Справа №. 22ц-46/08

РІШЕННЯ

іменем України

17 січня 2008 року                                                                                       м. Ужгород

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі:

головуючого Павліченка С.В.

суддів: Панька В.Ф., Куштана Б.П.

при секретарі Боклах Г.І. з участю позивачки ОСОБА_1, розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання таким, що втратив право на житло та стягнення частини заборгованості по комунальних послугах,

встановила:

ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 про визнання таким, що втратив право на житло та стягнення частини заборгованості по комунальних послугах.

Позивачка просила визнати відповідача таким, що втратив право на житло в квартирі АДРЕСА_1 у зв'язку з вибуттям на інше постійне місце проживання та стягнути з відповідача частину заборгованості за комунальні послуги в сумі 5248 грн.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 20 вересня 2007 року позов задоволений.

Рішення в частині визнання ОСОБА_2 таким, що втратив право на житло сторонами не оскаржене.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції в частині стягнення з нього частини заборгованості за комунальні послуги в сумі 5248 грн. та відмови у позові в цій частині.

Апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

При розгляді даної справи суд першої інстанції встановив, що позов про визнання відповідача таким, що Втратив право на житло в квартирі АДРЕСА_1 з підстав зазначених ст. 107 ЖК України обґрунтований і задовольнив вимоги позивачки у цій частині.

Тобто суд постановляючи рішення в цій частині визнав встановленими обставини, якими обґрунтовувався позов, а саме наявність у позивачки права власності на квартиру з 20.07.2001 року та вибуття відповідача з квартири АДРЕСА_1 на інше постійне місце проживання в жовтні 2001 року, розірвання між ним та власником квартири з цього часу договору найму.

Із встановленими обставинами в цій частині сторони погодились, оскільки в зазначеній частині рішення суду не оскаржували.

Таким чином, з жовтня 2001 року у відповідача не існувало встановлених законом чи договором зобов'язань по утриманню квартири позивачки та сплаті комунальних послуг.

Зважаючи на наведене, та встановлений ст. 257 ЦК України трьох річний строк позовної давності ОСОБА_2 не може нести відповідальності по заборгованості за комунальні послуги по квартирі позивачки яка існує станом на 2006-2007 рік.

Виникнення заборгованості по комунальних платежах під час проживання відповідача в квартирі /під час наявності у нього обов'язків встановлених ст. 162 ЖК України/ не доведено, тому суд першої інстанції помилково вважав таку обставину встановленою.

Зазначені обставини, відповідно до п.2 ч. 1 ст. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції в оскарженій частині і відмови в задоволенні позову.

Керуючись ст. 107, 162 ЖК України, ст. 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, Судова палата у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області,-

рішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Мукачівського міськрайонного суду від 20 вересня 2007 року в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованості за комунальні послуги в сумі 5248 грн. скасувати.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за комунальні послуги в сумі 5248 грн. відмовити.

Рішення проголошене в порядку ст.218, 317 ЦПК України, набирає законної сили з моменту його проголошення і відповідно до ст. 326,327 ЦПК України може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.