Справа №2-112007 p.

_{РІШЕННЯ}

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2007 р.

Камінь-Каширський        районний        суд        Волинської        області в складі: головуючого - судді Гончарука О.Н.

при секретарі   Раковець P.M.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Камені-Каширському справу за позовом Державне підприємство „ Маневицьке лісове господарство" до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди

Особи, які беруть участь у справі: представник позивача Шевчик Віта Адамівна;

відповідач ОСОБА_1; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2.

встановив:

В поданій до суду заяві позивач зазначає, що 01.02.2006 року близько 15 години в лісовому масиві Новочервищанського лісництва державного підприємства „Маневицьке лісове господарство" (далі - ДП „Маневицьке лісове господарство"), під час затримання лісопорушників ОСОБА_2 керуючи автомобілем марки ЗІЛ -131 без державних номерних знаків, що на праві особистої власності належить ОСОБА_1 вчинив наїзд на автомобіль лісгоспу марки УАЗ 3181, державний реєстраційний номер НОМЕР_1. Внаслідок вчиненого наїзду автомобіль лісгоспу зазнав пошкоджень. Розмір заподіяної шкоди становить 2686 грн. 79 коп. Відшкодувати її відповідач ОСОБА_1, як власник джерела підвищеної небезпеки, автомобілем якого було заподіяно шкоду, відмовляється.

Зважаючи на ці обставини позивач просить суд постановити рішення котрим стягнути з відповідача в його користь 2686 грн. 79 коп. завданої шкоди та витрати, пов'язані з подачею до суду позовної заяви.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала повністю з підстав, які зазначені в позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_1 позовні вимоги визнав частково і пояснив суду, що 01.02.2006 року в лісовому масиві Новочервищанського лісництва ДП „ Маневицьке лісове господарство" його автомобіль марки ЗІЛ-131 під керуванням ОСОБА_2 здійснив наїзд на автомобіль позивача марки УАЗ 3151, пошкодивши при цьому передні праві крило і дверці згаданого транспортного засобу. Про це він дізнався від працівників Камінь-Каширського райвідділу міліції коли прибув на місце події. Погоджується як власник автомобіля ЗІЛ-131 відшкодувати позивачу витрати на ремонт цих пошкоджень. Інших пошкоджень автомобілю позивача його автомобілем спричинено не було, а тому оплачувати вартість інших робіт по ремонту автомобіля позивача він не буде.

ОСОБА_2 як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору суду пояснив, що він, керуючи автомобілем відповідача ЗІЛ-131 наїзду на автомобіль позивача не вчиняв. Останній міг отримати пошкодження при їзді по лісі.

Вважає, що суд повинен відмовити в задоволенні позовних вимог.

Позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.

Здійснення ОСОБА_2 01.02.2006 року о 15 год. в лісовому масиві Новочервищанського лісництва ДП „Маневицьке лісове господарство" наїзду автомобілем ЗІЛ-131, власником якого є відповідач ОСОБА_1, на автомобіль позивача УАЗ-3151, державний номерний знак НОМЕР_1, стверджено постановою Камінь-Каширського районного суду від 12.02.2006 року (справа №3-450), якою ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КпАП України.

Зазначену обставину підтвердили суду свідки ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, працівники Камінь-Каширського райвідділу міліції, які виїжджали на місце події.

Визнав її і сам відповідач.

Належність згаданого автомобіля марки ЗІЛ-131 ОСОБА_1 на праві приватної власності підтверджено біржовим договором купівлі-продажу цього транспортного засобу від 28.12.2004 року.

Внаслідок наїзду автомобіль позивача зазнав пошкоджень.

Згідно рахунку-фактурі від 10 лютого, та акту виконаних робіт від 23 лютого 2006 року, складених ВАТ „Волинь-Авто", вартість робіт по його ремонту становить 2686 грн. 79 коп.

В ці роботи ввійшли загальне миття автомобіля, його розбирання, збирання для фарбування, підбір кольору фарби, фарбування кузова, ремонт капоту, переднього правого крила, передніх правих дверей, панелі даху.

Твердження представника позивача про те, що всі ці ремонтні роботи пов'язані з пошкодженнями , які зазнав автомобіль УАЗ від наїзду на нього автомобіля ЗІЛ-131 не відповідають дійсності і спростовані дослідженими судом доказами.

Зокрема, вищезгадані свідки ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 суду ствердили, що від наїзду автомобіль позивача зазнав незначних пошкоджень у вигляді подряпин від тертя передніх правих дверей, крила, невеликої вм'ятини згаданих дверей.

Ці їхні показання підтверджені і фотографією правої сторони автомобіля УАЗ, долученої до справи за клопотанням представника позивача.

Як ствердив суду свідок ОСОБА_6, водій ДП „Маневицьке лісове господарство", автомобіль позивача марки УАЗ-3151, яким він керував в лісовому масиві Новочервищанського лісництва 01.02.2006 року, отримав пошкодження панелі даху при ударі об гілку дерева.

Крім зазначених доказів судом також встановлено, що авто товарознавча експертиза по визначенню пошкоджень автомобіля позивача і вартості відновлюваного ремонту цих пошкоджень, не проводилась

Об'єм ремонтних робіт та їх вартість визначені позивачем і спеціалістами ВАТ „ Волинь-Авто" без відома позивача і у його відсутності.

Згідно повідомлення того ж ВАТ „Волинь-Авто" від 03.01.2007 року, вартість загального миття автомобіля позивача, ремонту переднього правого крила, передніх правих дверей з їх фарбуванням становить 476 грн. 50 коп.

Враховуючи, що внаслідок вимушеного ремонту автомобіля позивач з вини відповідача, як власника джерела підвищеної небезпеки, поніс збитки у розмірі 476 грн.50 коп., суд відповідно до ст.ст. 1166, 1187, 1188 ЦК України, стягує цю шкоду в його користь з винної особи.

Відповідач розмір цієї шкоди визнав.

Витрати, пов'язані з ремонтом інших частин автомобіля, в тому числі і ті, які пов'язані з повним фарбуванням його кузова не є наслідком тих пошкоджень, які зазнав автомобіль позивача від наїзду на нього автомобіля відповідача.

Враховуючи це, суд в задоволенні решти позовних вимог відмовляє.

Позивачем по справі сплачено 51 грн. судового збору та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Так як позовні вимоги задоволені частково, суд відповідно до ст. 88 ЦПК України стягує з відповідача в користь позивача судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме 9 грн. 10 коп. витрат по судовому збору, та 5 грн. 35 коп. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 10,11,60, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 1168, 1187, 1188 ЦК України, суд,

вирішив:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь державного підприємства „Маневицьке лісове господарство" 476 (чотириста сімдесят шість) гривень завданої шкоди пошкодженням автомобіля, 9 (дев'ять) грн.10 коп. витрат по сплаті судового збору, 5 (п'ять) грн. 35 коп. витрат по оплаті інформаційно - технічного забезпечення розгляду справи.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити за безпідставністю.

Рішення може бути оскаржено до судової палати у цивільних справах апеляційного суду Волинської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.