Дата документу Справа № 321/2013/14-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/778/533/15 Головуючий в 1-й інстанції: Дараган Л.В.

Категорія: ст. 185 ч. 2

КК України Доповідач в 2-й інстанції: Жовніренко В.П.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого-судді Жовніренко В.П.

суддів: Шаповал О.С., Прямілової Н.С.

при секретарі Штеменко І.В.

за участю прокурора Сєвальнєва О.А.,

розглянувши матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014080290000337, щодо

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт Михайлівки Михайлівського району Запорізької області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, проживає за адресою: АДРЕСА_1,

та

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Запоріжжя, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_3,

обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 2 КК України,

встановила:

До суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою звернувся прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_4, в якій просить ухвалу Михайлівського районного суду Запорізької області від 22 січня 2015 року скасувати, а кримінальне провадження направити у той же суд та призначити новий судовий розгляд зі стадії підготовчого судового засідання, вважаючи, що висновки суду щодо невідповідності обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування вимогам КПК України, є нормативно необґрунтованими, що, в свою чергу, є істотним порушення вимог кримінального процесуального закону, яке перешкодило суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

В обґрунтування скарги апелянт послався на те, що твердження суду про відсутність в обвинувальному акті мотиву вчинення правопорушення за ст. 185 ч. 2 КК України у викладенні фактичних обставин кримінального правопорушення та у формулюванні обвинувачення є необґрунтованим, оскільки відсутність відомостей щодо мотивів вчинення кримінального правопорушення в обвинувальному акті жодним чином не може вказувати на його невідповідність чинним нормам КПК України; враховуючи, що під час проведення підготовчого судового засідання суд позбавляється права вирішувати питання про винуватість обвинуваченого, він також не може вирішувати питання про мотиви і мету вчинення кримінального правопорушення.

Також прокурор вважає необґрунтованою думку суду про те, що обставини кримінального правопорушення суперечать формулюванню пред'явленого ОСОБА_2 обвинувачення, оскільки необхідно враховувати те, що обставини кримінального правопорушення, а в даному випадку, викрадене майно, його вартість та загальна матеріальна шкода потерпілому аналогічно зазначені й при формулюванні обвинувачення, при цьому вказані відомості жодним чином не суперечать одне одному, що, в свою чергу, не підтверджує будь-яких невідповідностей між ними, тобто, слідчим викладено повне і конкретне обвинувачення ОСОБА_2 і доводи суду з цього приводу є хибними та безпідставними.

Крім того, на думку апелянта, в ухвалі суду про повернення обвинувального акту не враховано думку учасників судового провадження (потерпілого, обвинувачених та прокурора) щодо можливості призначення судового розгляду та відсутності будь-яких клопотань, відсутні вимоги та беззаперечні посилання на невідповідність самого обвинувального акту вимогам ст. 291 КПК України.

Оскаржуваною ухвалою обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_3, обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, повернутий до прокуратури Михайлівського району Запорізької області для усунення виявлений порушень КПК України.

В обґрунтування прийнятого рішення суд послався на те, що в обвинувальному акті, у викладі фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, та у формулюванні обвинувачення відсутні будь-які відомості про мотив вчиненого обвинуваченими ОСОБА_2 та ОСОБА_3 злочину, тобто про обставини, які відповідно до положень ст. 91 КПК України підлягають доказуванню у кримінальному провадженні та відсутність зазначених відомостей вказує на неконкретність пред'явленого ОСОБА_2 та ОСОБА_3 обвинувачення, що, в свою чергу, може потягти як неможливість з'ясування та перевірки певних обставин справи, наслідком чого може стати неповнота судового розгляду, так і призвести до суттєвого обмеження права на захист обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які повинні знати, в чому саме кожного з них обвинувачують, і захищатися від пред'явленого конкретного обвинувачення.

Також суд зазначив, що у викладі фактичних обставин кримінального правопорушення, скоєного обвинуваченим ОСОБА_2, які прокурор вважає встановленими, вказано, що йому також інкриміновано таємне викрадення мобільного телефону марки "Samsung GT-E 1080 W", вартістю 100 гривень, зі стартовим пакетом оператора мобільного зв'язку "МТС", вартістю 10 гривень, на рахунку якого грошові кошти були відсутні, який належав потерпілому ОСОБА_5 та розпорядження обвинуваченим ОСОБА_2 цим телефоном на власний розсуд. Проте, у формулюванні обвинувачення, яке пред'являється обвинуваченому ОСОБА_2, зазначені обставини відсутні, хоча сума заподіяної ним потерпілому майнової шкоди вказана із урахуванням викраденого мобільного телефону, тобто, наведений в обвинувальному акті виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, скоєного обвинуваченим ОСОБА_2, які прокурор вважає встановленими, та формулювання пред'явленого ОСОБА_2 обвинувачення суперечать одне одному, а тому пред'явлене обвинуваченому ОСОБА_2 обвинувачення є неконкретним і в цій частині.

Заслухавши доповідь судді про сутність судового рішення та апеляційної скарги, прокурора, який не підтримав скаргу прокурора у провадженні, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за наступних підстав.

Відповідно до норм, передбачених ч. 1 ст. 404 КПК України, ухвала суду першої інстанції переглядається в межах апеляційної скарги.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам цього Кодексу.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. 291 КПК України.

Зі змісту обвинувального акта вбачається, що по кримінальному провадженню по обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зазначені вимоги закону не виконані, у зв'язку з чим, суд обґрунтовано повернув обвинувальний акт прокурору із зазначених в ухвалі підстав.

Доводи апеляційної скарги прокурора про те, що суд безпідставно повернув обвинувальний акт щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3 прокурору для усунення порушень КПК України, є необґрунтованими, оскільки в ньому при викладі фактичних обставин кримінального правопорушення дійсно не зазначений мотив вчиненого обвинуваченими ОСОБА_2 та ОСОБА_3 злочину, а при у формулюванні обвинувачення, яке пред'являється обвинуваченому ОСОБА_2, відсутні обставини заволодіння ним мобільним телефоном марки "Samsung GT-E 1080 W", вартістю 100 гривень.

Також є необґрунтованими доводи прокурора про те, що суд, приймаючи рішення про повернення обвинувального акта прокурору, не врахував думку учасників судового провадження (потерпілого, обвинувачених та прокурора) щодо можливості призначення судового розгляду, оскільки відповідно до вимог п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України саме суд має право приймати рішення у підготовчому судовому засіданні, у тому числі і про повернення обвинувального акта, якщо він не відповідає вимогам КПК України.

За таких обставин колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Ухвалу Михайлівського районного суду Запорізької області від 22 січня 2015 року, якою обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3, обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, повернутий до прокуратури Михайлівського району Запорізької області для усунення виявлений порушень КПК України, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення й оскарженню не підлягає.

Судді:

В.П. ЖовніренкоО.С. ШаповалН.С. Прямілова