У Х В А Л А

Іменем України

26 березня 2015 року м. Ужгород

Судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Закарпатської області в складі:

головуючого - Власова С.0.,

суддів- Бисаги Т.Ю., Ігнатюка Б.Ю.,

при секретарі -Чучка Н.В.,

з участю: позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 10 лютого 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до начальника УМВС України в Закарпатській області про відшкодування за рахунок органу державної влади матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, -

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2014 року ОСОБА_2 пред'явив до начальника УМВС України в Закарпатській області позов про стягнення шкоди.

Позивач зазначав, що 27.08.2013 року рішенням Мукачівського міськрайонного суду було визнано протиправною та скасовано постанову серії АА №434318, винесену інспектором ДПС ВДАІ з обслуговування стаціонарного посту №1 роти ДПС ДАІ УДАІ УМВС України в Закарпатській області від 25.06.2013 року.

В подальшому, начальник УМВС України в Закарпатській області, всупереч судовому рішенню від 27.08.2013 року, яке набуло законної сили, направив до начальника МВ ДВС Мукачівського МРУЮ вимогу про притягнення ОСОБА_2 до штрафу у розмірі 850 грн., а виконавча служба в свою чергу відкрила виконавче провадження та вимагала від позивача до 20.09.2013 року сплатити штраф. Вся інформація була розміщена на сайті ДВС, а від так стала відома широкому загалу і тільки 25.09.2013 року виконавче провадження було закрито.

Вказані дії відповідача змусили позивача ходити по установам, збирати докази, довідки, готувати позови щодо відшкодування заподіяної йому шкоди.

Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив суд стягнути з начальника УМВС України в Закарпатській області матеріальну шкоду в розмірі 2736,97 грн., моральну шкоду в розмірі 15 000 грн., а також вирішити питання про стягнення судових витрат.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 10.02.2015 року у задоволенні позову ОСОБА_2 - відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на неповне з"ясування судом обставин справи та порушення норм матеріального і процесуального права.

З цих підстав просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким його позов задовольнити повністю.

У судовому засіданні позивач апеляційну скаргу підтримав, просив суд її задовольнити, посилаючись на доводи, викладені в ній.

Сторона відповідача у судове засідання не з"явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, що не перешкоджає суду апеляційної інстанції на підставі ч.2 ст. 305 ЦПК України розглянути справу в відсутності відповідача.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення позивача, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити з таких підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було подано позов про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень і, як на думку позивача, таку шкоду має відшкодувати начальник УМВС України в Закарпатській області, якого він вказав відповідачем.

Суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позовних вимог, вірно встановив той факт, що даний позов поданий до неналежного відповідача.

Зокрема, відповідно до вимог ст.1174 ЦК України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади АР Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, АР Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Таким чином, незалежно від наявності вини в діях посадової особи, в даному випадку - начальника УМВС України в Закарпатській області, шкода при наявності такої має відшкодовуватися державою, а від так останній не є належним відповідачем у справі.

Позивач в ході розгляду справи в суді першої інстанції не клопотав про зміну неналежного відповідача або залучення співвідповідача у справі, а від так прийняте місцевим судом рішення є законним і обгрунтованим.

Згідно вимог ст. 303 ч.1 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст.304, п.1 ч.1 ст.307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України судова колегія судової палати ,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 -відхилити.

Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 10 лютого 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.

Головуючий:

Судді :