АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 607/2326/15-цГоловуючий у 1-й інстанції Герчаківська О.Я.

Провадження № 22-ц/789/561/15 Доповідач - Хома М.В.

Категорія - 55

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2015 р. колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Хоми М.В.

суддів - Козак І. О., Демкович Ю. Й.,

при секретарі - Танцюра О.В.

з участю сторін - представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 лютого 2015 року по справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" про захист прав споживача,-

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 звернувся в суду із вказаним позовом, в якому просить зобов'язати публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" здійснити перегляд суми списання операції від 18 січня 2015 року з купівлі іноземної валюти 103201,60 чеських крон та здійснити списання на поточному картковому рахунку позивача НОМЕР_1 по операції щодо купівлі 103201,60 чеських крон за готівковим курсом, встановленим банком до 20 січня 2015 року, а саме до введення окремого курсу - "курсу конвертації за платіжними картками".

10 лютого 2015 року представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав заяву про забезпечення позову, в якій просив вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони ПАТ "Укрсоцбанк" вчиняти будь-які нарахування (проценти, штрафні санкції, пеню) на від'ємний залишок на поточному (картковому) рахунку НОМЕР_1 ОСОБА_1. Дану заяву обгрунтовує тим, що у випадку відсутності забезпечення позову та подальшого нарахування банком штрафних санкцій, протягом розгляду позовної заяви, зобов'язання позивача можуть збільшитись вдвічі. Крім цього, зупинення нарахувань на поточному (картковому) рахунку не буде мати негативних наслідків для банку.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 лютого 2015 року у задоволенні заяви про забезпечення позову - відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 просить зазначену ухвалу скасувати та постановити нову, якою вжити заходів щодо забезпечення позову. В обгрунтування свої вимог апелянт вказує, що ухвала не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки позовні вимоги стосуються здійснення перегляду суми неправомірного списання коштів за банківською операцією від 18 січня 2015 року, в той час як в заяві про забезпечення позову ставиться питання щодо заборони банку здійснювати додаткові нарахування (штраф, пеня, відсотки) на від'ємний залишок, що утворився на банківському рахунку внаслідок проведення неправомірного списання коштів. Дії банку збільшують розмір неправомірно утвореного боргу на поточному рахунку і, таким чином, щодня ще більше порушують майнові права ОСОБА_1 Тобто, апелянт вважає, що задоволення заяви про забезпечення позову не призведе до передчасного вирішення спору по суті. Окрім цього, зупинення нарахувань на поточному рахунку позивача не буде мати жодних негативних наслідків для банку, оскільки жодних збитків банк не несе, а у випадку відмови в позові банк зможе дорахувати всі необхідні суми (штрафні санкції) за попередній період. Також апелянт посилається на ч.4 ст.55 Закону України "Про банки і банківську діяльність", відповідно до якої, банкам забороняється в односторонньому порядку змінювати умови укладених з клієнтами договорів.

Заслухавши пояснення представника апелянта, який підтримав доводи апеляційної скарги, ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Відмовляючи в задоволенні заяви про забезпечення позову, суд виходив з того, що немає фактичних доказів, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам ОСОБА_1 до ухвалення рішення по даній справі, або про те, що захист цих прав та інтересів стане неможливим без вжиття заходів забезпечення позову. Вимоги, викладені в заяві про забезпечення позову, фактично дублюють позовні вимоги, а тому задоволення заяви такого змісту призведе до передчасного вирішення спору по суті.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він відповідає обставинам справи та вимогам закону.

Відповідно до ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно ч.3 ст.152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами України цивільного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Із змісту заяви про забезпечення позову та представлених позивачем доказів не вбачається, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову ОСОБА_1

Крім цього, суд першої інстанції вірно зазначив, що задоволення заяви такого змісту призведе до передчасного вирішення спору по суті.

За таких обставин суд першої інстанції вірно відмовив у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Доводи апеляційної скарги про те, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки позовні вимоги стосуються здійснення перегляду суми неправомірного списання коштів за банківською операцією від 18 січня 2015 року, в той час як в заяві про забезпечення позову ставиться питання щодо заборони банку здійснювати додаткові нарахування на неправомірно списану суму, колегія суддів оцінює критично, оскільки не вбачає ризику утруднення чи невиконання рішення суду про задоволення позову ОСОБА_1 внаслідок проведення банком під час розгляду справи по суті будь-яких нарахувань на неправомірно списану, на думку позивача, суму. У випадку задоволення позовних вимог такі нарахування не будуть мати жодних наслідків для позивача.

Доводами апеляційної скарги не підтверджується реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

Твердження апелянта про те, що зупинення нарахувань на поточному рахунку позивача не будуть мати жодних негативних наслідків для відповідача, колегія суддів також оцінює критично, оскільки даний аргумент не є самостійною підставою для вжиття заходів забезпечення позову, а враховується в сукупності з іншими обставинами при обранні виду забезпечення позову.

Посилання апелянта на ч.4 ст.55 Закону України "Про банки і банківську діяльність", відповідно до якої банкам забороняється в односторонньому порядку змінювати умови укладених з клієнтами договорів, стосується вирішення позовних вимог по суті, а не заяви про забезпечення позову.

Підстав для скасування ухвали суду з мотивів, зазначених апелянтом, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 311, 313- 315, 317, 319 ЦПК України,колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1—ОСОБА_2 - відхилити.

Ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 лютого 2015 року- залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і не підлягає оскарженнню в касаційному порядку.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області М.В. Хома