УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 квітня 2015 р. Справа № 876/7794/14
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді Костіва М.В.,
суддів Бруновської Н.В., Запотічного І.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Любомльському районі Волинської області на постанову Любомльського районного суду Волинської області від 18.07.2014 року в справі №163/1707/14-а за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Любомльському районі Волинської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
встановив:
У липні 2014 року позивач - ОСОБА_1 - звернувся в суд з позовом до управління Пенсійного фонду України в Любомльському районі Волинської області, в якому просив визнати дії відповідача щодо відмови у призначенні пільгової пенсії протиправними та зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Любомльському районі Волинської області зарахувати у пільговий стаж час роботи кочегаром з 25.10.1991 року по 26.05.1997 року, 01.10.1999 року по 12.11.2000 року, на посаді машиніста - кочегара з 28.12.2000 року по 27.07.2006 року, та призначити пенсію за віком на пільгових умовах з дати виникнення права на таку пенсію.
Постановою Любомльського районного суду Волинської області від 18.07.2014 року позов задоволено: визнано відмову управління Пенсійного фонду України в Любомльському районі Волинської області у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах неправомірною; зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Любомльському районі Волинської області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах по Списку №2 згідно з п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 26 грудня 2013 року.
В апеляційній скарзі скаржник просить рішення скасувати та відмовити позивачу у позові. Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неналежним дослідженням доказів, невідповідністю висновків суду обставинам справи. Посилається на не підтвердження позивачем пільгового трудового стажу належною уточнюючою довідкою, а також відсутність документального підтвердження проведення атестації робочих місць.
Сторони в судове засідання не з'явились, хоча належним чином були повідомлені про дату судового засідання. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, виходячи з наступного.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 у 2013 році звернувся до управління Пенсійного фонду України в Любомльському районі Волинської області з заявою про призначення йому пенсії на пільгових умовах відповідно до Списку № 2 згідно з п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», проте листом управління Пенсійного фонду України в Любомльському районі Волинської області від 26.12.2013 року за № 4555/02-27 йому повідомлено, що він не має права на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до Списку № 2 згідно з п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» через відсутність необхідного пільгового стажу роботи.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що трудовий стаж позивача, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, підтверджений достатніми та допустимими доказами, зокрема, записами в трудовій книжці, а відсутність документів, які могли б свідчити про проведення атестації робочого місця позивача, не є підставою для відмови у призначенні пенсії позивачу, оскільки організація проведення такої атестації не входить до компетенції останнього.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Згідно зі ст. 13 п. «б» Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
На підставі записів у трудовій книжці ОСОБА_1 судом встановлено, що позивач в період з 25.10.1991 року по 26.05.1997 року, 01.10.1999 року по 12.11.2000 року працював у Любомльській ЦРЛ на посаді кочегара, а з 28.12.2000 року по 27.07.2006 року, 12.01.2008 року по 15.04.2008 року, 15.10.2008 року по 15.04.2009 року, 14.10.2009 року по 20.04.2010 року на посаді машиніста кочегара.
Наявні записи в трудовій книжці засвідчені підписом відповідальної особи та печаткою підприємства, з яких чітко вбачаються періоди роботи, посади, які займав ОСОБА_1
Згідно з п. 3 Порядку застосування списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року №383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому, до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків.
Розділом XXІX Списку №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджений постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 р. №1173, що був чинним до 1991 року, серед професій, що передбачають право на отримання пільгової пенсії, зазначено, зокрема, «кочегар».
Таким чином, займана позивачем посада у вказані періоди роботи відноситься до посад, які визначено Списком №2.
Крім цього, причиною відмови позивачу у задоволенні його заяви про призначення пенсії стала відсутність уточнюючої довідки про роботу в шкідливих умовах праці в Любомльській ЦРЛ, подання якої передбачено Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній».
Однак колегія суддів вважає, що відповідач помилково дійшов висновку, що відсутність таких документів є підставою для відмови у підтвердженні стажу роботи, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, оскільки такий застосовується у випадку відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. Тому, за наявності трудової книжки та належних записів у ній додаткове підтвердження виконання роботи не є визначальним при призначенні пільгової пенсії.
Щодо посилань апелянта на відсутність документального підтвердження проведення атестації робочих місць, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до пунктів 1,2 «Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці», затвердженого постановою №442 Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 року, атестація робочих місць за умовами праці проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому. Основана мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення пільга та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Результати атестації, як вперше проведеної, так і чергові, застосовуються при визначенні стажу, який надає право на пенсію за віком на пільгових умовах, протягом 5 років після затвердження її результатів. При призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування в стаж, який надає право на пенсію за віком на пільгових умовах, повного п'ятирічного періоду роботи з шкідливими та тяжкими, умовами праці після 21.08.1992 року, відповідне право протягом зазначеного періоду повинно бути підтверджено результатами атестації робочих місць.
Відповідно до «Роз'яснень про проведення атестації робочих місць за умовами праці в окремих випадках», затверджених наказом №205 Міністерства праці та соціальної політики України від 21.08.2000 року, в окремих випадках за скрутного фінансово - економічного стану, що склався на підприємстві з незалежних від нього причин, для проведення атестації робочих місць, де не сталися докорінні зміни умов і характеру праці у зв'язку з впровадженням нових технологій, засобів виробництва, матеріалів, реконструкцією існуючих об'єктів, приміщень тощо, можливе використання результатів санітарно-гігієнічних досліджень факторів виробничого середовища і трудового процесу, отриманих під час попередньої атестації, за умови реалізації технічних і організаційних заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працівників за результатами попередньої атестації робочих місць і дотримання всіх інших вимог «Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці».
Згідно з п.4 ч.2 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівників підприємств, організацій.
Не проведення атестації не може позбавити громадян їх конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсій за віком на пільгових умовах, відповідно до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Відтак, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що УПФУ неправомірно відмовило ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування немає.
Наведені в апеляційні скарзі доводи висновку суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.
Частиною 2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У відповідності до вимог ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно зі ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Скаржник у встановленому законом порядку не довів наявність передбачених законом підстав для скасування постанови суду.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд -
ухвалив:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Любомльському районі Волинської області залишити без задоволення, а постанову Любомльського районного суду Волинської області від 18.07.2014 року в справі №163/1707/14-а - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя Костів М.В.
Судді Бруновська Н.В.
Запотічний І.І.