КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03.03.2009 № 32/388
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Шипка В.В.
суддів: Борисенко І.В.
Євсікова О.О.
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -не з"явились
від відповідача -Васильєв Р.В. – (дов. № б/н від 02.03.2009р.)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Українське державне виробниче підприємство "Ізотоп"
на рішення Господарського суду м.Києва від 01.12.2008
у справі № 32/388 (Хрипун О.О.)
за позовом Державне підприємство для постачання медичних установ "Укрмедпостач"
до Українське державне виробниче підприємство "Ізотоп"
про стягнення 171592,77 грн.
ВСТАНОВИВ:
Державне підприємство для постачання медичних установ “Укрмедпостач” звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Українського державного виробничого підприємства “Ізотоп” про стягнення 171 592,77 грн.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 01.12.2008р. у справі № 32/388 позовні вимоги задоволені повністю.
Стягнуто з Українського державного виробничого підприємства “Ізотоп” на користь Державного підприємства для постачання медичних установ “Укрмедпостач” пеню у розмірі 38526,00 грн., штрафні санкції у розмірі 7% вартості обладнання в сумі 133056,00 грн. державне мито в сумі 1715,93 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн.
Відповідач, не погоджуючись з згаданим рішенням суду звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
Встановлено, що в судове засідання 03.03.2009р. представник позивача не з’явився. Хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Через відділ документального забезпечення 26.02.2009р. від представника відповідача надійшло клопотання в якому він просить суд відкласти розгляд справи. Розглянувши дане клопотання, колегія суддів дійшла висновку про його відхилення.
В судовому засіданні 03.03.2009р. представником відповідача були подані засвідчені копії документів, що підтверджують дату передачі продукції по договору № 72Т-2007 від 28.09.2007р.
Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав.
Розглянувши доводи скарги, перевіривши матеріали справи та зібрані у ній докази, колегія апеляційного господарського суду встановила наступне.
28.09.2007 укладено Договір № 72Т-2007 між Українським державним виробничим підприємством “Ізотоп”(далі –Відповідач) та Міністерством охорони здоров’я України і Державним підприємством для постачання медичних установ “Укрмедпостач”(далі –Позивач), яке діє за дорученням Міністерства охорони здоров'я України па підставі договору про закупівлю послуг № 12.01-08/9 від 19.04.2007, довіреності від 20.07.2007 та договору доручення № 12.01-08/20 від 20.07.2007, укладеного між Державним підприємством “Укрмедпостач”та Міністерством охорони здоров'я України.
Пунктом 1.1 розділу 1 визначені умови Договору, відповідно до яких, за рішенням Постійного тендерного комітету (пртокол № 45 від 13.09.2007) Відповідач зобов'язався поставити, Міністерство охорони здоров'я України перерахувати на рахунок Позивача кошти необхідні для виконання цього Договору, у межах коштів, виділених із Державного бюджету на 2007 рік, а Позивач зобов’язався оплатити Відповідачеві та прийняти медичне обладнання, яке закуповується за кошти Державного бюджету, передбачені на фінансування видатків за Бюджетною програмою “Забезпечення медичних заходів по боротьбі з туберкульозом, профілактики та лікування СНІДу, лікування онкологічних хворих”(“Онкологія”), КПКВ 2301370 (КЕКВ 2110), згідно зі специфікаціями № № 1, 2, які додаються до кожного Договору (додатки № № 1/1, 1/2) і є його невід’ємними частинами. Кожна специфікація повинна містити найменування, повний перелік складу комплекту (одиниці обладнання), кількість комплектів в поставці, виробника, одиницю виміру, ціну (одного комплекту) та загальну вартість на умовах DDP –кінцевий пункт призначення (Інкотермс у редакції 2000).
Пунктом 1.3 розділу 1 договору передбачено, що Відповідач здійснює доставку обладнання відповідно до наказу Міністерства охорони здоров'я України про розподіл обладнання та письмовою заявкою Позивача, проводить пуско-налагоджувальні роботи, введення його в експлуатацію і навчання методам роботи з обладнання медичного персоналу закладу охорони здоров'я на місці його подальшої експлуатації.
13.11.2007 Позивачем на виконання вищевказаного пункту направлено на адресу Відповідача письмову заявку № 59, в якій визначено термін поставки обладнання до лікувальних закладів, а саме з 13.11.2007 до 1 1.02.2008.
Згідно з пунктом 2.3 розділу 2 договору, загальна вартість обладнання, що постачається визначена Специфікаціями № № 1, 2 які є невід’ємними частинами Договору. Загальна сума Договору складає 11 161 600,00 грн. (ПДВ 793 600,00 грн.).
Позивачем 13.11.2007, відповідно до платіжних доручень № 11 від 13.11.2007 на суму 3801600,00 грн. та № 12 від 13.11.2007 на суму 7360000,00 грн., що наявні в матеріалах справи, кошти у розмірі 11161600,00 грн. перераховано на розрахунковий рахунок Відповідача.
Статтею 509 Цивільного кодексу України визначено поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Розділом 4 Договору визначено порядок та строки поставки, а саме п. 4.1 передбачено, що термін поставки обладнання на суму попередньої оплати становить не більше, ніж 90 календарних днів з дня зарахування попередньої оплати на розрахунковий рахунок постачальника. Решта товару поставляється згідно з графіком, що додається до договору і є його невід’ємною частиною.
Згідно з п. 4.5 розділу 4 Договору зобов’язання постачальника щодо поставки обладнання вважаються виконаними у повному обсязі з моменту надання Позивачу усіх відповідно оформлених підтверджуючих документів, вказаних у пп. 4.3, 4.4, та підписанням Сторонами трьохстороннього акту виконаних робіт.
Позивач зазначив, що відповідачем порушено строки здійснення поставки, визначених Договором та додатками до нього, по видатковим накладним: № 19559 від 14.03.2008 на суму 475200,00 грн., ГУОЗ Львівської області ОДА (централізований склад), термін прострочення становить 37 днів; № 19560 від 14.03.2008 на суму 475200,00 грн., Обласний онкологічний диспансер м. Рівне, термін прострочення становить 37 днів; № 19561 від 14.03.2008 на суму 475200,00 грн., Обласний онкологічний диспансер м. Миколаїв, термін прострочення становить 37 днів; № 19562 від 14.03.2008 на суму 475200,00 грн., Обласний онкологічний диспансер м. Тернопіль, термін прострочення становить 37 днів, що також підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
Відповідач не заперечує факт прострочення виконання взятого на себе зобов’язання щодо поставки обладнання.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу (ч.1 ст. 662 ЦКУ).
Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (ч.1 ст. 663 ЦКУ).
Як встановлено ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання (ст. 230 ГК України). Пунктом 1 ст. 230 ГК України зазначено обов’язок виплати пені у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності.
Пунктом 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Згідно ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Обидві сторони спору у даній справі є суб'єктами господарювання державного сектора економіки (відповідно до довідок про внесення до ЄДРПОУ Позивача та Відповідача).
Частиною 2 ст. 231 ГК України, передбачено, що за порушення господарського зобов'язання, в якому хоча б однією стороною є суб'єкт господарювання, що належить до державного сектора економіки, якщо інше не передбачене договором стягується пеня у розмірі 0,1% вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення цього ж зобов'язання понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % вказаної вартості.
Для будь-яких видів зобов'язань прямо встановлено інший розмір пені, порівняно із розміром пені, встановленим ст. 343 ГК України та Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" - не подвійна облікова ставка НБУ, а ставка 0,1% за законом і цим же законом передбачено, що цей розмір може бути змінений сторонами у договорі.
Договором сторони встановили розмір пені на рівні подвійної облікової ставки НБУ від вартості не веденого в експлуатацію комплекту обладнання за кожен день прострочення.
Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 551 ЦК України розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.
У відповідності до п. 5 Прикінцевих положень ГК України положення Господарського кодексу України щодо відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності, а також за порушення господарських зобов'язань застосовуються у разі, якщо ці порушення були вчинені після набрання чинності зазначеними положеннями.
У відповідності до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.
Таким чином, до правовідносин із стягнення штрафних санкцій при порушенні господарського зобов'язання, однією з сторін якого є суб'єкт господарювання державного сектора економіки, слід застосовувати положення ч. 2 ст. 231 ГК України та ч. 2 ст. 551 ЦК України.
Пунктом 9.1. Договору сторони погодили, що за кожен день прострочення зобов’язань, передбачених п.п 4.1, 4.3, 4.4 Договору, Відповідач сплачує на рахунок Позивача пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості невведеного в експлуатацію комплекту обладнання за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 календарних днів додатково стягується на рахунок Позивача штраф у розмірі 7 відсотків вартості обладнання.
Сторони є суб'єктами господарювання, що належать до державного сектора економіки.
На думку колегії суддів, Позивачем за прострочення виконання взятого на себе зобов'язання за договором поставки правомірно заявлено до стягнення пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ та штраф, передбачений абз. 3 ч. 2 ст. 231 ГК України, у розмірі 7% від вартості викопаних робіт за прострочення оплати понад 30 днів.
А тому, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача пені за весь час порушення строків поставки у розмірі 38526,00 грн. та штрафних санкцій у розмірі 7% від вартості невчасно поставного обладнання за прострочення виконання зобов'язання понад 30 днів сума грошових коштів у розмірі 133056,00 грн. підлягають задоволенню.
Щодо посилання відповідача на той факт, що внаслідок виходу з ладу обладнання на заводі виробника, замовлена кількість джерел для радіотерапії не була виготовлена, а отже не була і не могла бути поставлена Компанією "Gamma-Service Recycling GmbH" Відповідачеві, який в свою чергу не мав можливості поставити необхідну кількість товару Позивачеві. Відповідач зазначає, що невиконання взятого на себе зобов’язання сталось внаслідок випадку, та посилаючись на ст. 617 ЦКУ вважає, що він звільняється від відповідальності.
Колегія суддів не бере його до уваги, оскільки ч.2 ст. 617 Цивільного кодексу України не вважається випадком недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог.
За таких обставин, колегія вважає, що рішення Господарського суду м. Києва від 01.12.2008р. по даній справі відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст. 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, колегія, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Українського державного виробничого підприємства “Ізотоп” залишити без задоволення, рішення Господарського суду м. Києва у справі № 32/388 від 01.12.2008р. залишити без змін.
Матеріали справи № 32/388 повернути до Господарського суду м. Києва.
Головуючий суддя Шипко В.В.
Судді Борисенко І.В.
Євсіков О.О.