ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

06.04.15 Справа № 904/1746/15

За позовом Публічного акціонерного товариства "ДТЕК ДНІПРООБЛЕНЕРГО", м. Дніпропетровськ

до Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "ДНІПРО-ЗАХІДНИЙ ДОНБАС", с. Вороново, Синельниківський район, Дніпропетровська область

про стягнення 25158340, 82 грн.

Суддя Ярошенко В.І.

Представники:

від позивача: Козак Т.В. - представник за дов. № 153/1001 від 12.05.2014

від відповідача: не з'явились

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Дніпрообленерго" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "ДНІПРО-ЗАХІДНИЙ ДОНБАС" про стягнення 25158340, 82 грн., з яких: 19922705, 88 грн. - заборгованість за спожиту активну електричну енергію, 577025, 03 грн. - заборгованість по оплаті втрат, які виникають через перетоки реактивної електроенергії, 1276, 56 грн. - перевищення договірної величини споживання електричної потужності, 257079, 54 грн. - три відсотки річних, 2265763, 81 грн. - інфляційні втрати, 2134490 грн. - пеня.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором про постачання електричної енергії ВАТ "ЕК "Дніпрообленерго" для споживачів Дніпропетровської області від 01.01.2002 № 89-ц в частині повної та своєчасної оплати за поставлену електричну енергію.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.03.2015 порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 23.03.2015.

Ухвалою суду від 23.03.2015 розгляд справи відкладено на 06.04.2015.

Відповідач явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив, відзив на позовну заяву та інші витребуванні судом документи не надав, про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, за адресою: 52521, Дніпропетровська область, Синельниківський район, с. Воронове, вул. Дніпровська, буд. 28 відповідно до витягу з ЄДРПОУ (арк. с. 85-86), оскільки ухвали суду від 04.03.2015 та від 23.03.2015 були вручені адресату особисто, згідно інформації з офіційного сайту УДППЗ "Укрпошта" www.ukrposhta.ua - "Відстеження пересилань поштових відправлень" (арк. с. 87-88).

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 06.04.2014 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.01.2002 між Відкритим акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" (далі - енергопостачальник, позивач) та Державним міжрайонним підприємством водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас" (далі - відповідач, споживач) був укладений договір про постачання електричної енергії ВАТ "ЕК "Дніпрообленерго" для споживачів Дніпропетровської області № 89-ц (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору предметом договору є постачання і передача електроенергії енергопостачальником та оплата спожитої електроенергії споживачем.

Розділом 2 договору передбачено, що обсяги постачання електроенергії та її вартість визначаються відповідно до додатка 1, за тарифами на електроенергію, які визначаються у порядку, затвердженому НКРЕ України (додаток 1, арк. с. 13).

Постачання електроенергії здійснюється в межах 188,5 кВА (кВт), заявленої споживачем потужності, у тому числі 6 кВ - 188,5 кВА (кВт).

Підтвердження фактичного обсягу спожитої споживачем електроенергії за звітний місяць здійснюється сторонами за формою Звіту про спожиту електроенергію, що відображена у додатку 5, до 2 числа місяця, що настає за звітним.

Вартість поставленої (спожитої) у розрахунковому періоді (місяці) електроенергії визначається за чинними роздрібними тарифами щодо відповідної тарифної групи та за класом напруги, відповідно до яких здійснюється розрахунок обсягу спожитої електроенергії, за формою що відображена у додатку 5 до цього договору.

Згідно п. 3.1 договору, для визначення обсягів фактично спожитої електроенергії, споживач зобов'язаний знімати показання розрахункових приладів обліку та подавати їх значення енергопостачальнику за встановленою формулою (додаток 5).

Додатковою угодою № 1/06 від 20.07.2006 до договору сторони погодили викласти п. 4.2 договору в наступній редакції: споживач здійснює повну оплату вартості обсягу використаної в розрахунковому періоді електричної енергії на підставі рахунка, самостійно отриманого у постачальника протягом трьох діб після подання звіту про спожиту електроенергію відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії, згідно з п. 2.9. договору про постачання електричної енергії, до 12 числа календарного місяця, наступного за розрахунковим періодом. Розрахунковий період для обліку і розрахунку за спожиту електроенергію встановлюється за показами розрахункових засобів обліку з 01 до останнього числа календарного місяця, який є розрахунковим місяцем. Якщо вище визначена дата початку розрахункового періоду не співпала з датою початку розрахункового періоду, що діяла до цього, початок першого розрахункового періоду за новими умовами наступить з числа наступного після дати закінчення минулого розрахункового періоду»

Споживач здійснює економічну компенсацію втрат енергопостачальника, які виникають через перетоки реактивної електроенергії, шляхом платежів на поточний рахунок енергопостачальника протягом 5 днів після отримання рахунка-фактури енергопостачальника, з наведенням у платіжних дорученнях після слів «за перетоки реактивної електроенергії», інформації, зазначеної в п. 4.1. цього договору. Порядок розрахунку платежів за перетоки реактивної електроенергії наведений у додатку 9-а, для споживачів із багатозонним обліком у додатку 9-6, при цьому обсяг перетоків, за яким основний споживач здійснює економічну компенсацію втрат енергопостачальника встановлюється з урахуванням обсягів перетоків реактивної електроенергії субспоживачів але за винятком перетоків, що пов'язані з передачею електроенергії до мереж енергопостачальника. Основний споживач стягує платежі за перетоки реактивної енергії субспоживачів за умовами договору про надання послуг з передачі електричної енергії (п. 4.3 договору).

На виконання умов договору, позивач в період з травня по грудень 2014 поставив відповідачу активну електричну енергію, що підтверджується актами прийняття-передавання товарної продукції (арк. с. 29-45), а також виставив відповідачу рахунки за активну та реактивну електричну енергію, які були отримані представником відповідача (арк. с. 46-64).

Згідно з ч. 7 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" у випадку перевищення договірної величини потужності споживачі сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці між найбільшою величиною потужності, що зафіксована протягом розрахункового періоду, та договірною величиною потужності.

Відповідно до п. 4.3 ПКЕЕ граничні величини споживання електричної потужності для споживача визначаються постачальником електроенергії за регульованим тарифом у порядку, передбаченому законодавством України та зазначеному у договорі про постачання електроенергії між споживачем та постачальником електроенергії за регульованим тарифом.

Повідомленнями про доведення узгоджених граничних величин споживання електричної потужності по площадці 8 узгоджено потужність: на липень 2014 - ранок - 195 кВт, вечір - 165 кВт, на листопад 2014 - ранок 183 кВт, на вечір - 184 кВт.

Згідно з п. 1.5. Методики проведення контрольних вимірів фактичної електричної потужності в споживачів у години максимуму навантаження об'єднаної енергетичної системи України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 19.05.2003 № 241 (далі - Методика), контрольні виміри проводяться шляхом фіксації показань розрахункових засобів та систем обліку електроенергії, які зазначені в договорі про постачання електроенергії.

Пунктом 2.2.1. Методики передбачено, що контроль за дотриманням установлених граничних величин електричної потужності за допомогою автоматизованих систем обліку електроенергії (АСОЕ) в години максимуму навантаження ОЕС України проводиться у будь-який робочий день розрахункового періоду. З архіву показань сумарної електричної потужності вибираються найбільші 30-хвилинні величини окремо за періоди ранкового та вечірнього максимуму навантаження і порівнюються з граничними величинами електричної потужності, установленими споживачу на розрахунковий період.

За результатами контрольних вимірів фактичної електричної потужності ДМП ВКГ "Дніпро-Західний Донбас" фактичне навантаження склало: у липні 2014 - 177 кВт (вечір), у листопаді 2014-217 кВт (вечір).

Таким чином, відповідач перевищив договірну величину споживання електричної потужності у липні на 12 кВт на суму 340.42 грн.. у листопаді на 33 кВт на суму 936,14 грн.

За перевищення договірної величини споживання електричної потужності відповідачу було виставлено рахунки на загальну суму 1 276, 56 грн.

Відповідач вартість поставленої активної, реактивної електроенергії та заборгованість за перевищення договірної величини споживання не сплатив.

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем за активну електроенергію складає 19922705, 88 грн., за перетікання реактивної електроенергії - 577025, 03 грн. та за перевищення договірної величини споживання - 1276, 56 грн.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується (ст. 275 ГК України).

Згідно з приписами ст. 193 ГК України та ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином відповідно до закону та договору. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

На час розгляду спору у господарському суді відповідачем не надано доказів повної оплати поставленої активної електричної енергії у сумі 19922705, 88 грн., реактивної електроенерггії на суму 577025, 03 та перевищення договірної величини споживання електричної потужності у сумі 1276, 56 грн., а відтак, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у повному обсязі.

У зв'язку з несвоєчасним виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати поставленої активної електричної енергії та реактивної електричної енергії, позивач нарахував відповідачу пеню за прострочення оплати за активну електричну енергію у розмірі 2075160, 17 грн. за період з 12.06.2014 по 01.03.2015, а також за несвоєчасну оплату реактивної електричної енергії позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі 59329, 83 грн. за період з 09.06.2014 по 01.03.2015, тобто разом 2134490 грн.

Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Умовами пункту 6.5. договору передбачено, що у разі несвоєчасних розрахунків споживач на момент погашення заборгованості сплачує енергопостачальнику пеню за кожен день прострочення платежу за споживання електроенергії у розмірі подвійної величини облікової ставки Національного банку України. Пеня нараховується енергопостачальником, починаючи з першого дня після дати розрахунку, що наведені в пункті 4.2 та 4.3 , а також після 5-денного терміну з дня одержання рахунку-фактури на інші платежі.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1. ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, суд, перевіривши правильність нарахування пені, задовольняє дану вимогу повністю пеню за прострочення сплати вартості активної електричної енергії у розмірі 2075160, 17 грн. та пеню за прострочення оплати вартості перетікання реактивної електричної енергії у сумі 59329, 83 грн., тобто разом 2134490 грн.

Також, за порушення відповідачем виконання грошового зобов'язання, позивачем нараховані інфляційні втрати за прострочення оплати вартості активної електричної енергії у розмірі 2203588, 48 грн. та вартості реактивної електричної енергії у сумі 62175, 33 грн., тобто разом 2265763, 81 грн., та три відсотки річних за прострочення оплати вартості активної електричної енергії у розмірі 249914, 22 грн. та реактивної електричної енергії у сумі 7165, 32 грн., тобто разом 257079, 54 грн.

Згідно п. 4.7 договору у разі прострочення платежу за спожиту електроенергію споживач на вимогу енергопостачальника зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми.

Відповідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з рахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобов'язання виникають нові додаткові зобов'язання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру.

За своїми ознаками, індекс інфляції є збільшенням суми основного боргу у зв'язку з девальвацією грошової одиниці України, а три відсотки річних є платою за користування чужими коштами в цей період прострочки виконання відповідачем його договірного зобов'язання, і за своєю правовою природою вони є самостійними способами захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов'язань.

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, суд, перевіривши правильність нарахування інфляційних втрат та трьох відсотків річних, задовольняє дані вимоги повністю, а саме, інфляційні втрати у розмірі 2265763, 81 грн. та три відсотки річних у сумі 257079, 54 грн.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 ГПК України, стягуються з відповідача на користь позивача у розмірі 73080 грн.

Керуючись ст. 22, 44, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства «Дніпро-Західний Донбас» (52521, Дніпропетровська область, Синельниківський район, с. Вороново, вул. Дніпровська, 28; ідентифікаційний код 03564045) на користь Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" (49107, м. Дніпропетровськ, шосе Запорізьке, 22; ідентифікаційний код 23359034) основний борг за активну електричну енергію у сумі 19922705, 88 грн., заборгованість за реактивну електричну енергію у розмірі 577025, 03 грн., перевищення договірної величини споживання електричної потужності у сумі 1276, 56 грн., пеню у розмірі 2134490 грн., три відсотки річних у сумі 257079, 54 грн., інфляційні втрати у сумі 2265763, 81 грн. та 73080 грн. витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 08.04.015

Суддя В.І. Ярошенко