СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
|
18.02.2009 |
Справа № 22-а-1633/08 Попередня справа № 2-а-471/08 |
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Єланської О.Е.,
суддів Горошко Н.П. ,
Курапової З.І.
секретар судового засідання Петрашова Ю.Б.
за участю представників сторін:
позивач ОСОБА_1, у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив ,
представник відповідача Управління праці та соціального захисту населення Центральної районної ради м. Сімферополя Дмитриєва Олена Василівна довіреність № 02.1-9/854 від 19.01.09,
розглянувши апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Центральної районної ради м.Сімферополя на постанову Центральний районний суд м. Сімферополя (суддя Гулевич Ю.Г. ) від 06.06.08 по справі № 2-а-471/08
за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
до Управління праці та соціального захисту населення Центральної районної ради м. Сімферополя (вул. 60 років Жовтня 13/64, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95044)
про перерахунок і виплату недоотриманої щорічної допомоги на оздоровлення за 2005-2007 роки, як учаснику наслідків Чорнобильської катастрофи, інвалідові 2-ої групи.
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Центрального району м.Сімферополя та просить зобов'язати відповідача виплатити недодержану суму щорічної допомоги на оздоровлення за 2005-2007 роки у розмірі 5298,30 грн.
Постановою Центрального районного суду м. Сімферополя Автономної Республіки Крим від 06.06.2008 року у справі № 2а-471/08 позов ОСОБА_1, було задоволено частково. Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Центрального району м. Сімферополя провести перерахунок і виплатити ОСОБА_1 неодержану суму щорічної допомоги на оздоровлення за 2007 рік -2100 грн., передбачену Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи». В іншій частині позовні вимоги залишені без задоволення.
Не погодившись з постановою суду, Управління праці та соціального захисту населення Центрального району м. Сімферополя звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Центрального району м. Сімферополя від 06.06.2008 року. Вимоги апеляційної скарги мотивовані тим, що суд першої інстанції не вірно застосував норми матеріального права та діючи нормативно-правові акти. Заявник апеляційної скарги звертає увагу суду на те, що фінансування відповідних виплат здійснюється за рахунок державного бюджету, а Законом України „Про державний бюджет на 2007 рік” зупинена дія положення ст.48 ЗУ „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, на підставі якого суд дійшов до висновку про необхідність часткового задоволення позову.
У судове засідання 18.02.2009 року ОСОБА_1 не з'явився, про причини неприбуття суд не повідомив, про день та час розгляду справи був сповіщений належним чином.
У судове засідання 18.02.2009 року заявник апеляційної скарги підтримала вимоги та мотиви апеляційної скарги.
Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України, судова колегія знаходить можливим апеляційний розгляд справи у відсутність не з'явившегося представника відповідача, визнаючи достатніми для розгляду справи наявні в матеріалах справи письмові докази.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія дійшла до висновку про відсутність правових підстав для її задоволення з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 є інвалідом 2 групи за загальним захворюванням, має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 2 категорії, що підтверджується довідкою-дублікатом відІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.5).
Відповідно до ч.4 ст.48 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, позивач повинен отримувати щорічно на оздоровлення 5 мінімальних заробітних плат.
Згідно ч.ч.5-7 ст.48 цього закону щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам за місцем їх проживання органами соціального захисту населення. У разі виникнення права на щорічну допомогу з різних підстав, передбачених частиною четвертою цієї статті, надається одна з них, за вибором особи. Виплати, зазначені в цій статті, провадяться протягом одного місяця з дня встановлення інвалідності чи смерті потерпілого. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Разом з тим, пунктом 30 статті 71 Закону України „Про державний бюджет на 2007 рік” Закону України від 19.12.2006 року N 489-V, зупинено дію абзацу сьомого частини четвертої статті 48 в частині виплати компенсацій і допоміг у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 562 „Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, позивачу виплачено в рахунок щорічної допомоги на оздоровлення за 2005 рік -26,70 грн.; за 2006 рік -100 грн., за 2007 рік - 100 грн.
Відповідно до частини 3 статті 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Кабінет Міністрів України не уповноважений Законом „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” зменшувати встановлені останнім конкретні розміри доплат, пенсій і компенсацій, зокрема допомоги на оздоровлення. Напроти, у частині 1 статті 67 зазначеного Закону встановлено, що ці розміри підвищуються Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати.
У Законі України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” викладено основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, оскільки відповідно до частини 1 статті 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.
Пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження підзаконним актом змісту та обсягу права, наданого зазначеним Законом, є безпідставним.
Наслідками вказаного вище є те, що рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року N 6-рп/2007 року, зупинення дії абзацу сьомого частини четвертої статті 48, передбачене пунктом 30 статті 71 Закону України від 19.12.2006 року N 489-V, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).
З таких обставин судова колегія приходить до висновку про те, що суд першої інстанції вірно застосував положення норм діючого законодавства щодо визначення розміру компенсації за шкоду, заподіяну здоров'ю позивачу, у зв'язку з чим підстав для скасування судового рішення не має.
Судом також вірно застосовані положення ст.ст. 99-103 КАС України щодо визначення строків на звернення з адміністративним позовом до суду, у зв'язку з чим рішення суду в частині відмови ОСОБА_1 в задоволенні позову щодо стягнення грошової допомоги за період 2005-2006 роки, також підлягає залишенню без змін.
Керуючись статтями 195, 196, ч. 1 п. 1 ст. 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Центральної районної ради м. Сімферополя на постанову Центрального районного суду м. Сімферополя від 06.06.2008 року у справі № 2-а-471/08 (22а-1633/08), залишити без задоволення.
Постанову Центрального районного суду м. Сімферополя від 06.06.2008 року у справі № 2-а-471/08 (22а-1633/08) за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Центральної районної ради м. Сімферополя про перерахунок і виплату недоотриманої щорічної допомоги на оздоровлення за 2005-2007 роки, як учаснику наслідків Чорнобильської катастрофи, інвалідові 2-ої групи, залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.
Головуючий суддя О.Е.Єланська
Судді Н.П.Горошко
З.І.Курапова