розмірі 22322грн. 79 коп., інфляційна складова в розмірі 36369 грн. 95 коп., 3% річних в розмірі 4185 грн. 65 коп. та суми штрафу в розмірі 24071 грн. 61 коп.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги документально підтверджені, а отже такі, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Понесені позивачем витрати зі сплати судового збору відшкодовуються йому за рахунок відповідача, з вини якого спір доведено до врегулювання в судовому порядку.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (73000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЦ Фабрика" (73000, м. Херсон, вул. Залаегерсег, 18, ідентифікаційний код 37541696) суму основного боргу у розмірі 157233грн.11 коп., пеню в розмірі 22322грн. 79 коп., інфляційні у розмірі 36369грн. 95коп., 3% річних у розмірі 4185грн. 65коп., штрафу у розмірі 24071грн. 61коп. та 4883грн. 66 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 10.04.2015 р.

Суддя В.П.Ярошенко