ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.03.2015 р. Справа№ 914/4117/14

За позовом: Приватного підприємства «ВОКС-ЛВ», с.Утішків Буського району Львівської області

до відповідача: Приватного підприємства «Продукти-каргіл», с.Утішків Буського району Львівської області

про повернення майна

Головуючий суддя Щигельська О.І.

Суддя Мороз Н.В.

Суддя Петрашко М.М.

при секретарі Зарицькій О.Р.

Представники:

від позивача: Москва Ю.О. - представник за довіреністю

від відповідач: не з'явився

Суть спору: на розгляд господарського суду Львівської області надійшла справа за позовом Приватного підприємства «ВОКС-ЛВ», с.Утішків Буського району Львівської області до Приватного підприємства «Продукти-каргіл», с.Утішків Буського району Львівської області про повернення майна.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 24.11.2014р. порушено провадження по справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 10.12.2014 року. Ухвалою суду від 10.12.2014р. розгляд справи відкладено на 21.01.2015р. у зв'язку з неявкою відповідача. Ухвалами суду від 21.01.2015р. призначено колегіальний розгляд справи у складі трьох суддів та відкладено її розгляд на 18.02.2015р. у зв'язку з неявкою сторін.

Внаслідок автоматизованого розподілу, проведеного у відповідності до ст.2-1 ГПК України, у склад колегії увійшли головуючий суддя Щигельська О.І., судді Мороз Н.В. та Петрашко М.М.

Ухвалою суду від 18.02.2015р. розгляд справи відкладено на 11.03.2015р. у зв'язку з неявкою відповідача. Ухвалою суду від 11.03.2015р. строк розгляду справи за клопотанням позивача продовжено на 15 днів та відкладено її розгляд у зв'язку з неявкою відповідача на 30.03.2015р.

ПП «ВОКС-ЛВ» подано заяву про зменшення позовних вимог щодо повернення майна, переданого на зберігання (вх.№1270/15 від 26.03.2015р.), у якій просить зобов'язати ПП «Продукти-каргіл» повернути майно, передане на зберігання на підставі договору №1 зберігання рухомого та нерухомого майна від 03.08.2012р. та акту приймання-передачі на зберігання майна від 03.08.2012.р, а саме: артсвердловину (1шт.), бетонозмішувач (бетономішалка), бетонозмішувач (бетономішалка), навантажувач (погрузчик фронт.) ВТЗ-2032А-ПФ, причеп тракторний 2 ПТС-8, трактор Т-150К, трактор колісний ЮМЗ-6, трактор ХТЗ 3510-02(748), автомашину САЗ-3507, автонавантажувач 12303-Норзгеm Чехія 1989р., екскаватор Борекс-2201 з к-том 3111, міні-трактор «Беларус» 132Н, щетка в ком. в сборе с прив. Беларус.

У відповідності до ч.4 ст.22 ГПК України, позивач, серед іншого, вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог, а також до початку розгляду господарським судом справи по суті - змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви. Розглянувши вказану заяву, суд приходить до висновку, що за своїм змістом вона є заявою про зміну предмету позову. Оскільки така заява подана до початку розгляду господарським судом справи по суті із дотриманням встановлених процесуальних вимог, її прийнято судом, подальший розгляд справи відбувається з її врахуванням.

Представник позивача в судове засідання 30.03.2015р. з'явився, позовні вимоги підтримав з підстав, зазначених у позовній заяві та заяві про зменшення позовних вимог (вх.№1270/15 від 26.03.2015р.), письмових поясненнях (вх.№10239/15 від 11.03.2015р.). Ствердив, зокрема, що в серпні 2013 року між позивачем та відповідачем - ПП «Продукти-каргіл» укладено договір, на підставі якого на зберігання останньому передано майно, що знаходиться у віданні позивача. Частину майна виключено із ліквідаційної маси банкрута - ПП «ВОКС-ЛВ» за рішенням суду. Зважаючи на закінчення терміну дії договору позивач в січні 2014 року звернувся до відповідача майна із листом про повернення решти майна, який останнім залишено без відповіді та задоволення. Зазначене зумовило звернення ПП «ВОКС-ЛВ» до суду із позовною заявою про повернення майна. Просив позов задоволити.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання 30.03.2015р. повторно не забезпечив, письмового відзиву на позовну заяву та витребуваних судом документів не подав, вимог ухвал суду не виконав, поважності причин неявки суду не повідомив, хоча про час і місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення (знаходиться в матеріалах справи). Проте, на адресу господарського суду Львівської області надійшло клопотання ПП «Продукти-каргіл» (вх.№12917/15 від 27.03.2015р.) у якій відповідач повторно просить залишити позовну заяву ПП «ВОКС-ЛВ» без розгляду, у зв'язку із ненаданням останнім витребуваних судом документів.

Розглянувши подані ПП «Продукти-каргіл» клопотання (вх.№6517/15 від 16.02.2015р.) та (вх.№12917/15 від 27.03.2015р.) про залишення позовної заяви без розгляду, суд вважає за необхідне відмовити у їх задоволенні з огляду на наступне. Так, ч.1 ст.81 ГПК України закріплено вичерпний перелік підстав залишення позову без розгляду. Зокрема, згідно з п.5 ч.1 ст.81, господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору. Оскільки ПП «ВОКС-ЛВ» виконано вимоги ухвал суду та долучено до матеріалів справи витребувані документи, суд приходить до висновку, що підстави для задоволення вказаних клопотань відповідача відсутні.

Враховуючи вищенаведене, суд, у відповідності до ст.75 ГПК України, вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, в яких достатньо доказів для прийняття рішення по суті спору, у відповідності до ч.3 ст.4-3 ГПК України, судом створювались сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, у зв'язку із чим передбачені у ст.77 ГПК України підстави для відкладення розгляду справи не вбачаються.

До початку судового засідання клопотань та заяв від сторін не надходило.

Розглянувши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.

Між Приватним підприємством «Продукти-каргіл» (зберігач за договором, відповідач по справі) та Приватним підприємством «ВОКС-ЛВ» (поклажодавець за договором, позивач по справі) укладено договір №1 зберігання рухомого та нерухомого майна від 03.08.2013р., за яким зберігач зобов'язався прийняти від поклажодавця майно, яке перебуває у віданні поклажодавця на підставі постанови та ухвали господарського суду Львівської області відповідно від 09.11.2011р. та 25.07.2012р. у справі №5015/5293/11 про банкрутство ПП «ВОКС-ЛВ», а також повернути поклажодавцеві дане майно у схоронності в обумовлений договором строк (п.1.1).

Відповідно до умов договору, строк зберігання майна: з моменту передачі товару на зберігання - до вимоги про його повернення (але не пізніше 31.12.2013р.) (п.1.2.1), а зберігач зобов'язується за першою вимогою поклажодавця повернути майно (п.1.2.3).

Згідно з п.1.3 договору, докладний перелік майна, що передається на зберігання, визначений в акті прийому-передачі, що видаються зберігачем поклажодавцеві після передачі майна на зберігання.

Так, до матеріалів справи долучено підписаний представниками сторін та скріплений їх печатками акт приймання-передачі на зберігання майна (далі - акт), за яким передано 79 позицій.

Зважаючи на закінчення терміну дії договору, позивачем скеровано на адресу відповідача лист №1/5293/14 від 03.01.2014р. про огляд та передачу вказаного майна ПП «ВОКС-ЛВ» у двотижневий строк з дня отримання листа, але не пізніше 25.01.2014р. Вказана кореспонденція отримана відповідачем 15.01.2014р., однак вимога позивача залишена ним без відповіді та задоволення.

Щодо зазначеного у акті приймання-передачі на зберігання майна укладеного на виконання п.1.3 договору №1 зберігання рухомого та нерухомого майна від 03.08.2012р. (згідно нумерації в акті), позивач стверджує, що: поверненню позивачу підлягають позиції 1, 5-10, 54-59 акту; позиції 2-4, 12-32, 34-37, 39-44, 60, 62, 64, 66-79 вилучено з ліквідаційної маси банкрута ПП «ВОКС-ЛВ», та, відповідно, акту, на підставі рішення господарського суду Львівської області від 06.03.2014р. у справі №914/3132/13 за позовом ПАТ «ОКСІ БАНК» про визнання частково недійсним додатку до договору про проведення аукціону від 26.04.2013р. між ПП «ВОКС-ЛВ» та організатором торгів Першою Українською Міжрегіональною Товарною Біржею в частині пунктів 3-8 лоту №1 та пунктів 1-31; 34-50 лоту №2 додатку №1 до цього договору, яким позов задоволено частково, а майно, визначене згідно пунктів 3-8 лоту №1 та пунктів 1-31; 34-50 лоту №2 додатку №1, визнане таким, що суперечить вимогам ст.ст.187, 188 ЦК України, щодо правового режиму складних речей та складових частин речі, і відтак належать банку; позиції під номерами 11, 33, 38, 45-53, 61, 63, 65 вилучено з ліквідаційної маси банкрута ПП «ВОКС-ЛВ», та, відповідно, акту, відповідно до рішення комітету кредиторів ПП «ВОКС-ЛВ», оформленого протоколом від 22.05.2014р.

Зазначені обставини зумовили звернення ПП «ВОКС-ЛВ» до суду із позовом про зобов'язання ПП «Продукти-каргіл» повернути майно.

При вирішенні спору суд виходив з наступного.

Згідно ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Відповідно до ст.11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов'язань, є зокрема договори та інші правочини.

За договором зберігання, у відповідності до ч.1 ст.936 ЦК України, одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Як встановлено ч.ч.1, 3 ст.938 ЦК України, зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання. Якщо строк зберігання речі визначений моментом пред'явлення поклажодавцем вимоги про її повернення, зберігач має право зі спливом звичайного за цих обставин строку зберігання вимагати від поклажодавця забрати цю річ в розумний строк.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.949 ЦК України, зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості. Річ має бути повернена поклажодавцю в такому стані, в якому вона була прийнята на зберігання, з урахуванням зміни її природних властивостей.

Також, ст.953 ЦК України визначено, що зберігач зобов'язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про повернення ПП «ВОКС-ЛВ» майна, переданого на зберігання ПП «Продукти-каргіл», а саме: артсвердловина - 1шт. (п.1 акту, ринкова вартість згідно висновку від 04.08.2014р. становить 17846,00грн.); екскаватор «Борекс»-2201 з к-том 3111 - 1шт. (п.57 акту, ринкова вартість згідно висновку від 04.08.2014р. становить 155099,00грн.); міні-трактор «Беларус» 132Н - 1шт. (п.58 акту, ринкова вартість згідно висновку від 04.08.2014р. становить 12779,00грн.); бетонозмішувач (бетономішалка) - 1шт. (п.54 акту, ринкова вартість згідно висновку від 04.08.2014р. становить 1041,00грн.); бетонозмішувач (бетономішалка) - 1шт. (п.55 акту, ринкова вартість згідно висновку від 04.08.2014р. становить 867,00грн.); навантажувача (погрузчик фронт.) ВТЗ-2032А-ПФ - 1шт. (п.5 акту, ринкова вартість згідно висновку від 04.08.2014р. становить 87223,00грн.); причеп тракторний 2 ПТС-8 - 1шт. (п.6 акту, вартість згідно акту 10000,00грн., ринкова вартість невідома, зважаючи на обмежений доступ для огляду оцінювачем); трактор Т-150К - 1шт. (п.7 акту, вартість згідно акту 38850,00грн., ринкова вартість невідома, зважаючи на обмежений доступ для огляду оцінювачем); трактор колісний ЮМЗ-6 - 1шт. (п.8 акту, ринкова вартість згідно висновку від 04.08.2014р. становить 53443,00грн.); трактор ХТЗ 3510-02 (748) - 1шт. (п.9 акту, вартість згідно акту 45791,67грн., ринкова вартість невідома, зважаючи на обмежений доступ для його огляду оцінювачем); автомашина САЗ-3507 - 1шт. (п.10 акту, ринкова вартість згідно висновку від 04.08.2014р. становить 25036,00грн.); автонавантажувач 12303 1046 Норзrem Чехія 1989р. - 1 шт. (п.56 акту, вартість згідно акту 43333,33грн., ринкова вартість невідома, зважаючи на обмежений доступ для огляду оцінювачем); щітка в ком. в сборе с прив. Беларус - 1 шт. (п.59 акту, вартість згідно акту 4333,33грн., ринкова вартість невідома, зважаючи на обмежений доступ для огляду оцінювачем) підлягають до задоволення.

Вирішуючи питання про розподіл господарських витрат суд виходив з наступного.

Пленумом Вищого господарського суду у п.2.2.1 Постанови №7 від 21.02.2013р. роз'яснено, що судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна у позадоговірних зобов'язаннях (у тому числі в зв'язку з вимогами, заснованими на приписах частини п'ятої статті 216, статті 1212 Цивільного кодексу України тощо), - як рухомих речей, так і нерухомості, - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Виходячи із ціни позову, зазначеної ПП «ВОКС-ЛВ» у заяві про зменшення позовних вимог - 495642,33грн. та встановленої пп.1 п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору, за звернення до господарського суду із вказаною позовною заявою майнового характеру підлягав до сплати судовий збір в розмірі 9912,85грн.

Також, у п.3.4 вказаної Постанови зазначено, що у разі коли господарським судом було відстрочено сплату позивачем судового збору, який з тих чи інших причин до прийняття рішення зі справи сплачено не було, а останнє прийнято на користь позивача, то стягнення суми судового збору здійснюється безпосередньо з відповідача у доход державного бюджету України.

Відповідно до ч.1 ст.49 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак, суд приходить до висновку, що витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 116 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задоволити повністю.

2. Зобов'язати Приватне підприємство «Продукти-каргіл» (Львівська область, Буський район, с.Утішків, вул.Буська, буд.1-Б; код ЄДРПОУ 33805450) повернути Приватному підприємству «ВОКС-ЛВ» (Львівська область, Буський район, с.Утішків, вул.Буська, буд.1; код ЄДРПОУ 20770316) майно, передане на зберігання на підставі договору №1 зберігання рухомого та нерухомого майна від 03.08.2012р. та акту приймання-передачі на зберігання майна від 03.08.2012.р, а саме: артсвердловина (1шт.), бетонозмішувач (бетономішалка), бетонозмішувач (бетономішалка), навантажувач (погрузчик фронт.) ВТЗ-2032А-ПФ, причеп тракторний 2 ПТС-8, трактор Т-150К, трактор колісний ЮМЗ-6, трактор ХТЗ 3510-02 (748), автомашина САЗ-3507, автонавантажувач 12303-Норзгеm Чехія 1989р., екскаватор Борекс-2201 з к-том 3111, міні-трактор «Беларус» 132Н, щетка в ком. в сборе с прив. Беларус.

3. Стягнути з Приватного підприємства «Продукти-каргіл» (Львівська область, Буський район, с.Утішків, вул.Буська, буд.1-Б; код ЄДРПОУ 33805450) 9912,85грн. судового збору в доход Державного бюджету України.

4. Накази видати згідно ст.116 ГПК України.

5. Строк і порядок оскарження рішення суду визначені ст.ст.91-93 ГПК України.

Повне рішення складено 06.04.2015р.

Головуючий суддя Щигельська О.І.

Суддя Мороз Н.В.

Суддя Петрашко М.М.