ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 березня 2015 року Справа № 876/1209/15
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Гудима Л.Я.,
суддів: Довгополова О.М., Святецького В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Снятинському районі Івано-Франківської на постанову Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 25 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Снятинському районі Івано-Франківської області про визнання дій протиправними, зобов»язання провести перерахунок пенсії та виплату недоплачених сум, -
В С Т А Н О В И В:
10 листопада 2014 року позивач - ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до управління Пенсійного фонду України у Снятинському районі Івано-Франківської області (далі - УПФУ у Снятинському районі), в якому просила визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії; зобов»язати пенсійний орган здійснити нарахування та виплату їй державної пенсії в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, в розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком, із урахуванням встановленого мінімального розміру пенсії за віком, відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за період з 10.05.2014 року, з урахуванням проведених виплат..
Позовну заяву мотивовано тим, що позивач відноситься до осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, інвалід 3 групи. Звернулась із заявою до відповідача про перерахунок та виплату пенсії згідно ст. 50, ст. 54, ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в задоволенні якої відповідачем їй відмовлено. Дану відмову вважає неправомірною. Просить визнати дії відповідача неправомірними, зобов»язати його призначити, провести перерахунок та виплату пенсії згідно ч. 1 ст. 50, ч.4 ст. 54, ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 10.05.2014 року.
Постановою Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 25 грудня 2014 року позов задоволено в повному обсязі. Визнано неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Снятинському районі Івано-Франківської області щодо відмови у призначенні, перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1, згідно ч. 1 ст. 50, ч. 4 ст. 54, ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зобов»язано управління Пенсійного фонду України в Снятинському районі Івано-Франківської області провести перерахунок та здійснити виплату пенсії ОСОБА_1, згідно ч. 1 ст. 50, ч. 4 ст. 54, ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 10.05.2014 року, з врахуванням виплачених сум.
Не погодившись із даним рішенням, його оскаржило УПФУ у Снятинському районі у апеляційному порядку, яке, покликаючись на неповне з»ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування своїх апеляційних вимог посилається на те, що згідно п. 6-7 Прикінцевих положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 року» (в редакції закону №1622-VII від 31.07.2014 року) ВР України встановила, що норми і положення ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються в порядку та розмірах, встановлених КМ України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету ПФ України та бюджетів інших фондів загальнообов»язкового державного соціального страхування на 2014 року.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апелянта у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як слідує з матеріалів справи, позивач віднесена до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, являється інвалідом 3 групи.
Позивач отримує, у порядку, визначеному відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», пенсію по 3 групі інвалідності, захворювання пов»язаного з наслідками Чорнобильської катастрофи.
Окрім того, позивачу виплачується додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров»ю.
Статтею 49 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до ч. 4 ст. 54 цього Закону (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), яка визначає підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1 та у зв»язку з втратою годувальника, в усіх випадках розміри пенсії для інвалідів 3 групи, щодо яких встановлено зв»язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими 6 мінімальних пенсій за віком.
Згідно зі ст. 50 цього Закону особам, віднесеним до категорії 1, зокрема інвалідам 3 групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров»ю у розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком. Виплата додаткової пенсії відповідно до ст. 53 зазначеного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
Таким чином, вихідним критерієм обрахунку державної та додаткової пенсій виступає мінімальна пенсія за віком.
Мінімальний розмір пенсії за віком, згідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Будучи інвалідом 3 групи, особою, яка віднесена до 1 категорії осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, позивач одержує пенсію по інвалідності на підставі ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров»ю, на підставі ст. 50 цього Закону.
Розрахунок пенсії позивачу проведено відповідачем на підставі постанов КМ України № 530 від 28.05.2008 року «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» та № 654 від 16.07.2008 року «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян».
Відповідно до частини третьої статті 67 Закону № 796-XII, яка набрала чинності 31 жовтня 2006 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій, та розмір щомісячної компенсації сім»ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Аналіз зазначеної норми, яка носить імперативний характер, на переконання колегії суддів свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму і цей перерахунок здійснюється з дня встановлення такого мінімуму.
Приймаючи рішення по справі, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених ст.ст. 50, 54, 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Законом України «Про Державний бюджет на 2014 рік» від 16.01.2014 року №719-VII, що набрав чинності з 01.01.2014 року, не передбачено норми, яка б обмежувала у 2014 році пряме застосування Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», до внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет на 2014 рік».
Нормами п. 6-7 Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» від 31.07.2014 року № 1622-VІІ, які набрали чинності з 03.08.2014 року, передбачено, що норми і положення ст.ст. 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених КМ України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов»язкового державного соціального страхування на 2014 рік.
Відповідно до п. 2 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» від 31.07.2014 року №1622-VІІ, передбачено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його офіційного опублікування.
Вказаний Закон було офіційно опубліковано в газеті «Голос України» 02.08.2014 року (№146), а відтак, з урахуванням дати набрання чинності вказаним Законом (03.08.2014 року), позивач у період з 10.05.2014 року до 02.08.2014 року включно має право на отримання державної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом норм матеріального права, суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору помилково встановив фактичні обставини справи та надав їм не належну правову оцінку через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови, якою позовні вимоги слід задовольнити частково.
Керуючись статтями 160, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Снятинському районі Івано-Франківської задовольнити частково, постанову Снятинського районного суду Івано-Франківської області від 25 грудня 2014 року у справі №351/2239/14-а - скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Снятинському районі Івано-Франківської області щодо відмови в перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1, згідно з ч. 1 ст. 50, ч. 4 ст. 54, ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зобов»язати управління Пенсійного фонду України в Снятинському районі Івано-Франківської області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1, згідно з ч. 1 ст. 50, ч. 4 ст. 54, ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з період з 10 травня 2014 року по 02 серпня 2014 року з врахуванням виплачених сум
Постанова набирає законної сили через п»ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги.
Головуючий суддя : Л.Я. Гудим
Судді: О.М. Довгополов
В.В. Святецький