ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"31" березня 2015 р. м. Київ К/800/57697/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.

Суддів Кошіля В.В.,

Олендера І.Я.,

за участю секретаря - Калініна О.С.

та представників сторін:

від позивача - Авдєєнко В.В., Худенко О.М.,

від відповідача - Чайнюк О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства "Енергоконструкція"

на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 27.09.2011

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.10.2014

у справі № 2-а/1970/2411/11

за позовом Приватного підприємства "Енергоконструкція"

до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 27.09.2011, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.10.2014, відмовлено в задоволенні позову про скасування податкових повідомлень-рішень від 05.08.2011 №0002712305 та №0002702305.

В касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій, а справу направити на новий розгляд в суд апеляційної інстанції.

В запереченнях на касаційну скаргу позивач з доводами та вимогами скаржника не погодився, просив скаргу залишити без задоволення, оскаржувані рішення - без змін.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2009 по 31.03.2011, за результатами якої складено акт від 22.07.2011 №5311/23-05/21159437, на підставі якого відповідачем 05.08.2011 прийнято спірні податкові повідомлення-рішення:

- №0002712305, яким позивачу, за встановлені порушення п. 1.4 ст. 1, пп. 7.2.3 п. 7.2, пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5, пп. 7.7.1 п. 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1399841,25 грн., в тому числі: 1189927,00 грн. - за основним платежем та 209914,25 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

- №0002702305, яким позивачу, за встановлені порушення пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п.5.3 ст.5, пп. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 2869905,25 грн., в тому числі: 2429814,00 грн. - за основним платежем та 440091,25 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій виходили з того, що слідчим відділом податкової міліції ДПА в Тернопільській області було направлено лист від 12.07.2011 №1797/10/26-0911, що адресований Обласному комунальному підприємству Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» щодо надання інформації про об'єкти нерухомості, а також відомості про їх місце знаходження та орієнтовану вартість, що зареєстровані за ЗАТ НВП «Укрзахіденерго», ТОВ «Втордеревпром», ПП «Фірма «Юкос» та іншими суб'єктами. Листом від 09.98.2011 №7005 Обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» повідомило, що даних щодо реєстрації права власності на нерухоме майно за вказаними підприємствами в єдиному реєстрі права власності на нерухоме майно немає. Отже, відсутність будь-якого нерухомого майна, яке було б у володінні ЗАТ НВП «Укрзахіденерго», ТОВ «Втордеревпром», ПП «Фірма «Юкос» підтверджує відсутність будь-яких товарно-матеріальних цінностей у цих суб'єктів, а відтак і неможливість їх передачі за договорами ПП "Енергоконструкція".

Однак, колегія суддів касаційної інстанції вважає такі висновки судів попередніх інстанцій передчасними та такими, що зроблені без повного та всебічного з'ясування обставин у справі.

Згідно з пп.5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з пп. 7.4.5 п. 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6 цього пункту.

З акта перевірки вбачається, що протягом 2009-2001 років позивач купував товарно-матеріальні цінності у ЗАТ НВП «Укрзахіденерго», ТОВ «Втордеревпром», ПП «Фірма «Юкос». Факти передачі-прийняття матеріальних цінностей від вказаних контрагентів підтверджуються відповідними накладними, а факт проведення розрахунків - платіжними дорученнями.

Разом з тим, відповідач стверджує, що контрагенти позивача не мали у власності товарно-матеріальних цінностей, які були реалізовані ПП "Енергоконструкція". Також, в результаті проведеної перевірки щодо фактів поставки товару встановлено, що первинні документи не відповідають встановленим вимогам, що підтверджує відсутність здійснення господарських операцій. Зокрема, в документах, на підставі яких проводились поставки товарно-матеріальних цінностей відсутні номера товарно-транспортних накладних, номера подорожніх листів, коди учасників господарських операцій, адреса пункту навантаження, інформація про вантаж, реквізити посад і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарських операцій і правильність її оформлення, а саме в більшості випадках використано факсимільне відтворення підпису не ідентифікованої особи при відвантаженні, також відсутні прізвища осіб, що одержували вантаж.

Однак, колегією суддів слід зазначити, що судами попередніх інстанцій взагалі не було досліджено господарські операції позивача за період, що перевірявся та на підставі яких виникли порушення, що лягли в основу прийняття податковим органом спірних податкових повідомлень-рішень. В матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження чи спростування факту здійснення позивачем господарських операцій з ЗАТ НВП «Укрзахіденерго», ТОВ «Втордеревпром», ПП «Фірма «Юкос».

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі, щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

За наведених обставин, судам слід врахувати наведені вище обставини та з'ясувати характер та зміст спірних операцій, дослідити усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції, наявність у підприємства основних засобів та трудових ресурсів, необхідних для вчинення дій, що становлять зміст відповідних операцій, і на підставі цього зробити вмотивований висновок про те, чи відбувся дійсний рух активів між учасниками відповідних операцій.

Крім того, колегія суддів вважає, що судам попередніх інстанцій за необхідності слід поставити питання про проведення експертного дослідження на предмет наявності чи відсутності ознак підроблення підпису посадовими особами, які підписували податкові накладні та інші первинні документи, видані ЗАТ НВП «Укрзахіденерго», ТОВ «Втордеревпром», ПП «Фірма «Юкос», оскільки встановлення даної обставини має важливе значення для правильного вирішення даної справи, зокрема, щодо правомірності включення позивачем сум до складу податкового кредиту на підставі цих податкових накладних.

Враховуючи, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, оскаржувані судові рішення у справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції відповідно до ч. 2 ст. 227 КАС України.

При новому розгляді, слід взяти до уваги вищезазначене та прийняти законне і обґрунтоване рішення відповідно до норм матеріального, процесуального права, надати належну правову оцінку обставинам у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Енергоконструкція" задовольнити частково.

Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 27.09.2011 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.10.2014 скасувати.

Справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. Моторний

Судді(підпис) В.В. Кошіль

(підпис) І.Я. Олендер