Справа № 167/44/15-ц

Провадження №2/167/135/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.04.2015 року Рожищенський районний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Хитрика Р.І.,

при секретарі - Форсюк Т.М.,

з участю представника позивача- Ростун І.В.,

представника відповідача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рожище цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Свої вимоги обґрунтовує тим, що 30.03.2006 року між ПАТ КБ "Приватбанк" та ОСОБА_2 укладено договір № б/н, відповідно до якого останньому надано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 48.00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання за кредитним договором. Станом на 05.12.2014 року заборгованість за кредитним договором становить - 20035,97 грн., яка складається із заборгованості за кредитом - 2612,90 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом - 17423,07 грн., рішенням Рожищенського районного суду від 27.02.2008 року задоволено - 4145,15 грн., різниця становить - 15890.82 грн., штраф (фіксована частина) - 500 грн., штраф (процентна складова) - 794, 54 грн., заборгованість досягнення становить - 17185,36 грн.. На підставі наведеного, просить суд, стягнути з відповідача в користь ПАТ КБ "Приватбанк" заборгованість в розмірі - 17185,36 грн. згідно кредитного договору № б/н від 30.03.2006 року та судові витрати у розмірі 243.60 грн. судового збору.

Представник позивача в судовому засіданні Ростун І.В. заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просить позов задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги позивача не визнала, заперечення на позовну заяву підтримала, просила в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Як вбачається з заяви від 30.03.2006 року (а.с.10), договору № б/н від 30.03.2006 року укладеного між ПАТ КБ "Приватбанк" та ОСОБА_2, останньому надано кредит в сумі кредитного ліміту 4000 грн. на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 48.00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. (а.с.11-16).

В судовому засіданні встановлено, що відповідач належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, тому рішенням Рожищенського районного суду Волинської області від 27.02.2008 року з відповідача в користь позивача стягнуто 4145,15 грн. заборгованості за кредитним договором. (а.с.5-6).

Згідно заяви від 30.03.2006 року про згоду на укладення кредитного договору строк дії кредитного ліміту відповідає строку дії картки. (а.с.10 (звор.бік)).

Відповідно до п.3.13. договору № б/н від 30.03.2006 року у випадку, якщо по закінченні строку вкладу, клієнт не заявив банку про відмову від продовження строку владу, вклад автоматично рахується продовженим ще на один строк, вказаний в п.1 даної угоди. Строк вкладу продовжується неодноразово без явки клієнта в банк. При цьому відрахування нового строку вкладу начинається з дня, наступного за датою закінчення попереднього строку вкладу.

Відповідно до п.9.12 Умов і правил надання банківських послуг договір діє на протязі 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього строку жодна із сторін не проінформує другу сторону про припинення дії договору, він автоматично пролонговується на такий же строк.

Пунктом 3.1.1 правил користування платіжною карткою передбачено, що строк дії картки вказаний на лицевій стороні картки (місяць і рік), картка дійсна до останнього календарного дня вказаного місяця.

В судовому засіданні встановлено, що платіжна картка по кредитному ліміту у відповідача не збереглася, однак строк дії картки не може перевищувати строку дії самого договору, що не заперечувалось сторонами по справі.

Таким чином, термін дії договору завершився у березні 2008 року, оскільки договір був укладений 30 березня 2006 року та пролонгований на один рік, при цьому наступна пролонгація не пердбачена.

Відповідно до ч.1 ст.61 Конститутції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Відповідно до п. 17 Постанови № 5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» зобов'язання припиняється з підстав, передбачених договором або законом (частина перша статті 598 ЦК). Такі підстави, зокрема, зазначені у статтях 599-601, 604-609 ЦК. Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК, оскільки зобов'язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог статей 526, 599 ЦК.

Враховуючи, що між сторонами уже було ухвалене судове рішення від 27.02.2008 року про стягнення заборгованості за кредитним договором, то нарахування процентів за користування кредитними коштами поза строком дії кредитного договору законом не передбачено.

Згідно ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Зокрема, частина друга статті 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

За положеннями ч.3 та ч.4 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

В запереченні на позовну заяву від 18.03.2015 року представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_1 ставить питання про застосування строку позовної давності. З цієї ж підстави просить відмовити в позові.

Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом України в постанові від 19.03.2014 р. у справі №6-14цс, відповідно до правил користування платіжною карткою, які є складовою кредитного договору, картка діє в межах визначеного нею строку. За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту, перебіг позовної давності (ст.257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі спливом останнього місяця строку дії картки (ст.261 ЦК України), а не закінченням строку дії договору.

У разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі - зі спливом останнього місяця дії картки.

Згідно з пунктом 9.12 Умов і правил надання банківських послуг, який є невід'ємною частиною договору, договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання, може бути пролонгований на рік, подальша пролонгація договору не передбачена, з позовом про стягнення заборгованості ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся лише 20.01.2015 р., що свідчить про пропуск позивачем строку позовної давності.

Таким чином, суд приходить до висновку, що оскільки позивач звернувся до суду поза межами строку позовної давності, про застосування зазначеного строку відповідно до ч.3 ст.267 ЦК України заявив відповідач, підстав для продовження строку немає, тому в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 3, 8, 10, 14, 15, 30, 60, 61, 62, 88, 213, 214, 215 ЦПК України, ст. ст. 256, 257, 258, 261, 267 ЦК України, на підставі ст.61 Конституції України, п. 17 Постанови № 5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» ,суд, -

В И Р І Ш И В :

В позові Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області шляхом подання апеляційної скарги через Рожищенський районний суд в десятиденний строк з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддяпідпис Р.І.Хитрик

Оригіналу відповідає:

Суддя Рожищенського районного суду Р.І.Хитрик