Справа № 349/5/15-ц
Провадження № 22-ц/779/849/2015
Категорія 30
Головуючий у 1 інстанції Могила Р. Г.
Суддя-доповідач Меленко О.Є.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 квітня 2015 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого Меленко О.Є.
суддів Васильковського В.М., Девляшевського В.А.
секретаря Яковин М.Я.
з участю: представника прокуратура Івано-Франківської області Хомин М.В.,
позивача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до прокуратури Івано-Франківської області про відшкодування моральної шкоди, за апеляційною скаргою першого заступника прокурора Івано-Франківської області Торованина В. на рішення Рогатинського районного суду від 11 березня 2015 року,-
в с т а н о в и л а :
В січні 2015 року ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до прокуратури Івано-Франківської області про відшкодування моральної шкоди. В обгрунтування своїх вимог посилався на те, що протиправною бездіяльністю посадових осіб прокуратури Рогатинського району Івано-Франківської області при вирішенні його заяви від 08.08.2013 року, йому було завдано моральної шкоди. Бездіяльність посадових осіб прокуратури полягала у невнесення ними відомостей про злочин до Єдиного реєстру досудових розслідувань, що підтверджується ухвалою слідчого судді Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 29.10.2014 року.
У зв'язку з такими протиправними діями, ОСОБА_3 просив стягнути з відповідача на його користь 10 000 грн. відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Рогатинського районного суду від 11 березня 2015 року позов ОСОБА_3 задоволено частково.
Стягнуто з прокуратури Івано-Франківської області на користь ОСОБА_3 на відшкодування моральної шкоди 500 грн.
На дане рішення представник прокуратури подав апеляційну скаргу, в якій посилається на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неповне з'ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення справи та порушення норм матеріального і процесуального права.
Вважає, ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції жодним чином не дослідив підстав виникнення спірних правовідносин, як і не встановив причинного зв'язку між діями відповідача та спричинення моральної шкоди позивачу ОСОБА_3
Суд безпідставно взяв до уваги та критично не оцінив показання свідка ОСОБА_4, яка є матір'ю позивача, і як наслідок - зацікавленою особою у результаті вирішення даного судового спору. При цьому судом взагалі не досліджувався факт погіршення стану здоров'я позивача, зокрема відповідні медичні документи, придбання ліків та яких саме душевних страждань зазнав позивач внаслідок дій відповідача.
На думку апелянта, в рішенні суду відсутнє належне обгрунтування факту спричинення ОСОБА_3 моральної шкоди та не обгрунтовано в чому саме полягає протиправність дій та вина прокуратури Івано-Франківської області.
З цих підстав, рішення суду першої інстанції, апелянт просив скасувати, та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
В судовому засіданні представник прокуратури Івано-Франківської області вимоги апеляційної скарги підтримала та просила її задовольнити.
ОСОБА_3 доводи апеляційної скарги не визнав. Рішення суду вважає законним та обгрунтованим.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи представника прокуратури Івано-Франківської області, пояснення ОСОБА_3 дослідивши письмові матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Задовольняючи частково позов ОСОБА_3, виходячи з вимог ст. 57, 60 ЦПК України та встановлення ухвалою Рогатинського районного суду від 29.10.2013 року протиправної бездіяльність відповідача, суд першої інстанції прийшов до висновку про заподіяння позивачу внаслідок таких дій моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню.
Однак погодитися повністю з цим, колегія суддів не може.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом про відшкодування моральної шкоди завданої протиправною бездіяльністю посадових осіб прокуратури, а саме невнесення відповідачем відомостей про злочин до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Факти визнання протиправною бездіяльності посадових осіб прокуратури ОСОБА_3 обгрунтовував ухвалою Рогатинського районного суду від 29 жовтня 2014 року.
Відповідно до ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Згідно з вимогами ч. 6 ст. 1176 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах.
Отже, сам факт визнання бездіяльності посадових осіб прокуратури Рогатинського району, який полягав у невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, не є безумовною підставою для відшкодування моральної шкоди.
Як вбачається з матеріалів справи, право на оскарження бездіяльності прокурора, яка полягала у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, як це передбачено ст.303 КПК України, ОСОБА_3 вже було реалізовано, а судовим рішенням зобов'язано прокурора внести відповідні відомості в ЄРДР.
Слід також зазначити, що відповідно до наказу Генеральної прокуратури від 17.08.2012, № 69 «Про Єдиний реєстр досудових розслідувань», реєстр - це створена за допомогою автоматизованої системи електронна база даних, відповідно до якої здійснюється збирання, зберігання, захист, облік, пошук, узагальнення даних, зазначених у пункті 2.1 цього Положення, які використовуються для формування звітності, а також надання інформації про відомості, внесені до Реєстру. Реєстр утворено та ведеться відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України з метою забезпечення: єдиного обліку кримінальних правопорушень та прийнятих під час досудового розслідування рішень, осіб, які їх учинили, та результатів судового провадження; оперативного контролю за додержанням законів під час проведення досудового розслідування; аналізу стану та структури кримінальних правопорушень, вчинених у державі.
Отже, ЄРДР- це автоматизована електронна система бази даних, а інформація у ній призначена для службового користування.
Що стосується відшкодування моральної шкоди, слід зазначити наступне.
Стаття 23 ЦК України передбачає право особа на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Згідно із ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Згідно з роз'ясненнями, викладеними у п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому ця шкода полягає, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до загальних підстав деліктної відповідальності при вирішенні спору про відшкодування моральної шкоди необхідно також встановлювати наявність такої шкоди, протиправну поведінку заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправною поведінкою заподіювача та вину.
Статтями 10,60 ЦПК України обов'язок доказування покладено на сторони.
Заявляючи вимогу про відшкодування шкоди ОСОБА_3 вказував на те, що зазнав сильних душевних страждань, завдано шкоди його честі та гідності, стресова ситуація вплинула також і на стан його здоров'я.
Однак, жодних належних та допустимих доказів, на підтвердження своїх вимог, зокрема в чому саме виразилися заподіяні душевні страждання позивач не надав. Що ж стосується доводів про погіршення стану здоров'я та виконання у зв'язку з цим лікарських призначень, то такі також є голослівними.
Зазначеного суд першої інстанції не врахував та ухвалив рішення з неправильним застосування норм матеріального права.
Зважаючи на це, воно не може залишатися в силі і підлягає до скасування; по суті встановленого слід ухвалити нове рішення.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів Апеляційного суду приходить до висновку про відсутність підстав для відшкодування моральної шкоди
На підставі вищенаведеного та ст.ст.23, 1167, 1176 ЦК України, ст. 10, 60 ЦПК України, керуючись ст. ст. 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу першого заступника прокурора Івано-Франківської області Торованина В. задовольнити.
Рішення Рогатинського районного суду від 11 березня 2015 року скасувати та ухвалити нове.
В задоволенні позову ОСОБА_3 до прокуратури Івано-Франківської області про відшкодування моральної шкоди - відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили
Головуючий: О.Є. Меленко
Судді: В.М. Васильковський
В.А. Девляшевський