АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________

Провадження № 22-ц/790/1186/15 Головуючий 1-інстанції - Караченцев І.В.

Справа № 635/7244/14-ц Доповідач - Зазулинська Т.П.

Категорія - стягнення

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2015 року судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого судді - ЗАЗУЛИНСЬКОЇ Т.П.

суддів колегії - КРУГОВОЇ С.С.

- МІНЕНКОВОЇ Н.О.

за участю секретаря - Красношапка К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Харківського районного суду Харківської області від 25 грудня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про звернення стягнення на нерухоме спадкове майно,-

в с т а н о в и л а :

У серпні 2014 року ОСОБА_3 звернувся до Харківського районного суду з позовом, в якому просив в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_6 перед ним. у розмірі 441 000,00 гривень звернути стягнення на нерухоме майно - садовий будинок з господарськими спорудами за адресою АДРЕСА_3, яке належало ОСОБА_6, померлому ІНФОРМАЦІЯ_1, на праві власності, на підставі свідоцтва про право власності НОМЕР_1 15.04.2011р., виданого виконкомом Березівської селищної ради.

У обгрунтування заявлених вимог посилався на те, що ОСОБА_6 отримав від нього в борг грошові кошти в еквіваленті 71500 дол.США. Відповідачі є спадкоємцями ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та визнали боргові зобов»язання померлого перед ним. 17 березня 2014 року між ним і відповідачами укладено мирову угоду.

Проте від виконання умов цієї угоди відповідачі відмовились, тому він у відповідності до ч.2 ст.1282 ЦК України змушений звернутись до суду з позовом про звернення стягнення в рахунок заборгованості на нерухоме м айно, отримане ними у спадщину.

Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 25 грудня 2014 року у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким задовольнити його позовні вимоги.

В обґрунтування скарги посилається на те, що рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, судом неповно з'ясовані всі обставини справи, не досліджені всі його доводи та не надано їм належної оцінки.

Зазначає, що суд необгрунтовано зробив висновок про відсутність порушень з боку відповідачів умов мирової угоди, але фактично ОСОБА_4 взагалі не надав відповідь на запит, а ОСОБА_5 надала відповідь з запізненням, що відповідно до умов п. 2.7 мирової угоди є підставою для висновку, що відповідачі є такими що відмовились від виконання умов мирової угоди, а позивач набув права вимоги до відповідачів суму в еквіваленті 35 000 доларів США.

Вказує, що суд необгрунтовано зробив посилання у своєму рішенні, як підставу для відмови в задоволенні позову, на факт погашення відповідачами по справі у повному обсязі вимог інших кредиторів у розмірі 5 955 550,00 гривень. Матеріали справи свідчать, що незважаючи на зазначені вище виплати іншим кредиторам, відповідачі залишилися такими, що мають у спадщині садовий будинок з господарськими спорудами за адресою АДРЕСА_3.

Стверджує, що відповідачами не доведено, відповідно до положень ст.. 60 ЦПК України, що сплачені ними на користь інших кредиторів кошти не входять до спадкової маси, тобто не доведено джерела зазначених коштів, а суд порушивши вимоги положень ч. 2 ст. 213 ЦПК України повно та всебічно не розглянув справу, не встановивши зазначені вище обставини, а також повний склад спадщини. Клопотання про витребування доказів щодо виявлення фінансової можливості відповідачів сплатити зазначені кошти іншим кредиторам судом не було задоволено, що призвело до прийняття необгрунтованого рішення.

Звертає увагу на те, що, відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦК України, особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд, а тому погашення відповідачами вимог інших кредиторів за рахунок іншого майна чи прав, не спростовує їх обов'язок задовольнити вимоги саме позивача за рахунок зокрема і одержаного нерухомого майна садовий будинок з господарськими спорудами за адресою АДРЕСА_3, і відповідно право позивача вимагати звернути стягнення на зазначене нерухоме майно, що одержано у спадщину відповідачами.

Наголошує, що суд не дав належну оцінку тому, що між позивачем та відповідачами мирову угоду укладено 17 березня 2014 року, а задоволення вимог іншим кредиторам відбувалось в лютому, квітні, вересні 2014 року, вже навіть після відкриття цього провадження. Уклавши мирову угоду, позивач не тільки зменшив суму вимог, погодився на відстрочення задоволення вимог, в той час як відповідачі зловживаючи своїм правом відстрочки задоволення вимог позивача здійснювали задоволення інших кредиторів у повному обсязі та грошовими коштами.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши доводи апеляційної скарги і матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з недоведеності доводів позивача про порушення відповідачами умов мирової угоди, а також з того, що ними кредиторам померлого спадкодавця здійснені виплати, які перевищують вартість спадкового майна.

Судова колегія не може погодитись з вказаним висновками, оскільки суд дійшов їх з порушеннями норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

По справі встановлено і не оспорюється сторонами, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_6 Відповідачі ОСОБА_5 і ОСОБА_4: дружина і син померлого ОСОБА_6 є його спадкоємцями за законом першої черги.

Відповідно до ст. ст. 1281,1282 ЦК України спадкоємці зобов»язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги.

Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред»явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.

Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред»явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги.

Кредитор спадкодавця, який не пред»явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляються права вимоги.

Спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

Під час розгляду Ленінським районним судом міста Харкова цивільної справи за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_5, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості сторонни досягли мирової угоди про наступне.

ОСОБА_5 та ОСОБА_4 визнають позовні вимоги ОСОБА_3, у повному обсязі (Визнати ОСОБА_3 кредитором ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі в еквіваленті 71500 дол. США Стягнути зі спадкоємців ОСОБА_4 та ОСОБА_5 солідарно на користь ОСОБА_3 заборгованість спадкодавця ОСОБА_6 у розмірі в авіваленті 71500 дол.США.)

На підставі домовленостей ОСОБА_5 добровільно частково у розмірі в еквіваленті 11 500 дол. США задовольнила вимоги ОСОБА_3, у зв'язку з чим ОСОБА_3 зменшує свої позовні вимоги на суму в еквіваленті 11 500 доларів США.

ОСОБА_3 відмовляється від своїх позовних вимог у розмірі в еквіваленті 25000 доларів США.

ОСОБА_5 та ОСОБА_4 приймають на себе зобов'язання сплатити на користь ОСОБА_3 заборгованість спадкодавця ОСОБА_6 у розмірі в еквіваленті 25 000 доларів США наступним чином:

· у розмірі в еквіваленті 5000 доларів США протягом 10 днів з моменту продажу, або будь-яким іншим чином відчудження нерухомості, що входить до спадкової маси ОСОБА_6, а саме нерухомість за адресою АДРЕСА_4, незалежно від фактичної ціни відчудження зазначеної нерухомості;

· у розмірі в еквіваленті 20000 доларів США протягом 10 днів з моменту отримання виконання, як повного так і часткового, у будь-якому розмірі, ОСОБА_7 зобов'язань за договором позики від 11 квітня 2008 року, що укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_7, правом вимоги яких належить ОСОБА_5 та ОСОБА_4, як спадкоємцям ОСОБА_6, надалі-борг.

. ОСОБА_3 відмовляється від права вимоги заборгованості спадкодавця ОСОБА_6 у розмірі в еквіваленті 10 000 доларів США, за умови

належного виконання ОСОБА_5 та ОСОБА_4 умов цієї угоди у повному обсязі.

ОСОБА_5 та ОСОБА_4 приймають на себе зобов'язання надавати ОСОБА_3 за його запитом у строки визначені на розсуд ОСОБА_3 відомості про оформлення права на спадщину, стягнення коштів, продажу об'єктів спадкового майна тощо. ОСОБА_5 та ОСОБА_4 гарантують, що право вимоги, що визначене у цієї угоді на момент підписання цієї угоди є дійсним і нікому не відступлене, Коштів від боржника - ОСОБА_7 не отримано. ОСОБА_5 та ОСОБА_4 приймають на себе зобов'язання почати здійснювати заходи, як судові так і позасудові, по стягненню зазначеного у пункті 2.4 боргу протягом 30-ти днів з моменту набуття законної сили цієї угоди.

У випадку порушення ОСОБА_5 та ОСОБА_4 будь-яких умов цієї угоди, у тому числі, але не виключно неповідомлення ОСОБА_3 про оформлення право на спадщину та про інші віцомості відповідно до цієї угоди, не здійснення передачі ОСОБА_3 у повному обсязі грошових коштів відповідно до п. 2.4 цієї угоди, а також у випадку неможливості з будь- яких причин відчудження нерухомості та стягнення боргу, визначеного у п. 2.4 цієї угоди, ОСОБА_3 набуває право стягнення з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 заборгованості спадкодавця ОСОБА_6 в частині неналежно виконаних ОСОБА_5 та ОСОБА_4 зобов'язань за цією угодою, у тому числі не сплачених ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 грошових кошті визначених п. 2.4 цієї угоди, а також додатково грошових коштів визначених у п. 2.5 цієї угоди, а у ОСОБА_5 та ОСОБА_4 виникає обов'язок сплатити на користь ОСОБА_3 зазначені кошти у строки визначені вимогою ОСОБА_3.

Сторони домовились, що всі листи, повідомлення, вимоги що стосуються цієї угод направляються сторонами рекомендованими листами з описом:

· на адресу ОСОБА_3 направляються на адресу його представника - ОСОБА_8 АДРЕСА_5

· на адресу ОСОБА_5 направляються на адресу 61052, АДРЕСА_1

· на адресу ОСОБА_4 направляються на адресу 61015, АДРЕСА_2.

У випадку зміни визначених у цьому пункті адрес, сторона, шо змінює адрес зобов'язана повідомити про це інші сторони цієї угоди за 15-ть днів до моменту фактичної зміни адреси, але у будь-якому випадку не пізніше 2-х календарних днів після фактичної зміни адреси.

Ухвалою Ленінського районного суду міста Харкова від 18 березня 2014 року мирова угода від 17.03.2014 року, укладена між ОСОБА_3, в особі представника ОСОБА_8, і ОСОБА_5 та ОСОБА_4 визнана та затверджена. Провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості закрито.

Вказана ухвала є чинною, що сторонами не заперечується.

За таких обставин суд першої інстанції мав виходити з того, що спір між сторонами є вирішеним і з того, що відповідно до п.2 ч.2 ст.17 Закону України « Про виконавче провадження» ухвали, постанови судів у цивільних, госпордарських, адміністратоивних, кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення у випадках, перебачених законом, відносяться до виконавчих документів, що підлягають примусовому виконанню державною виконавчою службою. На неможливість звернення вказаної ухвали до примусового виконання позивач в позові не посилався.

Проте, всупереч приписам ст. 179 ЦПК України суд безпідставно вдався до оцінки дій відповідачів з виконання мирової угоди, а також дійшов висновку, що шляхом виплат іншим кредиторам ними виконані боргові зобов»язання померлого в розмірі, що перевищує вартість отриманого у спадщину майна, за умови, що жодна з цих осіб до участі у справі не залучалась і відомості про те, чи заявили вказані особи свої вимоги у строки, встановлені ст.1281 ЦК України, не витребувались.

Порушення судом норм матеріального і процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи. і у відповідності до п.4 ч.1, ч.2 ст.309 ЦПК України є підставою для скасування рішення і ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову з інших підстав . У зв"язку з відмовою в позові понесені позивачем судові витрати компенсації не підлягають.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п.2 ч.1 ст. 307, п.4 ч.1, ч.2 ст.309, ст.ст.313,314,316,317,319,324 ЦПК України судова колегія, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Харківського районного суду Харківської області від 25 грудня 2014 року скасувати. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про звернення стягнення на нерухоме спадкове майно відмовити з інших підстав, понесені судові витрати віднести на рахунок позивача.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційна скарга на рішення апеляційного суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий суддя - підпис

Судді колегії -підписи

Копія вірна. Суддя -