Копія
СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Ухвала
про відмову в поновленні строку на апеляційне оскарження
|
25.02.2009 |
Справа № 2-а-12/08/0111 |
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Ілюхіної Г.П.,
суддів Санакоєвої М.А. ,
Горошко Н.П.
секретар судового засідання Шелемет'єва О.В.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився,
від відповідача: не з'явився,
розглянувши клопотання Управління праці та соціального захисту населення Красногвардійської районної державної адміністрації в Автономної Республіки Крим про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Красногвардійського районного суду Автономної Республіки Крим (суддя Мязгов Л.О.) від 10.12.08 у справі № 2-а-12/08
за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
до Управління праці та соціального захисту населення Красногвардійської районної державної адміністрації в Автономній Республіці Крим (вул.Енгельса 3, смт.Красногвардійське, Красногвардійський район, Автономна Республіка Крим, 97000)
про відшкодування витрат з оплати комунальних послуг,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Красногвардійського районного суду Автономної Республіки Крим від 10.12.2008 позов задоволено, стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Красногвардійської районної державної адміністрації в Автономній Республіці Крим на користь ОСОБА_1 компенсацію по оплаті витрат з оплати освітлення та придбання твердого палива /вугля/ за період з 2007 - 2008 р.р. у розмірі 1961,75грн.; стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Красногвардійської районної державної адміністрації в Автономній Республіці Крим в доход держави судовий збір в сумі 51,00грн. (арк.с.53).
Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Управління праці та соціального захисту населення Красногвардійської районної державної адміністрації в Автономній Республіці Крим, 20.01.2009 звернувся з апеляційною скаргою на постанову, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову (арк.с.56, 57-58).
Разом з апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Красногвардійської районної державної адміністрації в Автономній Республіці Крим надав клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції (арк.с.55). Належних та допустимих доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, суду не надано.
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 30.01.2009 призначено розгляд клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови на 25.02.2009 (арк.с.60-62).
Позивач та відповідач явку уповноважених представників в судове засідання, призначене на 25.02.2009, не забезпечили, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлені належним чином та своєчасно (арк.с.65, 66), про причини неявки суд не повідомили.
Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.
При викладених обставинах, враховуючи те, що позивач та відповідач викликались в судове засідання, але в суд не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, суд вважає можливим розглянути клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження у відсутність представників позивача та відповідача.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи, що містяться в клопотанні відповідача про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови, колегія суддів встановила наступне.
10.12.2008 в судовому засіданні за участю представника відповідача Сергєєвої Г.М. оголошено оскаржувану постанову (арк.с.53), заява про апеляційне оскарження разом з апеляційною скаргою та заявою про поновлення пропущеного строку апеляційного оскарження надійшла на адресу суду першої інстанції 20.01.2009 (арк.с.55-58), тобто з пропуском строку, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною третьою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Частиною п'ятою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Статтею 160 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у виняткових випадках залежно від складності справи складення постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більше ніж п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Вступна та резолютивна частини в матеріалах справи відсутні.
Згідно статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення проголошується прилюдно негайно після виходу суду з нарадчої кімнати, копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається особі, яка бере участь у справі, але не була присутня в судовому засіданні; у разі проголошення в судовому засіданні тільки вступної та резолютивної частин постанови суд повідомляє час виготовлення постанови суду в повному обсязі.
Згідно з частиною другою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, особи, які беруть участь у справі, можуть отримати в суді копію постанови чи ухвали суду.
Таким чином, законодавець покладає на суд обов'язок щодо направлення копії судового рішення особі, яка бере участь у справі, лише у випадку, якщо вона не була присутня в судовому засіданні.
Відповідач з заявою про видачу йому копії оскаржуваної постанови до суду першої інстанції звернувся лише 23.12.2008 та отримав її копію 25.12.2008 (арк.с.54).
Частиною першою статті 102 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, а процесуальний строк, встановлений судом, - продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.
Судова колегія не знаходить правових підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, так як доказів, що підтверджують поважність його пропуску, відповідачем суду не надано.
Доводи відповідача про те, що строк на подачу апеляційної скарги пропущений ним з причини завантаженості спеціаліста та підготовкою річного звіту, судовою колегією не можуть бути прийняті до уваги, оскільки рішення суду було проголошено судом відповідно до вимог статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, 10.12.2008, представник відповідача в судовому засіданні при проголошенні вступної та резолютивної частин постанови був присутній, копію оскаржуваної постанови отримав 25.12.2008, тобто йому достовірно було відомо про прийняте судом рішення по справі; відповідач не був позбавлений можливості подати заяву про апеляційне оскарження постанови у встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України строки, або звернутись до суду першої інстанції з заявою про видачу копії рішення та оскаржити його протягом розумного строку.
Перевіряючи рішення суду першої інстанції за правилами Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів відзначає, що відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав особи у публічно-правових відносинах від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, тому суд має дослідити всі обставини справи, які можуть бути використані для захисту інтересів особи.
Частиною першою статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується конституційним принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Таким чином, колегія суддів виходить з того, що нормативні акти та дії державної влади мають бути підпорядковані праву як мірі загальної та рівної для всіх свободи і справедливості.
17.07.1997 Україна ратифікувала Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року і окремі Протоколи до неї, які у відповідності до Закону України “Про дію міжнародних договорів на території України", Закону ''Про міжнародні договори України" та Закону України “Про виконання рішення та застосування практики Європейського Суду з прав людини” стали невід'ємною частиною національного законодавства, мають пріоритет норм у разі їх колізії з національним законодавством. Поряд з цим, Конвенція має ту особливість, що її положення, забезпечуючи принцип невичерпності прав і свобод особи, містять значну кількість оціночних і абстрактних понять, які тлумачаться Європейським судом через судові рішення.
Діючи відповідно до частини другої статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Одним з основоположних аспектів поняття "верховенство права" є принцип правової визначеності, який припускає "inter alia", що якщо суд постановив остаточне рішення по справі, то його рішення не повинно оспорюватись.
В тому випадку, коли судове рішення набрало законної сили, суди повинні вельми неохоче реагувати на вимоги про його перегляд, оскільки такі дії можуть бути розцінені як такі, що порушують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (частина перша статті 6) згідно принципу, сформульованому у зв'язку зі справами Брумареску проти Румунії, Горнсбі проти Греції, Іммобільяре Саффі проти Італії, Реджент компані проти України.
Право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне обов'язкове для виконання судове рішення, залишалось не виконаним на шкоду одній із сторін. Важко уявити, щоб пункт 1 статті 6 докладно описував процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачав виконання судових рішень; тлумачення статті 6 як такої, що стосується виключно права на звернення до суду і проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуацій, несумісних із принципом верховенства права, що його Договірні сторони зобов'язувалися дотримуватися, коли вони ратифікували Конвенцію.
Отже виконання рішення, постановленого будь-яким судом, має розглядатись як невід'ємна частина "судового процесу" для цілей статті 6.
Перегляд рішень як в апеляційному, так і в касаційному порядку здійснюється в суворо визначені строки. В даному випадку рішення набрало законної сили і повинно виконуватись згідно статті 124 Конституції України.
Частиною шостою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Розглянувши заявлене відповідачем клопотання, враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що причини пропуску строку апеляційного оскарження не є поважними, а тому цей строк не підлягає поновленню, клопотання відповідача не підлягає задоволенню, а апеляційна скарга підлягає залишенню без розгляду.
Керуючись статтями 102, 160, 167, 186, частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
1. Заяву Управління праці та соціального захисту населення Красногвардійської районної державної адміністрації в Автономної Республіки Крим про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Красногвардійського районного суду Автономної Республіки Крим (суддя Мязгов Л.О.) від 10.12.08 у справі № 2-а-12/08 залишити без задоволення.
2. Відмовити Управлінню праці та соціального захисту населення Красногвардійської районної державної адміністрації в Автономної Республіки Крим в поновленні строку на апеляційне оскарження постанови Красногвардійського районного суду Автономної Республіки Крим (суддя Мязгов Л.О.) від 10.12.08 у справі № 2-а-12/08.
3. Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Красногвардійської районної державної адміністрації в Автономної Республіки Крим на постанову Красногвардійського районного суду Автономної Республіки Крим (суддя Мязгов Л.О.) від 10.12.08 у справі № 2-а-12/08 залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.
Головуючий суддя підпис Г.П.Ілюхіна
Судді підпис М.А.Санакоєва
підпис Н.П.Горошко
З оригіналом згідно
Головуючий суддя Г.П.Ілюхіна