Справа № 2-4357/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.12.2011 року м. Кривий Ріг

Суддя Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Ваврушак Н. М., без участі сторін розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, управління благоустрою та житлової політики виконавчого комітету Криворізької міської ради Дніпропетровської області про визначення часток у спільній сумісній власності, визнання права власності на 1/3 частку квартири в порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_3, управління благоустрою та житлової політики виконавчого комітету Криворізької міської ради Дніпропетровської області про визначення часток у спільній сумісній власності, визнання права власності на 1/3 частку квартири в порядку спадкування за законом.

В обґрунтування позовних вимог, позивач вказала, що в березні 1989 року між позивачем та ОСОБА_4 укладено шлюб. Згідно Свідоцтва про право власності на житло квартира під номером АДРЕСА_1 належить у рівних частинах позивачу, ОСОБА_4, ОСОБА_3. ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер. Спадщина, що належала за життя ОСОБА_4 прийнята позивачем. Але відповідач ОСОБА_3 заперечує, відносно того щоб, позивач прийняв спадщину. Позивач звернувся до нотаріальної контори для прийняття спадщини, проте йому не видали свідоцтва про право на спадщину так, як у квартирі здійснено самочинне перепланування, а також не виділені материної долі. Самочинне перепланування відповідає усім необхідним вимогам, відповідно до висновків ТОВ "Смарт Інжинірінг".

Позивач ОСОБА_2 подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності, просила позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_3 подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності, просила прийняти рішення згідно чинного законодавства.

Представник відповідача управління благоустрою та житлової політики виконавчого комітету Криворізької міської ради Дніпропетровської області у судове засідання не з'явився, але надав до суду заяву, в якій просить суд слухати справу за його відсутності, в вирішенні зазначеного спору покладаються на розсуд суду, та просить винести рішення згідно чинного законодавства.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 03 березня 1989 року між позивачем та ОСОБА_4 укладено шлюб, про що в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу Жовтневого відділу реєстрації актів цивільного стану міста Кривого Рогу у 1989 році в березні місяці 03 числа зроблено запис за номером 186.

Позивач та ОСОБА_4, від шлюбу спільних дітей не мають. До дня укладення шлюбу з позивачем, ОСОБА_4 дітей не мав, нікого не всиновлював та не був опікуном.

Позивач має доньку від попереднього шлюбу -ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про її народження.

Згідно Свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 04 вересня 2002 року, яке видане управлінням житлово-комунального господарства Криворізької міської ради Дніпропетровської області та зареєстрованого у Комунальному підприємстві "Криворізьке бюро технічної інвентаризації"у книзі за номером 216П-368, на праві приватної спільної сумісної власності квартира під номером АДРЕСА_1 належить у рівних частинах ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3

ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер у віці 66 років, про що в книзі реєстрації смертей Жовтневого відділу державної реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області у 2011 році в квітні місяці 29 числа зроблено відповідний актовий запис за номером 728. Заповіт, ОСОБА_4, складений не був.

Відповідно до частини 12 абзацу 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 у разі смерті співвласника приватизованого будинку (квартири) частки кожного із співвласників у праві спільної власності є рівними, якщо інше не було встановлено договором між ними (ч.2 ст.370, ч.2 ст.372 Цивільного кодексу України).

Після смерті ОСОБА_4 була відкрита спадщина у вигляді 1/3 частки квартири під номером АДРЕСА_2.

Відповідно до ст.1220 Цивільного кодексу України датою відкриття спадщини слід вважати день смерті особи, зазначений у свідоцтві про смерть, виданим відповідним державним органом реєстрації актів цивільного стану.

За змістом ст.1217 Цивільного кодексу України після смерті спадкодавця відкривається спадщина для спадкування за законом або за заповітом.

Згідно із ст.1261 Цивільного кодексу України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця і народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Єдиним спадкоємцем першої черги за законом після смерті спадкодавця - ОСОБА_4 є позивач ОСОБА_2 Інші спадкоємці першої черги відсутні.

У ч.3 ст.1268 Цивільного кодексу України зазначено, що спадкоємець, яки постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 Цивільного кодексу України, він не заявив про відмову від неї.

Спадщина, у вигляді частки квартири, що належала за життя спадкодавцю на праві приватної спільної сумісної власності була прийнята позивачем за фактом постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини (згідно ч.3 ст.1268 Цивільного кодексу України), що підтверджується відміткою у паспорті позивача про зареєстроване місце проживання в квартирі під номером АДРЕСА_2, з 15 березня 1991 року.

Позивач з моменту набуття права власності на квартиру володіє нею, постійно проживає за вказаною вище адресою, постійно вела спільний побут з чоловіком ОСОБА_4, приймає участь у догляді за квартирою та оплаті житлово-комунальних послуг. Жодних відмов від прийняття спадщини позивач не заявляла. Тому позивач вважається такою, що прийняла спадщину.

Відповідно до технічного висновку "Про стан будівельних конструкцій після перепланування приміщень квартири"виконаного Товариством з обмеженою відповідальністю "Смарт Інжинірінг", яке має ліцензію від 05 квітня 2011 року серія АГ номер 573980 державної архітектурно-будівельної інспекції Міністерства регіонального розвитку та будівництва України, технічний стан будівельних конструкцій після перепланування приміщень квартири під номером АДРЕСА_2 надає можливість для подальшої надійної експлуатації будівельних конструкцій, несуча спроможність будівельних конструкцій квартири забезпечена.

Технічним висновком "Про можливість експлуатації після перепланування приміщень квартири"виконаного Товариством з обмеженою відповідальністю "Смарт Інжинірінг", яке має ліцензію від 05 квітня 2011 року серія АГ номер 573980 державної архітектурно-будівельної інспекції Міністерства регіонального розвитку та будівництва України, встановлено, що об'ємно-планувальне рішення після перепланування приміщень квартири під номером АДРЕСА_2 дозволяє її експлуатацію за цільовим призначенням, планувальне рішення приміщень житлової квартири після перепланування відповідає вимогам ДБН В.2.2-15-2005 Житлові будинки.

Відповідно до ч.1 ст.319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Реалізуючи цю норму права, власниками квартири було здійснено її перепланування.

Докази про те, що порушено права, свободи чи інтереси інших осіб при вирішення питання про визнання права власності нежитлове приміщення відсутні.

Згідно ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності, яке набувається у визначеному законом порядку, є непорушним.

Стаття 321 Цивільного кодексу України передбачає, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Власник квартири може за власним розсудом здійснювати ремонт та зміни в квартирі при умові, що дані зміни не призведуть до порушення прав власників інших квартир в багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічні вимоги і правила експлуатації будинку (ч.2 ст.383 Цивільного кодексу України).

За змістом ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 13 Цивільного кодексу України передбачено, що при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині.

Відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Суд приходить до висновку, що позивач обґрунтовано на підставі ст.ст.15, 16 Цивільного кодексу України звернувся до суду.

Таким чином, дослідивши письмові докази, суд на підставі ст.10 Цивільно процесуального кодексу України згідно якої кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається та ст.11 Цивільно процесуального кодексу України згідно якої цивільні справи розглядаються в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, суд вважає, що аналіз приведених вище обставин в їх сукупності, є допустимими, достатніми та достовірними, такими, що вказують на наявність підстав для задоволення позову, посилання позивача в позовній заяві є обґрунтованими, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі викладеного вище, керуючись ст.41 Конституції України, ст.ст.1, 3, 368, 369, ч.2 ст.383, ст.ст.1217, 1220, 1221, 1258, 1261, ч.3 ст.1268 Цивільного кодексу України, Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", , ст.ст.8, 10, 11, 208, 212 - 215 Цивільно процесуального кодексу України, абз.2 п.24 Постанови Пленуму Верховного суду України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3, управління благоустрою та житлової політики виконавчого комітету Криворізької міської ради Дніпропетровської області про визначення часток у спільній сумісній власності, визнання права власності на 1/3 частку квартири в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Визнати, що частки співвласників ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 у спільній сумісній власності самочинно перепланованої квартири під номером АДРЕСА_1 рівні -по 1/3 частині.

Визнати за ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2.), право спільної сумісної власності на 1/3 частку самочинно перепланованої квартири під АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Н. М. Ваврушак