ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

29 січня 2009 р.

№ 26/48

Вищий господарський суд України у складі колегії:

головуючого - судді    Малетича М.М. (доповідач),

суддів:                            Плюшко І.А.

                                       Самусенко С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” в особі Краматорських електричних мереж на рішення господарського суду Донецької області від 27.08.2008р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 27.10.2008р. у справі № 26/48 за позовом Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” в особі Краматорських електричних мереж до Відкритого акціонерного товариства “Енергомашспецсталь” про стягнення 223343,35 грн. інфляційних втрат та 3% річних в сумі 75624,65 грн.                                                                      

за участю представників:

позивача: Хомовський С.М., довіреність № 25-09 “КР” від 29.12.2008р.,

відповідача: Соловйова Н.В., довіреність № 17/30 від  14.01.2008р.,

В с т а н о в и в:

Відкрите акціонерне товариство “Донецькобленерго” в особі його Краматорських електричних мереж (далі –ВАТ “Донецькобленерго”, Позивач) звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Відкритого акціонерного товариства “Енергомашспецсталь” (далі –ВАТ “Енергомашспецсталь”, Відповідач) про стягнення 223343,35 грн. інфляційних нарахувань та 3% річних в сумі 75624,65 грн., за несвоєчасну оплату спожитої електричної енергії.

Рішенням господарського суду Донецької області від 27.08.2008р., залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 27.10.2008р., у позові ВАТ “Донецькобленерго” було відмовлено.

У поданій касаційній скарзі Позивач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати прийняті у справі судові рішення та передати  справу  на  новий  розгляд  до  суду  першої  інстанції.

У свою чергу, Відповідач, у своєму відзиві на касаційну скаргу, посилаючись на безпідставність доводів Позивача, просить залишити таку без задоволення, а оскаржувані судові рішення –без змін.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає  задоволенню, з наступних підстав.

Як видно з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, предметом спору у даній справі є вимоги Позивача про стягнення з Відповідача 223343,35 грн. інфляційних нарахувань та 3% річних в сумі  75624,65 грн. за період: з лютого 2005 року до січня 2006 року, за несвоєчасну оплату спожитої електричної енергії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням господарського суду Донецької області від 19.03.2007р. у справі № 5/42, з ВАТ “Енергомашспецсталь” на користь ВАТ “Донецькобленерго” було стягнуто заборгованість у розмірі 3006862,48 грн., що виникла через неоплату Відповідачем спожитої електричної енергії, отриманої ним відповідно до договорів № 10 від 20.10.1997р. та № 10 від 05.01.2000р.

Вказане рішення суду по справі № 5/42, яке вступило в законну силу, на час звернення Позивача до суду з даним позовом, Відповідачем виконано так і не було.

Суд першої інстанції, з яким погодився і апеляційний господарський суд, посилаючись на те, що позовні вимоги недоведені належним чином, а саме, що прострочення сплати стягнутого з Відповідача за рішенням суду у березні 2007 року по справі № 5/42 боргу в розмірі 3006862,48 грн. мало місце саме протягом лютого –грудня 2005 року, дійшов висновку про відмову в задоволенні позову.

Разом з тим, на думку колегії суддів, такі висновки судів апеляційної та першої інстанції в повній мірі не відповідають обставинам справи, є передчасними і такими, що зроблені з порушенням норм матеріального  процесуального права, з огляду на наступне.

Відповідно до роз’яснень, викладених у п.п. 1, 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976р. № 11 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності –на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Визнаючи одні і відхиляючи інші докази, суд має це обґрунтувати.

Як видно з матеріалів справи, Позивач при звернені до суду з даним позовом зазначив період, за який ним було здійснено розрахунок втрат від інфляції та 3% річних, на підставі суми основної заборгованості, що була стягнута за рішенням суду у справі № 5/42.

З огляду на вимоги частини 1 статті 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 ГПК України стосовно всебічного, повного і об’єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд повинен був перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого Позивачем нарахування таких сум, і в разі, якщо їх обчислення було помилковим –зобов’язати останнього здійснити такий перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

В даному випадку, приймаючи рішення про відмову в позові, судом першої інстанції, в порушення вимог ст.ст. 38 та 43 ГПК України, не було належним чином досліджено та не надано належної правової оцінки заявленим позовним вимогам.

В той же час, вказані порушення не були усунуті судом апеляційної інстанції під час перегляду рішення суду першої інстанції, а тому висновки апеляційного господарського суду про безпідставність заявлених ВАТ “Донецькобленерго” вимог, в той час, як рішенням господарського суду Донецької області від 19.03.2007р. у справі № 5/42 було визнано основну заборгованість Відповідача перед Позивачем, не можна вважати вичерпними, і такими, що відповідають дійсності.

За таких обставин, судові рішення, не можна визнати законними і обґрунтованими, а тому, рішення суду першої інстанції та постанова апеляційної інстанції, підлягають скасуванню з передачею справи в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду.

При новому розгляді справи суду слід врахувати наведене, витребувати  належні докази по справі, встановити фактичні обставини справи, з’ясувати підстави виникнення спору та дійсні права і обов’язки сторін, і в залежності від вставленого та вимог закону, прийняти законне та обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, –

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” в особі Краматорських електричних мереж  задовольнити.

2. Рішення господарського суду Донецької області від 27.08.2008р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 27.10.2008р. у справі № 26/48 скасувати, а справу передати на новий розгляд до господарського суду Донецької області в іншому складі суду.

Головуючий - суддя                                                         Малетич М.М.

                                        

судді:                                                                               Плюшко  І.А.

                                                                                                     

                                                                                                       Самусенко  С.С.