КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 25.02.2009                                                                                           № 3/77

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Мартюк А.І.

 суддів:            Лосєва  А.М.

          Зубець Л.П.

 при секретарі:           Царенко А.М.

 За участю представників:

 від позивача - Моленко А.О. – ген.директор (протокол №2 від 18.08.2001р.);

від відповідача:       1) Саушкіна О.В. – дов. №6-УМ від 08.01.2009р.;

                              2) Саушкіна О.В.– дов. №04-11-12 від 12.01.2009р.;

                              3) Саушкіна О.В. – дов. №4 р/р від 12.01.2009р.;

 

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Веснянка"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 24.12.2008

 у справі № 3/77 (Трофименко Т.Ю.)

 за позовом                               Товариства з обмеженою відповідальністю "Веснянка"

 до                                                   Управління майном Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації

                                                  Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації

                                                  Оболонської районної у м. Києві ради

              

             

 про                                                   спонукання продовжити дію договору оренди від 01.01.1999

 

ВСТАНОВИВ:

 Позивач звернувся до суду з позовом про зобов'язання Управління майном Оболонської районної у місті Києві державної адміністрації продовжити дію договору оренди нежитлового приміщення від 01.01.1999р., укладеного між позивачем та Управлінням майна Мінської районної державної адміністрації у м. Києві.

Під час розгляду справи позивач подав заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій просив суд визнати недійсним протокол засідання постійної комісії Оболонської районної у місті Києві ради від 26.09.2006р. в частині відмови Товариству з обмеженою відповідальністю «Веснянка» в продовженні дії договору оренди від 01.01.1999р. та зобов'язати Управління майном Оболонської районної у місті Києві державної адміністрації продовжити дію вказаного договору.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначав про те, що орендував спірне приміщення протягом тривалого часу і після закінчення строку дії Договору оренди він звернувся до Оболонської районної державної адміністрації з проханням продовжити договір оренди зазначеного приміщення, однак на засіданні постійної комісії з питань житлово-комунального господарства та комунальної власності Оболонської районної ради позивачу було відмовлено у продовженні строку дії договору оренди. На думку позивача, згідно зі ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», він, як орендар, що належним чином виконував свої обов'язки, має переважне право за інших рівних умов на подовження договору оренди на новий термін.

Відповідач-1 заперечував проти позовних вимог, просив суд відмовити в позові повністю, зазначаючи про те, що заздалегідь повідомив позивача про закінчення терміну дії спірного договору оренди і просив звільнити орендоване приміщення, але дане звернення було залишене позивачем без належного реагування. На думку відповідача-1, за відсутності відповідних розпорядчих документів, правові підстави для продовження дії договору оренди відсутні, оскільки продовження договору здійснюється в силу законодавства та не стосується переважного права орендаря. Окрім того, відповідач-1 стверджує, що позивач не є добросовісним орендарем, оскільки в порушення істотних умов договору несвоєчасно та не в повному обсязі вносив орендні платежі та не застрахував об'єкт оренди.

Відповідач-2 у відзиві на позов зазначав про відсутність предмету спору відносно відповідача-2 та у зв’язку з цим просив суд відмовити в позові.

Відповідач-3 заперечував проти позовних вимог з підстав ідентичних тим, що наведені відповідачем-1, просив суд відмовити в позові повністю.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.12.2008р. у справі №3/77 в позові було відмовлено повністю. Провадження у справі відносно відповідача-2 (Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації) припинено на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Не погоджуючись із вказаним Рішенням суду, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив Рішення Господарського суду міста Києва від 24.12.2008р. у справі №3/77 скасувати, прийнявши нове, яким позов задовольнити.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з’ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.02.2009р. апеляційну скаргу позивача було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 25.02.2009р.

23.02.2009р. до Відділу документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від відповідачів надійшли відзиви на апеляційну скаргу позивача, в яких вони заперечували проти апеляційної скарги з підстав, ідентичних тим, які були викладені у відзивах на позов, просили суд в задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 24.02.2009р. було змінено склад колегії суддів та передано справу для здійснення апеляційного провадження колегії у складі головуючого судді – Мартюк А.І., суддів            Зубець Л.П., Лосєва А.М.   

В судовому засіданні представник позивача підтримав апеляційну скаргу з викладених у ній підстав, просив суд скаргу задовольнити, скасувати Рішення Господарського суду міста Києва від 24.12.2008р. у справі №3/77, прийнявши нове, яким позов задовольнити повністю.

Представник відповідачів в судовому засіданні заперечував проти доводів позивача, викладених в апеляційній скарзі, з підстав, наведених у письмових відзивах на апеляційну скаргу, просив суд відмовити в задоволенні скарги та залишити без змін оскаржуване Рішення місцевого господарського суду як таке, що прийняте з повним і всебічним з’ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

01.01.1999р. між Управлінням майном Мінської районної державної адміністрації (далі – відповідач-1, Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Веснянка» (далі – позивач, Орендар) було укладено договір оренди нежитлового будинку (приміщення) №14013 (далі - Договір).

У відповідності до умов Договору (п.1.1) Орендодавець на підставі розпорядження Мінської районної державної адміністрації №576 від 26.07.1996р. передає, а Орендар приймає  в орендне користування на умовах договору нежитлове приміщення з наявним в ньому майном, що являється комунальною власністю Мінського району, загальною площею 215,10 кв. м., що знаходиться по вул. Мінське шосе, 4 у м. Києві, для розміщення магазину «Галантерея».

Згідно з п.7.2, п.7.4 Договору строк дії останнього встановлений сторонами з 01.01.1999р. по 11.09.2006р. Укладання нового договору оренди можливе лише в разі видання нових розпорядчих документів.

Договір припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено (п.7.6 Договору).

З матеріалів справи вбачається, що ще до закінчення дії спірного Договору позивач неодноразово звертався до Голови Оболонської районної у місті Києві державної адміністрації (листи від 28.07.2006р., від 17.08.2006р.) з проханням продовжити дію договору новий строк, однак йому було відмовлено у зв'язку з необхідністю використання приміщення для власних потреб (лист №447/р від 03.10.2007р. та протокол засідання постійної комісії райради від 26.09.2006р.).

20.09.2006р. відповідач-1 направив на адресу позивача лист №746-УМ, в якому повідомив його про те, що дія Договору оренди №14013 від 01.01.1999р. припинилась 11.09.2006р. та просив звільнити орендоване приміщення, повернувши його по акту орендодавцю (копія листа наявна в матеріалах справи). Однак, даний лист був залишений позивачем без належного реагування.

Суд першої інстанції відмовив в задоволенні позову, виходячи з того, що передумовою прийняття розпорядження про надання в оренду нежитлового приміщення, яке перебуває у комунальній власності, є наявність протокольного рішення Комісії про визначення переможця конкурсу і зобов'язання орендодавця продовжити дію договору. Надати в користування приміщення за відсутності відповідного розпорядження є порушенням права орендодавця на управління майном, яке підлягає захисту. Згідно з протоколом засідання постійної комісії райради від 26.09.2006р. позивачу було відмовлено в продовженні строку оренди спірного приміщення. Оболонською районною у місті Києві радою не приймались розпорядчі документи на продовження з позивачем договору оренди спірного приміщення. З урахуванням викладеного, місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що за відсутності відповідних розпорядчих документів вимоги позивача є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Не погоджуючись із рішенням суду, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, зокрема, зазначив про те, що місцевим господарським судом не було надано належної оцінки тій обставині, що позивач, як наймач, який належно виконує свої зобов’язання за договором найму, має намір скористатись своїм переважним правом на укладання договору на новий строк. Однак, на думку позивача, йому було безпідставно відмовлено в продовженні строку дії оренди спірного приміщення.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками позивача, вважає їх помилковими, з огляду на наступні обставини.

У відповідності до ст. 3 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» відносини щодо оренди майна, яке перебуває у комунальній власності регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно зі ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» термін, на який укладається договір оренди є істотною умовою договору оренди.

Термін дії договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором (ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»).

Договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено (ч.2 ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»).

В ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України передбачено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено (п.2 ст. 291 Господарського кодексу України).

Згідно з ч.1 ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах зазначених у договорі оренди.

У разі, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором. У разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймачеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі (ст. ст. 764, 785 Цивільного кодексу України).

З вищенаведеного випливає, що після закінчення строку дії договору, в разі заперечень орендодавця відносно подальшого користування орендарем орендованих приміщень протягом місяця після закінчення строку дії договору, такий договір оренди припиняється, а орендар зобов'язаний звільнити орендоване приміщення та передати його орендарю.

Зважаючи на те, що 20.09.2006р. відповідач-1 направив на адресу позивача лист №746-УМ, в якому повідомив про припинення дії Договору оренди №14013 від 01.01.1999р. та просив звільнити орендоване приміщення, строк дії вказаного договору припинився 11.09.2006р.

В ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що територіальним громадам районів у містах належить право комунальної власності на рухоме майно, доходи місцевих бюджетів, нежитлові приміщення, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до законів як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Згідно зі ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Виконавчі органи мають повноваження щодо розпорядження комунальним майном, а саме: управління в межах, визначених радою майном, що належить до комунальної власності територіальної громади (ст. 29 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

В ст. 317 Цивільного кодексу України, викладено зміст права власності, яке полягає у правомочності власника володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд; власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (ст. 319 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, Оболонська районна у м. Києві рада, як орган, наділений виключними самоврядними повноваженнями з розпорядження, володіння та користування майном територіальної громади Оболонського району міста Києва, відмовив в продовженні терміну дії Договору оренди №14013 від 01.01.1999р. у зв’язку з необхідністю використання приміщення для власних потреб.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилається на те, що він належним чином виконував свої договірні зобов’язання, а отже має переважне серед інших право на укладення договору оренди на новий строк.

Однак, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне.  

В ч.3 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» передбачено, що після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки, має переважне право, за інших рівних умов, на продовження Договору оренди на новий термін.

Згідно з положеннями ст. 777 Цивільного кодексу України наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, після спливу строку договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк.

Тобто, орендар (наймач) має переважне право на укладення договору оренди на новий строк переважно перед іншими особами, але за наявності рівних з ними умов.

Як  вбачається з матеріалів справи, позивач порушував свої договірні зобов’язання в частині повної та своєчасної сплати орендної плати, а також не застрахував об'єкт оренди.

У відповідності до п.7.4 спірного Договору, укладання нового договору оренди на вказане приміщення можливе лише в разі видання нових розпорядчих документів.

Згідно з Положенням про управління комунального майна району виконавчого органу Оболонської районної у м. Києві (Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації), затвердженого рішенням Оболонської районної у м. Києві ради №5/4 від 26.10.2006р., відповідач-1 відповідно до покладених на нього завдань на виконання відповідних рішень Оболонської районної у місті Києві ради виступає орендодавцем цілісних майнових комплексів підприємств, нерухомого майна та іншого майна комунальної власності територіальної громади Оболонського району м. Києва.

Під час розгляду справи судом було встановлено, що Оболонською районною у місті Києві радою не приймались розпорядчі документи на продовження з позивачем договору оренди спірного приміщення.

Необхідною умовою для прийняття розпорядження про надання в оренду нежитлового приміщення, яке перебуває у комунальній власності, є наявність протокольного рішення Комісії про визначення переможця конкурсу і зобов'язання орендодавця продовжити дію договору. Надання в користування приміщення за відсутності відповідного розпорядження є порушенням його права управління майном, яке підлягає захисту.

У відповідності до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Посилання позивача на те, що постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.07.2008р. у справі №2/97 було визнано недійсним конкурс на право оренди спірного нежитлового приміщення не може бути прийнято судом до уваги, оскільки, як уже зазначалось вище, передумовою укладання договору на новий строк є наявність відповідних розпорядчих документів. Однак, належних та допустимих доказів на підтвердження прийняття Оболонською районною у місті Києві радою розпорядчих документів на продовження з позивачем договору оренди спірного приміщення суду надано не було.  

Згідно зі ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Згідно з ч.1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності до норм господарського процесуального законодавства обов’язок доведення обставин, викладених у позові, покладається саме на позивача.

Натомість, позивачем не були надані належні та допустимі докази на підтвердження обставин, викладених у позовній заяві, зокрема, порушення прав або охоронюваних законом інтересів позивача, у зв’язку з чим, апеляційний суд погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Окрім того, суд погоджується з тим, що провадження у справі відносно відповідача-2 має бути припинено у зв’язку з відсутністю позовних вимог до нього.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, наявні у справі, колегія суддів констатує, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.

З огляду на вищевикладені обставини в їх сукупності, а також виходячи з системного аналізу норм законодавства, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що Рішення Господарського суду міста Києва від 24.12.2008р. у справі №3/77 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв’язку з чим апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає.

У зв’язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита за її подання і розгляд не відшкодовуються та покладаються позивача (апелянта).

Керуючись ст. ст. 32-34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

 1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Веснянка” залишити без задоволення, Рішення Господарського суду міста Києва від 24.12.2008р. у справі №3/77 – без змін.

2. Матеріали справи №3/77 повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена  до касаційного суду у встановленому законом порядку.

 Головуючий суддя                                                                      Мартюк А.І.

 Судді                                                                                          Лосєв  А.М.

                                                                                          Зубець Л.П.

 02.03.09 (відправлено)