АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 квітня 2015 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва Мельник В.В., за участю особи, яка подала апеляційну скаргу ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3, розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 17 лютого 2015 року,
в с т а н о в и в:
Постановою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 17 лютого 2015 року ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі трьох неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 51 гривень 00 копійок.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 0,03 розміру мінімальної заробітної плати, що становить 36 грн. 54 коп.
Згідно з постановою судді місцевого суду, ОСОБА_2 16 січня 2015 року о 13 год. 00 хв., знаходячись по АДРЕСА_1, п/б в м. Києві, вчинив насильство в сім`ї психологічного та фізичного характеру відносно доньки своєї дружини, а саме вчинив словесний конфлікт та ударив по обличчю.
На вказану постанову ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати постанову судді місцевого суду та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
На обґрунтування доводів клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження ОСОБА_2 зазначає, що копію оскаржуваної постанови йому було вручено лише 04 березня 2015 року, а тому строк апеляційного оскарження постанови пропущено з поважних причин.
Обгрунтовуючи незаконність оскаржуваної постанови, апелянт посилається на те, що суддя місцевого суду під час розгляду справи про адміністративне правопорушення не встановив всіх учасників конфлікту, що мав місце 16 січня 2015 року та не допитав їх, не надав оцінки поясненням тих осіб, які були допитані, а прийняв до уваги лише пояснення ОСОБА_4 Окрім того, в судовому засіданні апелянт вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП не визнавав, та заявляв клопотання про призначення йому захисника, однак дане клопотання суддя місцевого суду не вирішив, чим порушив його право на захист. Також зазначає, що постановою Голосіївського районного суду міста Києва від 17 лютого 2015 року притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, що залишилось поза увагою судді місцевого суду.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення особи, що подала апеляційну скаргу - ОСОБА_2, та його захисника ОСОБА_3, які просили поновити строк на апеляційне оскарження та задовольнити апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та додані до апеляційної скарги документи, розглянувши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та дослідивши доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку про те, що строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню, а апеляційна скарга - задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 294 КпАП України, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Згідно ст. 289 КУпАП, у разі пропуску строку на оскарження постанови суду з поважних причин, його може бути поновлено за заявою особи.
Перевіркою матеріалів справи про адміністративне правопорушення встановлено, що ОСОБА_2 був присутній в судовому засіданні 17 лютого 2015 року по розгляду справи про адміністративне правопорушення та на виконання вказаної постанови цього ж дня ним був сплачений штраф та судовий збір (а.с. 17-18).
Згідно ч. 1 ст. 285 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.
У матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні дані про вручення копії постанови або надіслання її ОСОБА_2 протягом трьох днів місцевим судом.
У поданій апеляційній скарзі апелянт зазначав, що копію оскаржуваної постанови він отримав лише 04 березня 2015 року.
В зв'язку з цим вважаю обгрунтованими доводи ОСОБА_2 про поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження, оскільки в матеріалах справи відсутні дані, які б вказували на своєчасну обізнаність апелянта з текстом оскаржуваної постанови, а відтак пропущений строк підлягає поновленню.
Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 252 КУпАП, оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Проте при розгляді даної справи про адміністративне правопорушення суддя місцевого суду цих вимог закону не дотримався.
Диспозиція ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за вчинення насильства в сім'ї, тобто умисне вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання захисного припису особою, стосовно якої він винесений, непроходження корекційної програми особою, яка вчинила насильство в сім'ї.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 29 січня 2015 року, Серія КИ №0006195, 16 січня 2015 року о 13 год. 00 хв., ОСОБА_2, знаходячись по АДРЕСА_1, п/б в м. Києві, вчинив словесний конфлікт з донькою своєї дружини - ОСОБА_4 та вдарив її рукою по обличчю, чим вчинив насильство в сім`ї психологічного та фізичного характеру.
У протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_2 заперечив свою вину, зазначивши, що не бив ОСОБА_4 та ніколи не вчиняв насильство в сім`ї.
Згідно мотивувальної частини постанови, висновок судді місцевого суду про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, ґрунтується на поясненнях ОСОБА_2, в яких він визнав свою вину, та на інших зібраних по справі матеріалах.
Разом з тим, в постанові не наведено конкретних доказів, на підставі яких суддя місцевого суду дійшов висновку про винуватість ОСОБА_2, а посилання ОСОБА_2 в апеляційній скарзі на те, що в судовому засіданні він вину не визнавав, узгоджуються з його первинними поясненнями, та іншими наявними в матеріалах адміністративної справи документами: поясненнями ОСОБА_5 (а.с.п. 11), поясненнями ОСОБА_2 (а.с.п. 16), даними протоколу прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення (а.с.п. 9-10), яким місцевим судом не було надано належної оцінки.
Так, як убачається з пояснень ОСОБА_5 від 17 січня 2015 року, які містяться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення (а.с.п. 11), 16 січня 2015 року, приблизно о 13 год. 00 хв. за місцем її проживання в м. Києві по АДРЕСА_1, п/б в неї з сестрою ОСОБА_4 виник словесний конфлікт, під час якого ОСОБА_4 висловлювалась образливими словами та вдарила її по голові зарядним пристроєм, після чого схопила кухонний ніж, почала ним розмахувати та погрожувати. Її матір - ОСОБА_6 вихопила в ОСОБА_4 ніж, однак остання знову взяла ніж в іншу руку та повторно кинулась до ОСОБА_5, на що її вітчим - ОСОБА_2, з ціллю захистити ОСОБА_5, забрав ніж та відвів ОСОБА_4, намагаючись її заспокоїти. Своїми діями ОСОБА_2 фактично запобіг нанесенню ОСОБА_4 для ОСОБА_5 тілесних ушкоджень. Після цього ОСОБА_4 викликала міліцію та заявила, що ОСОБА_2 її вдарив. При цьому ОСОБА_4 відмовилась звертатись за медичною допомогою. Наступного дня ОСОБА_5 звернулась до Голосіївського РУ ГУМВС України в м. Києві з заявою про вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення.
Відповідно до первинних пояснень ОСОБА_2 (а.с.п. 13), які аналогічні поясненням, наданим ним в судовому засіданні під час апеляційного розгляду, він проживає за адресою по АДРЕСА_1, п/б в м. Києві разом з дружиною та двома її доньками. 16 січня 2015 року за місцем проживання, між доньками його дружини - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 виник словесний конфлікт, в ході якого ОСОБА_4 вдарила ОСОБА_5 зарядним пристроєм по голові, а потім взяла в руки кухонний ніж та почала ним погрожувати для ОСОБА_5, однак його дружина - ОСОБА_6 перехопила ніж, а він відтягнув ОСОБА_4 Після цього остання знову схопила ніж та кинулась на ОСОБА_5, однак йому з великими зусиллями вдалось забрати у ОСОБА_4 ніж та запобігти можливим завданням тілесних ушкоджень ОСОБА_4
Матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять даних про звернення ОСОБА_4 до лікувального закладу та висновків судово - медичного обстеження щодо наявності в неї ознак фізичного насильства.
Окрім того, судом апеляційної інстанції було досліджено надану стороною захисту постанову судді Голосіївського районного суду міста Києва від 17 лютого 2015 року, що набрала законної сили, якою ОСОБА_4 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та застосовано щодо неї адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 51 грн. 00 коп. (а.с.п. 32).
Як убачається з зазначеної постанови, ОСОБА_4 16 січня 2015 року о 13 год. 00 хв. за адресою по АДРЕСА_1, п/б в м. Києві вчинила насильство в сім`ї з сестрою ОСОБА_5 та чоловіком матері ОСОБА_2, при цьому в судовому засіданні визнала свою вину у вчиненому адміністративному правопорушенні.
Між тим, при винесенні оскаржуваної постанови суддя місцевого суду залишив поза увагою вищенаведені обставини, оцінки наявним в матеріалах справи про адміністративне правопорушення доказам не надав, в достатній мірі не врахував пояснення ОСОБА_2, та в порушення вимог ст. ст. 245, 252, 280 КУпАП, не з`ясував всі обставини справи в їх сукупності, внаслідок чого, за відсутності в матеріалах справи належних доказів, дійшов помилкового висновку про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Оцінивши наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення та надані в судовому засіданні докази в їх сукупності, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_2 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, оскільки матеріали адміністративної справи не містять даних про вчинення ним насильства в сім'ї, що завдало б шкоду фізичному чи психічному здоров'ю ОСОБА_4
Таким чином, оскільки суддею місцевого суду при постановлені рішення було неправильно застосовано норми матеріальногоправа України та порушено норми процесуального права, в результаті чогонеобґрунтовано притягнуто ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова - скасуванню із закриттям провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 на підставі п. 1ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Керуючись ч. 2 ст. 294 КпАП України, суддя -
п о с т а н о в и в:
Поновити ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження постанови судді Голосіївського районного суду м. Києва від 17 лютого 2015 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 17 лютого 2015 року скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного
суду м. Києва Мельник В.В.