КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.02.2009 № 11/194
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Моторного О.А.
суддів: Кошіля В.В.
Шапрана В.В.
при секретарі: Цецарському А.О.
За участю представників:
від позивача – Вилков С.В.
від відповідача – 1 Саушкіна О.В.
від відповідача - 2 Саушкіна О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Контракт"
на рішення Господарського суду м.Києва від 23.12.2008
у справі № 11/194 (Смирнова Ю.М.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Контракт"
до Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації
Управління комунального майна району виконавчого органу Оболонської районної у м. Києві ради (Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації)
про визнання протоколу та розпорядження недійсними в частині
ВСТАНОВИВ:
Позивач ТОВ „Контракт” звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Оболонської РДА про визнання протоколу проведення конкурсу та розпорядження в частині недійсним.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.12.2008 року в частині позовних вимог про проведення конкурсу на право оренди комунального майна в частині визначення переможця конкурсу на право оренди нежитлового приміщення першого поверху житлового будинку № 52 по вул. Вишгородській в м. Києві провадження у справі припинено на підставі ч.1 п.1 ст.80 ГПК України, в іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій вказує, що рішення суду першої інстанції постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також висновки не відповідають викладеним у рішенні обставинам справи, а тому просить рішення скасувати та постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Представник відповідача-2 надав суду відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив, що рішення суду першої інстанції прийнято з дотриманням всіх вимог чинного законодавства, а тому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.
Представник відповідача-1 відзив на апеляційну скаргу суду не надав.
Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, встановив наступне:
01.01.2005 року між відповідачем - 2 та позивачем був укладений договір оренди нежитлового приміщення № 13013.
Відповідно до умов даного договору позивач ТОВ „Контракт” був орендарем нежитлового приміщення першого поверху житлового будинку № 52 по вул. Вишгородській у м. Києві загальною площею 186,60 кв.м., що є комунальною власністю територіальної громади Оболонського району.
Відповідно до п. 1.9 договору строк його дії закінчився 30.12.2006 року.
30.12.2006 року вказані сторони вдруге підписали договір оренди нежитлового приміщення, строк дії якого закінчувався 30.06.2007 року.
Як зазначалося вище орендоване нежитлове приміщення є об’єктом комунальної власності, а тому всі відносини стосовно даного майна регулюються Законом України „Про оренду державного та комунального майна” та загальними нормами господарського та цивільного законодавства.
Згідно ст. 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” термін дії договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки, має переважне право, за інших рівних умов, на продовження договору оренди на новий термін.
Позивач, на виконання вимог чинного законодавства звернувся до відповідача-1 29.05.2007 року з пропозицією продовження терміну дії договору оренди нежитлового приміщення.
Листом № 04-1547 від 02.07.2007 року відповідач відповів відмовою на пропозицію позивача та запропонував взяти участь у конкурсі на право оренди комунального майна.
Також, відповідач – 2 в своїй заяві № 446-м від 13.07.2008 року вдруге повідомив позивача про припинення дії договору № 13013 та просив звільнити займане приміщення.
Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” та ч. 2 ст. 291 ГК України договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.
Отже, договір №13013 від 31.12.2006 року є припиненим з 30.06.2007 у зв'язку із закінченням строку його дії.
Оскільки договір оренди закінчився 30.06.2007 року, позивач зобов'язаний був повернути займане приміщення відповідачу-2 за актом приймання-передачі.
Оскільки позивач відмовлявся в добровільному порядку висилитися з займаного приміщення, відповідач-2 звертався з позовом до Господарського суду міста Києва про виселення ТОВ „Контракт”.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.06.2008 року позовні вимоги були задоволенні та при примусовому виконання даного рішення суду позивач був виселений з займаного нежитлового приміщення.
У березні 2008 року відповідач-2 оголосив про проведення конкурсу на право оренди нежитлових приміщень комунальної власності району, в тому числі нежитлового приміщення першого поверху житлового будинку №52 по вул. Вишгородській у м. Києві загальною площею 186,60 кв.м.
Оголошення було опубліковане в газеті „Ваша Оболонь” № 1(11) за березень 2008 року.
Визначення відповідачем-2 орендаря спірного приміщення саме шляхом проведення конкурсу повністю відповідає положенням як ч. 1 ст. 118 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік”, ст. 76 Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік”, яким передбачено, що передача в оренду державного та комунального майна здійснюється виключно на конкурсних засадах, так і ч. 7 ст. 9 „Про оренду державного та комунального майна”, згідно з якою за наявності заяв про оренду нерухомого майна від двох або більше фізичних чи юридичних осіб, орендар визначається орендодавцем на конкурсних засадах.
Позивач в апеляційній скарзі посилається на те, що договір оренди є поновленим на той самий строк і на тих самих умовах відповідно до ст. 764 Цивільного кодексу України, оскільки позивач сплачував на рахунок відповідача-2 кошти за оренду нежитлового приміщення з липня 2007 року по вересень 2008 року.
Проте дані твердження не приймається судом виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та не заперечується й самим позивачем, відповідач-2 листом № 446-ум від 13.07.2007 року повідомив Товариство з обмеженою відповідальністю „Контракт” про припинення терміну дії договору оренди 30.06.2007 року.
Факт припинення договору оренди між позивачем та відповідачем - 2 встановлений також рішенням Господарського суду міста Києва від 18.06.2008 року у справі № 36/314. Тому сплата позивачем коштів за фактичне використання об'єкта оренди не може розцінюватись як поновлення між сторонами договірних відносин.
На виконання вимог Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”, Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік” розпорядженням Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації №528 від 21.06.2007 року „Про деякі питання оренди нерухомого майна комунальної власності територіальної громади Оболонського району у місті Києві” був затверджений Порядок проведення конкурсу на право оренди комунального майна територіальної громади Оболонського району у місті Києві.
Згідно приписів п. 3.2 вказаного Порядку основним критерієм визначення переможця конкурсу є максимальний розмір орендної плати при обов'язковому забезпеченні виконання інших умов конкурсу.
Відповідно до матеріалів справи, 03.04.2008 року комісією по розгляду питань передачі в оренду комунального майна територіальної громади Оболонського району у місті Києві на конкурсних засадах складено протокол про затвердження переможцем конкурсу ТОВ „Ла Маре”, яке запропонувало більший розмір орендної ставки (650,00 грн. за 1 кв.м) у порівнянні з позивачем (205,00 грн.).
За результатами конкурсу відповідачем-1 було прийнято розпорядження „Про передачу нерухомого майна територіальної громади Оболонського району у місті Києві в оренду переможцям конкурсу” №293 від 11.04.2008 року, у відповідності до якого нежитлове приміщення першого поверху житлового будинку №52 по вул. Вишгородській у м. Києві загальною площею 186,60 кв.м передано в оренду ТОВ „Ла Маре”.
Пунктом 5.4 договору оренди №13013 від 31.12.2006 року, укладеного позивачем з відповідачем-2, передбачено, що орендар, який належно виконує обов'язки за договором, після закінчення терміну дії договору, має переважне право за інших рівних умов на укладення договору оренди на новий строк, крім випадків, коли об'єкт оренди потрібен власнику майна для розміщення бюджетних установ, комунальних підприємств або їх структурних підрозділів.
Згідно ч. 6 ст. 283 ГК України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 1 ст. 285 ГК України встановлено, що орендар має переважне право перед іншими суб'єктами господарювання на продовження строку дії договору оренди, дана норма також передбачена ст. 777 ЦК України.
Наймач, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк, зобов'язаний повідомити про це наймодавця до спливу строку договору найму у строк, встановлений договором, а якщо він не встановлений договором, - в розумний строк.
Умови договору найму на новий строк встановлюються за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо плати та інших умов договору переважне право наймача на укладання договору припиняється.
Таким чином, як вбачається з вище вказаних норм законодавства, наймач має право вимагати укладання договору оренди з ним на новий строк, проте дані норми не передбачають обов’язку наймодавця на укладання такого договору на новий строк.
Поняття переважного права орендаря означає надання йому переваги у разі наявності пропозиції інших господарюючих об’єктів, що містять умови, рівні з умовами особи, що наділена переважним правом.
Проте, у разі не досягнення домовленості щодо умов договору переважне право орендаря на укладання договору припиняється, а отже наймодавець вправі передати майно в оренду третім особам.
Позивачем не заперечується той факт, що в ході проведення конкурсу ними були надані пропозиції на рівні з пропозиціями переможця конкурсу.
Таким чином, враховуючи те, що позивачем під час проведення конкурсу на право укладання договору оренди нежитлового приміщення були надані не найкращі умови та ТОВ „Контракт” не доведено факту порушення вимог чинного законодавства при проведенні конкурсу на право оренди нежитлового приміщення за адресою: м. Київ, вул. Вишгородська,52, суд першої інстанції вірно визначив відсутність підстав для задоволення вимоги позивача про визнання недійним розпорядження Оболонської РДА № 293 від 11.04.2008 року в частині визначення переможця конкурсу на право оренди нежитлового приміщення за вказаною адресою.
Крім того, позивачем ставилася вимога про визнання недійсним протоколу засідання постійно діючої комісії Управління комунального майна району виконавчого органу Оболонської у м. Києві ради (Оболонська районна у м. Києві державна адміністрація) про проведення конкурсу на право оренди комунального майна Оболонського району міста Києва від 11.04.2008 року в частині визначення переможця конкурсу на право оренди нежитлового приміщення.
В даній частині вимог провадження по справі судом першої інстанції було припинено на підставі ч.1 п.1 ст. 80 ГПК України в зв’язку з непідвідомчістю даного спору господарським судам.
Відповідно до ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи у спорах про визнання недійсним актів з підстав, зазначених у законодавстві.
Протокол, який оскаржує позивач, не є актом в розумінні ст. 12 ГПК України, оскільки має інформативний характер, а саме містить лише відомості про учасників, пропозиції і зобов’язання учасників та про результат прийнятого рішення.
Таким чином, судом першої інстанції було правомірно припинено провадження в даній частині позовних вимог на підставі п.1 ч.1 ст. 80 ГПК України.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції повно, всебічно і об’єктивно з’ясовано обставини справи, винесено рішення у відповідності до норм матеріального і процесуального права, правомірно відмовлено в задоволенні частини позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю „Контракт” та в частині припинено провадження по справі на підставі п.1 ч.1 ст. 80 ГПК України, а тому апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю „Контракт” не підлягає задоволенню.
Відповідно до викладеного, керуючись ст. 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Контракт” залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 23.12.2008 року у справі № 11/194 – без змін.
2. Матеріали справи № 11/194 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя Моторний О.А.
Судді Кошіль В.В.
Шапран В.В.