КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04.03.2009 № 2/151
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Григоровича О.М.
суддів: Гольцової Л.А.
Рябухи В.І.
за участю секретаря
судового засідання Терещенко Я.О.
за участю представників сторін:
від позивача: Прокоф”єв Б.І., довіреність № 60/04/08 від 01.04.2008;
від відповідача: Петренко Г.В., представник, довіреність № 06 від 13.01.2009;
розглянувши апеляційну скаргу Федерації профспілкових організацій Чернігівської області
на рішення Господарського суду Чернігівської області від 06.11.2008
у справі № 2/151 (Михайлюк С.І.)
за позовом Відкритого акціонерного товариства „Страхове товариство „Гарантія”;
до Федерації профспілкових організацій Чернігівської області;
про розірвання договору
постанова прийнята 04.03.2009, оскільки відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався слуханням з 22.12.2008 до 14.01.2009, з 14.01.2009 до 02.02.2009, з 02.02.2009 до 18.02.2009 та в засіданні суду оголошувалась перерва з 18.02.2009 до 04.03.2009.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 06.11.2008 у справі №2/151 позов Відкритого акціонерного товариства „Страхове товариство „Гарантія” до Федерації профспілкових організацій Чернігівської області про розірвання договору купівлі-продажу нерухомого майна від 19.11.2007 задоволено повністю.
Не погодившись з рішенням Господарського суду Чернігівської області від 06.11.2008 Федерація профспілкових організацій Чернігівської області подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.
Апеляційну скаргу мотивовано тим, що суд першої інстанції неповно з’ясував обставини, що мають значення для справи та порушив норми процесуального та матеріального права.
Зокрема, скаржник послався на те, що розрахунок Відкритого акціонерного товариства „Страхове товариство „Гарантія” за придбані ним у Федерації цінні папери був здійснений в порядку, встановленому договором про залік грошових вимог від 04.01.2008, тобто без здійснення фактичного розрахунку за придбані ним акції.
Відкрите акціонерне товариство „Страхове товариство „Гарантія” (далі – ВАТ „СТ „Гарантія”) у відзиві на апеляційну скаргу Федерації профспілкових організацій Чернігівської області проти її доводів заперечувало та просило суд рішення Господарського суду Чернігівської області від 06.11.2008 залишити без змін, а апеляційну скаргу Федерації профспілкових організацій Чернігівської області – без задоволення.
Представником відповідача в засіданні суду 02.02.2009 заявлено клопотання про зупинення провадження у даній справі до розгляду Господарським судом Автономної Республіки Крим справи № 2-27/510-2009 за позовом Федерації профспілкових організацій Чернігівської області до ВАТ „СТ „Гарантія” про визнання договору від 04.01.2008 про залік взаємних грошових вимог дійсним.
Крім того, 16.02.2009 через канцелярію суду відповідачем подано клопотання про залучення документів до матеріалів справи, а саме: оригіналу ухвали Господарського суду Автономної Республіки Крим про порушення провадження у справі № 2-27/510-2009 та позовна заява.
Натомість, в судовому засіданні 18.02.2009 представником Федерації профспілкових організацій Чернігівської області заявлено клопотання про залишення без розгляду клопотання Федерації від 02.02.2009 про зупинення провадження у даній справі.
Колегія суддів заявлене 18.02.2009 клопотання Федерації профспілкових організацій Чернігівської області задовольнила.
Відповідно до ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Між ВАТ „СТ „Гарантія” (Продавець) та Федерацією профспілкових організацій Чернігівської області (Покупець) 19.11.2007 укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, за умовами якого, Продавець зобов’язався передати у власність Покупця, а Покупець зобов’язався прийняти та оплатити у порядку, встановленому цим договором, об’єкт нерухомості, а саме 1/15 частину приміщення адміністративної будівлі, що знаходиться за адресою: м. Чернігів, вул. Шевченка, буд. 5 (п. 1.1 договору).
Пунктом 4.12 договору встановлено, що Федерація зобов’язується укласти з Товариством договір оренди нерухомого майна, що є предметом цього договору, в строк не пізніше 08.01.2008, строком до 31.12.2015.
Даний договір посвідчений приватним нотаріусом Чернігівського міського нотаріального округу Сенюк А.В. 19.11.2007 та зареєстровано в реєстрі за № 1860.
Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).
Відповідно до ст. 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.
Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.
Зобов'язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.
Оскільки матеріали справи не містять відомостей виконання сторонами положень п. 4.12 договору від 19.11.2007 у строк, встановлений даним пунктом договору, то зобов’язання, встановлене п. 4.12 попереднього договору від 19.11.2007 купівлі-продажу нерухомого майна припинилося.
Пунктом 2.1 договору від 19.11.2007 передбачено, що продаж частини адміністративної будівлі, що є предметом цього договору, за домовленістю сторін вчиняється за 38 554,78грн., які підлягають сплаті Покупцем в строк до 15.01.2008.
Підтвердженням повного розрахунку за цим договором буде лист представника Продавця про повний розрахунок (п. 2.2 договору).
Між ВАТ „СТ „Гарантія” та Федерацією профспілкових організацій Чернігівської області 04.01.2008 укладено договір про залік взаємних грошових вимог.
З пункту 1 цього договору вбачається, що відповідно до договору купівлі-продажу акцій від 19.11.2007 ВАТ „СТ „Гарантія” має борг перед Федерацією профспілкових організацій Чернігівської області за придбані нею цінні папери, згідно вищевказаного договору у сумі 38 554,78 грн. Кінцевий термін сплати ВАТ „СТ „Гарантія” (боржником) грошових коштів Федерації профспілкових організацій Чернігівської області (кредитор) за договором купівлі-продажу акцій від 19.11.2007 – 14.01.2008.
Відповідно до договору купівлі-продажу нерухомого майна від 19.11.2007 Федерація профспілкових організацій Чернігівської області має борг перед ВАТ „СТ „Гарантія” за придбане нею майно, згідно вищевказаного договору, у сумі 38 554,78 грн. Кінцевий термін сплати Федерацією профспілкових організацій Чернігівської області (боржником) грошових коштів ВАТ „СТ „Гарантія” (кредитор) за договором купівлі-продажу нерухомого майна від 19.11.2007 – 15.01.2008 (п. 2 договору).
Пунктом 4 договору встановлено, що за домовленістю сторін заборгованість ВАТ „СТ „Гарантія” перед Федерацією профспілкових організацій Чернігівської області за договором купівлі-продажу акцій від 19.11.2007 у сумі 38 554,78 грн. та заборгованість Федерації профспілкових організацій Чернігівської області перед ВАТ „СТ „Гарантія” за договором купівлі-продажу нерухомого майна від 19.11.2007, у сумі 38 554,78 грн. вважається погашеною з моменту підписання сторонами цього договору.
При цьому, пунктом 5 договору від 04.01.2008 передбачено, що цей договір є додатком та невід’ємною частиною договору купівлі-продажу акцій від 19.11.2007 та договору купівлі-продажу нерухомого майна від 19.11.2007 відповідно.
Відповідно до ст. 601 ЦК України зобов’язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги.
Договір про залік взаємних грошових вимог укладений 04.01.2008, тоді як п. 2.1 договору від 19.11.2007 грошове зобов’язання відповідача визначене строком до 15.01.2008.
В матеріалах відсутні докази належного виконання ВАТ „СТ „Гарантія” п. 2.2 договору від 19.11.2007 купівлі-продажу нерухомого майна.
Статтею 654 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ч. 4 ст. 203 ЦК України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.
Згідно ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Оскільки зміна договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється (ст. 654 ЦК України), а беручи до уваги те, що відповідачем шляхом укладено 04.01.2008 договору про залік взаємних грошових вимог істотно змінені умови договору від 19.11.2007 - п. 2.1 договору, що стосується ціни договору (грошове зобов’язання) і в силу положень ст. 638 ЦК України ціна договору є його істотною умовою, а також те, що договір від 04.01.2008 є додатком та невід’ємною частиною договору купівлі-продажу акцій від 19.11.2007 та договору купівлі-продажу нерухомого майна від 19.11.2007 відповідно (п. 5 договору від 04.01.2008) і правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч. 4 ст. 203 ЦК України), то колегія суддів вважає, що договір від 04.01.2008 про залік взаємних грошових вимог має бути вчинений в тій самій формі, що й основний договір купівлі-продажу, тобто він підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Договір від 04.01.2008 про залік взаємних грошових вимог не містить відомостей щодо його нотаріального посвідчення та державної реєстрації.
Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого право чину недійсним судом не вимагається.
Згідно з ч. 1 ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору, такий договір є нікчемним.
З огляду на вищезазначене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що договір про залік взаємних грошових вимог від 04.01.2008 є нікчемним.
Згідно з ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завдання цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень (ст. 33 ГПК України).
Оскільки відповідачем істотно порушені умови договору від 19.11.2007 щодо виконання грошового зобов’язання, яке в силу ст. 638 ЦК України є істотною умовою договору і внаслідок такого порушення позивач значною мірою позбавився того, на що розраховував при укладенні договору, а саме - отримання коштів, то судова колегія вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача та розірвання договору купівлі-продажу нерухомого майна від 19.11.2007.
Колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд мотивовано не взяв до уваги посилання відповідача на відсутність досудового врегулювання спору між сторонами, оскільки в рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Кампус Коттон клаб" щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів) від 09.07.2002 № 15-рп/2002, справа № 1-2/2002 зазначено, що положення частини другої статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.
Посилання скаржника, що розрахунок ВАТ „СТ „Гарантія” за придбані ним у Федерації цінні папери був здійснений в порядку, встановленому договором про залік грошових вимог від 04.01.2008, тобто без здійснення фактичного розрахунку за придбані ним акції, колегією суддів не приймається з підстав, наведених у даній постанові суду.
За наведених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення Господарського суду Чернігівської області від 06.11.2008 у справі № 2/151.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 06.11.2008у справі №2/151 залишити без змін, а апеляційну скаргу Федерації профспілкових організацій Чернігівської області - без задоволення.
2. Матеріали справи № 2/151 повернути до Господарського суду Чернігівської області.
3. Копію постанови надіслати сторонам.
Головуючий суддя Григорович О.М.
Судді Гольцова Л.А.
Рябуха В.І.
05.03.09 (відправлено)