|
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ____________________________________ |
У Х В А Л А
26.02.09 Справа № 19/403.
Розглянувши матеріали скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбас-2003" на неправомірні дії відділу державної виконавчої служби Антрацитівського міського управління юстиції по справі за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбас-2003", м. Луганськ
до Державного підприємства "Антрацит", м. Антрацит Луганської області
про стягнення 1229224 грн. 33 коп.
орган виконання судових рішень –ВДВС Антрацитівського МУЮ
Суддя Батюк Г.М.
Секретар судового засідання Ногіна О.М.
в присутності представників сторін:
від позивача - Білоконь О.П., довіреність № б/н від 20.11.08,
від відповідача - Алексанян Ю.О., довіреність № 39 від 14.04.08,
від ВДВС - Кривошеєва Є.С., довіреність № 17 від 08.01.08.
в с т а н о в и в:
Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Донбас-2003" звернулось до господарського суду зі скаргою без номера та дати, здана до суду 27.10.08, на неправомірні дії відділу ДВС Антрацитівського МУЮ по виконанню наказу господарського суду Луганської області від 26.11.04. № 19/403 з вимогами ( з урахуванням доповнення та зміни до скарги, зданого до суду 09.02.09):
- відновити пропущений строк для оскарження постанови про зупинення виконавчого провадження № 2761063 від 14.12.05;
- визнати незаконними дії відділу ДВС Антрацитівського МУЮ, з 22.05.08 щодо зупинення виконавчого провадження № 2761063 від 14.12.05 з виконання наказу № 19/403 від 26.11.04 про стягнення заборгованості з ДП "Антрацит" на користь ТОВ "Донбас-2003";
- скасувати постанову відділу ДВС Антрацитівського міського управління юстиції про зупинення виконавчого провадження від 14.12.05 з примусового виконання наказу № 19/403 від 26.11.04 про стягнення з ДП "Антрацит" на користь ТОВ "Донбас-2003";
- визнати незаконними дії ВДВС Антрацитівського МУЮ з 22.05.08., щодо зупинення виконавчого провадження № 2761063 з виконання наказу № 16/403 від 26.11.04 про стягнення заборгованості з ДП "Антрацит" на користь ТОВ "Донбас-2003";
- скасувати постанову відділу ДВС Антрацитівського міського управління юстиції про зупинення виконавчого провадження від 14.12.05 з примусового виконання наказу № 19/403 від 26.11.04 про стягнення з ДП "Антрацит" на користь ТОВ "Донбас-2003";
- зобов’язати відділ ДВС Антрацитівського МУЮ здійснити виконавчі дії та заходи по примусовому виконанню наказу господарського суду Луганської області № 19/403 від 26.11.04 про стягнення заборгованості з ДП "Антрацит" на користь ТОВ "Донбас-2003", а саме:
- поновити виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Луганської області № 19/403 від 26.11.04;
- виявити належні боржнику –ДП "Антрацит" рахунки та вклади в установах банків чи інших кредитних установах;
- накласти арешт на грошові кошти боржника ДП "Антрацит", на рахунках та вкладах в установах банків чи інших кредитних установах, у межах суми стягнення за наказом господарського суду Луганської області № 19/403 від 26.11.04, а також з урахуванням витрат, пов’язаних з проведенням виконавчих дій на виконання зазначеного наказу;
- звернути стягнення на грошові кошти боржника ДП "Антрацит" в установах банків чи інших кредитних установах, у межах суми стягнення за наказом господарського суду Луганської області № 19/403 від 26.11.04, а також з урахуванням витрат, пов’язаних з проведенням виконавчих дій на виконання зазначеного наказу.
У судовому засіданні 12.02.09 по справі № 19/403, згідно ст. 77 ГПК України, була оголошена перерва до 26.02.09.
Ухвала господарського суду Луганської області 26.02.09.
В обґрунтування заявлених вимог позивач, зазначає наступне.
Підставою для зупинення виконавчого провадження є пункт 15 статті 34 Закону України „Про виконавче провадження” від 21.04.99 № 606-ХІУ (далі –Закон № 606-ХІV). Дана норма передбачає, що виконавче провадження підлягає обов’язковому зупиненню у випадку внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу (далі - Реєстр), які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України „Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу” від 23.06.05 № 2711-IV (далі –Закон № 2711- IV).
При цьому, як зазначає скаржник, вказана стаття застосовується лише у тому разі, якщо виконавче провадження щодо підприємства-боржника було відкрито, і вже в ході проведення виконавчих дій здійснюється реєстрація підприємства-боржника шляхом внесення його до Реєстру.
Також, статтею 2 Закону № 2711-IV передбачено, що дія цього закону розповсюджуються на підприємства паливно-енергетичного комплексу, а також інших учасників розрахунків, які мають або перед якими є заборгованість, що виникла внаслідок неповних розрахунків за енергоносії.
Однак, заборгованість боржника не є наслідком неповних розрахунків за енергоносії, на що вказує закон. Підвищена плата за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів не належить до того виду заборгованості, на яку застосовується механізм списання, взаєморозрахунків, реструктуризації, часткової оплати на період до 01.01.2009. У зв’язку з чим на цю заборгованість не поширюється дія Закону № 2711- IV.
Внаслідок чого, позивач вважає що дії відповідача щодо зупинення виконавчого провадження є незаконними, а постанову про зупинення зведеного виконавчого провадження від 14.12.05 такою, що підлягає скасуванню.
Також, скаржником зазначено, що у зв'язку із тим, що наказ Міністерства палива та енергетики України № 568 від 10.11.05, не набрав чинності та не може бути застосований, тому незаконною є бездіяльність Відділу державної виконавчої служби Антрацитівського міського управління юстиції по нескасуванню постанови про зупинення виконавчого провадження від 14.12.05, невинесенню постанови про поновлення виконавчого провадження по примусовому виконанню рішення господарського суду Луганської області від 11.11.04 по справі № 19/403, а також по нездійсненню передбачених законом виконавчих дій по примусовому виконанню наказу господарського суду № 19/403 від 26.11.04 про стягнення з ДП «Антрацит»на користь ТОВ «Донбас-2003»борг в сумі 1229224 грн. 33 коп., витрати по державному миту в сумі 1700 грн. 00 коп. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.00 коп.(а.с.136-138,т.1).
Відповідач у поясненні на скаргу від 20.11.08 № 10/727, у доповненні до пояснень на скаргу від 22.01.09 № 10/54 та від 24.02.09 № 10/124, доводи скарги відхилив, посилаючись на те, що згідно п.15 ст. 34 Закону України „Про виконавче провадження” внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно- енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону № 2711- IV є обставиною, що зумовлює обов’язкове зупинення виконавчого провадження. Дана норма закону не визнана неконституційною та підлягає обов’язковому застосуванню органами державної виконавчої служби.
Також, відповідач у поясненні на скаргу зазначив, що наказ міністерства про затвердження Реєстру підприємств паливно - енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону № 2711, не є нормативно-правовим актом, а тому не підлягає реєстрації у процедурі оприлюднення таких актів.
Відділу державної виконавчої служби Антрацитівського міського управління юстиції (далі –ВДВС Антрацитівського МУЮ) у відзиві на скаргу від 19.11.08 № 5350, у відзиві на доповнення та зміни до скарги від 11.02.09 № 9/17-зв, доводи скарги відхиляє у зв’язку з наступним.
Державна виконавча служба керується у своїй діяльності Законом України „Про виконавче провадження”, тому, згідно з пунктом 15 статті 34 цього Закону виконавче провадження підлягає обов’язковому зупиненню, так як ДП «Антрацит»входить до Реєстру. У зв’язку з викладеним, орган виконання рішень просить відмовити у задоволенні скарги на його дії.
Дослідивши обставини справи, витребувані судом та надані сторонами докази на підтвердження своїх доводів, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін та органу виконання судових рішень, суд дійшов висновку про наступне.
Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Так, рішенням господарського суду Луганської області від 11.11.04 по справі № 19/403, позов задоволено повністю, стягнуто з відповідача на користь позивача борг в сумі 1229224 грн. 33 коп., витрати по державному миту в сумі 1700 грн. 00 коп. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.00 коп.(а.с.136,т.1).
Відповідно ст.116 Господарського процесуального кодексу України, на виконання вищевказаного рішення було видано наказ господарського суду Луганської області № 19/403 від 26.11.04 (а.с.37-38,т.1).
Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження та даної справи, керуючись ст.ст.34-36 Закону України «Про виконавче провадження», 24.01.05 ВДВС Антрацитівського МУЮ було відкрито виконавче провадження по виконанню наказу господарського суду № 19/403 від 26.11.04, та 14.12.05 виконавче провадження було зупинено з посиланням на наказ Міністерства палива та енергетики України від 10.11.05 № 568 «Про затвердження переліку підприємств»(а.с.27, т.1).
Спеціальним законом, який визначає умови і порядок виконання рішень судів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України „Про виконавче провадження”.
Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляду справи у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно статті 1 цього закону, виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та у межах повноважень, визначених даним Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до даного Закону та інших законів.
Відповідно до ч. 6 п. 3.7 статті 3 Закону № 2711-IV на строк участі підприємства паливно-енергетичного комплексу у процедурі погашення заборгованості підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо цього підприємства, що підлягають виконанню в порядку, встановленому Законом України „Про виконавче провадження”.
Стаття 34 Закону України „Про виконавче провадження” містить перелік підстав, за яких виконавче провадження підлягає обов’язковому зупиненню.
Законом № 2711- IV доповнено частину першу статті 34 Закону України „Про виконавче провадження” пунктом 15, відповідно до якого внесення підприємства боржника паливно - енергетичного комплексу до реєстру підприємств паливно - енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України „Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно - енергетичного комплексу”, є обов’язковою підставою для зупинення виконавчого провадження.
Названа норма носить імперативний характер, є нормою прямої дії та не покладає на орган виконавчої служби будь - якого обов'язку аналізувати характер заборгованості, на примусове стягнення якої проводяться виконавчі дії.
Як свідчать матеріали справи, 28.11.05 ДП «Антрацит» внесено до реєстру підприємств паливно - енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону №2711-IV, у зв'язку з чим ВДВС Антрацитівського МУЮ обґрунтовано, на підставі пункту 15 статті 34 Закону України „Про виконавче провадження", зупинено виконавче провадження за наказом господарського суду Луганської області № 19/403 від 26.11.04.
Закон України „Про виконавче провадження” не ставить цю обставину в залежність від характеру заборгованості і строку її виникнення, та не покладає на орган державної виконавчої служби будь-якого обов’язку аналізувати характер заборгованості, на примусове стягнення якої проводяться виконавчі дії. Дана норма Закону не визнана неконституційною, є імперативною, тобто такою, що підлягає обов’язковому застосуванню органами державної виконавчої служби.
Відповідно до ст. 7 цього Закону державний виконавець зобов’язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.
На час прийняття постанови про зупинення зведеного виконавчого провадження (14.12.05)(як і на даний час) ДП «Антрацит»знаходиться у реєстрі підприємств паливно - енергетичного комплексу і бере участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону №2711-IV у зв’язку з продовженням Законом України від 03.06.08 №309 „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" строку дії процедури погашення заборгованості підприємствами паливно - енергетичного комплексу до 01.01.09.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих акті України»від 16.12.08 № 670-У1 внесено зміни до пунктів 3,4 статті 3 Закону України Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно- енергетичного комплексу», а саме: процедура погашення заборгованості підприємствами паливно- енергетичного комплексу діє до 01 січня. 2011 року.
Таким чином, ВДВС Антрацитівського МУЮ діяв в межах своїх повноважень та у відповідності з Законами України, що зазначені вище.
Як вбачається з матеріалів справи, ДП «Антрацит»(відповідач у справі) на момент винесення постанови про зупинення зведеного виконавчого провадження по виконанню виконавчих документів відносно ДП «Антрацит»знаходилось у Реєстрі підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону №2711- IV, у зв’язку з чим державний виконавець діяв у спосіб та в межах повноважень визначених Законом України „Про виконавче провадження” і правомірно виніс постанову про зупинення виконавчих провадження від 14.12.05.
Згідно з абзацом 5 частини 2 статті 36 Закону України „Про виконавче провадження” в редакції Закону України від 23.06.05 № 2711-IV у випадках, передбачених п. 15 ст. 34 цього Закону, виконавче провадження зупиняється до закінчення терміну дії процедури погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу, визначеного Законом України „Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу”.
Отже, лише після усунення обставин, які стали підставою для зупинення виконавчого провадження, виконавче провадження підлягає поновленню за власною ініціативою державного виконавця або заявою стягувача, як це передбачено ч. 5 ст. 36 Закону України „Про виконавче провадження”.
Доводи скарги, викладені вище, відхиляються судом, оскільки внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону №2711-IV, є обставиною, що зумовлює обов'язкове зупинення виконавчого провадження відповідно до статті 34 Закону України „Про виконавче провадження" незалежно від характеру заборгованості і строку її виникнення.
Дана норма закону не визнана неконституційною та підлягає обов'язковому застосуванню органами державної виконавчої служби.
Ствердження доводів викладених у скарзі про нелегітимність Наказу Міністерства палива та енергетики України від 10.11.05 за № 568 (далі - Наказ №568), яким затверджено перелік підприємств паливно - енергетичного комплексу, які прийняли рішення про участь у процедурі погашення заборгованості, суд вважає помилковими, у зв’язку із наступним.
Наказ №568 прийнято на виконання Закону №2711-IV. Відповідно до підпункту 3.2.6 пункту 3.2 статті 3 цього Закону підприємство паливно-енергетичного комплексу вважається таким, що бере участь у процедурі погашення заборгованості з дня видання наказу Міністерства палива та енергетики про затвердження переліку підприємств паливно –енергетичного комплексу, які прийняли рішення про участь у процедурі погашення
заборгованості. Наказ не містить нових правових норм, порівняно з Законами України №2711-IV та №606-XIV, спрямований на організацію виконання статті 3 Закону №2711-IV не є нормативно - правовим актом, що самостійно регулює правовідносини, а тому не підлягає державній реєстрації Міністерством юстиції, про що також; зазначено в листі Міністерства юстиції України від 2311.2005 №24-26-4788. Така позиція співпадає з позицією Луганського апеляційного господарського суду, наведеною, зокрема, у постанові від 18.11.08 по справі № №1/621.
Як вже зазначалось раніше, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених Законом “Про виконавче провадження”, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Відповідно до статті 4 зазначеного Закону заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на майно боржника; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення у боржника і передача стягувачеві певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням.
Частина 4 статті 36 Закону України “Про виконавче провадження” передбачає, що впродовж строку, на який виконавче провадження зупинено, виконавчі дії не провадяться. Накладений державним виконавцем арешт на майно боржника, у тому числі на кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших фінансових установах, не знімається.
Крім того, статтею 49 Закону України “Про виконавче провадження” передбачено, що, у разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень щодо одного й того самого боржника, вони об’єднуються у зведене виконавче провадження і на майно боржника накладається арешт у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат на виконавче провадження.
З викладеного можна зробити висновок, що зупиняється здійснення заходів щодо примусового виконання рішення, а приєднання одного виконавчого провадження, навіть зупиненого, до зведеного виконавчого провадження відносно одного боржника є дією процесуальною характеру, яка відбувається у ході виконання рішення в цілому, до того ж спрямованою на раціоналізацію роботи держаного виконавця, та передбаченою Законом України “Про виконавче провадження”.
Ствердження скаржника проте, що в період з 22.05.08 по 04.06.08 положення ст. З Закону № 2711-IV були нечинними, то у ВДВС Антрацитівського МРУЮ існує єдиний правовий обов'язок провести виконавчі дії з примусового виконання наказу по справі № 19/403 від 26.11.04 не приймаються судом до уваги, оскільки Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»№ 107-VI від 28.12.07 було внесено зміни до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу», а саме продовжено процедуру погашення заборгованості підприємствами паливно - енергетичного комплексу на 2008 рік.
Однак, рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.08 було визнано неконституційними ряд положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», в тому числі внесення вищенаведених змін до Закону № 2711-IV. Тобто, з 22.05.08 положення ст. З Закону № 2711-IV були нечинними.
В свою чергу, п. 10 розділу 1 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»№ 309-VI від 03.06.08 (далі –Закон № 309-VI ) було внесено зміни до Закону № 2711-IV та п. 3.4. ст. 3 було викладено у наступній редакції: «3.4. Процедура погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу діє до 1 січня 2009 року».
Відповідно до ч. 5 ст. 94 Конституції України закон набирає чинності через 10 днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування.
Прикінцевими положеннями Закону № 309-VI від 03.06.08 передбачено, що цей Закон набирає чинності з дня його опублікування та застосовується з дня втрати чинності відповідними положеннями розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Закон № 309-VI від 03.06.08 було опубліковано в газетах «Урядовий Кур'єр»№ 101 від 04.06.08 та «Голос України»№ 105 від 04.06.08. Тобто, зміни до п. 3.4. ст. З Закону № 2711-IV набрали чинності з 04.06.08, а застосування цих змін, в свою чергу, провадиться з 22.05.08. Отже, ДП «Антрацит»з 22.05.08 продовжує брати участь у процедурі погашення заборгованості, відповідно до Закону № 2711-IV.
Таким чином, у ВДВС Антрацитівського МРУЮ немає підстав для поновлення виконавчого провадження щодо боржника ДП «Антрацит»та проведення виконавчих дій, передбачених законодавством, оскільки згідно з п. 15 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження»виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у випадках внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону № 2711-IV та, відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про виконавче провадження», на строк участі підприємств паливно-енергетичного комплексу, які внесені до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу та беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону № 2711-IV, щодо таких підприємств зупиняється дія статей 4, 5 Закону України «Про виконавче провадження».
Наказом Міністерства палива та енергетики України від 10.11.05 за № 568 затверджений Перелік підприємств паливно- енергетичного комплексу, які прийняли рішення про участь у процедурі погашення заборгованості. До вказаного Переліку включений боржник –ДП «Антрацит».
Елементом нормативно-правового акту є визначене правило поведінки (норма права), яке має неперсоніфікований характер і розраховано на неодноразове застосування.
Наказ Міністерства палива та енергетики України про затвердження переліку підприємств, які прийняли рішення про участь у процедурі погашення заборгованості, відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу»не є нормативним актом, а тому посилання скаржника (позивача у справі) на необхідність його реєстрації та офіційному опублікуванню як умови набуття чинності є хибним. Крім того, документом, що підтверджує участь підприємства у процедурі погашення заборгованості, є підстава зупинення виконавчого провадження, є виписка з Реєстру. Така позиція співпадає з позицією Вищого господарського суду України, наведеною, зокрема, у постанові від 18.12.08 по справі № 3/76(19/151(7/487)).
Матеріалами справи підтверджено, що відповідача внесено до вказаного вище Реєстру на підставі Наказу Міністерства палива та енергетики України від 10.11.05 № 568 і на момент винесення постанови про зупинення виконавчого провадження не виключено.
Отже, лише після усунення обставин, які стали підставою для зупинення виконавчого провадження, виконавче провадження підлягає поновленню за власною ініціативою державного виконавця або заявою стягувача, як це передбачено ч. 5 ст. 36 Закону України "Про виконавче провадження".
Аналогічна правова позиція, також викладена у Постанові Верховного суду України від 20.03.07 у справі № 2-21/10988-2006.
Вимоги скарги щодо відновлення пропущеного строку для оскарження постанови про зупинення виконавчого провадження № 2761063 від 14.12.05 судом відхиляються, оскільки скаржником не надано належних доказів, поважної причини щодо пропуску строку, відповідно чинного законодавства.
Крім того, згідно положень ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Щодо інших підстав, зазначених в скарзі ТОВ «Донбас - 2003», то вони були досліджені судом при розгляді справи № 19/403 та постановою Луганського апеляційного господарського суду від 18.06.07 у задоволенні вимог ТОВ «Донбас - 2003»було відмовлено повністю.
Отже, на даний час підстав для поновлення виконавчого провадження щодо стягнення з ДП «Антрацит»сум заборгованості немає, оскільки останній продовжує свою участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону № 2711-IV і на підприємство розповсюджуються всі положення зазначеного Закону.
З огляду на все вищевикладене, у задоволенні скарги слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 35, 43, 77, 86, 1212 Господарського процесуального кодексу України, суд
у х в а л и в:
1.Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбас-2003" по справі 19/403 на неправомірні дії Відділу державної виконавчої служби Антрацитівського міського управління юстиції залишити без задоволення.
Суддя Г.М.Батюк