УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2015 р. Справа № 876/162/15

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Гулида Р.М.,

суддів - Кузьмича С.М., Улицького В.З.,

розглянувши у порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в місті Калуш та Калуському районі на постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 16.12.2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в місті Калуш та Калуському районі про перерахунок пенсії -

В С Т А Н О В И Л А :

В листопаді 2014 року позивач звернувся в суд з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в місті Калуш та Калуському районі про зобов'язання відповідача зарахувати період з 11.10.1973 р. по 22.10.1990 р. до пільгового стажу за списком №1 з березня 2014 року.

Ухвалою Калуського міськрайонного суду від 16.12.2014 року, позовні вимоги в частині зобов'язання здійснити перерахунок пенсії за період з 01 березня 2014 по 24 травня 2014 року включно, - залишено без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до адміністративного суду.

Постановою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 16.12.2014 року, адміністративний позов задоволено частково. Визнано дії відповідача - неправомірними. Зобов'язано відповідача зарахувати позивачу період з 11.10.1973 р. по 22.10.1990 р. (перебування на інвалідності у зв'язку з професійним захворюванням) до пільгового стажу роботи за Списком №1. Зобов'язано відповідача повернути позивачу недоплачену суму пенсії, починаючи з 25 травня 2014 року та проводити виплату пенсії згідно норм діючого законодавства України. В решті позову відмовлено.

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, зазначену постанову оскаржило управління Пенсійного фонду України в місті Калуш та Калуському районі, яке просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 16.12.2014 року та в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Вимоги апеляційної скарги мотивовані тим, що рішення суду першої інстанції постановлене з неправильним застосуванням норм матеріального права та суттєвим порушенням норм процесуального права з неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, що є підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Сторони в судове засідання не прибули, хоч про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, а тому, колегія суддів, у відповідності до ч.1 п.2 ст.197 КАС України, вважає за можливе розглядати справу у порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Судом першої інстанції встановлено що позивач з 26.10.1955 року 18.02.1957 року працював у Лутчинському шахтоуправлінні підземним прохідником, з 13.03.1957 р. по 01.08.1957 р. -підземним робочим на лаві в шахті №17, з 22.08,1957 р. по 01.09.1960 р. -прохідником у Ново-Павлівській шахті тресту «Краснолучуголь», з 26.09.1960 р. по 21.12.1960 р. - прохідником у шахті №7 тресту «Нововолинскуголь», з 07.01.1961 р. по 13.02.1963 р. - підземним прохідником, підземним машиністом комбайна у шахті №8 тресту «Червоноградуголь», з 21.02.1963 р. по 16.06.1964 р. - підземним машиністом комбайна, підземним кріпильником у шахті №9 тресту «Червоноградуголь», з 01.07.1964 р. по 12.11.1966 р. - підземним машиністом комбайна у Стебницькому шахтобудівному управлінні №3, з 13.11.1966 р. по 10.10.1973 р.- бункерувальником, підземним електрослюсарем, підземним машиністом комбайну у шахті « 50-річчя Жовтня» Калуського хіміко-металургійного комбінату; з 09.10.1973 р. - переведений в житлово-комунальне господарство, 01.12.1978 р. - звільнений з роботи по стану здоров»я.

Згідно копії довідки МСЕК № Д-70 № 925040 від 28.09.1973 року позивачу встановлено третю групу інвалідності внаслідок професійного захворювання. З 27.11.1978 року позивач визнаний інвалідом 2 групи в зв'язку з професійним захворюванням, що підтверджує довідка МСЕК серії Л-76 №465625. З 15.02.1991 року його визнано інвалідом другої групи внаслідок професійного захворювання без переогляду (довічно), що підтверджує довідка МСЕК сер. ВТЗ-8 №006808.

До 22.10.1990 року позивач отримував пенсію по інвалідності по 2 групі внаслідок профзахворювання , а з 22.10.1990 року йому була призначена пенсія за віком по Списку №1.

З 01.03.2014 року відповідачем було зменшено розмір пенсії з 3120,96 грн. до 2929,38 грн..

Позивач 15.10.2014 року звернувся до відповідача з заявою про надання інформації щодо зменшення пенсії, та просив перерахувати пенсію та отримав відповідь від 28.10.2014 року № 325/к-15 , що при переведенні його з 20.10.1990 року на пенсію за віком за Списком №1 спеціалістом період перебування на інвалідності внаслідок професійного захворювання під час роботи з 11.10.1973р. по 22.10.1990 року було помилково занесено в електронну базу даних як робота за Списком № 1 в подвійному розмірі.

З 01.03.2014 року пенсійну справу приведено у відповідність до норм чинного законодавства і періоди перебування на інвалідності внаслідок професійного захворювання занесено в базу даних, як перебування на інвалідності. Тому розмір пенсії зменшився з 3120,96 грн. до 2929,38 грн. За матеріалами пенсійної справи загальний стаж становить 45 років 02 місяці 08 днів, у тому числі робота за списком №1 - 06 років 10 місяців 21 день, 10 років 09 місяців 03 дні - робота по ст. 14 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» та 11 років 10 місяців 21 день - період перебування на інвалідності внаслідок професійного захворювання.

Статтею 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до страхового стажу для призначення пенсії за віком, а також до страхового стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах.

Відповідно до ст.9 ч.4 Закону України «Про охорону праці», час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і в пільгових розмірах у порядку встановленому законом.

Згідно ст.56 ч.5 ЗУ «Про пенсійне забезпечення», час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах.

Враховуючи вищевикладені норми Закону, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції прпо те, що період перебування позивача на інвалідності у зв'язку з професійним захворюванням з 11.10.1973 р. по 22.10.1990 р., повинен зараховуватися при призначенні та визначенні йому розміру пенсії, як період роботи за Списком №1, оскільки законодавець прямо вказує на зарахування даного стажу до стажу роботи із шкідливими умовами для призначення пенсії не просто на пільгових умовах, а й в пільгових розмірах.

У відповідності до ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, судом першої інстанції правильно встановлені фактичні обставини справи, а судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права; доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст.205, ст. ст. 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в місті Калуш та Калуському районі - залишити без задоволення, а постанову Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 16.12.2014 року в справі № 345/4877/14-а - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: Р.М. Гулид

Судді: С.М. Кузьмич

В.З. Улицький