Справа № 212/170/14-ц

2/212/16/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 квітня 2015 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді: Пустовіт О.Г.

при секретарі: Гарасюта Л.К.

за участю представника позивача за первісним позовом,

представника відповідача за зустрічним позовом - Прокопчук О.Ю.

відповідача за первісним позовом,

позивача та представника позивача за зустрічним позовом - ОСОБА_2

представника відповідачів за первісним позовом,

представник позивачів за зустрічним позовом - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засідання в залі суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, зустрічний позов ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про визнання недійсним кредитного договору та захист прав споживачів, зустрічний позов ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про припинення договору поруки, -

ВСТАНОВИВ:

У січні 2014 року позивач - ПАТ «Дельта Банк», звернувся до суду з вказаним позовом, просив стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_2 на свою користь загальну суму заборгованості за кредитним договором № 0308/0508/71-117 від 06.05.2008 у розмірі 444096,81грн., з яких 31922 долари США 02 центи (за курсом НБУ 100 доларів США - 1183,3402 грн.) - 377476,10 гривень - заборгованість по тілу кредиту; 5607 доларів США 07 центів (за курсом НБУ 100 доларів США - 1183,3402 грн.) - 66350,70 грн. - заборгованість по нарахованим відсоткам та судовий збір у розмірі 2789,85 грн.,

В обґрунтування своїх позовних вимог, представник ПАТ «Дельта Банк» вказала, що 06 травня 2008 року між Акціонерним комерційним банком «ТАС-Комерцбанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Сведбанк» та гр. ОСОБА_4 був укладений кредитний договір № 0308/0508/71-117 (далі - Договір), згідно з умовами якого Банк надав Позичальнику кредитні кошти у розмірі 35 000,00 дол. США з розрахунку 12,5 % річних за користування кредитом на строк з «06» травня 2008 року по «05» травня 2033 року.

25 травня 2012 року між Публічним акціонерним товариством «Сведбанк» та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» було укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги, відповідно до якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених даним Договором, ПАТ «Сведбанк» передає (відступає) ПАТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, внаслідок чого ПАТ «Дельта Банк» замінює ПАТ «Сведбанк» як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобов'язаннях, а внаслідок передачі від ПАТ «Сведбанк» до ПАТ «Дельта Банк» прав вимоги до боржників, до ПАТ «Дельта Банк» переходить (відступається) право вимоги (замість ПАТ «Сведбанк») від боржників повного, належного та реального виконання обов'язків за кредитними та забезпечувальними договорами (зареєстрований за №1306,1307 від 25 травня 2012 року приватним нотаріусом Шевченко Д.Г.).

Таким чином, керуючись Договором купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, АТ «Дельта Банк» набуло статус Нового кредитора згідно ст.ст. 512, 513, 514, 516, 517 ЦК України та відповідно всіх процесуальних прав та обов'язків Нового Кредитора.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, відповідно до вищевказаного договору про передачу активів та кредитних зобов'язань АТ «Дельта Банк» набув права вимоги по даному кредитному договору.

Відповідно до п.3.1 Договору, позичальник зобов'язується погасити заборгованість за кредитом, шляхом внесення коштів на позичковий рахунок НОМЕР_1, через касу Банку згідно Додатку №1, що є невід'ємною частиною цього договору, якщо інше не передбачено цим Договором.

Згідно п. 3.2. Договору, проценти за користування Кредитом нараховуються виходячи з фактичної кількості днів користування кредитом, на суму щоденного залишку заборгованості за кредитом, починаючи з дати видачі кредиту до моменту його повернення. При розрахунку процентів за користування Кредитом за кількість днів у місяці приймається 30 днів,у році 360.

3.3. Проценти за користування кредитом сплачуються Позичальником через касу Банку на рахунок нарахованих відсотків НОМЕР_2 щомісяця в період з 01 по 10 число включно,за попередній календарний місяць; проценти,нараховані за останній календарний місяць фактичного користування кредитом,сплачуються Позичальником одночасно з погашенням кредиту.

Згідно п. 3.10. Договору, у випадку порушення умов Кредитного договору та/або Іпотечного договору, вимога про виконання порушеного зобов'язання направляється Банком Позичальнику у письмовому вигляді та підлягає виконанню у повному обсязі протягом тридцяти календарних днів з моменту її надіслання Банком за адресою Позичальника, зазначеною в реквізитах Договору. Сторони досягли згоди, що датою, з якої починається відлік зазначеного вище тридцятиденного строку, вважається дата, зазначена на квитанції, яка надається Банку відділенням зв'язку при відправленні листа з повідомленням про вручення або дата, зазначена в повідомленні, яке отримане Позичальником особисто у Банку.

Виконання Позичальником зобов'язань за кредитним договором забезпечується порукою відповідно до укладеного Договору поруки № 0308/0508/71-117-Р-1 від 06 травня 2008 року між Акціонерним комерційним банком «ТАС-Комерцбанк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Сведбанк» та гр. ОСОБА_2(Поручитель), ОСОБА_4(Боржник), згідно з яким Поручитель поручається перед Кредитором за виконання Боржником зобов'язань за кредитним договором № 0308/0508/71-117 від 06 травня 2008 року. Відповідальність Поручителя настає у випадку невиконання (неналежного виконання) Боржником зобов'язань за Договором. Поручитель і Боржник несуть перед Кредитором солідарну відповідальність, а Поручитель відповідає перед Кредитором у тому ж обсязі, що і Боржник.

Позичальник умови кредитного договору належним чином не виконує, про що неодноразово повідомлявся в тому числі й шляхом направлення письмової вимоги про виконання зобов'язань згідно умов кредитного договору. Однак зобов'язання не виконуються, у зв'язку з чим, станом на 02.07.2014 року за Відповідачем наявна заборгованість у сумі: 444096,81 грн., з яких: сума заборгованості за кредитом - 377746,10 гри.; сума заборгованості по нарахованим відсоткам - 66350,71 грн., яку позивач просить стягнути.

У березні 2014 року ОСОБА_4 звернулась до суду з зустрічним позовом до ПАТ «Дельта Банк, в якому просила суд визнати недійсним «Кредитний договір №0308/0508/71-117» від 06 травня 2008 року та «Договір про внесення змін та доповнень №1 до вказаного кредитного договору №0308/0508/71-117» від 02 липня 2009 року з моменту його укладення; визнати недійсним «Договір іпотеки № 0308/0508/71-117-Z-1» від 06 травня 2008 року, укладений в забезпечення зобов'язань за кредитним договором; застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину та застосувати двосторонню реституцію, а саме: враховуючи, що ОСОБА_4 було перераховано на рахунки Первісного кредитора та Нового кредитора 177696,58 грн., що за курсом 5,05 долара США станом на день укладання кредитного договору №0308/0508/71-117 06.05.2008 складає 35187,44 доларів США, вважати зобов'язання ОСОБА_4 по поверненню кредиту виконаними; зобов'язати приватного нотаріуса Криворізького міського нотаріального округу Пахомову Н.І., виключити з реєстру іпотек та заборон відчуження запис про іпотеку та заборону відчуження нерухомого майна, яке було передано в іпотеку за договором іпотеки 0308/0508/71-117-Z-1 від 06.05.2008, укладеного між відповідачем та позивачем,а саме: однокімнатна квартира, розташована на першому поверсі чотириповерхового житлового будинку, загальною площею 37,8 кв.м., житловою площею 19,2 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_1; зобов'язати Нового кредитора повернути ОСОБА_4 оригінали документів на право власності на однокімнатну квартиру.

В обґрунтування своїх позовних вимог, ОСОБА_4 вказала, що від початку дії кредитного договору до квітня 2013 року вона сумлінно виконувала свої обов'язки за вищезазначеним кредитним договором, жодних прострочень по внесенню платежів не було (в якості підтвердження додаються квитанції про погашення кредитних зобов'язань). Але дії Первісного кредитора ПАТ «Сведбанк» та Нового кредитора ПАТ «Дельта Банк» унеможливили подальше виконання нею виконання зобов'язань за кредитним договором.

06 травня 2008 року нею - ОСОБА_4 укладено кредитний договір № 0308/0508/71-117 з Первісним кредитором відкритим акціонерним товариством «Сведбанк», який було перейменовано на публічне акціонерне товариство «Сведбанк», на отримання грошових коштів для придбання нерухомості на вторинному ринку в сумі 35 000,00 доларів США строком до 06.05.2033 року під кредитну ставку у вигляді сплати 12,5 % річних за користування кредитними коштами.

На гарантію виконання умов кредитного договору було укладено договір іпотеки №0308/0508//71-117-2 -1 від 06 травня 2008 року.

Забезпеченням, згідно договору іпотеки виступає: однокімнатна квартира, розташована на першому поверсі чотириповерхового житлового будинку, загальною площею 37,8 кв.м., житловою площею 19,2 кв.м., що знаходиться у АДРЕСА_1, що стала власністю Позивача після укладення договору купівлі-продажу квартири від 06 травня 2008 року.

Від червня 2008 року до липня 2009 року погашення заборгованості здійснювалося за класичною схемою шляхом внесення на позичковий рахунок через касу банку щомісяця фіксованої суми у розмірі 117 доларів США та процентів за користування кредитом згідно Розділу 3 Договору «Умови погашення заборгованості, сплати процентів і комісій».

У зв'язку зі значним підвищенням курсу долара у 2009 році з метою зменшення розміру щомісячних платежів 02 липня 2009 року між Первісним кредитором ПАТ «Сведбанк», з одного боку та ОСОБА_4 з іншого боку було укладено нову редакцію кредитного договору «Договір про внесення змін та доповнень № 1 до кредитного договору № 0308/0508/71-117 від 06 травня 2008 року». Відповідно до умов нової редакції кредитного договору був здійснений перехід на ануїтетну схему погашення заборгованості.

Згідно Угоди від 25.05.2012 між Публічним акціонерним товариством «Сведбанк» (Первісний кредитор) та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» (Новий кредитор), здійснено продаж прав вимоги за поточними кредитними договорами фізичних осіб на користь Нового кредитора

На її вимогу. Новий кредитор повідомив, що станом на 25 травня 2012 року заборгованість за кредитним договором складала 32 615,83 долари США.

Відповідно до квитанцій про здійснення платежів для погашення кредитної заборгованості станом на 22 травня 2012 року нею. було перераховано Первісному кредитору 19 659,77 доларів США, з яких на погашення тіла кредиту зараховано лише 2 384,17 доларів США, а решту Первісний кредитор зарахував на погашення процентів, тобто на свої прибутки.

Це стало несподіванкою для ОСОБА_4, тому що в жодному розділі кредитного договору не зазначено, яким чином повинні розподілятися щомісячні платежі. ОСОБА_4 не є фахівцем в галузі банківської справи, довіряла працівникам банку і вважала, що кредитний договір укладено з урахуванням її інтересів. Але аналіз договору виявив, що підписання кредитного договору № 0308/0508/71-117 від 06 травня 2008 року та «Договору про внесення змін та доповнень № 1 до кредитного договору № 0308/0508/71-117 від 06 травня 2008 року» від 02 липня 2009 року стало наслідком чисельного порушення норм чинного законодавства та прав ОСОБА_4, як споживача кредитної послуги, з боку Первісного кредитора.

Відповідно до п.1 статті 518 Цивільного кодексу України, заперечення, які є у ОСОБА_4 до Первісного кредитора ПАТ «Сведбанк» висуваються до Нового кредитора ПАТ «Дельта Банк».

Пункт. 1 статті 518 Цивільного кодексу України «Боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов'язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора».

У п.3.2. Постанови Правління НБУ № 168 від 10 травня 2007 року «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту» зазначено:

«3.2. Кредитний договір має містити графік платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх супутніх послуг, а також інших І фінансових зобов'язань споживача за кожним платіжним періодом з урахуванням даних, передбачених у додатку до цих Правил. У графіку платежів має бути докладно розписана сукупна вартість кредиту за кожним платіжним періодом».

Форма графіку платежів у кредитному договорі № 0308/0508/71-117 від 06 травня 2008 року не відповідає вимогам 3.2. Постанови Нацбанку України від 10.05.2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту». Наслідком порушення форми графіку є відсутність в кредитному договорі інформації про сукупну вартість кредиту.

У «Договорі про внесення змін та доповнень № 1 до кредитного договору № 0308/0508/71-117 від 06 травня 2008 року» взагалі відсутній графік платежів та сукупна вартість кредиту, що дозволило Первісному кредитору ввести в оману ОСОБА_4, тобто, підписуючи кредитний договір ОСОБА_4 не знала, яка сума із 367,72 доларів США щомісячних платежів буде зараховуватися на погашення тіла кредиту і наскільки подорожчав кредит.

Виконавши розрахунки, можна визначити, що відповідно до умов кредитного договору від 06.05.2008 р. № 0308/0508/71-117 ОСОБА_4 повинна була повернути банку 35000 доларів США та сплатити проценти за користування кредитом у сумі 56161,08 доларів США, всього 91161,08 доларів США. Після укладання 02 липня 2009 року «Договору про внесення змін та доповнень № 1 до кредитного договору № 0308/0508/71-117 від 06 травня 2008 року» загальна сума боргу стала рівна 112549,09 доларів США, де 367,72 - сума щомісячних платежів, 288 - кількість місяців до закінчення терміну погашення кредиту, 6645,73 - сума, внесена в касу Первісного кредитора з червня 2008 року по липень 2009 року. Тобто, загальна сума кредитного договору збільшилася на 21388,01 доларів США. Через відсутність у кредитному договорі графіку платежів та інформації про сукупну вартість кредиту, ОСОБА_4 не була проінформована про таке зростання суми платежів.

Відповідно до ч. 12. ст. 10 Закону «Про захист прав споживачів», якщо після укладення договору стане очевидним, що послуги, зважаючи на їх ціну (вартість) та характеристики або інші обставини, явно не задовольнятимуть інтереси або вимоги споживача, виконавець зобов'язаний негайно повідомити про це споживача.

Виконавець зобов'язаний таким же чином повідомити споживача, якщо вартість робіт (послуг) може істотно зрости, ніж можна було очікувати під час укладення договору.

Споживач має право відмовитися від договору про надання послуг без штрафних санкцій з боку виконавця у разі виникнення обставин, передбачених в абзацах першому та другому ч. 12. ст. 10 Закону «Про захист прав споживачів».

Проте Первісний кредитор не попередив ОСОБА_4, що його послуги, зважаючи на їх ціну (вартість), явно не задовольнятимуть її інтереси і вимоги, також не попередив і про те, що вартість кредиту істотно зросла, ніж це очікувалось під час укладення кредитного договору.

Стаття 15 ЗУ «Про захист прав споживачів» встановлює право споживача на інформацію щодо надання послуг та надання продукції. Первісний кредитор, в порушення вказаної норми закону, не надав жодної інформації про сукупну вартість кредиту, не надав інформації про наслідки зміни порядку погашення заборгованості, що спричинило придбання ОСОБА_4 банківських послуг у вигляді грошового кредиту, які не мають потрібних властивостей, а саме інформації про сумарну вартість кредиту.

Розподіл перерахованих коштів, який здійснив Первісний кредитор, є несправедливим відповідно до положень ст. 18 ЗУ «Про захист прав споживачів».

Жодного попередження про валютні ризики у кредитному договорі № 0308/0508/71-117 від 06 травня 2008 року та «Договорі про внесення змін та доповнень № 1 до кредитного договору № 0308/0508/71-117 від 06 травня 2008 року» від 02 липня 2009 року не зазначено. При укладанні кредитного договору представники Первісного кредитора наголошували, що кредитний договір краще отримувати в доларах США, так як менші відсоткові ставки за користування кредитом і можливе зменшення щомісячних платежів у разі зменшення курсу долара.

ОСОБА_4 з боку Первісного кредитора не надано жодної інформацію про можливість різкого і значного подорожчання кредиту через зміну курсу долара США до гривні, не надано інформацію про вірогідність і наслідки такого подорожчання, що спричинило придбання нею продукції (кредиту), яка не має потрібних властивостей, а саме стійкої вартості оплати за кредит.

У березні 2014 року ОСОБА_2 звернулась з зустрічною позовною заявою до ПАТ «Дельта Банк», в якій вона просить суд визнати договір поруки №0308/0508/117-71 від 06 травня 2008 року таким, що припинив свою дію з травня 2012 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог, ОСОБА_2 вказала, що 06 травня 2008 року вона уклала з Первісним кредитором ПАТ «Сведбанк», договір поруки № 0308/0508/71-117-Р-1, відповідно до умов якого зобов'язувалася солідарно і в повному обсязі відповідати перед Банком за виконання зобов'язань ОСОБА_4 на умовах укладеного нею кредитного договору № 0308/0508/71-117 від «06» травня 2008 року. При укладенні Договору поруки, а саме п. 1 цього договору передбачено плату за користування кредитними коштами в розмірі 12,5 % річних.

02 липня 2009 року між Первісним кредитором ПАТ «Сведбанк», з одного боку та ОСОБА_4 з іншого боку було укладено нову редакцію кредитного договору «Договір про внесення змін та доповнень № 1 до кредитного договору № 0308/0508/71-117 від 06 травня 2008 року». Відповідно до умов нової редакції кредитного договору за рекомендацією Первісного кредитора був здійснений перехід на ануїтетну схему погашення заборгованості. Наслідком укладання «Договору про внесення змін та доповнень № 1 до кредитного договору № 0308/0508/71-117 від 06 травня 2008 року» стало збільшення загальної суми кредитного договору, про що вона не була повідомлена і згоди на збільшення загальної суми кредитного договору не отримано.

В травні 2012 року, Первісним кредитором ПАТ «Сведбанк» без погодження, тобто без згоди ОСОБА_4, були внесені істотні зміни в «Договір про внесення змін та доповнень № 1 до кредитного договору № 0308/0508/71-117 від 06 травня 2008 року», поручителем виконання якого вона була, а саме, змінено процентну ставку за користування кредитом, збільшивши її на 1,0%. Таким чином, розмір грошових зобов'язань ОСОБА_4 збільшився перед Первісним кредитором, отже і її грошові зобов'язання та обсяг відповідальності збільшились без її згоди. Первісний кредитор ПАТ «Сведбанк» порушив норми чинного законодавства та її права, як поручителя, а саме норми ст. ст. 553 - 559 ЦК України, які визначають порядок укладення та припинення договору поруки.

Дії Первісного кредитора ПАТ «Сведбанк» суперечать вимогам ч. 1 ст. 559 ЦК України та положенням укладеного між сторонами договору поруки. У пункті 11 договору поруки № 0308/0508/71-117-Р-1 від 06 травня 2008 року зазначено: «Сторони не мають права в односторонньому порядку відмовитися від прийнятих на себе зобов'язань за цим Договором або змінити йото умови. Сторони домовились, що будь-які зміни до Основного зобов'язання, крім змін, наслідком яких є збільшення обсягу відповідальності Поручителя за цим Договором, погоджуються між Позичальником та Банком самостійно без повідомлення Поручителя про такі зміни».

Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначенні на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Первісний кредитор ПАТ «Сведбанк» порушив умови договору поруки, підвищив розмір Основного зобов'язання за кредитним договором без згоди на те поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг його відповідальності, як поручителя. Це суперечить положенням ч. 1 ст. 651 ЦК України, яка гласить, що зміна або розірвання умов договору можлива лише за взаємною згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом, тобто зміни мають бути вчинені в письмовій формі та підписані належним чином уповноваженими на те представниками сторін. Частина 2 ст. 651 ЦК України вказує, як на одну з підстав для розірвання договору в судовому порядку на вимогу однієї із сторін істотне порушення умов договору іншою стороною. При цьому, істотним порушенням слід вважати таке порушення стороною договору, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга-сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. З моменту переходу на ануїтетну схему погашення кредиту та збільшення відсоткової ставки в кредитному договорі істотно збільшилися її зобов'язання, що позбавляє її, як позивача того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

В судовому засіданні представник позивача за первісним позовом та представник відповідача за зустрічними позовами Прокопчук О.Ю. свої позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила суд їх задовольнити. З зустрічними позовними вимогами не згодна та просила відмовити в повному обсязі.

Відповідач за первісним позовом, позивач та представник позивача за зустрічними позовами ОСОБА_2 просила в позовних вимогах ПАТ «Дельта банк» відмовити в повному обсязі, а зустрічні позовні вимоги підтримала повністю та просила їх задовольнити.

Представник відповідачів за первісним позовом та представник позивачів за зустрічними позовами ОСОБА_3 просив в позовних вимогах ПАТ «Дельта банк» відмовити в повному обсязі, а зустрічні позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити.

Дослідивши письмові матеріали справи, заслухавши сторони, суд вважає необхідним у позові публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити повністю, у зустрічному позові ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про визнання недійсним кредитного договору та захист прав споживачів - відмовити повністю, зустрічний позов ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про припинення договору поруки - задовольнити.

Судом встановлено, що 06 травня 2008 року між акціонерним комерційним банком «ТАС-Комерцбанк», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Сведбанк» та гр. ОСОБА_4 був укладений кредитний договір «0308/0508/71-117, згідно з умовами якого банк надав ОСОБА_4 кредитні кошти у розмірі 35000,00 доларів США з розрахунком 12,5% річних за користування кредитом на строк з 06 травня 2008 року по 05 травня 2033 року.

На гарантію виконання умов кредитного договору було укладено договір іпотеки №0308/0508/71-117-Z-1 від 06 травня 2008 року. Забезпеченням, згідно договору іпотеки виступає однокімнатна квартира, розташована на першому поверсі чотириповерхового житлового будинку, загальною площею 37,8 кв.м., житловою площею 19,2 кв.м., що знаходиться у АДРЕСА_1, що стала власністю позивача після укладення договору купівлі-продажу квартири від 06 травня 2008 року.

В забезпечення виконання зобов'язань відповідача ОСОБА_4 за кредитним договором було укладено з відповідачем - ОСОБА_2 Договір поруки № 0308/0508/71-117-Р-1 від 06 травня 2008 року.

02 липня 2009 року між первісним кредитором ПАТ «Сведбанк», з одного боку та ОСОБА_4 з іншого боку було укладено нову редакцію кредитного договору «Договір про внесення змін та доповнень №1 до кредитного договору №0308/0508/71-117 від 06.05.2008». відповідно до умов нової редакції кредитного договору був здійснений перехід на ануїтетну схему погашення заборгованості.

25 травня 2012 року між публічним акціонерним товариством «Сведбанк» та публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» було укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, відповідно до якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених даним Договором, ПАТ «Сведбанк» передає (відступає) ПАТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, внаслідок чого ПАТ «Дельта Банк» замінює ПАТ «Сведбанк» як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобов'язаннях, а внаслідок передачі від ПАТ «Сведбанк» до ПАТ «Дельта Банк» прав вимоги до боржників, до ПАТ «Дельта Банк» переходить (відступається) право вимоги (замість ПАТ «Сведбанк») від боржників повного, належного та реального виконання обов'язків за кредитними та забезпечувальними договорами.

Таким чином, керуючись Договором купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, АТ «Дельта Банк» набуло статус Нового кредитора згідно ст.ст. 512, 513, 514, 516, 517 ЦК України та відповідно всіх процесуальних прав та обов'язків Нового Кредитора.

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, відповідно до вищевказаного договору про передачу активів та кредитних зобов'язань АТ «Дельта Банк» набув права вимоги по даному кредитному договору.

Відповідно до п.3.1 Договору, позичальник зобов'язується погасити заборгованість за кредитом, шляхом внесення коштів на позичковий рахунок НОМЕР_1, через касу Банку згідно Додатку №1, що є невід'ємною частиною цього договору, якщо інше не передбачено цим Договором.

Згідно п. 3.2. Договору, проценти за користування Кредитом нараховуються виходячи з фактичної кількості днів користування кредитом, на суму щоденного залишку заборгованості за кредитом, починаючи з дати видачі кредиту до моменту його повернення. При розрахунку процентів за користування Кредитом за кількість днів у місяці приймається 30 днів,у році 360.

3.3. Проценти за користування кредитом сплачуються Позичальником через касу Банку на рахунок нарахованих відсотків НОМЕР_2 щомісяця в період з 01 по 10 число включно,за попередній календарний місяць; проценти,нараховані за останній календарний місяць фактичного користування кредитом,сплачуються Позичальником одночасно з погашенням кредиту.

Згідно п. 3.10. Договору, у випадку порушення умов Кредитного договору та/або Іпотечного договору, вимога про виконання порушеного зобов'язання направляється Банком Позичальнику у письмовому вигляді та підлягає виконанню у повному обсязі протягом тридцяти календарних днів з моменту її надіслання Банком за адресою Позичальника, зазначеною в реквізитах Договору. Сторони досягли згоди, що датою, з якої починається відлік зазначеного вище тридцятиденного строку, вважається дата, зазначена на квитанції, яка надається Банку відділенням зв'язку при відправленні листа з повідомленням про вручення або дата, зазначена в повідомленні, яке отримане Позичальником особисто у Банку.

Як вбачається з матеріалів справи, банком неодноразово направлялись вимоги про погашення заборгованості ОСОБА_4, ОСОБА_2 на які належної реакції з боку вказаних осіб не відбулось.

Заборгованість позичальника станом на 02.07.2014 року становить 444096,81 гривень, з яких:

- 377746,10 гривень - заборгованість по тілу кредиту;

- 66350,71 гривень - заборгованість по нарахованим процентам;

Суд критично відноситься до суми заборгованості, яку ПАТ «Дельта Банк» просить стягнути з відповідачів, оскільки в матеріалах справи відсутній розрахунок заборгованості з 06.05.2008 по теперішній час, хоча суд неодноразово витребував з ПАТ «Дельта Банк» вказаний розрахунок.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом не може бути прийнято до уваги сума заборгованості яку позивач просить стягнути, оскільки вона нічим не підтверджені.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, та кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, отже позивач ПАТ «Дельта Банк» в судовому засіданні не надав жодних підтверджень обґрунтованості свого позову, щодо стягнення боргу у сумі 444096,81 гривень тому з урахуванням вище викладеного суд дійшов висновку, що позов публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про стягнення заборгованості за договором кредиту не підлягає задоволенню.

Згідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06.11.2009р. № 9, який детально регламентує порядок визнання правочинів недійсними, правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом.

При укладенні кредитного договору ОСОБА_4 була ознайомлена з його умовами, а також змінами та доповненнями, не заперечувала проти них, отримавши кредит в обумовленій договором сумі.

Відповідно до п. 10.1 Кредитного договору укладаючи цей договір, позичальник усвідомлює та підтверджує, що умови договору для нього зрозумілі, відповідають його інтересам, є зрозумілими та справедливими. Підписанням договору позичальник свідчить, що він до підписання цього договору ознайомився зі всіма умовами, на яких ВАТ «Сведбанк» здійснює кредитування фізичних осіб на цілі, не пов'язані з підприємницькою діяльністю та свідомо обрав умови кредитування, викладені в цьому договорі.

Відповідно до статті 215 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Відповідно до ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною. Правові наслідки, передбачені частинами першою та другою цієї статті, застосовуються, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів. Правові наслідки недійсності нікчемного правочину, які встановлені законом, не можуть змінюватися за домовленістю сторін. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред'явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

Відповідно до ч. 4 ст. 656 ЦК України до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

А відтак, до наслідків визнання договорів недійсними застосовуються наслідки визнання правочинів недійсними, передбачені ч.1 абз.2 ст. 216 ЦК України, за якою у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Основні майнові наслідки недійсності правочинів пов'язані з визначенням правової долі того, що отримано сторонами правочину. Це регламентується загальними правилами, які регулюють правову частку, отриману сторонами правочину.

До загальних правил майнових наслідків недійсності правочинів належить двостороння реституція - у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути іншій стороні у натурі все, що вона отримала від виконання цього правочину.

Тобто, при двосторонній реституції сторонами повертається все виконане ними відповідно до правочину, згідно ст. 216 ЦК України, до нікчемного правочину реституція не може бути застосована.

Пунктом 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» визначено, що реституція як спосіб захисту цивільного права (частина перша статті 216 ЦПК України) застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним. У зв'язку з цим вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, за правилами реституції може бути пред'явлена тільки стороні недійсного правочину.

Посилання ОСОБА_4 на ст. 19 ЗУ «Про захист прав споживачів» наголошуючи на тому, що банком при укладенні кредитного договору було застосовано нечесну підприємницьку практику, не найшло свого підтвердження, оскільки ненадання банком інформації про умови кредитування це не підприємницька практика. Тобто ст. 19 ЗУ «Про захист прав споживачів» до даного спору не відноситься, оскільки банк розповсюджує рекламу щодо депозитів та кредитів.

Таким чином, належна оцінка доказів вказує на те, що позовні вимоги ОСОБА_4 не підлягають задоволенню.

02 липня 2009 року між Первісним кредитором ПАТ «Сведбанк», з одного боку та ОСОБА_4з іншого боку було укладено нову редакцію кредитного договору «Договір про внесення змін та доповнень № 1 до кредитного договору № 0308/0508/71-117 від 06 травня 2008 року». Відповідно до умов нової редакції кредитного договору за рекомендацією Первісного кредитора був здійснений перехід на ануїтетну схему погашення заборгованості. Наслідком укладання «Договору про внесення змін та доповнень № 1 до кредитного договору № 0308/0508/71-117 від 06 травня 2008 року» стало збільшення загальної суми кредитного договору, про що ОСОБА_2 не було повідомлено і її згоди на збільшення загальної суми кредитного договору не отримано.

В травні 2012 року, Первісним кредитором ПАТ «Сведбанк» без погодження з ОСОБА_2, тобто без її на то згоди, були внесені істотні зміни в «Договір про внесення змін та доповнень № 1 до кредитного договору № 0308/0508/71-117 від 06 травня 2008 року», поручителем виконання якого вона була, а саме, змінено процентну ставку за користування кредитом, збільшивши її на 1,0%. Таким чином, розмір грошових зобов'язань ОСОБА_4 збільшився перед Первісним кредитором, отже і її грошові зобов'язання та обсяг відповідальності збільшились без її згоди. Первісний кредитор ПАТ «Сведбанк» порушив норми чинного законодавства та її права, як поручителя, а саме норми ст. ст. 553 - 559 ЦК України, які визначають порядок укладення та припинення договору поруки.

Дії Первісного кредитора ПАТ «Сведбанк» суперечать вимогам ч. 1 ст. 559 ЦК України та положенням укладеного між сторонами договору поруки. У пункті 11 договору поруки № 0308/0508/71-117-Р-1 від 06 травня 2008 року зазначено: «Сторони не мають права в односторонньому порядку відмовитися від прийнятих на себе зобов'язань за цим Договором або змінити йото умови. Сторони домовились, що будь-які зміни до Основного зобов'язання, крім змін, наслідком яких є збільшення обсягу відповідальності Поручителя за цим Договором, погоджуються між Позичальником та Банком самостійно без повідомлення Поручителя про такі зміни».

Відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Банк мав отримати згоду ОСОБА_2 у разі збільшення обсягу відповідальності, що мало місце при підвищенні відсоткової ставки за основним зобов'язанням.

Необхідність згоди поручителя на зміну умов основного договору виписана у договорі поруки - Кредитор не має право змінювати умови основного договору без згоди на те поручителя, якщо в наслідок такої зміни збільшується обсяг відповідальності поручителя.

ПАТ «Дельта Банк» не отримав від ОСОБА_2 згоди на продовження договору поруки на нових умовах зобов'язання зі збільшенням відповідальності поручителя, то його слід визнати припиненим як це передбачено діючим законо­давством, отже суд вважає, що внесення змін та доповнень до кредитного договору укладеного між банком та ОСОБА_4 з порушенням норм статті 559 ЦК України є підставою для припинення дії договору поруки.

На підставі вище викладеного суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ЗУ "про захист прав споживачів", ст.ст. 10,11, 60, 169, 197, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 215, 216, 553, 554, 555, 559, 625, 626, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити в повному обсязі.

У задоволенні зустрічної позовної заяви ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" про визнання недійсним кредитного договору та захист прав споживачів - відмовити в повному обсязі.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" про припинення договору поруки - задовольнити.

Визнати договір поруки №0308/0508/71-117-Р-1 від 06 травня 2008 року, таким що припинив свою дію з травня 2012.

Стягнути з публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на користь держави судовий збір в розмірі 243,60 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення усіма учасниками процесу в Апеляційний суд Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: О. Г. Пустовіт