СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
24.02.2009 |
Справа № 22-а-1537/08 |
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Щепанської О.А.,
суддів Ілюхіної Г.П. ,
Санакоєвої М.А.
секретар судового засідання Шелемет'єва О.В.
за участю представників сторін:
позивач: ОСОБА_1 - не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив;
позивач: ОСОБА_2 - не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив;
представника відповідача: Контрольно-ревізійного управління в Автономній Республіці Крим - не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив;
відповідач: Начальник Контрольно-ревізійного відділу в місті Джанкої та Джанкойському районі Костилев Ю.В. - не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив;
розглянувши апеляційну скаргу Контрольно-ревізійного управління в Автономній Республіці Крим на постанову Джанкойського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим (суддя Д'яченко В.І.) від 11.09.08 у справі № 2-а-49/08 (№22а-1537/08),
за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
ОСОБА_2 (АДРЕСА_2)
до Контрольно-ревізійного управління в Автономній Республіці Крим (бульвар Леніна, 5/7, Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95006)
Начальника Контрольно-ревізійного відділу в місті Джанкої та Джанкойському районі Костилева Ю.В. (вул. Леніна 8, Джанкой, Автономна Республіка Крим, 96100)
про визнання вимоги від 19.11.2007 року №31/1 недійсною,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Джанкойського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 11 вересня 2008 року (суддя Д'яченко В.І.) у справі №2а-49/08 (№22а-1537/08) задоволено позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Контрольно-ревізійного управління в Автономній Республіці Крим, Начальника Контрольно-ревізійного відділу в місті Джанкої та Джанкойському районі Костилева Ю.В. про визнання вимоги від 19.11.2007 року №31/1 недійсною.
Суд визнав незаконною та скасував вимогу Начальника Контрольно-ревізійного відділу в місті Джанкої та Джанкойському районі Костилева Ю.В. від 19.11.2007 року №31/1 про повернення начальником фінансового управління Джанкойської міської ради Автономної Республіки Крим ОСОБА_2 та начальником управління праці та соціального захисту населення Джанкойської міської ради Автономної Республіки Крим ОСОБА_1 коштів у сумі 4000,00грн. до Державного бюджету України.
Не погодившись з постановою суду, Контрольно-ревізійне управління в Автономній Республіці Крим звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 20.10.2008 року було відкрито апеляційне провадження стосовно апеляційної скарги Контрольно-ревізійного управління в Автономній Республіці Крим.
Апеляційну скаргу було мотивовано порушенням норм матеріального та процесуального права.
Представники сторін у судове засідання не з'явились, про причини неприбуття в судове засідання суд не повідомили. Про дату, час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином.
Відповідно до пункту 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Розглянувши справу у порядку статей 195 та 196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів перевіривши матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин і додержання норм матеріального та процесуального права при прийнятті судом першої інстанції постанови, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду з адміністративним позовом до начальника контрольно-ревізійного управління в Автономній Республіці Крим про визнання вимоги від 19.11.2007 року №31/1 недійсною, мотивуючи наступним, вони, ОСОБА_2 та ОСОБА_1, у даних правовідносинах виступають як посадові особи Джанкойської міської ради, а саме: ОСОБА_2 - Начальник Фінансового керування Джанкойської міськради; ОСОБА_1 - Начальник Управління праці й соціального захисту Джанкойської міської ради.
Суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив у повному обсязі.
Перевіривши матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин і додержання норм матеріального та процесуального права при прийнятті судом першої інстанції постанови, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з представлених доказів в матеріалах справи та було встановлено судом першої інстанції, 19 листопада 2007 року Начальник Контрольно-ревізійного відділу в місті Джанкої й Джанкойському районі Костилев Ю.В. виніс Вимогу №31/1 про повернення Начальником фінуправління Джанкойської міськради ОСОБА_2 і Начальником УТСЗН ОСОБА_1 бюджетних коштів, отриманих у вигляді субвенції й використані не по цільовому призначенню, у сумі 4000,00грн. У даній вимозі відповідач указав, що підставою для винесення даного документа з'явилася порушення норм пункту 8 статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їхнього соціального захисту", виявлене при проведенні ревізії (перевірки) використання бюджетних коштів в УТСЗН Джанкойської міськради. Тому що, на думку відповідача, бюджетні кошти на капітальний ремонт квартир інвалідів Великої вітчизняної війни витрачені виконавчим комітетом Джанкойської міської ради не по цільовому призначенню, у зв'язку з тим, що пунктом 8 статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" передбачено позачерговий безкоштовний капітальний ремонт власних житлових будинків і першочерговий поточний ремонт житлових будинків і квартир. Тобто, нібито, на думку відповідача, законодавством не передбачена можливість проведення капітального ремонту саме квартир.
Так позивачі вказують, що вищевказана вимога є протиправною і недійсною з нижченаведених підстав.
Згідно з пунктом 2 Постанови Верховної Ради України "Про введення в чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їхнього соціального захисту" від 22.10.93. Кабінету Міністрів України доручено, зокрема, до 01.01.1994 прийняти необхідні нормативні акти, відносно застосування Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їхнього соціального захисту". З метою реалізації Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (у тому числі і пункту 8 статті 13 зазначеного закону) Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №94 від 16.02.1994 "Про порядок надання пільг передбачених Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", пунктом 10 якого Державному комітету з житлово-комунальному господарству разом з Міністерством соціального захисту населення України, Міністерством оборони і Міністерством фінансів України доручено розробити порядок безкоштовного капітального ремонту житлових будинків (квартир) інвалідів війни, особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, членам родин загиблих військовослужбовців і прирівняних до них осіб. Зазначеними центральними органами, також у виконання Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їхнього соціального захисту" було розроблено й прийнято Положення про порядок проведення безкоштовного капітального ремонту житлових будинків (квартир) інвалідів війни, особам які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, членам родин загиблих військовослужбовців і прирівняних до них осіб, затверджена Наказом Держкомітету України по ЖКХ №73 від 05.08.1994. (Наказ №73).
Таким чином, в даних нормативних актах Кабінету Міністрів України і Держкомітету України по ЖКХ мова йде про порядки проведення капітального ремонту житлових будинків (квартир) громадянам відповідної пільгової категорії про можливості без обмеження проведення капітального ремонту у квартирах, що перебувають у власності громадян пільгової категорії.
У цей час ані Постанова Кабінету Міністрів України від 16.12.1994 №94, ані Наказ Держкомітету від 05.08.1994 №73 не визнавався ні неконституційним, ні недійсним, і діють дотепер.
Отже, при рішенні питань про проведення капітальних ремонтів житлових будинків або квартир виконком Джанкойської міськради повинен керуватися і керувався не лише Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", але і всіма іншими нормативно-правовими документами прийнятими, уповноваженими центральними органами виконавчої влади, у виконання даного Закону.
Оцінка законності або незаконності будь-яких нормативно-правових актів законам України не входить не до їх компетенції, не до компетенції органів місцевого самоврядування.
Згідно з пунктом 2.1 Наказу №73 види, й обсяги робіт з капітального ремонту будинку (квартири) визначаються спеціальною комісією, що створюється, у цьому випадку, при органі місцевого самоврядування (виконавчому комітету Джанкойської міської ради). Пунктом 2.4 цього ж Наказу встановлено, що кошторисний розрахунок і вартість капітального ремонту будинку (квартири) затверджуються рішенням місцевого органу самоврядування. У зв'язку із чим, Рішенням виконавчого комітету Джанкойської міської ради від 22.04.2005 №140 затверджений склад комісії із проведення безкоштовного капітального ремонту житлових будинків (квартир) інвалідів Великої Вітчизняної Війни, а також затверджене Положення про зазначену комісію, а також виконкомом затверджувалися кошторисні розрахунки й вартості капітальних ремонтів робіт.
Тобто, вони не приймали самостійно і одноосібно рішення про проведення капітального ремонту квартир і висувати вимоги безпосередньо до позивачів як до посадових осіб Джанкойської міськради відповідач не має право.
Крім того, Постановою Джанкойського міськрайонного суду від 12.11.2007 у справі №3-14069/07 (за результатами тієї ж перевірки від 28.09.2007), зокрема, закрите провадження у справі у відношенні ОСОБА_1 про залучення до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 164-12 КУПАП (порушення законодавства про бюджетну систему) у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 суб'єктивної сторони складу правопорушення. Що в зайвий раз підтверджує відсутність їх провини.
Більше того, відповідачем порушений сам порядок оформлення й пред'явлення вимоги. Зокрема, відповідно до пункту 3 Порядку повернення бюджетних коштів, отриманих як субвенція, у відповідний бюджет у випадку їхнього нецільового використання, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2002 №495 (на який, зокрема, посилається й відповідач у своїй вимозі) у випадку встановлення факту нецільового використання субвенції разом з Актом ревізії (довідкою про перевірку) керівником уповноваженого державного органу, що проводив перевірку, оформляється вимога про повернення використаної не за цільовим призначенням суми субвенції у відповідний бюджет. Тоді як Акт ревізії, на який посилається у своїй вимозі відповідач №31-21/59 був вручений позивачам 05.10.2007, а зазначена вимога відповідача була складена 19.11.2007 і отримана позивачами лише 22.11.2007, тобто після закінчення більш ніж півтора місяця з моменту вручення Акту ревізії.
Отже, дана обставина також може бути підставою для визнання недійсним вимоги відповідача.
Таким чином, на підставі вищевикладеного, і керуючись статтею 2, частиною 2 статті 4, статтею 17, статтею 18, статтею 19, статтею 104, статтею 161, підпунктом 5 "Заключних і перехідних положень" Кодексу адміністративного судочинства України, позивачі просили визнати протиправною та скасувати вимогу Начальника Контрольно-ревізійного відділу в місті Джанкої та Джанкойському районі Костилева Ю.В. від 19.11.2007 №31/1.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України "Про порядок надання пільг, передбачених Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", витрати державних органів, органів місцевого і регіонального самоврядування, підприємств, установ і організацій (далі організації), пов'язані з наданням пільг, передбачених Законом України "Про статус ветеранів війни, їх соціального захисту", покриваються місцевими фінансовими органами на підставі розрахунків, поданих організаціями, шляхом перерахування коштів на їх рахунки в установах банків.
Пільги, передбачені зазначеним Законом, надаються організаціями за рахунок власних коштів з наступним відшкодуванням їх з бюджету за встановленими нормами у погоджені з фінансовими органами терміни. Положення про порядок проведення безплатного капітального ремонту жилих будинків (квартир) інваліді в війни, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, членів сімей загиблих військовослужбовців та прирівняних до них осіб передбачає, що для вирішення питання про проведення безплатного капітального ремонту власник житла подає заяву до місцевого органу влади і самоврядування, місцеві органи влади і самоврядування ведуть Книгу обліку виконання безплатних капітальних ремонтів жилих будинків (квартир), що перебувають у власності осіб, яким надаються пільги.
За визначеними обсягами робіт складається кошторисний розрахунок і визначається вартість капітального ремонту будинку (квартири) згідно з діючим порядком визначення вартості ремонту жилих будівель.
Кошторисний розрахунок і вартість капітального ремонту будинку (квартири) затверджуються рішенням місцевою органу влади і самоврядування і не підлягають подальшій зміні.
Фінансування витрат на проведення капітального ремонту будинків (квартир) здійснюється за рахунок коштів місцевих бюджетів у порядку, визначеному пунктом 6 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 1994 394 "Про порядок надання пільг, передбачених Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Контроль за виконанням і дотриманням порядку проведення безплатного капітального ремонту будинків (квартир), що перебувають у власності громадян, яким надається зазначена пільга, здійснюється місцевими органами влади і самоврядування.
З таких підстав, суд першої інстанції вірно дійшов висновку про те, що питання щодо надання пільг інвалідам Великої Вітчизняної Війни по проведенню капітального ремонту будинків (квартир) вирішується не розпорядником бюджетних коштів (відповідачем), а виконавчим комітетом міської ради.
У виконання зазначених положень, Джанкойська міська рада прийняла рішення від 11.08.2005 №287, яким зобов'язала Джанкойський ЖЕО здійснити капітальний ремонт квартири інваліду Великої Вітчизняної Війни ОСОБА_3, який мешкає за адресою АДРЕСА_3 на суму 2000,00гри. згідно договору підряду від 12.08.2005 №3 та акту приймання виконаних робіт.
Більше того, згідно з рішенням виконкому Джанкойської міської ради від 26.05.2006 №201 КМП "Кварц" здійснено капітальний ремонт квартири інваліду Великої Вітчизняної Війни ОСОБА_4, який мешкає за адресою АДРЕСА_4 на суму 2000,00грн., згідно договору підряду від 31.05.2006 №6 та акту приймання виконаних робіт.
Вищезазначене рішення Джанкойської міської ради не оскаржено в установленому законом порядку, не визнано нечинними, не скасовано.
При викладених обставинах, судова колегія Севастопольського апеляційного адміністративного суду вважає, що постанову Джанкойського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим (суддя Д'яченко В.І.) від 11.09.08 у справі № 2-а-49/08 (№22а-1537/08) було прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку із чим, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова Джанкойського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим (суддя Д'яченко В.І.) від 11.09.08 у справі № 2-а-49/08 (№22а-1537/08) підлягає залишенню без змін.
Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
1.Апеляційну скаргу Контрольно-ревізійного управління в Автономній Республіці Крим залишити без задоволення.
2.Постанову Джанкойського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим (суддя Д'яченко В.І.) від 11.09.08 у справі № 2-а-49/08 (№22а-1537/08) залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.
Головуючий суддя О.А.Щепанська
Судді Г.П.Ілюхіна
М.А.Санакоєва