Справа №1416/6497/12 02.04.2015 02.04.2015 02.04.2015

Провадження №22-ц/784/365/15

провадження № 22ц/784/365/2015 Головуючий у першій інстанції: Коваленко І.В.

Доповідач апеляційного суду: Лівінський І.В.

У Х В А Л А

іменем України

02 квітня 2015 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого Лівінського І.В.,

суддів: Данилової О.О., Шаманської Н.О.,

при секретарі судового засідання Харитонової І.В.,

за участю: державного виконавця Мельник Ю.В.,

представника стягувача ОСОБА_3,

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою

представника заявника - ОСОБА_4

на ухвалу судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 26 листопада 2014 року

за скаргою

ОСОБА_5 до Ленінського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції (далі - Ленінський ВДВС ММУЮ) щодо призначення рецензування звіту про оцінку майна,

в с т а н о в и л а:

В листопаді 2014 року ОСОБА_5 звернулась через свого представника зі скаргою на дії державного виконавця Ленінського ВДВС ММУЮ з призначення рецензування звіту про оцінку майна.

Для забезпечення скарги ОСОБА_5 надала до суду заяву про зупинення продажу арештованого майна - нежитлового приміщення розташованого по АДРЕСА_1.

Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 26 листопада 2014 року в задоволенні заяви відмовлено.

В апеляційній скарзі представник скаржника ОСОБА_4, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просив її скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити заяву.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у справі, дослідивши всі матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Із матеріалів справи вбачається, що Ленінським ВДВС ММУЮ проводиться примусове виконання виконавчого листа №2/1416/3004/2012 від 22 лютого 2013 року, відповідно до якого звернуто стягнення на предмет іпотеки - нежитлові приміщення розташовані по АДРЕСА_1, які належать на праві власності ОСОБА_5 в рахунок погашення заборгованості в розмірі 2981777 грн. 30 коп. за кредитним договором, укладеним ПАТ «Енергобанк» з ОСОБА_6

Оскаржуючи постанову державного виконавця від 3 листопада 2014 року про проведення рецензування звіту ТОВ «Українська експертна група» від 31 липня 2013 року про оцінку майна, ОСОБА_5 поставила питання про зупинення реалізації цього майна для забезпечення своєї скарги.

За загальним правилом, недопустимо забезпечувати позов шляхом зупинення виконання судових рішень, що набрали законної сили (п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»).

Втручання в процес виконання судових рішень шляхом забезпечення позову або скарги передбачено процесуальним правом лише в окремих випадках. Зокрема, позов може забезпечуватись шляхом зупинення продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту (п. 5 ч. 1 ст. 252 ЦПК України).

Відповідно до роз'яснень пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, які викладені в п. 15 постанови № 6 від 07 лютого 2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах», при розгляді скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд не вправі вжити заходів забезпечення скарги (аналогічно забезпеченню позову) шляхом зупинення виконавчого провадження, зупинення дії оскаржуваного рішення тощо, оскільки зазначене не є повноваженнями суду, а є виключним повноваженням державного виконавця, яке може бути оскаржено до суду. Разом із тим до завершення розгляду скарги при наявності для цього підстав суд може зупинити стягнення на підставі виконавчого листа (п. 4 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження»).

Отже, законодавством не передбачено забезпечення скарги на дії державного виконавця шляхом зупинення реалізації арештованого майна.

Таким чином, основний висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для забезпечення скарги у обраний заявником вид, є правильним, а тому оскаржувана ухвала суду підлягає залишенню без змін на підставі п.1 ст. 312 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 303, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу представника заявника - ОСОБА_4 відхилити, а ухвалу судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 26 листопада 2014 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий: Судді: