Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про відмову у забезпеченні адміністративного позову

03 квітня 2015 року Справа № 805/1168/15-а

приміщення суду за адресою: 84112, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 2

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Тарасенко І.М., розглянувши клопотання позивача про забезпечення адміністративного позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання дій неправомірними, скасування висновку від 14.02.2015 року № 3265/10/05-19-17-04 та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

01 квітня 2015 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області, в якому позивач просив:

- визнати неправомірними дії Маріупольської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області при проведенні перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади»;

- скасувати висновок Маріупольської ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області від 14.02.2015 року за № 3265/10/05-19-17-04 про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади» в частині встановлення невідповідності даних про вартість майна, вказаного у декларації про майно, доходи, витрати та зобов'язання фінансового характеру за 2013 рік, наявній податковій інформації про доходи, отримані із законних джерел.

- зобов'язати відкликати з Міністерства юстиції України висновок від 14.02.2015 року за № 3265/10/05-19-17-04 та надати висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 5 Закону України «Про очищення влади», який відповідає вимогам законодавства України та ґрунтується на достовірних відомостях.

Крім того, разом з поданням позовної заяви позивачем подане клопотання про вжиття заходів забезпечення позову шляхом:

- зупинення дії висновку Маріупольської ОДПІ ГУ Державної фіскальної служби України у Донецькій області від 14.02.2015 року за № 3265/10/05-19-17-04 про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади» стосовно судді Іллічівського районного суду м. Маріуполя Донецької області ОСОБА_1 до набрання законної сили судового рішення у даній справі;

Клопотання мотивовано тим, що на підставі оскаржуваного висновку податкового органу вчиняються дії, які завдають шкоди правам та інтересам позивача, а оскільки 14.02.2015 року скерований на адресу відповідних суб'єктів владних повноважень, які зобов'язані реалізувати його згідно Закону. При цьому, до ухвалення рішення в даній справі усунути негативні наслідки буде неможливо або для цього необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

За правилами ч.1 ст.118 КАС України клопотання про забезпечення адміністративного позову розглядається не пізніше наступного для після його одержання й у разі обґрунтованості та терміновості вирішується ухвалою негайно без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Під час вирішення заявленого клопотання по суті суд виходить з того, що інститут забезпечення позову покликаний гарантувати виконання постанови адміністративного суду і спрямований на забезпечення принципу обов'язковості судових рішень.

За приписами ч.1 ст.117 КАС України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

За правилами ч.3 ст.117 КАС України подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються. Ухвала негайно надсилається до суб'єкта владних повноважень, що прийняв рішення, та є обов'язковою для виконання.

Згідно з п.17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 6 березня 2008 року № 2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

При цьому, відповідно до положень ч.ч.3-4 ст.117 КАС України забезпечення позову в адміністративних справах допускається лише у двох формах: 1) зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються; 2) заборони вчиняти певні дії. Наведений перелік підстав забезпечення позову є вичерпним.

Як зазначено вище, предметом публічно-правового спору є перевірка правомірності дій посадових осіб Маріупольської ОДПІ щодо зазначення у висновку про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади» інформації про невідповідність вартості майна, вказаного ОСОБА_1 у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік, набутого позивачем за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України «Про очищення влади», наявній податковій інформації про доходи, отримані ним із законних джерел; а також правомірності цього висновку у згаданій частині.

Правові та організаційні засади проведення очищення влади (люстрації) для захисту та утвердження демократичних цінностей, верховенства права та прав людини в Україні визначає Закон України «Про очищення влади» від 16 вересня 2014 року № 1682-VII.

Механізм проведення перевірки достовірності відомостей, що подаються посадовими і службовими особами до органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України «Про очищення влади», визначає Порядок проведення перевірки достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України «Про очищення влади», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 563 (далі - Порядок № 563).

Проведення перевірки регламентовано ст.5 Закону України «Про очищення влади».

Відповідно до ч.11 ст.5 Закону України «Про очищення влади» орган, який проводив перевірку, надсилає висновок про результати перевірки, підписаний керівником такого органу (або особою, яка виконує його обов'язки), керівнику органу, передбаченому частиною четвертою цієї статті, не пізніше ніж на шістдесятий день з дня початку проходження перевірки.

Такий висновок може бути оскаржений особою в судовому порядку.

Згідно з ч.12 ст.5 Закону України «Про очищення влади» у разі встановлення за результатами перевірки особи недостовірності відомостей, визначених пунктами 1 та/або 2 частини п'ятої цієї статті, орган, який проводив перевірку, надсилає копію висновку про результати перевірки до Міністерства юстиції України для офіційного оприлюднення на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України інформації про надходження такого висновку та внесення до Єдиного державного реєстру осіб, щодо яких застосовано положення Закону України «Про очищення влади», не пізніш як у триденний строк з дня одержання такого висновку.

За правилами ч.13 ст.5 Закону України «Про очищення влади» у разі встановлення під час перевірки професійного судді недостовірності відомостей, визначених пунктами 1 та/або 2 частини п'ятої цієї статті, орган, який проводив перевірку, надсилає копію висновку про результати перевірки до Міністерства юстиції України, яке у триденний строк із дня одержання такого висновку надсилає його до Вищої ради юстиції та/або Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та звертається з пропозицією про прийняття подання про звільнення судді з посади.

Міністерство юстиції України для цілей цього Закону є суб'єктом звернення щодо подання про звільнення суддів.

Відповідно до п.п.19-20 Порядку № 563 запит про проведення перевірки достовірності відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та відповідності вартості майна (майнових прав), зазначеного (зазначених) у декларації, поданій особою, яка підлягає перевірці, за минулий рік, набутого (набутих) за час перебування на посадах, зазначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону, доходам, отриманим із законних джерел, надсилається до ДФС разом з копією декларації особи, яка підлягає перевірці, засвідченою кадровою службою органу, в якому проводиться перевірка.

ДФС проводить перевірку в порядку, визначеному Мінфіном.

Згідно з п.39 Порядку № 563 висновок про проведення перевірки достовірності відомостей щодо наявності майна (майнових прав), зазначених у поданій особою за попередній рік декларації, та/або невідповідності вартості майна (майнових прав), зазначеного (зазначених) у декларації особи, що набуте (набуті) за час перебування на посадах, доходам, отриманим із законних джерел, може бути оскаржений особою в судовому порядку.

14 лютого 2015 року Маріупольською ОДПІ стосовно позивача складений висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України № 3265/10/05-19-17-04, в якому зазначено, що вартість майна, вказаного позивачем у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік, набутого ним за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України «Про очищення влади», не відповідає наявній податковій інформації про доходи, отримані позивачем із законних джерел.

Згаданий висновок надісланий на адресу Іллічівського районного суду м. Маріуполя і отриманий останнім 10 березня 2015 року, про що свідчить штамп реєстрації вхідної кореспонденції суду на копії висновку.

Стосовно забезпечення позову шляхом зупинення дії оспорюваного висновку суд зазначає наступне.

Отже, вжиття заходів забезпечення позову у запропонований позивачем спосіб є неможливим, оскільки за своїми правовими наслідками такі заходи тотожні фактичному ухваленню рішення у зазначеній справі без її розгляду по суті, що суперечить меті застосування інституту забезпечення позову.

Доводи позивача про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення судового рішення бездоказові та засновані на припущеннях.

Крім того, сам по собі оспорюваний висновок відповідача не призводить до втрати позивачем статусу судді, оскільки процедура звільнення з посади, встановлена Конституцією і законами України «Про судоустрій і статус суддів», «Про Вищу раду юстиції» тощо, передбачає підготовку, розгляд та прийняття з цього питання низки рішень іншими суб'єктами владних повноважень.

Під час розгляду судом даного клопотання також не знайшла об'єктивного підтвердження така підстава забезпечення позову, як очевидна протиправність оспорюваного рішення суб'єкта владних повноважень, а наведені у позовній заяві доводи щодо протиправності дій та рішень відповідача підлягають перевірці у ході судового розгляду справи по суті.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку про необґрунтованість клопотання позивача, недоведеність факту існування обставин, передбачених ч.1 ст.117 КАС України, та, як наслідок, про відсутність правових і фактичних підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

Керуючись ст.ст.49, 71, 117, 118, 160, 165, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Донецькій області про визнання дій неправомірними, скасування висновку від 14.02.2015 року № 3265/10/05-19-17-04 та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд у порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду.

Суддя Тарасенко І.М.