Р І Ш Е Н Н Я Справа № 200/13680/14-ц

Ім'ям України Провадження № 2-о/200/18/15

(заочне)

18 лютого 2015 року м. Дніпропетровськ

Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська, у складі:

головуючого - судді Литвиненка І.Ю.

при секретарі - Пеньківській А.О.,

за участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, треті особи - територіальна громада м. Дніпропетровська в особі Дніпропетровської міської ради, реєстраційна служба Дніпропетровського міського управління юстиції, приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Кот Борис Анатолійович, Дніпропетровське міське управління юстиції, про встановлення факту, що має юридичне значення, визначення розміру ідеальних часток, виділення частки із спільного сумісного майна, зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 у липні 2014 року звернулася до суду із позовом до ОСОБА_3, визначивши третіми особами по справі територіальну громаду м. Дніпропетровська в особі Дніпропетровської міської ради, реєстраційну службу Дніпропетровського МУЮ, приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Кота Б.А. та Дніпропетровське МУЮ, прохаючи суд про наступне: встановити юридичний факт проживання її та покійного ОСОБА_5, у період часу з серпня 1997 року по 22 листопада 2003 року, однією сім'єю, як чоловіка та дружини, без реєстрації шлюбу; визначити, що частка покійного ОСОБА_5 у праві спільної сумісної власності на кв. АДРЕСА_1, загальною площею 66 кв.м., яка складається із кухні 1, гостинної 2, житлових кімнат 3,5, санвузлу 4, коридору 6 та лоджії І, становила 1/6 від 2/6 (1/3), придбаних ним за договором купівлі-продажу від 01 вересня 2003 року; визначити, що її частка у праві спільної сумісної власності на кв. АДРЕСА_1, загальною площею 66 кв.м., яка складається із кухні 1, гостинної 2, житлових кімнат 3,5, санвузлу 4, коридору 6, лоджії І, становить 1/6 від 2/6 (1/3), придбаних ОСОБА_5 за договором купівлі-продажу від 01 вересня 2003 року; виділити частку із спільного сумісного майна подружжя - 1/6 від 2/6 (1/3), придбаних ОСОБА_5 за договором купівлі-продажу від 01 вересня 2003 року кв. АДРЕСА_1, загальною площею 66 кв.м., яка складається із кухні 1, гостинної 2, житлових кімнат 3,5, санвузлу 4, коридору 6 та лоджії І, у зв'язку зі смертю чоловіка та визнати за нею право власності на 1/6 частину цієї квартири; зобов'язати реєстраційну службу Дніпропетровського МУЮ зареєструвати за нею право власності на 1/6 частину кв. АДРЕСА_1, загальною площею 66 кв.м., яка складається із кухні 1, гостинної 2, житлових кімнат 3,5, санвузлу 4, коридору 6, лоджії І (а.с. 2-8).

В обґрунтування своїх позовних вимог вказала, що з серпня 1997 року до 22 листопада 2003 року вона та ОСОБА_5 мешкали разом, як чоловік та дружина. 21 серпня 2000 року ОСОБА_5 отримав свідоцтво про розірвання шлюбу із ОСОБА_6 Його донька від першого шлюбу відмовилася від підтримання з ним стосунків, не спілкувалася. 22 листопада 2003 року вона уклала офіційний шлюб зі ОСОБА_5 На час спільного, але без реєстрації шлюбу, її співмешкання зі ОСОБА_5, вони, на спільні кошти, з її боку - від проданої квартири, що належала їй та її батьками на праві приватної власності, з його боку від його заощаджень, за договором купівлі-продажу придбали кв. АДРЕСА_1 загальною площею 66 кв.м. Цей договір 01 вересня 2003 року зареєстрований приватним нотаріусом Дундуком В.В. Право власності на квартиру зареєстровано у рівних частках за нею, її донькою від першого шлюбу ОСОБА_8 та за ОСОБА_5 - по 1/3 за кожною особою. ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_5 помер. Після його смерті відкрилася спадщина, яка складається із 1/3 частини вказаної квартири. Враховуючи те, що вона має право на успадкування вказаної частки його майна, яке набуто поза шлюбом, прохає встановити факт їх спільного мешкання до реєстрації шлюбу, а також визначити розмір ідеальних часток у праві спільної сумісної власності подружжя. 01 квітня 2014 року Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська винесено рішення у цивільній справі, яким встановлено той факт, що її донька ОСОБА_8 та ОСОБА_5 мешкали, як батько і донька з 22 листопада 2003 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Через те, що частина майна набута поза шлюбом, під час співмешкання, вважає, що за таких обставин після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина не на 1/3 частку його зазначеного майна, так як вона, як фактична дружина, на підставі ст. 74 СК України, має право на половину від 1/3 частки квартири, яка належала ОСОБА_5, а на 1/6 частку. Прохає суд встановить факт їх співмешкання, як чоловіка та дружини із покійним ОСОБА_5, та зменшити розмір тієї частки, яка є спадщиною.

У судовому засіданні позивач свій позов підтримала, прохала задовольнити. Пояснення надала аналогічні його тексту.

Представник позивача теж позов підтримав, прохав задовольнити. Пояснення надав аналогічні тексту позову та поясненням позивача.

Відповідач, в силу вимог ч. 5 ст. 74 ЦПК України, вважається такою, що належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, до суду не звилася, письмових заяв та клопотань суду не надала (а.с. 28, 86-87).

Представник третьої особи - територіальної громади м. Дніпропетровська в особі Дніпропетровської міської ради, теж належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, але його представник у судове засідання не з'явився, письмових заяв та клопотань суду не надав (а.с. 80).

Представник третьої особи - Дніпропетровського міського управління юстиції, у судове засідання не з'явився, звернувся до суду із письмовою заявою про розгляд справи за його відсутності (а.с. 46).

Представник третьої особи - реєстраційної служби Дніпропетровського МУЮ теж у засідання не з'явився, звернувся із письмовою заявою про розгляд справи за його відсутності, заперечував проти зобов'язання зареєструвати право власності, так як із заявою про реєстрацію за нею права власності на нерухоме майно позивач не зверталася, відмови не отримала (а.с. 48-49).

Третя особа - приватний нотаріус Кот Б.А. теж до суду не з'явився, надав письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, заперечень проти задоволення позову не виказав (а.с. 58, 62, 75, 81).

Позивач та її представник не заперечували проти розгляду справи за відсутності відповідача, представників третіх осіб та третьої особи. З цих підстав суд, спираючись на норми ст.ст. 169, 224 ЦПК України, розглянув справу у заочному порядку та ухвалив рішення.

З цих підстав суд, спираючись на норми ст. 36 ЦПК України, розглянув справу за відсутності цих осіб.

Згідно з вимогами п. 5 ч. 1 ст. 256 ЦПК України, суд розглядає справи про проживання однією сім'єю чоловіка та жінки, без шлюбу. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 74 СК України, якщо чоловік та жінка проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або у будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними під час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено договором між ними. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 356 ЦК України, власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Нормою ч. 1 ст. 357 ЦК України встановлено, що частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників чи законом.

Заслухавши пояснення позивача та її представника, допитавши свідків і перевіривши фактичні обставини справа наданими позивачем письмовими доказами, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_10 показав, що зі ОСОБА_1 знайомий з 1986 року, так як вони мешкали з нею у одному під'їзді - він на п'ятому, а вона на сьомому поверхах. Коли у 1995 році він одружився, вони з родиною ОСОБА_1 почали дружити сім'ями. У 1997 році він познайомився зі ОСОБА_5, який, з кінця літа 1997 року, почав жити зі ОСОБА_1 та її донькою разом у її квартирі на АДРЕСА_2. Потім ОСОБА_1 цю квартиру продала і вони придбали трикімнатну квартиру на АДРЕСА_1, де продовжили жити разом. У листопаді 2003 року ОСОБА_5 і ОСОБА_1 уклали шлюб, і жили до смерті ОСОБА_5

Свідок ОСОБА_11 повідомила, що зі ОСОБА_1 познайомилася після того, як вийшла заміж за ОСОБА_10 З 1997 року ОСОБА_1 почала співмешкати зі ОСОБА_5, який перебрався жити до неї у двокімнатну квартиру, що у по АДРЕСА_2, яка належала її батькам. Потім вони продали цю квартиру та придбали трикімнатну квартиру на АДРЕСА_1. Невдовзі після придбання цієї квартири, у 2003 році вони уклали шлюб. Жили у цій квартирі утрьох - із донькою ОСОБА_1 до смерті ОСОБА_5 Зараз ОСОБА_1 живе у цій квартирі з донькою.

Судом встановлено, що згідно з актовим записом № 434 від 21 серпня 2000 року, зробленим відділом РАГС виконкому Індустріальної районної у м. Дніпропетровську ради, шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 розірвано (а.с. 11). Відповідно до договору купівлі-продажу від 01 вересня 2003 року, ОСОБА_5, ОСОБА_1 від свого імені та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_8, придбали кв. АДРЕСА_1 (а.с. 14). Згідно з витягом із реєстру права власності на нерухоме майно від 01 жовтня 2003 року та технічним паспортом на квартиру, ОСОБА_5, ОСОБА_1 та ОСОБА_8, у рівних частках, по 1/3 частці кожному, належить кв. АДРЕСА_1 (а.с. 15-19). Судові витрати по справі становлять 1218 гривень (а.с. 1, 22).

З наведених норм чинного законодавства України та фактичних обставин справи випливає наступне. Так, у судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 та ОСОБА_1, починаючи з серпня 1997 року, спільно, разом із донькою ОСОБА_1 він попереднього шлюбу - ОСОБА_8, мешкали як чоловік і дружина, мали спільний бюджет. Під час спільного співмешкання, на кошти, отримані від продажу квартири, що належала ОСОБА_1 та її батькам на праві власності, та на кошти ОСОБА_5, придбали кв. АДРЕСА_1. У суду немає підстав ставити під сумнів покази свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11, а тому вважати їх недійсними і оцінюючи у сукупності надані докази, суд приходить до висновку про можливість задоволення позовних вимог у частині встановлення факту, що має юридичне значення - про спільне, як чоловіка та дружини, без реєстрації шлюбу, проживання у період часу з серпня 1997 року по 22 листопада 2003 року. Цей факт встановлено з метою можливості успадкування ОСОБА_1 частки нерухомого майна покійного ОСОБА_5

В іншій частині позовні вимоиг задоволенню не підлягають з наступних підстав. У частині визначення розміру змінених часток ОСОБА_5 та ОСОБА_1 у праві спільної сумісної власності та виділення частки не підлягають тому, що їх власність після придбання кв. АДРЕСА_1 є спільною частковою, а не спільною сумісною. Нормами ст. 357 ЦК України визначено вичерпний перелік випадків зміни розміру у спільній частковій власності без укладання договору між співвласниками - з урахуванням вкладу кожного з них у придбання майна; у випадку поліпшення спільного майна, яке не можна відокремити, одним із співвласників; шляхом добудови співвласником без згоди інших співвласників, але у встановленому законом порядку, до нерухомого майна, за свій рахунок добудови, без зміни розміру часок інших співвласників. Нормами ст. 364 ЦК України встановлено, що співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності, шляхом укладання договору у письмовій формі з нотаріальним посвідченням. У зв'язку зі смертю ОСОБА_5, укладення договору з ним неможливе.

У частині зобов'язання реєстраційної служби Дніпропетровського МУЮ зареєструвати за позивачем право власності на 1/6 частину кв. АДРЕСА_1 позовні вимоги не підлягають задоволенню через те, що суд зобов'язує вчинити дії на користь позивача лише відповідача, а не третю особу, і лише за наявності спору. Реєстраційна служба не є відповідачем по справі, не відмовляла позивачеві у здійсненні реєстрації. Тому ця позовна вимога є безпідставною.

Разом з тим, через те, що спірне майно - кв. АДРЕСА_1, була набута позивачем, яка знаходилася, як це встановлено судом, у фактичних шлюбних стосунках із покійним ОСОБА_5, слід вважати 1/3 частку у цій квартирі, яка належала на праві власності ОСОБА_5, об'єктом їх спільної власності. Судові витрати підлягають стягненню з відповідача у пропорційно до задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10-11, 60, 62, 208, 212-215, 218, 256-259, 293 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Встановити той факт, що у період часу з серпня 1997 року по 22 листопада 2003 року ОСОБА_1 та ОСОБА_5 мешкали спільно, як чоловік і дружина без реєстрації шлюбу.

Визначити, що внаслідок встановлення факту мешкання ОСОБА_1 та ОСОБА_5 до 22 листопада 2003 року однією сім'єю, як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу, ОСОБА_1 має право на успадкування частки майна покійного ОСОБА_5 у розмірі 1/6 частки кв. АДРЕСА_1.

У задоволенні позовних вимог у іншій частині позову - відмовити.

Стягнути зі ОСОБА_6 на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 487 гривень 20 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції протягом 10 днів зо дня його проголошення особами, що брали участь у судовому засіданні, а особами, які не брали участь у судовому засіданні - протягом 10 днів зо дня отримання ними копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили протягом 10 днів зо дня його проголошення, або протягом 10 днів зо дня отримання його копії учасниками процесу, які не брали участь у судовому засіданні, якщо не буде оскаржено у встановленому порядку.

Заочне рішення може бути переглянуто Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська за заявою відповідача, яку може бути подано на протязі 10 днів зо дня отримання його копії.

Суддя І.Ю. Литвиненко