Номер провадження: 22-ц/785/3371/15

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Станкевич В. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.04.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Станкевича В.А.

суддів - Бабія А.П.

- Ступакова О.А.

при секретарі - Стадніченко А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до ДП "Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне Управління морських шляхів", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору в.о. начальника ДП "Чоразморшлях" Дадерко Ігоря Вікторовича про зміну формулювання та дати звільнення, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, вихідної допомоги та відшкодування моральної шкоди, за апеляційними скаргами ОСОБА_3 та начальника ДП "Чоразморшлях" Четиркіна С.О. на рішення Приморського районного суду міста Одеси від 13 лютого 2015 року, -

встановила:

Позивач звернулася до суду з позовною заявою, яку уточнила в судовому засіданні, до ДП "Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне Управління морських шляхів", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору в.о. начальника ДП "Чоразморшлях" Дадерко Ігоря Вікторовича про зміну формулювання та дати звільнення, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, вихідної допомоги та відшкодування моральної шкоди, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач Наказом № 68/к від 05.05.2014 року звільнив її із займаної посади з порушеннями чинного законодавства, висновки про її невідповідність займаній посаді зроблені відповідачем на підставі Акту службового розслідування від 05.05.2014 року безпідставні, а тому Наказ № 68/к від 05.05.2014 року про звільнення має бути скасований, запис до трудової книжки, внесений відповідачем - визнаний недійсним. Також внаслідок незаконних дій відповідача, позивачу була нанесена моральна шкода, яку вона оцінює в 25 000 грн., а також за час вимушеного прогулу має бути стягнуто 70 647,48 грн.

Позивач в судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила задовольнити уточнену позовну заяву у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення уточненої позовної заяви у повному обсязі з підстав викладених у запереченнях долучених до матеріалів справи.

Третя особа в судове засідання не з'явився.

Рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 13 лютого 2015 року позовні вимоги ОСОБА_3 до ДП "Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне Управління морських шляхів", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору в.о. начальника ДП "Чоразморшлях" Дадерко Ігоря Вікторовича про зміну формулювання та дати звільнення, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, вихідної допомоги та відшкодування моральної шкоди задоволені частково.

Визнано звільнення ОСОБА_3 з посади начальника ДПС ДП "Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне Управління морських шляхів" за ст. 40 п. 2 КЗпП України, у зв'язку з невідповідністю працівника займаній посаді - незаконним.

Скасовано Наказ № 68/к від 05.05.2014 року по особистому складу ДП "Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне Управління морських шляхів" про звільнення ОСОБА_3 05 травня 2014 року.

Визнано внесений запис до трудової книжки про звільнення з займаної посади за невідповідністю працівника займаній посаді на підставі ст. 40 ч. 2 КЗпП України - недійсним.

Змінено формулювання та дату звільнення, зазначивши: "Звільнити ОСОБА_3, т.НОМЕР_1 - начальника договірно-правової служби ДП "Чоразморшлях" 13 лютого 2015 року за власним бажанням, відповідно до ч.З ст.38 КЗпП України".

Стягнуто з ДП "Чоразморшлях", код ЄДРПОУ 01125637, на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 70 647 (сімдесят тисяч шістсот сорок сім) гривень 48 (сорок вісім) копійок.

Стягнуто з ДП "Чоразморшлях", код ЄДРПОУ 01125637, на користь ОСОБА_3 вихідну допомогу у розмірі тримісячного середнього заробітку в сумі 21509 (двадцять одну тисячу п'ятсот дев'ять) гривень 01 (одну) копійку.

Стягнуто з ДП "Чоразморшлях", код ЄДРПОУ 01125637, на користь ОСОБА_3 моральну шкоду у розмірі 2000 (дві тисячі) гривень.

Допушено негайне виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати за один місяць у розмірі 7169 (сім тисяч сто шістдесят дев'ять) гривень 67 (шістдесят сім) копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ДП "Чоразморшлях", код ЄДРПОУ 01125637 судовий збір у розмірі 921 (дев'ятсот двадцять одну) гривню 56 (п'ятдесят шість) копійок.

Не погодившись з рішення суду ОСОБА_3 та начальник ДП "Чоразморшлях" Четиркін С.О. подали апеляційні скарги.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 ставиться питання про часткове скасування рішення суду та ухвалення нового рішення, яким задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі.

В апеляційній скарзі начальник ДП "Чоразморшлях" Четиркін С.О. ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі та визнати позивачку такою, що звільнена з 08.05.2014 року у зв'язку із вчиненням корупційного правопорушення, на підставі п. 2 ст. 22 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції".

Заслухавши доповідача, розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог і доводів апеляційних скарг, судова колегія вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_3 та апеляційна скарга начальника ДП "Чоразморшлях" Четиркін С.О. підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Наказом №11/к від 07.02.2014 року ДП "Чоразморшлях" ОСОБА_3 т. НОМЕР_1 - виконуючу обов'язки начальника Договірно-правової служби ДП "Чоразморшлях" з 30.01.2014 року призначено начальником Договірно-правової служби ДП "Чоразморшлях", з посадовим окладом згідно за штатним розкладом, на підставі Погодження Міністерства інфраструктури України №828/10/10-14 від 30.01.2014 року, за згодою ОСОБА_3

На підставі доповідної записки заступника начальника ДП "Чоразморшлях" з правових питань Булгарова О.О. була призначена службова перевірка щодо виявлених фактів відносно

ОСОБА_3

Згідно акту службового розслідування від 05.05.2014 року, складеного заступником начальника ДП "Чорзморшлях" було встановлено, що з 30.01.2014 року після призначення ОСОБА_3 начальником ДПС ДП "Чорзморшлях" її донька ОСОБА_7 займаючи посаду юристкосульта 2-ї категорії перебувала у її безпосередньому підпорядкуванні, чим порушила вимоги Закону "Про засади запобігання і протидії корупції". Також актом було встановлено, що ОСОБА_7 з 10.04.2014 року по 05.05.2014 року не знаходилась на робочому місці без поважних причин.

Згідно пояснень від 05.05.2014 року на розпорядження № 001/08 від 05.05.2014 року, наданих ОСОБА_3 було повідомлено, що з 10.04.2014 року у зв'язку з непрацездатністю було відкрито лікарняний лист про що було повідомлено через засоби зв'язку в приймальню підприємства, а саме ОСОБА_9

Повідомити керівника підрозділу не мала можливості так як сама є начальником.

Повідомити начальника відділу кадрів не мала можливості у зв'язка з тим, що 09.04.2014 року начальник відділу кадрів - ОСОБА_10 звільнилась.

Згідно пояснень від 05.05.2014 року на розпорядження № 001/11 від 05.05.2014 року ОСОБА_3 було повідомлено, що з 10.04.2014 року по 01.05.2014 року вона знаходилась на лікарняному, що підтверджується листками непрацездатності, наданими до відділу кадрів підприємства.

05.05.2014 року вона перший день приступила до праці, повністю відсторонена від справ ДПС.

05.05.2014 року в.о. начальника ДП "Чоразморшлях" на підставі висновків службового розслідування запропоновано звільнити ОСОБА_3 та ОСОБА_7 за ініціативою адміністрації підприємства на підставі п. 2 ст. 40 та п. 4 ст. 40 КЗпП України відповідно.

З метою досудового врегулювання спору позивачу було запропоновано звільнитися на підставі п.1 ст. 36 КЗпП України. Вказані заяви необхідно подати до 17.00 год. 05.05.2014 року.

05.05.2014 року ОСОБА_3 надала заяву про звільнення за ч. З ст. 38 КЗпП України = за власним бажанням.

Згідно Наказу з особового складу № 68/к від 05.05.2014 року ОСОБА_3 т.НОМЕР_1 начальник Договірно-правової служби ДП "Чоразморшлях" була звільнена із займаної посади з 05.05.2014 року за невідповідність працівника займаній посаді внаслідок недостатньої кваліфікації, згідно п. 2 ст. 40 КЗпП України, про що був внесений запис до трудової книжки ОСОБА_3

05.05.2014 року в.о. начальника ДП "Чоразморшлях", заступником начальника з правових питань, ведучим юрисконсультом ДПС ДП "Чоразморшлях" був складений Акт про те, що 05.05.2014 року в 17.20 год. начальник ДПС ДП "Чоразморшлях" ОСОБА_3 відмовилась отримувати свою трудову книжку, копію наказу про звільнення на підставі п. 2 ст. 40 КЗпП України та ставити будь-які підписи, у тому числі і за отримання остаточного розрахунку.

08.05.2014 року ДП "Чоразморшлях" було винесено Наказ №74/к "Про зміну наказу № 68/ к від 05.05.2014 року в частині формулювання причин та дати звільнення" відповідно до якого наказано вважати ОСОБА_3 т.НОМЕР_1 - начальника ДПС ДП "Чоразморшлях" звільненою 08.05.2014 року за власним бажанням, у відповідності до ч. З ст. 38 КЗпП України.

Відділу кадрів направити на домашню адресу ОСОБА_3 листа з повідомленням про прийняте рішення.

Бухгалтерії провести перерахунок грошової компенсації, нарахувати вихідну допомогу у розмірі тримісячного середнього заробітку, відповідно до ст. 44 КЗпП України, та нарахувати заробітну плату, за час вимушеного прогулу з 06.05.2014 року по 08.05.2014 року.

ДП "Чоразморшлях" заперечувала проти заявленого позову посилаючись на те, що після звільнення ОСОБА_3 за ч. З ст. 38 КЗпП України своєчасно здійснили розрахунок при звільненні. В якості доказів відповідачем було надано до суду копію Наказу з особового складу №74/к від 08 травня 2014 року ( про зміну наказу № 68/к від 05.05.2014 року у частині формулювання причин та дати звільнення) та Довідку №-41/266 від 03 липня 2014 року про нараховані та сплачені кошті у період з 01.02.2014 року по 08. 05.2014 року.

Згідно довідки, наданої ДП "Чоразморшлях" до заперечень на позов, ОСОБА_3 працювала на підприємстві з 26.01.2012 року по 08.05.2014 року на посаді начальника ДПС. Звільнена згідно наказу №74/к від 08.05.2014 року за власним бажанням за ч. З ст. 38 КЗпП України 08 травня 2014 року, у зв'язку з невиконанням власником законодавства про працю.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги позивачки послався на те, що хоча в Наказі № 74/к від 08 травня 2014 року зазначається, що "вважати ОСОБА_3 звільненою 08 травня 2014 року за власним бажанням, у відповідності до ч. З ст. 38 КЗпП України". підставами цього наказу зазначено: заява ОСОБА_3, Доповідна заступника начальника ДП "Чоразморшлях" з правових питань Булгарова О.О.

Тобто, на момент винесення цього наказу суд першої інстанції вважав, що трудові відносини між ДП "Чоразморшлях" та ОСОБА_3 05 травня 2014 року вже були розірвані та відповідно зроблено відповідний запис у трудову книжку здійснено не було, також відповідний запис не був внесений до особової картки працівника ОСОБА_3 та зазначена підстава звільнення п. 2 ст. 40 КЗпП України від 05.05.2014 року.

Також суд першої інстанції вважав, що Наказ від 08 травня не скасовує наказ від 05 травня 2014 року та не визнає недійсним запис у трудовій книжці про звільнення на підставі п. 2 ст. 40 КЗпП України. Доповідна записка Булгарова, складена 07 травня 2014 року, відображає лише частину підстав звільнення ОСОБА_3 - порушення ДП "Чоразморшлях" законодавства про оплату праці.

Крім того суд першої інстанції зазначив, що згідно витягу зі звіту за травень 2014 року до Пенсійного фонду України та Міндоходів України, ДП "Чоразморшлях" звітувало до Пенсійного фонду України та державної податкової інспекції про звільнення ОСОБА_3 з підприємства з 08 травня 2014 року за ч. 3 ст. 38 КЗпП України, що спричинило внесення недостовірних даних у звітність.

Відомості стосовно повідомлення позивача про нараховані суми до виплати в матеріалах справи відсутні.

На підставі наведеного суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність частково задоволення позовних вимог позивачки, а саме: змінено формулювання та дату звільнення, зазначивши: "Звільнити ОСОБА_3, т.НОМЕР_1 - начальника договірно-правової служби ДП "Чоразморшлях" 13 лютого 2015 року за власним бажанням, відповідно до ч. 3 ст. 38 КЗпП України".

Стягнуто з ДП "Чоразморшлях" на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 70 647 гривень 48 копійок.

Стягнуто з ДП "Чоразморшлях" на користь ОСОБА_3 вихідну допомогу у розмірі тримісячного середнього заробітку в сумі 21509 гривень 01 копійку.

Стягнуто з ДП "Чоразморшлях" на користь ОСОБА_3 моральну шкоду у розмірі 2000 гривень.

Допушено негайне виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати за один місяць у розмірі 7169 гривень 67 копійок.

Колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції.

З матеріалів справи ввбачається, що 05.05.2014 року в.о. начальника ДП "Чоразморшлях" на підставі висновків службового розслідування запропоновано звільнити ОСОБА_3 та ОСОБА_7 за ініціативою адміністрації підприємства на підставі п. 2 ст. 40 та п. 4 ст. 40 КЗпП України відповідно.

З метою досудового врегулювання спору позивачу було запропоновано звільнитися на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України. Вказані заяви необхідно подати до 17.00 год. 05.05.2014 року.

05.05.2014 року ОСОБА_3 надала заяву про звільнення за ч. 3 ст. 38 КЗпП України = за власним бажанням.

Згідно Наказу з особового складу № 68/к від 05.05.2014 року ОСОБА_3 т.НОМЕР_1 начальник Договірно-правової служби ДП "Чоразморшлях" була звільнена із займаної посади з 05.05.2014 року за невідповідність працівника займаній посаді внаслідок недостатньої кваліфікації, згідно п. 2 ст. 40 КЗпП України, про що був внесений запис до трудової книжки ОСОБА_3

08.05.2014 року ДП "Чоразморшлях" було винесено Наказ №74/к "Про зміну наказу № 68/ к від 05.05.2014 року в частині формулювання причин та дати звільнення" відповідно до якого наказано вважати ОСОБА_3 - начальника ДПС ДП "Чоразморшлях" звільненою 08.05.2014 року за власним бажанням, у відповідності до ч. З ст. 38 КЗпП України.

Відділу кадрів направити на домашню адресу ОСОБА_3 листа з повідомленням про прийняте рішення.

Бухгалтерії провести перерахунок грошової компенсації, нарахувати вихідну допомогу у розмірі тримісячного середнього заробітку, відповідно до ст. 44 КЗпП України, та нарахувати заробітну плату, за час вимушеного прогулу з 06.05.2014 року по 08.05.2014 року.

Даний факт підтверджується і витягом зі звіту за травень 2014 року до Пенсійного фонду України та Міндоходів України, ДП "Чоразморшлях" звітувало до Пенсійного фонду України та державної податкової інспекції про звільнення ОСОБА_3 з підприємства з 08 травня 2014 року за ч. 3 ст. 38 КЗпП України.

Відповідно до ч. 3 ст. 38 КЗпП України, працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.

Таким чином матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_3 була звільнена не по п. 2 ст. 40 КЗпП України, як зазначає суд першої інстанції, а за ч. 3 ст. 38 КЗпП України, як вона просила в своєї заяві поданої до підприємства та позовній заяві поданої до суду.

При таких даних у суду першої інстанції не було підстав для задоволення позовних вимог в частині змінення формулювання та дати звільнення.

Що стосується позовних вимог в частині стягнення з ДП "Чоразморшлях" на користь ОСОБА_3 середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 70 647 гривень 48 копійок та вихідної допомоги.

З матеріалів справи вбачається, що позивачка просила суд не поновити її на роботу, а змінити формулювання та дату її звільнення з 05.05.2014 року на 08.05.2014 року. Таким чином виплата середнього заробітку за час вимушеного прогулу може бути тільки за цей період.

Згідно копії розрахункового листка ОСОБА_3, наданого представником ДП "Чоразморшлях" за травень 2014 року вбачається, що у травні 2014 року крім сум, які були нараховані та сплачені їй при звільненні 05.05.2014 року на підставі п. 2 ст. 40 КзпП України, була нарахована вихідна допомога у сумі - 21 509,01 грн., компенсація за несвоєчасну сплату заробітної плати - 143,21 грн. та 79,15 грн. та оплата вимушеного прогулу за 6-8 травня 2014 року у сумі -1 049,22 грн.(а.с. 154)

При таких даних у суду першої інстанції не було законних підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивачки середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 70 647 (сімдесят тисяч шістсот сорок сім) гривень 48 (сорок вісім) копійок та вихідної допомоги, а також допущення негайного виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати за один місяць у розмірі 7169 гривень 67 копійок.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Відповідно до ст.117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору

З наданого, представником ДП "Чоразморшлях платіжне доручення № 466 від 13.06.2014 року підтверджує, що на картковий банківський рахунок позивачки була перерахована певна сума.

Між тим в суді апеляційної інстанції було встановлено, що ДП "Чоразморшлях" ні, яких коштів на рахунок позивачки не перераховувало, що стосується зазначеного вище платіжного доручення, то на рахунок позивачки була перерахована сума фізичною особою.

При таких даних не можна вважати, що ДП "Чоразморшлях" виконало свої зобов'язання та перерахувало позивачки належні їй до виплати суми, а тому колегія суддів вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивачки нараховані їй суми, а саме: вихідна допомога - 21 509,01 грн., компенсація за несвоєчасну сплату заробітної плати - 143,21 грн. та 79,15 грн. та оплата вимушеного прогулу за 6-8 травня 2014 року у сумі -1 049,22 грн.

Що стосується задоволення позовних вимог про відшкодування моральної шкоди.

У відповідності до ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Згідно ч. І ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Суд першої інстанції частково задовольняючи позовні вимоги послався на те, що внаслідок незаконного звільнення позивачу було завдано моральну шкоду, так як порушення її законних прав призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від неї додаткових зусиль для організації свого життя, так як вона вимушена звертатись в різні інстанції з метою відновлення свого порушеного права, що негативно позначається на способі її життя, та стан здоров'я.

Між тим викладеним вище доведено, що фактичного незаконного звільнення позивачки не було здійснено, а тому даними обставинами позивачки не могла бути спричинена моральна шкода.

На підставі наведеного колегія суддів вважає необхідним рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги частково. Стягнути з ДП "Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне Управління морських шляхів" на користь ОСОБА_3 належні до виплаті їй суми, а саме: вихідна допомога - 21 509,01 грн., компенсація за несвоєчасну сплату заробітної плати - 143,21 грн. та 79,15 грн. та оплата вимушеного прогулу за 6-8 травня 2014 року у сумі -1 049,22 грн.

В інших позовних вимогах відмовити.

Керуючись ст. ст. 304, 307, 309, 313, 314, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 -задовольнити частково.

Апеляційну скаргу начальника ДП "Чоразморшлях" Четиркіна С.О. - задовольнити частково.

Рішення Приморського районного суду міста Одеси від 13 лютого 2015 року по справі за позовною заявою ОСОБА_3 до ДП "Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне Управління морських шляхів", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору в.о. начальника ДП "Чоразморшлях" Дадерко Ігоря Вікторовича про зміну формулювання та дати звільнення, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, вихідної допомоги та відшкодуванню моральної шкоди - скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_3 до ДП "Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне Управління морських шляхів", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору в.о. начальника ДП "Чоразморшлях" Дадерко Ігоря Вікторовича про зміну формулювання та дати звільнення, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, вихідної допомоги та відшкодуванню моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ДП "Чорноморсько-Азовське виробничо-експлуатаційне Управління морських шляхів" на користь ОСОБА_3 належні до виплаті їй суми, а саме: вихідна допомога - 21 509,01 грн., компенсація за несвоєчасну сплату заробітної плати - 143,21 грн. та 79,15 грн. та оплата вимушеного прогулу за 6-8 травня 2014 року у сумі -1 049,22 грн.

В інших позовних вимогах відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції

Судді апеляційного суду Одеської області В.А. Станкевич

А.П. Бабій

О.А. Ступаков