СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

АДМІНІСТРАТИВНИЙ   СУД

Постанова

Іменем України

 

18.02.2009

Справа № 2-а-286/08/0101                 Попередній № справи 2-а-286/08

                    Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді          Єланської О.Е.,

суддів           Горошко Н.П. ,

Курапової З.І.

 

секретар судового засідання          Петрашова Ю.Б.                              

за участю представників сторін:

позивач  ОСОБА_1, у судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомила  ,

позивач  ОСОБА_2, у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив  ,

позивач  ОСОБА_3, у судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомила  ,

позивач  ОСОБА_4, у судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомила  ,

представник відповідача Виконавчого комітета Алуштинської міської Ради АР Крим у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив  ,

розглянувши апеляційну скаргу  Виконавчого комітета Алуштинської міської Ради АР Крим  на постанову Алуштинський міський суд  Автономної Республіки Крим (суддя     Лантратова А.І. ) від 06.11.08 у справі № 2-а-286/08

за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)

ОСОБА_3 (АДРЕСА_1)

ОСОБА_4 (АДРЕСА_1)

до Виконавчого комітета Алуштинської міської Ради АР Крим (пл. Радянська, 1, м. Алушта, Автономна Республіка Крим, 98516)

про скасування рішень №795 від 12.09.2003 року, №367 від 22.04.2005 року в частині затвердження списків черговості депортованих громадян, визнання рішення №129 від 10.03.1995 року втратившим силу відносно позивачів, зобов'язання вчинити певні дії.                                                           

                                                            ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулися до Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Виконавчого комітету Алуштинської міської ради про скасування рішення Алуштинського виконкому № 795 від 12.09.2003 року та № 367 від 22.04.2005 року в частині визнання втратившим силу рішення Виконавчого комітету Алуштинської міської ради про затвердження списків черговості депортованих громадян, які перебувають на квартирному обліку у м. Алушті, визнання рішення Виконавчого комітету Алуштинської міської ради № 129 від 10.03.95 року таким, що втратило чинності відносно квартирної черги ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, та про зобов'язання Виконавчого комітету Алуштинської міської ради поновити їх у списку депортованих громадян, які стоять на квартирному обліку з  часу надання заяви про прийняття на квартирний облік, тобто з 09.10.1990 року.

В ході розгляду справи судом першої інстанції, позивачі відмовилися від частини позовних вимог, щодо вимог про скасування рішення Виконавчого комітету Алуштинської міської ради № 367 від 22.04.2005 року. Відмова від частини позовних вимог була прийнята судом, та провадження у цієї частині позовних вимог було закрито. В інший частини позову, свої вимоги позивачі підтримали у повному обсязі.

Постановою Алуштинського міського суду АР Крим  від 06.11.08 року позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Виконавчого комітету Алуштинської міської ради був задоволений. Скасовано рішення Виконавчого комітету Алуштинскої міської ради № 795 від 12.09.2003 року та № 129 від 10.03.1995 року в частині затвердження списків черговості  ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, у загальному списку квартирного обліку на отримання житла. Зобов'язано Виконавчий комітет Алуштінської міської ради відновити ОСОБА_1, складом родини з чотирьох осіб у списку депортованих громадян, які перебувають на квартирному обліку з часу подачі заяви про прийняття на квартирний облік -09.10.1990 року.  

Не погодившись з постановою суду, Виконавчий комітет Алуштинської міської ради звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Алуштинського міського суду АР Крим від 06.11.08 року, прийняти нову  постанову, якою у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

У судове засідання 18.02.2009 року позивачі не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомили.

У судове засідання 18.02.2009 року представник Виконавчого комітету Алуштинської міської ради не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи. 

Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія встановила наступне.

На підставі статті 55 Конституції України, кожному гарантується право оскарження в суді рішень, дії або бездіяльності органів державної влади органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Стаття 19 Конституції України передбачає обов'язок органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виходячи із критерії оцінки рішень, дії чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, яки викладені в ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства, суб'єкти владних повноважень для реалізації своїх функцій провинні діяти з дотриманням встановленої законом процедури прийняття рішення; з використанням повноваження з метою, з якою ці повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між буд-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахування права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінюючи рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, їхніх посадових і службових осіб  через призму вищезазначених критеріїв, і у разі виявлення порушень хоча б одного із цих критеріїв і за умови порушення прав, свобод та інтересів позивача, є підстави для задоволення адміністративному позову.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 (до реєстрації шлюбу Контранжиєва) була депортована, так як була членом сім'ї депортованої особи (а.с.10). У зв'язку з чим, на ОСОБА_1 розповсюджуються положення Постанови Кабінету Міністрів України № 375 від 15.03.1999 року, а також п.п. 1,2 Постанови Кабінету Міністрів України № 1952 від 17.12.2003 року „Про затвердження Порядку забезпечення депортованих осіб і членів їх сімей, які повернулися до України, житлом, збудованим і придбаним за рахунком бюджетних коштів”, які є спеціальним законодавством, що регулює питання забезпечення депортованих осіб житлом, їх дія розповсюджується на осіб, депортованих з території України за національною ознакою та членів їх сімей (чоловік, дружина, діти), які повернулися на Україну та потребують поліпшення житлових умов. Депортовані беруться на пільговий облік (спеціальний) квартирній облік. Відповідно до п. 1 зазначеного Порядку, право на взяття на окремий квартирний облік поширюється на осіб, які безпосередньо зазнали репресій та були депортовані за територію України за національною ознакою та членів їх сімей: чоловік, дружина і діти, народжені як до депортації, так і після депортації.

Відповідно до ст.18 «Правил обліку громадян, які потребують поліпшення  житлових умов, і надання їм житлових приміщень в Українській РСР», (далі Правила), підставами для постановки на квартирний облік є заява, подана за місцем проживання громадянина (за місцем постійної прописки) з додатком відповідних документів.

Стаття 43 Житлового Кодексу України, передбачає, що громадяни вважаються прийнятими на квартирний облік з дня прийняття рішення про постановку на квартирний облік. 

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1  08.10.1990 року надала до Виконавчого комітету Алуштинської міської ради, заяву про прийняття її на квартирний облік на склад сім'ї з чотирьох осіб (а.с.7).

Рішенням Виконавчого комітету Алуштинської міської ради № 129 від 10.03.1995 року були затверджені списки черговості депортованих громадян,  які перебувають на квартирному обліку, черга позивачів  у цих списках була за № 89.

Зі змісту наданих рішень Виконавчого комітету Алуштинської міської ради № 198 від 28.03.1997 року (а.с.39,65,72) та № 446 від 17.05.2001 року (а.с.91,92-93) ( з додатками) «Про затвердження списків черговості громадян на отримання жилих приміщень»вбачається, що її заява про прийняття на  квартирний облік як депортованої особі зареєстрована 08.10.1990 року. Станом на 2001 рік позивач у списку квартирного обліку депортованих осіб значився за №  91 (а.с.93).

Відповідно до рішення Виконавчого комітету Алуштинської міської ради № 795 від 12.09.2003 року  (з додатками), станом на 01.09.2003 рік час прийняття  ОСОБА_1 на квартирний облік як депортованої особи вказано 28.03.1997 рік (а.с.77) і її черга у цих списках за № 88. Також у списку осіб з числа депортованих громадян, які перебувають на черзі на отримання жилих приміщень станом на 01.01.2008 рік вбачається, що ОСОБА_1 перебуває у черзі під № 36, при цьому дата прийняття рішення про взяття на квартирний облік визначена - 28.03.1997 року.       

При цьому у зазначених рішеннях мотиви та причини зміни часу прийняття позивача на квартирний облік та перенесення черговості не вказані.  Рішення Виконавчого комітету Алуштинської міської ради № 129 від 10.03.95 року, № 273 від 12.04.1996 року, № 198 від 28.03.97 року, № 353 від 29.95.98 року, № 446 від 17.05.2001 року на які є посилання в рішенні Виконавчого комітету Алуштинської міської ради за № 795 від 12.09.2003 року про прийняття  ОСОБА_1 на квартирний облік відповідачем не надано. 

Відповідно до листа архівного відділу Алуштинської міської  ради № 496 від 27.10.2008 року -рішення Виконавчого комітету Алуштинської міської ради № 129 від 10.03.1995 року та № 198 від 28.03.1997 року до архівного відділу надійшли без додатків -списків депортованих громадян, які перебувають на квартирному обліку (а.с.71).

Статтею 44 Житлового Кодексу України та пунктом 10 Порядку забезпечення депортованих осіб та членів їх сімей, які повернулись в Україну, житлом, збудованим або придбаним за рахунок бюджетних коштів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 травня 1996 року за № 578, передбачено, що громадянину, який перебуває на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, черговість може бути перенесена у випадках, передбачених законодавством. Рішення про перенесення черговості  приймається органами, які винесли рішення про взяття громадянина на облік, потребуючих поліпшення житлових умов. При прийнятті рішення заінтересованим особам повинно направлятися письмове повідомлення.

Як слід з матеріалів справи та не заперечувалось у суді першої інстанції представником відповідача, відносно позивачів Виконавчим комітетом Алуштинської міської ради окремого рішення про зміну часу взяття на квартирний облік та перенесення черговості прийнято не було. Черговість на одержання жилого приміщення (час взяття на  квартирний облік) була змінена без мотивування причини у списку  -додатку до рішення виконкому №  795 від  12.09.2003 року про затвердження списку черговості депортованих осіб. При цьому позивачі про зазначені обставини письмово повідомлені не були.

Виходячи з наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що рішення Виконавчого комітету Алуштінської міської ради за № 795 від 12.09.2003 року (з додатками) у частини встановлення часу прийняття ОСОБА_1 на квартирний облік, як депортованої особи та її черги у списку депортованих осіб, яки прийняті на квартирний облік, є протиправним і підлягає скасуванню, оскільки ухвалено з порушення житлового законодавства України, так як у даному випадку, суб'єкт владних повноважень діяв недобросовісно, порушуючи  права позивача.

Приймаючи рішення про зобов'язання відповідача поновити позивачів у списках депортованих осіб, які перебувають на квартирному обліку, з часу  подачі заяви про прийняття на квартирний облік -з 09.10.1990 року, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з правил ст. 45 Житлового Кодексу України та Закону України «Про ратифікацію Протоколу до Угоди з питань, пов'язаних з поновленням прав депортованих громадян,  національних меншин та народів».

Згідно зі ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в  межах доводів апеляційної скарги.

Всупереч вимогам ст. 71 КАС України відповідач не надав доказів, які б могли спростувати висновки викладені у постанові суду першої інстанції.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що депортовані особи беруться на окремий квартирний облік державної виконавчої влади тільки за місцем їх реєстрації, а позивачі на час прийняття їх на квартирний облік на території м. Алушти не були зареєстровані, що свідчить про безпідставність взяття позивача на квартирний облік Виконавчим комітетом Алуштинської міської ради, колегія суддів вважає необґрунтованим, оскільки він ґрунтується на неправильному тлумаченні законодавства, яке діяло на час взяття позивача на квартирний облік як депортованої особи, яка потребувала поліпшення житлових умов.

Так, відповідно до пунктів 1,2 Постанови Ради Міністрів Кримських АРСР № 227 від 25 вересня 1991 року та пункту 1 Порядку забезпечення житлом, збудованим за рахунок цільових державних капіталовкладень, депортованих осіб та членів їх сімей, які повертаються в Україну, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 травня 1996 року № 578 було передбачено, що депортовані особи беруться на окремий квартирний облік за місцем їх реєстрації незалежно від наявності прописки за постійного проживання на відповідній  території.

Доводи апеляційної скарги про відсутність доказів про подання позивачем заяви  від  09.10.1990 року про взяття на квартирний облік та рішення виконкому від 129 від 10.03.1995 року про взяття їх на квартирний облік, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки він спростовується матеріалами справи, які були предметом дослідження і оцінки судом першої інстанції.

Колегія суддів вважає, що сам по собі факт відсутності у відповідача оригіналу рішення виконкому № 129 від 10.03.1995 року (з додатками) з урахуванням вищенаведених обставин, не може бути безспірним доказом, що  виконкомом не приймалось таке рішення про взяття ОСОБА_1 на квартирний облік.

Щодо посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що позивачами пропущений строк позовної давності для звернення до суду за захистом порушеного права, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову, то колегія суддів вважає його безпідставним, оскільки позивачем оскаржується рішення виконкому Алуштінської міської ради № 795 від 12.09.2003 року як органа владних повноважень,  про яке йому стало відомо у вересні 2008 року, тому суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що відповідач відповідно до правил ст. 99 КАС України не пропустив строк позовної давності для звернення до суду за захистом порушеного права.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд неповно з'ясував обставини справи та не дав належної оцінки доказам відповідача, а тому необґрунтовано задовольнив позов позивача, є необґрунтованими.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи та дав належну оцінку всім доказам, наданим сторонами згідно зі ст. ст. 11,70,71 КАС України. Доводи апеляційної скарги не містять безумовних підстав для скасування постанови.

Разом з тим, колегія суддів приходить до висновку, що постанову суду від 06 листопада 2008 року слід змінити, так як суд помилково скасував рішення Виконавчого комітету Алуштинської міської ради № 129 від 10.03.1995 року, так як така вимога не була заявлена позивачами, а ними заявлялась вимога про   скасування рішення Виконавчого комітету Алуштинської міської ради № 795 від 12.09.2003 року в частині визнання рішення № 129 від 10.03.1995 року втративши силу, щодо затвердження списків черговості ОСОБА_1, складом родини з чотирьох осіб у загальному списку квартирного обліку на отримання житла.

Крім того, колегія судів звертає увагу суду першої інстанції на те, що у тексті постанови суду допущені описки, яки не є підставами для скасування судового рішення і не впливають на правильне по суті рішення, а саме, суд помилково вказав ім'я позивача ОСОБА_1 якОСОБА_2, тоді як правильно його ім'я  - ОСОБА_2(а.с.25), та в тексті постанови вказане рішення № 495 від 12.09.2003 року, тоді як рішенням № 795 від 12.09.2003 року дата прийняття на квартирний облік ОСОБА_1 зазначена з 28.03.1997 року. У  зв'язку з чим, суду першої інстанції у порядку ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, належить виправити допущені в судовому рішенні описки.

          Керуючись статтями 195, 196, ч. 1 п. 2 ст. 198, 201, ч. 2 ст. 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

                                                            ПОСТАНОВИВ:         

          1. Апеляційну скаргу Виконавчого комітета Алуштинської міської Ради АР Крим задовольнити частково.

2. Постанову Алуштинського міського суду АР Крим від 06.11.08 року у справі № 2-а-286/08 (№ 2-а-286/08/0101) за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Виконавчого комітета Алуштинської міської ради про скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії, змінити.

3. Виключити з резолютивної частини постанови суду посилання на  скасування рішення Виконавчого комітету Алуштинської міської  ради № 129 від 10.03.1995 року.

4. Абзац 2 резолютивної частини постанови суду викласти в наступній редакції:

Скасувати рішення Виконавчого комітету Алуштинської міської ради № 795 від 12.09.2003 року в частині визнання рішення № 129 від 10.03.1995 року втратившим силу, щодо затвердження списків черговості ОСОБА_1, складом родини з чотирьох осіб у загальному списку квартирного обліку на отримання житла.

5. В інший частині постанову Алуштинського міського суду АР Крим від 06.11.08 року залишити без змін.

 

Постанова  набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною  п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржено в порядку  статті 212 Кодексу  адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга  на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу -з дня складення постанови в повному обсязі.         

                                                 

Головуючий суддя                                        О.Е.Єланська

Судді                                          Н.П.Горошко

                                З.І.Курапова