АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/3083/15 Справа № 2-892/11 Головуючий у 1 й інстанції - Некрасов О. О. Доповідач - Міхеєва В.Ю.

Категорія

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2015 року м. Дніпропетровськ

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого Міхеєвої В.Ю.

суддів Красвітної Т.П., Ремеза В.А.

за участю секретаря Видюкової Ю.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Дніпропетровської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»

на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 20 січня 2015 року по справі

за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Дніпропетровської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», третя особа: ОСОБА_4 про визнання договору поруки припиненим,-

ВСТАНОВИЛА:

В червні 2013 року ОСОБА_3 звернулася до суду із зазначеним позовом, з урахуванням уточнених у січні 2015 року вимог, посилалася на ті обставини, що 24 червня 2008 року між нею та Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» на забезпечення Кредитного договору від 24 червня 2008 року, було укладено Договір поруки № 15521/3181/305653.

Відповідач 29 жовтня 2009 року звертався до позичальника за Кредитним договором ОСОБА_4 з вимогою до 28 листопада 2009 року здійснити дострокове погашення Кредиту у повному обсязі разом із сплатою процентів та пені відповідно до умов Кредитного договору. ОСОБА_4 дану вимогу не виконав, а банк звернувся до ОСОБА_3 з претензією - вимогою тільки 30 червня 2010 року, тобто, після спливу шестимісячного строку від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

У зв'язку з цим, просила визнати Договір поруки припиненим.

Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 20 січня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_3 були задоволені. Визнано договір поруки № 15521/3181/305653 від 24 червня 2008 року, укладений між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» з ОСОБА_3 в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 014/3181/150183/73 від 24 червня 2008 року припиненим. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» в особі Дніпропетровської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 20 січня 2015 року та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 24 червня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» (далі - ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» або Банк) та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір № 014/3181/150183/73 (далі - Кредитний договір), відповідно до п.1.1 якого, Банк зобов'язується надати Позичальнику, а Позичальник зобов'язується отримати кредит, використовувати його за цільовим призначенням, повернути Кредитору основну суму кредиту, сплатити проценти з використання Кредитом та комісії, у строк до 24 червня 2015 року. Сума кредиту складає 112245 доларів США з процентною ставкою 13,8% річних. Кошти надаються на придбання транспортного засобу.

Умовами Кредитного договору передбачалося погашення кредиту щомісячними рівними платежами у сумі та у строки, визначені у Додатку №1 до Кредитного договору (а.с.133-139).

У забезпечення Кредитного договору між ОСОБА_3 та ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» 24 червня 2008 року, було укладено договір поруки № 014/3181/150183/73 (далі - Договір поруки), відповідно до п.п. 3.1, 4.1 якого, ОСОБА_3 солідарно відповідає перед кредитором за виконання боргових зобов'язань, що і боржник ОСОБА_4 у повному обсязі за кредитним договором № 014/3181/150183/73 від 24 червня 2008 року, включаючи сплату основного боргу за кредитним договором, нарахованих відсотків та неустойки, відшкодування збитків (а.с.140-142).

Між сторонами Кредитного договору 18 травня 2009 року було укладено Додаткову угоду № 1 (далі - Додаткова угода ), відповідно до умов якої строк кредиту збільшився на 11 місяців, датою остаточного погашення кредиту визначено 24 травня 2016 року. Графік погашення кредиту та інших платежів за Кредитним договором, а також розрахунок сукупної вартості Кредиту викладено у новій редакції в Додатках № 1,2 до цієї Додаткової угоди, які є її невід'ємною частиною (а.с.143-145).

Своїм підписом у зазначеній Додатковій угоді ОСОБА_3 надала згоду на зміну умов Кредитного договору відповідно до Додаткової угоди та підтвердила, що її зобов'язання поручителя відповідно до Договору поруки зберігаються та забезпечують виконання зобов'язань Позичальника за Кредитним договором із урахуванням внесених змін.

У зв'язку із порушенням позичальником своїх зобов'язань за Кредитним договором станом на 29 жовтня 2009 року утворилася заборгованість у розмірі 2339,99 доларів США, з них 1999,99 доларів США - несплачені проценти, 340 доларів США - нарахована пеня.

Банком на адресу позичальника ОСОБА_4 29 жовтня 2009 року за № 20-10/2239 було направлено вимогу про виконання грошових зобов'язань за Кредитним договором, з якої убачається, що кредитор, керуючись п.7.3 Кредитного договору, вимагав протягом не більше ніж 30 календарних днів з дати цієї вимоги, а саме до 28 листопада 2009 року, здійснити дострокове погашення кредиту у повному обсязі, разом зі сплатою процентів та пені відповідно до умов Кредитного договору у розмірі 119774,41 доларів США, з них: 117434,42 доларів США - заборгованість по сумі кредиту, 1999,99 доларів США - заборгованість за процентами, 340 доларів США - нарахована пеня (а.с.150).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з тих обставин, що у Банка виникло право пред'явити вимогу до поручителя ОСОБА_3 про виконання порушених зобов'язань боржником ОСОБА_4 щодо сплати заборгованості за кредитним договором, протягом шести місяців, починаючи з 28 листопада 2009 року, чого Банком зроблено не було, оскільки останній не звернувся з позовом до ОСОБА_3 протягом шестимісячного строку, встановленого ч. 4 ст. 559 ЦК України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони грунтуються на нормах закону та відповідають встановленим судом обставинам.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 1050 ЦК України у разі, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків.

Згідно з положеннями ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Установлено, що Договором поруки не визначено строк, після закінчення якого порука припиняється, оскільки умовами цього договору встановлено, що він діє до повного припинення всіх зобов'язань боржника за кредитним договором.

У зв'язку з порушенням боржником виконання зобов'язання за Кредитним договором Банк відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України та умов Кредитного договору скористався правом достроково стягнути з позичальника заборгованість за Кредитним договором, надіславши позичальнику ОСОБА_4 29 жовтня 2009 року досудову вимогу № 20-10/2239 про дострокове повернення всієї суми кредиту й пов'язаних із ним платежів до 28 листопада 2009 року.

Отже, пред'явивши вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, сплати відсотків за користування кредитом та пені, кредитор відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України змінив строк виконання основного зобов'язання й був зобов'язаний пред'явити позов до поручителя протягом шести місяців, починаючи від цієї дати.

У разі зміни кредитором на підставі ч. 2 ст. 1050 ЦК України строку виконання основного зобов'язання, передбачений ч. 4 ст. 559 ЦК України шестимісячний строк підлягає обрахуванню від цієї дати.

Таке узгоджується з правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду України від 17 вересня 2014 року у справі № 6-53цс14, від 21 січня 2015 року у справі № 6-190цс14, прийнятих у порядку глави 3 розділу V ЦПК України, які є обов'язковими для застосування згідно зі ст. 360-7 цього Кодексу.

Із позовом до ОСОБА_3 про солідарне стягнення разом із позичальником ОСОБА_4 заборгованості за Кредитним договором, Банк звернувся 23 вересня 2010 року (а.с.128-130).

Зазначені обставини підтверджуються також матеріалами цивільної справи № 2-892/11, провадження № 2/204/8/14 за позовом ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_4, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, оглянутих у судовому засіданні, у яких міститься оригінал зазначеної позовної заяви (т.1, а.с.58-61).

Посилання апелянта на положення Закону України «Про захист прав споживачів» щодо втрати чинності вимоги кредитодавця до споживача здійснити внески, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, у разі якщо протягом тридцяти денного строку споживач усуне порушення умов договору про надання споживчого кредиту, стосуються відносин Кредитора та Позичальника за Кредитним договором та не спростовують висновків суду першої інстанції про початок перебігу строку для звернення з вимогами до поручителя відповідно до положень ч.4 ст. 559 ЦК України.

Доводи апеляційної скарги, що судом не взяті до уваги обставини, що Банк не скористався своїм правом на дострокове стягнення заборгованості за Кредитним договором, передбаченим п. 7.3 Кредитного договору, оскільки позичальник ОСОБА_4 досяг згоди з Банком, сплативши 02 грудня 2009 року 2000 доларів США простроченої заборгованості за відсотками, а отже, виконав вимоги, викладені у листі-претензії від 29 жовтня 2009 року, колегія суддів видхиляє як такі, що спростовуються матеріалами справи.

Як убачається з розрахунку суми заборгованості за Кредитним договором, наданого апелянтом на підтвердження своїх доводів, дійсно, позичальником ОСОБА_4 02 грудня 2009 року було сплачено 2000 доларів США, інша сума погашена не була (а.с.146-149).

Не спростовують висновків суду першої інстанції у рішенні, що є предметом апеляційного перегляду, посилання апелянта на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 05 травня 2014 року, що набрало законної сили, яким позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Дніпропетровської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_4, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за спірним кредитним договором було задоволено частково та стягнуто солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_3, заборгованість у розмірі 1419476,76 грн.

У рішенні суду від 05 травня 2014 року, зазначаючи про відсутність підстав для визнання договору поруки припиненим, суд посилався на інші обставини, зокрема на надання згоди поручителем на зміну основного зобов'язання (збільшення строку дії Кредитного договору згідно Додаткової угоди) та на умови п.5.1.Договору поруки, яким передбачено, що відповідальність Поручителя припиняється лише після виконання зобов'язання у повному обсязі.

Оскільки, судом першої інстанції повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи, дана належна правова оцінка доказам, ухвалене рішення відповідає вимогам матеріального і процесуального права, то підстави для його скасування відсутні.

Таким чином, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Дніпропетровської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» відхилити.

Рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 20 січня 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і протягом двадцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді