УХВАЛА

ІМЕНЕМ                 УКРАЇНИ

15 квітня 2008 року                                                                                 м.  Ужгород

Колегія суддів палати з цивільних справ апеляційного суду Закарпатської області в складі:

головуючого - Дроботі В.В.,

суддів: Мацунича М. В.,  Куцин М. М. ,

при секретарі Коновчук Т.В.,

з участю прокурора Сливки Я.Б.,  позивачки

ОСОБА_1 ,  відповідачки ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою помічника прокурора Виноградівського району на рішення Виноградівського районного суду від 24 грудня 2007 року,

встановила:

ОСОБА_1 ,  ОСОБА_3 пред'явили до ОСОБА_4,  ОСОБА_2  позов про визнання права користування житловим будинком,  усунення перешкод у його користуванні та вселенні в будинок.

Позивачі зазначали,  що житловий будинок АДРЕСА_1 до 1983 року належав батькові ОСОБА_1  - ОСОБА_2  Після його смерті вона разом з сім'єю постійно проживали в цьому будинку,  разом з відповідачами вели спільне господарство. В будинку знаходиться належне їм - позивачам майно.

Посилаючись на те,  що відповідачі заперечують їх право на проживання в будинку,  позивачі просили вселити їх в жилий будинок та зобов'язати відповідачів не чинити перешкод у його користуванні.

Рішенням суду у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі прокурор просить рішення скасувати,  надіславши справу на новий розгляд. Вказує на те, - що висновок суду про відсутність підстав сім'ї позивачів на користування спірним будинком протирічить матеріалам справи та вимогам закону.

Колегія вважає,  що скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судом першої інстанції правильно встановлені слідуючі обставини справи.

З 1999 року власником житлового будинку АДРЕСА_1 є ОСОБА_2

Сім'я позивачів в будинку не проживала і членами сім'ї відповідачки ОСОБА_2  не була.

Справа №22ц-481/08                                                       Категорія        5

Головуючий у першій інстанції: Трагнюк В.Р. Суддя-доповідач: Дроботя В.В. Номер рядка статистичного звіту:

2

До складу зазначеного вище дворогосподарства входить літня кухня,  якою деякий час користувалися позивачі та з якої їх рішенням суду виселено.

Рішення набуло чинності та виконано.

В даний час в житловому будинку проживає відповідачка ОСОБА_2  разом з матір'ю ОСОБА_4

Пред'явивши даний позов позивачі стверджували,  що вони вели спільне господарство з відповідачами,  проживали в спірному житловому будинку,  тобто були членами сім'ї  його власника.

Як на підставу своїх вимог позивачі посилались на відповідні норми Житлового кодексу України.

Судовими рішеннями за 2000 -04 роки щодо будинку та літньої кухні встановлено,  що жодних правовідносин між сторонами спору,  які б регулювалися ЖК України,  немає.

Суд першої інстанції вірно застосував  ст.  41 Конституції України та  ст.  383 ЦК України до правовідносин,  що виникли між сторонами та правильно встановив,  що право відповідачки ОСОБА_2  на володіння,  користування та розпорядження належним їй будинком гарантовано законом.  Вселення інших осіб в будинок,  які в ньому не проживали,  протирічило б зазначеним вище нормам права та порушувало б право власника.

Колегія погоджується з даною аргументацією.

Доводи скарги прокурора до уваги  прийняті бути не можуть.

Факт прописки позивачів у спірному будинку суттєвого значення немає,  оскільки вони в ньому не проживали. Цей факт визнано як чисельними судовими рішеннями,  так і самими позивачами.

Оскільки позивачі не набули права на проживання в спірному будинку та користування ним,  то їх вимоги про захист цих прав є безпідставними.

Керуючись  ст.   ст.    307,  308 ЦПК України,  колегія суддів,  -

ухвалила:

Апеляційну скаргу помічника прокурора Виноградівського району відхилити.

Рішення Виноградівського районного суду від 24 грудня 2007 року залишити без зміни.

Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців шляхом подачі скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.